Постанова
Іменем України
(додаткова)
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 2-1105/2010
провадження № 61-19386св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»,
заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Булавинець Микола Миколайович, про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про залучення до участі
у справі, здійснення процесуального правонаступництва, заміну стягувача за виконавчими документами,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У квітні 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» (далі - ТОВ «ФК «Форінт») подало заяву про залучення до справи, здійснення процесуального правонаступництва та заміну стягувача за виконавчими документами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області
від 28 травня 2021 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» задоволено.
Замінено стягувача з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» за виконавчими листами № 2-1105/2010, виданими
18 червня 2010 року Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області, боржниками за якими є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області
від 28 травня 2021 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою
у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» відмовлено.
Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» залишено без задоволення.
Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 13 жовтня
2021 року залишено без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з вимогами статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції, зокрема, складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Відповідно до положень статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заява ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Булавинця М. М. підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України)
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.