Постанова
Іменем України
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 556/1394/21
провадження № 61-9861св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) -ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
третя особа (за первісним позовом) - орган опіки та піклування Тернівської районної в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області ради,
третя особа (за зустрічним позовом) - Служба у справах дітей Володимирецької селищної ради Рівненської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 20 травня 2022 року у складі судді Іванків О. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Майданік В. В., Шимків С. С.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки і піклування Тернівської районної у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області ради, про відібрання малолітньої дитини, повернення малолітньої дитини до попереднього місця проживання, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів.
Позов мотивовано тим, що протягом часу з 28 квітня 2017 року по 27 червня 2019 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_4 . Після припинення шлюбних відносин дитина мешкала із
ОСОБА_1 у
АДРЕСА_1 , що належить на праві власності позивачу і його матері. Малолітній син відвідував «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садочок) № 260» Криворізької міської ради.
Позивач зазначав, що не забороняв і не перешкоджав спілкуватися дитині з матір`ю, проте 12 липня 2021 року приблизно о 10 год. 00 хв. ОСОБА_2 , забравши ОСОБА_4 з садочка, повернулася у с. Степангород Володимирецького району (згодом - Вараський район) Рівненської області, де зареєстрована. Про ці обставини ОСОБА_1 не повідомляла. Після того, як йому стало відомо про факт відібрання дитини без згоди батька, позивач того ж дня повідомив про це органи поліції, прокуратуру та службу у справах дітей виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради. Однак йому було роз`яснено, що матір не позбавлено батьківських прав щодо дитини, а тому вона має рівні та однакові права з ОСОБА_1 на виховання і спілкування з сином.
ОСОБА_1 , з урахуванням уточнень, просив відібрати дитину у матері, повернути її до попереднього місця проживання, визначити місце проживання малолітнього сина разом з ним та стягнути на його користь аліменти з відповідача на утримання дитини.
У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Володимирецької селищної ради Рівненської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовано тим, що впродовж часу
з 15 жовтня 2017 року по 12 липня 2021 року сторони разом з дитиною мешкали у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за адресою місця реєстрації позивача. Вважала, що шлюб між ними було розірвано фіктивно з метою уникнення ОСОБА_1 загального військового обов`язку в зоні проведення бойових дій на Сході України.
Після того, як вона дізналася, що позивач зраджує з іншою жінкою та після нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , у квітні 2021 року відповідач залишила квартиру, де вони проживали.
Починаючи з 12 липня 2021 року син ОСОБА_4 , який не бажав спілкуватися з батьком, мешкає разом з нею у АДРЕСА_2.
ОСОБА_2 просила визнати місце проживання дитини разом з нею.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від
20 травня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , залишено його на утриманні та вихованні матері ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею та документально підтверджені витрати, пов`язані з розглядом справи в сумі 908,00 грн.
Рішення суду мотивовано доведеністю та обґрунтованістю вимог за зустрічним позовом, оскільки законом передбачено вичерпний перелік обставин, за наявності яких дитину не можна передати на виховання матері, які в даному спорі відсутні. Тому з урахуванням наведеного і тих обставин, що проживання малолітнього ОСОБА_4 з матір`ю якнайкраще забезпечуватиме його потреби на всебічний, гармонійний розвиток, освіту, фізичне, культурне, моральне, духовне зростання, що підтверджено матеріалами справи, суд визначив місце проживання малолітнього сина разом із матір`ю, залишивши його на її утриманні та вихованні, що буде відповідати якнайкращим інтересам дитини.
При цьому судом було враховано висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Вараського району Рівненської області від 01 грудня 2021 року № 211.
Щодо первісного позову, то з огляду на задоволення зустрічного позову та взявши до уваги те, що ОСОБА_1 не зазначено безумовних підстав для повернення дитини батькові, суд не знайшов мотивів для визнання його обґрунтованим.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 20 травня 2022 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
05 жовтня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Зеркін А. С. через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 20 травня 2022 року та постанову Рівненського апеляційного суду
від 06 вересня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги
ОСОБА_1 задовольнити, а в задоволенні зустрічних позовних вимог
ОСОБА_1 відмовити.
Касаційна скарга мотивована хибністю висновків суду щодо оцінки наявних доказів у справі. Зокрема, довідки № 42 від 16 листопада 2021 року про те, що син ОСОБА_4 відвідує гурток образотворчого мистецтва з 01 жовтня 2021 року. Натомість дитина за місцем проживання матері у дитячий садок, що розташований за вісім кілометрів від с. Степангород Вараського району Рівненської області, так і не була влаштована, тоді як за місцем проживання батька у м. Кривий Ріг син відвідував такий заклад. Ці обставини свідчать про наявність/відсутність соціальних зв`язків дитини. Рішення суду першої інстанції не відображає найкращі інтереси дитини, виходячи з фактів, що містяться у справі, та з урахуванням того, що батько має кращі можливості забезпечити фізичний і культурний розвиток дитини. При цьому інтереси малолітнього сина, відірваного від звичного середовища сім`ї батька, яка примусово була позбавлена матір`ю спілкування з ними протягом тривалого часу, враховані судами не були.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Володимирецького районного суду Рівненської області.
14 листопада 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Сторони з 28 квітня 2017 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 27 червня 2019 року.
За час перебування у шлюбі, у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_4 .
Після розірвання шлюбу і до липня 2021 року сторони проживали усі разом із дітьми ОСОБА_2 від попереднього шлюбу у АДРЕСА_1 . Цей факт підтверджується змістом письмового висновку Органу опіки і піклування Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради від 03 лютого 2022 року. При цьому малолітній син ОСОБА_4 відвідував «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 260» Криворізької міської ради з 04 вересня 2018 року.
Згідно довідки № 173/2 від 15 липня 2020 року, ОСОБА_1 працює черговим електрослюсарем та з ремонту устаткування 5 розряду ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат». Йому ж на праві власності належить
Ѕ частка у квартирі АДРЕСА_3 .
Малолітній ОСОБА_4 на час вирішення спору постійно проживає у
АДРЕСА_2 , за місцем реєстрації матері.
За висновком судово-медичного експерта № 1261 від 23 серпня 2021 року у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження легкого ступеня, що виникли від дії тупого твердого предмета.
З довідки № 295 від 27 серпня 2021 року за підписом директора Хиноцького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Володимирецької селищної ради вбачається, що ОСОБА_4 було зараховано до різновікової дитсадкової групи Хиноцького ЗЗСО І-ІІІ ступенів Володимирецької селищної ради з 01 вересня 2021 року.
Змістом довідки № 30 від 30 вересня 2021 року підтверджено, що
ОСОБА_2 з 22 вересня 2021 року працює у фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 і займає посаду менеджера.
З довідки № 42 від 16 листопада 2021 року, виданої директором Комунального позашкільного закладу «Володимирецький будинок школярів та юнацтва», встановлено, що ОСОБА_4 відвідує гурток образотворчого мистецтва з 01 жовтня 2021 року.
З висновку Органу опіки і піклування виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Вараського району Рівненської області від 01 грудня 2021 року
№ 211 вбачається за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_2 . При цьому органом опіки і піклування 21 вересня 2021 року проведено обстеження умов проживання малолітньої дитини, де було виявлено хороші умови проживання (дитина забезпечена спальним місцем, сезонним одягом, взуттям, місцем для ігор та іграшками). Під час спілкування малолітній син ОСОБА_4 виявив бажання проживати з матір`ю.
Орган опіки і піклування виконавчого комітету Тернівської районної у
м. Кривий Ріг ради Дніпропетровської області від 04 лютого 2022 року
вих. № 1/31-86 з урахуванням зробленого висновку Органом опіки і піклування виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Вараського району Рівненської області з метою захисту інтересів дитини склав письмовий висновок, де вказувалося про те, що при розгляді спору про визначення місця проживання дитини покладається на вирішення його судом з ухваленням рішення, яке не суперечило б інтересам малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.