Постанова
Іменем України
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 2-21/2010
провадження № 61-5546св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 ,
відповідач за первісним позовом - ОСОБА_2 ,
треті особи за первісним позовом: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
позивачі за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 ,
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_7 , ОСОБА_1 ,
третя особа за зустрічним позовом - Славська селищна рада Сколівського району Львівської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вуйцік Ольги Богданівни на постанову Львівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Левика Я. А., Крайник Н. П., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2007 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просили:
- визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , який спільній сумісній власності з чоловіком ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/6 частини зазначеного будинку у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 ;
- визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/21 частини квартири АДРЕСА_2 у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 та право власності на 1/21 частини квартири АДРЕСА_2 після смерті батька ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 , який був чоловіком ОСОБА_9 та батьком ОСОБА_1 , після смерті якого відкрилась спадщина на 1/7 частку квартири АДРЕСА_2 та 1/2 частку житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 . Інша 1/2 частка зазначеного житлового будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_7 як спільна власність подружжя ОСОБА_10 .
Вказували на те, що у 2007 році вони звернулися до Сколівської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та видачу свідоцтв на частину спадкового майна, однак нотаріусом їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_1 .
У жовтні 2007 року ОСОБА_2 , ОСОБА_6 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , в якому просили визнати за ними право власності по 1/2 частці житлового будинку по АДРЕСА_1 , оскільки цей будинок збудований за їх кошти і вони вважають його своєю власністю.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що батько ОСОБА_2 - ОСОБА_8 у 1970 році розпочав будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 . У 1994 році за кошти ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_6 виготовлено документацію на світло та опалення вказаного житлового будинку, а також викопано колодязь, зроблено каналізацію, проведено телефон та проведено ще велику частину робіт.
Вказували на те, що вони не виготовили правовстановлюючих документів на вказаний будинок, оскільки вважали, що він належить їм, так як вони понесли великі затрати на завершення його будівництва.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 05 лютого 2010 року затверджено мирову угоду, якою визнано за ОСОБА_7 та ОСОБА_1 право власності по 1/2 частки квартири по АДРЕСА_3 як на спадкове майно; визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_6 право власності по 1/2 частки будинку АДРЕСА_1 як на спадкове майно, та закрито провадження у справі.
Постановою Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 05 лютого 2010 року скасовано та направлено справу для розгляду до суду першої інстанції.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненою позовною заяву до ОСОБА_2 , в якій він просив встановити факт належності свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 від 03 лютого 1995 року ОСОБА_7 , визнати за ним право власності на 1/21 частку квартири АДРЕСА_2 і на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати за ним право власності на 4/21 частки квартири АДРЕСА_2 і 2/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Уточнена позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 , який був чоловіком ОСОБА_9 та його батьком, після смерті якого відкрилась спадщина на 1/7 частку квартири АДРЕСА_2 та на 1/2 частку житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 . Інша 1/2 частка зазначеного житлового будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_7 як спільна власність подружжя ОСОБА_10 .
За життя ОСОБА_8 заповіту не склав.
Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_8 були його дружина - ОСОБА_7 , син - ОСОБА_1 та дочка - ОСОБА_2 .
Вказував на те, що з метою належного оформлення спадкових прав він разом з матір`ю звертався до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, однак їм відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_7 .
За життя, а саме 23 лютого 2015 року, ОСОБА_7 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Славської селищної ради Сколівського району Львівської області за реєстровим № 73, відповідно до якого заповіла йому все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право.
Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на належне їй майно, до складу якого увійшли 4/21 частки квартири АДРЕСА_2 (1/7 частка належала ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 03 лютого 1995 року + 1/21 частка фактично успадкована після смерті чоловіка ОСОБА_8 ) та 2/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 (1/2 частка у спільному майні подружжя + 1/6 частка фактично успадкована після смерті чоловіка ОСОБА_8 ).
Вказував на те, що у визначений законом шестимісячний строк він звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері, однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з наявністю невідповідності у написанні по-батькові спадкодавця - ОСОБА_7 у свідоцтві про право власності від 03 лютого 1995 року на квартиру АДРЕСА_2 , де зазначено « ОСОБА_11 », а також у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 09 квітня 2021 року, ухваленим у складі судді Брони А. Л., позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт, що свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 від 03 лютого 1995 року, видане бюро приватизації житла Стрийської дистанції цивільних споруд Львівської залізниці та зареєстроване Стрийським міжміським бюро технічної інвентаризації у реєстрову книгу за № 97 на ім`я ОСОБА_8 та членів його сім`ї ОСОБА_7 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 належить ОСОБА_8 та членам його сім`ї ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/21 частку квартири АДРЕСА_4 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частку житлового будинку під. літ. А-1 по АДРЕСА_1 , загальною площею 71, 4 кв. м, у порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 4/21 частки квартири АДРЕСА_4 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки житлового будинку під літ. А-1 по АДРЕСА_1 , загальною площею 71,4 кв. м, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_6 відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, установивши, що позивач на час відкриття спадщини після смерті батька постійно проживав разом із спадкодавцем та є спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину, а також є спадкоємцем за заповітом після смерті матері, який прийняв спадщину, звернувшись у встановлений законом строк до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, та, врахувавши відсутність осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно у порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за заповітом після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_8 за життя у встановленому законом порядку набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Жодних доказів, які б свідчили про наявність підстав для визнання права власності на спірний будинок по 1/2 частки за позивачами за зустрічним позовом ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_6 , останні суду не надали.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Сколівського районного суду Львівської області від 09 квітня 2021 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції не визначився з належним складом відповідачів у справі, не залучив до участі у справі як співвідповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які є співвласниками квартири АДРЕСА_2 .
Крім того, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_6 , звертаючись до суду із зустрічним позовом, посилався на те, що житловий будинок по АДРЕСА_1 набутий ним у спільну власність його та ОСОБА_2 , оскільки такий завершувався будівництвом та фактично збудований за їхні кошти, а тому ОСОБА_1 , пред`являючи позов про визнання права власності на частку у вказаному житловому будинку, повинен був залучити до участі у справі як співвідповідачів усіх осіб, якими таке його право заперечується, не визнається чи оспорюється, зокрема, і ОСОБА_6 , який, окрім оспорення права позивача, навпаки вважає такий об`єкт нерухомості своєю власністю.
При цьому апеляційний суд зазначив, що участь таких осіб у справі в якості інших учасників (не відповідачів), а саме як третіх осіб чи позивача за зустрічним позовом не слід вважати належним залученням їх до участі у справі за позовом ОСОБА_1 , оскільки у такому випадку ці особи наділені іншим процесуальним статусом, з іншими процесуальними правами та обов`язками та позбавляються ряду прав як відповідачі, зокрема, на подання заяви про застосування строку позовної давності, подання зустрічного позову (у випадку третіх осіб), тощо, що не слід вважати дотриманням процесуальних норм судом першої інстанції при розгляді справи. Визнання права власності на спірні об`єкти нерухомості за позивачем, без залучення вказаних осіб до участі у справі як відповідачів, тобто осіб, які повинні відповідати за позовом, - прямо впливатиме на їх права та інтереси, оскільки змінює такі та призводить до нових наслідків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У червні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Вуйцік О. Б. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову з підстав незалучення до участі у справі як відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не врахував, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який (які) прийняв (прийняли) спадщину, а ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не є спадкоємцями ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підставами касаційного оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21), від 19 січня 2022 року у справі № 280/4/18 (провадження № 61-403св19), від 04 грудня 2019 року у справі № 697/2052/17-ц (провадження № 61-3014св19).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2022 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2022 рокувідкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У липні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22 вересня 1954 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_13 зареєстровано шлюб та присвоєно останній прізвище « ОСОБА_10 ».
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 , після смерті якого відкрилась спадщина.