Постанова
Іменем України
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 409/2756/18
провадження № 61-3676св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Дочірнє підприємство «Агропромислова компанія «Украгростар»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Агропромислова компанія «Украгростар» на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 вересня 2019 року в складі судді Третяка О. Г. та постанову Луганського апеляційного суду від 14 січня 2020 року в складі колегії суддів: Назарової М. В., Лозко Ю. П., Стахової Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Агропромислова компанія «Украгростар» (далі - ДП «АПК «Украгростар»), у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати недійсною додаткову угоду від 15 квітня 2010 року до договору оренди земельної ділянки від 17 червня 2008 року, укладену між ним та ДП «АПК «Украгростар», та зобов`язати відповідача повернути йому земельну ділянку площею 7, 2850 га, що розташована на території Просторівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 17 червня 2008 року між ним та відповідачем ДП «АПК «Украгростар» укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років. 01 вересня 2008 року договір було зареєстровано в Білокуракинському районному реєстраційному округу Луганської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру».
Оскільки термін дії договору закінчувався 31 серпня 2018 року й наміру продовжувати договірні відносини він не мав, 13 липня 2017 року він надіслав на адресу відповідача відповідну заяву, проте відповіді на неї не отримав.
Зазначав, що після закінчення дії договору оренди землі він неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення земельної ділянки, однак відповідач відмовив у задоволенні такої вимоги, посилаючись на додаткову угоду від 15 квітня 2010 року, якою було продовжено строк дії договору оренди земельної ділянки від 17 червня 2008 року до 31 грудня 2023 року.
Посилаючись на те, що вказану додаткову угоду він не підписував, додаткова угода не зареєстрована в установленому законом порядку, а відтак відповідач неправомірно використовує його земельну ділянку, просив позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного суду від 14 січня 2020 року, позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсною додаткову угоду від 15 квітня 2020 року до договору оренди земельної ділянки № 209877/040841500245 від 17 червня 2008 року, укладену між ОСОБА_1 та ДП «АПК «Украгростар».
Зобов`язано ДП «АПК «Украгростар» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 7, 2850 га, що розташована на території Просторівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області на належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЛГ № 000175, виданого 28 квітня 2001 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 267.
Вирішено питання про розподіл судових витрат. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 13 вересня 2019 року.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що згідно з висновком експерта від 08 вересня 2019 року підпис у додатковій угоді від 15 квітня 2020 року виконаний, ймовірно, не позивачем, а іншої особою, що вважав підставою для визнання цієї угоди недійсною відповідно до статті 215 ЦК України та застосування наслідків її недійсності відповідно до частини першої статті 216 ЦК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
24 лютого 2020 року ДП «АПК «Украгростар»звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 25 вересня 2019 року та постанову Луганського апеляційного суду від 14 січня 2020 року й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме:застосування норми права без урахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року в справі № 760/10691/18; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що в порушення норм процесуального закону суд першої інстанції прийняв до розгляду уточнену позовну заяву, подану позивачем після закриття підготовчого провадження, а суд апеляційної інстанції наведеному належної оцінки не надав.
Також суди безпідставно взяли до уваги висновок експерта від 08 вересня 2019 року, оскільки такий не був надісланий ДП «АПК «Украгростар», що є порушенням частин восьмої та дев`ятої статті 83 ЦПК України. До того ж такий висновок експерта про «ймовірність» не може бути беззаперечним доказом тих обставин, що підпис на додатковій угоді виконаний не позивачем.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
19 травня 2020 року справа № 409/2756/18 надійшла до Верховного Суду.
Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 227/3760/19-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року поновлено касаційне провадження у справі.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії 1-ЛГ № 000175 належить на праві власності земельна ділянка площею 7, 2850 га, що знаходиться на території Просторівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області.
17 червня 2008 року між сторонами було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років з дати його державної реєстрації. Договір зареєстровано 01 вересня 2008 року в Білокуракинському районному реєстраційному округу Луганської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру».
Відповідно до додаткової угоди від 15 квітня 2010 року до договору оренди земельної ділянки від 17 червня 2008 року, укладеної між сторонами, строк дії договору оренди продовжено до 31 грудня 2023 року.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень додаткова угода зареєстрована 23 березня 2017 року.
13 липня 2017 року ОСОБА_1 надіслав ДП «АПК «Украгростар» заяву про те, що по закінченню терміну оренди, після 01 вересня 2018 року, він не має наміру продовжувати здавати в оренду належну йому земельну ділянку.
Відповідно до висновку експерта Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 08 травня 2019 року № 19/113-7-7/51е, виготовленого на підставі постанови старшого слідчого Новоайдарського ВП ГУНП в Луганській області про призначення почеркознавчої експертизи в кримінальному провадженні від 14 липня 2017 року № 12017130440000205, підпис, розташований у графі «Орендодавець» у розділі «Юридична адреса сторін» у додатковій угоді від 15 квітня 2010 року до договору оренди земельної ділянки від 17 червня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ДП «АПК «Украгростар», виконано ймовірно не ОСОБА_1 , а іншою особою.