Постанова
Іменем України
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 132/1126/18
провадження № 61-5115св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю «СП «Агрокапітал»,
третя особа - Центр надання адміністративних послуг Калинівської районної державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Агрокапітал» на постанову Вінницького апеляційного суду від 20 лютого 2020 року в складі колегії суддів: Оніщука В. В., Копаничук С. Г., Медвецького С. К.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Уквітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Агрокапітал» (далі - ТОВ «СП «Агрокапітал») та просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0521685200:04:000:0284, укладений 22 листопада 2016 року між ними та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 07 грудня 2016 року та зобов`язати відповідача повернути йому земельну ділянку в належному стані.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є власником земельної ділянки площею 2,0946 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Нападівської сільської ради Калинівського району Вінницької області.
Вказана земельна ділянка була передана в оренду ТОВ «СП «Агрокапітал» строком на 15 років на підставі договору від 22 листопада 2016 року, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 07 грудня 2016 року.
Посилаючись на те, що вказаний договір оренди він не укладав та, відповідно, не підписував, оскільки перебував поза межами України, бажання передавати в оренду земельну ділянку будь-кому не мав та має намір продовжувати займатися сільськогосподарським виробництвом самостійно, просив позов задовольнити.
У серпні 2018 року ТОВ «СП «Агрокапітал» звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 та просило зобов`язати його не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 0521685200:04:000:0284, припинивши будь-які сільськогосподарські роботи та звільнити її, привівши в придатний для використання стан за призначенням.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що додатковою угодою від 06 квітня 2017 року, укладеною між ОСОБА_1 та ТОВ «СП «Агрокапітал», договір оренди землі від 22 листопада 2016 року було розірвано орендодавцем з подальшою реєстрацією вказаного правочину державним реєстратором 20 квітня 2017 року.
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 06 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Вінницької області від 27 лютого 2018 року, вищевказану додаткову угоду визнано недійсною. Отже, договір оренди земельної ділянки від 22 листопада 2016 року є дійсним.
Після укладення та реєстрації договору оренди землі ОСОБА_1 наприкінці 2016 року отримав орендну плату, а також у січні 2017 року він звертався до ТОВ «СП «Агрокапітал» із заявою про виплату йому орендної плати за період десять років на майбутній період.
Натомість, ТОВ «СП «Агрокапітал», маючи укладений та зареєстрований договір оренди землі, не змогло приступити до реалізації свого права, передбаченого договором, оскільки в квітні 2017 року вказана земельна ділянка була засіяна кукурудзою. Навесні 2018 року підприємство знову не змогло приступити до обробітку зазначеної земельної ділянки відповідно до умов договору оренди землі. Внаслідок такий дій ОСОБА_1 підприємству було нанесено збитків.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ТОВ «СП «Агрокапітал» задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 0521685200:04:000:0284, припинивши будь-які сільськогосподарські роботи та звільнити її, привівши в придатний для використання стан за призначенням.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання договору оренди недійсним, оскільки наявність договірних відносин між сторонами на умовах оспорюваного правочину підтверджується фактом отримання ОСОБА_1 від ТОВ «СП «Агрокапітал»орендної плати за користування земельною ділянкою, укладенням ним особисто в квітні 2017 року додаткової угоди до спірного договору оренду, обставинами, встановленими рішенням суду від 06 грудня 2017 року в іншій цивільній справі, та показаннями свідка.
Разом з тим, установивши, що за наявності укладеного договору оренди земельної ділянки ТОВ «СП «Агрокапітал» вже два роки поспіль не може реалізувати своє право на ведення господарської діяльності на цій земельній ділянці, чим йому завдано збитків на суму 57 542,01 грн, місцевий суд вважав наявними підстави для задоволення зустрічного позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 лютого 2020 року рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 0521685200:04:000:0284, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «СП «Агрокапітал» 22 листопада 2016 року, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 07 грудня 2016 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ТОВ «СП «Агрокапітал» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновком експерта підтверджено, що ОСОБА_1 не підписував спірний договір оренди, а отже в момент вчинення правочину сторонами не було дотримано вимог частини третьої статті 203 ЦК України, що є підставою для визнання цього договору недійсним. При цьому апеляційний суд врахував, що на час укладення договору оренди та складення відомості про виплату орендної плати ОСОБА_2 перебував за межами території України, а тому не міг особисто підписати вказані документи та отримати орендну плату, у зв`язку з чим вважав безпідставними доводи товариства про вчинення позивачем дій, спрямованих на визнання умов договору оренди.
Водночас апеляційний суд не вбачав підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання повернути йому земельну ділянку, оскільки встановив, що з квітня 2017 року ТОВ «СП «Агрокапітал» її не використовує, а також, врахувавши, що визнання спірного договору оренди недійсним припиняє право оренди товариства на цю земельну ділянку, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
12 березня 2020 року ТОВ «СП «Агрокапітал»звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 20 лютого 2020 року та залишити в силі рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 12 листопада 2019 року.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного СудуУкраїни в справі № 3-59гс14 від 19 серпня 2014 року, у постановах Верховного Судувід 16 травня 2018 року в справі № 910/1163/17, від 17 жовтня 2018 року в справі № 753/22010/14-ц, від 25 березня 2020 року в справі № 704/593/17, у постанові Великої Палати Верховного Судувід 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17 та в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що отримуючи після укладення договору оренди землі, у 2017 році, орендну плату та звертаючись в подальшому до ТОВ «СП «Агрокапітал» з заявою про виплату йому орендної плати за десять років наперед, а також укладаючи в квітні 2017 року додаткову угоду до вказаного договору оренди, ОСОБА_1 у розумінні статті 241 ЦК України вчинив санкціонування (схвалення) оспорюваного правочину, що свідчить про неможливість визнання його недійсним з підстав відсутності волевиявлення власника.
Проте суд апеляційної інстанції цього не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про визнання оскаржуваного правочину недійсним. Окрім цього апеляційний суд безпідставно стягнув з товариства витрати на правову допомогу, оскільки належних та допустимих доказів їх понесення ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
24 червня 2020 року справа № 132/1126/18 надійшла до Верховного Суду.
ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 227/3760/19-ц.