Постанова
Іменем України
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 344/3764/21
провадження № 61-2466св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 січня 2022 року у складі колегії суддів: Девляшевського В. А., Пнівчук О. В., Томин О. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди за неналежне надання медичних послуг,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) про відшкодування майнової та моральної шкоди за неналежне надання медичних послуг.
Позовні вимоги мотивовано тим, що у лютому 2020 року позивач звернулася до Лікувально-діагностичного центру «Лічниця Ткачука» за наданням медичних послуг із лікування та протезування зубів, у зв`язку з чим між сторонами виникли договірні правовідносини.
Стоматологічні послуги надавалися лікарем ОСОБА_3 із лютого до серпня 2020 року, але протезування було виконано неякісно, внаслідок чого у позивача з`явився біль та дефекти зовнішнього вигляду обличчя. На думку ОСОБА_1 , погіршення її стану здоров`я настало після надання медичної допомоги ОСОБА_2 у зв`язку з недотриманням обов`язкових умов лікування, що підтверджується висновком
клініко-експертної оцінки. Унаслідок неналежного виконання
ФОП ОСОБА_2 своїх професійних обов`язків і необхідністю проведення подальшого нового лікування та протезування, що пов`язано з виправленням помилок відповідача, ОСОБА_1 змушена звертатися до інших лікарів, витрачати додаткові кошти.
Крім того, в порушення наказу Міністерства охорони здоров`я
від 14 лютого 2012 року № 110 лікарем не велася медична картка стоматологічного хворого форми 043/о. Відсутність медичної документації ускладнило подальше лікування, яке проводилося з метою усунення недоліків лікування, наданого ФОП ОСОБА_2 .
За отримані послуги позивач оплатила 64 930,00 грн, проте у порушення норм законодавства платіжних документів підприємець їй не видавав.
За звернення до інших лікарів і за усунення недоліків роботи відповідача нею сплачено 35 430,00 грн. Крім того, на проведення повторного ортопедичного лікування згідно з рекомендацією клініко-експертної комісії необхідно витратити 133 000,00 грн.
Також діями відповідача їй завдана моральна шкода, яка полягає у порушенні прав як споживача, внаслідок яких вона відчувала біль та страждання, виникнення у неї негативних емоцій через постійне ігнорування її прав і зауважень щодо недоліків роботи, що призвело до негативних змін та порушення нормальних життєвих зв`язків, витрачання часу на звернення до лікарів, проведення відновлення стану здоров`я, звернення до суду. Завдану моральну шкоду ОСОБА_1 оцінювала в розмірі 400 000,00 грн.
Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просила стягнути з
ОСОБА_2 233 360,00 грн майнової шкоди та 400 000,00 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 05 жовтня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до
ФОП ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди за неналежне надання медичних послуг відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено факт надання відповідачем їй неякісних стоматологічних послуг та послуг із протезування, їх вартість, факт оплати, та, відповідно, не доведено причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та завданою їй шкодою.
Із досліджених у судовому засіданні доказів неможливо встановити особу, яка завдала позивачу шкоди, і відповідно, причинний зв`язок між протиправною поведінкою такої особи та завданою позивачу шкодою. При цьому суд вважав, що факт оплати за послуги не може підтверджуватися показами свідків. Позивач не скористалася правом на укладення письмового договору або отримання розрахункового документа (який підтверджує факт усного договору), акта виконаних робіт чи іншого документа, який би міг засвідчити факт надання їй неякісної послуги конкретним суб`єктом господарювання.
Також суд врахував висновок експерта від 16 червня 2021 року № 51, відповідно до якого немає можливості встановити причинний зв`язок із виникненням скарг після надання стоматологічного лікування та протезування, надати відповідь на питання, чи правильно надавалася медична допомога ОСОБА_1 , теж немає можливості.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 січня 2022 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 05 жовтня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позовну заяву задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 64 730,00 грн майнової та 10 000,00 грн моральної шкоди, а всього - 74 730,00 грн.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі
747,36 грн у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції та
1 121,04 грн у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції,
а всього - 1 868,40 грн.
Додатковою постановою Івано-Франківського апеляційного суду
від 03 лютого 2022 року стягнено з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1 1 652,00 грн на відшкодування витрат на правничу допомогу.
На думку апеляційного суду по суті спору, між сторонами існували договірні правовідносини щодо протезування зубів, що підтверджується показаннями свідка та скріншотами екрана телефону з відображенням переписки між позивачем і відповідачем у березні та серпні 2020 року.
Апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 майнової шкоди, яка полягає в стягненні витрат, сплачених нею за підготовку та протезування
19 коронками на діоксиді цирконію ФОП ОСОБА_2 у розмірі
61 430,00 грн. Вказана сума співвідноситься з цінами, встановленими у «Лічниці Ткачука» згідно з прайсом, у якому вартість однієї коронки становить 150,00 євро. При цьому суд вважав, що інші витрати, які стосувалися чистки та лікування зубів, стягненню у рахунок відшкодування шкоди не підлягають.
Крім того, апеляційний суд вважав наявними правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 10 000,00 грн завданої ОСОБА_1 моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10 лютого 2022 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду
із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 січня 2022 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2022 року зупинено виконання постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 11 січня 2022 року.
У квітні 2022 року справу № 344/3764/21 передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті
400 ЦПК України).
Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду
в частині доказування (визнання належними і допустимими доказів
у справі) суперечать положенням частини другої статті 90 ЦПК України, статтям 208, 218 ЦК України, а також правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 28 листопада 2018 року у справі
№ 306/3189/14-ц, від 05 жовтня 2020 року у справі № 521/2699/14-ц,
від 13 січня 2018 року у справі № 569/11995/15-ц, від 19 березня 2021 року у справі № 724/970/18, від 03 листопада 2021 року у справі № 201/1397/21, від 23 жовтня 2019 року у справі № 303/2025/16-ц.
Так, зокрема, у постанові від 28 листопада 2018 року у справі
№ 306/3189/14-ц Верховний Суд, аналізуючи правозастосування та тлумачення статті 218 ЦК України, виснував про те, що сторона, яка прагне довести факт вчинення правочину (угоди), може це зробити за допомогою перерахованих у зазначеній статті доказів, за винятком показів свідків, оскільки на них не може ґрунтуватися рішення суду.
Вважаючи належними і допустимими доказами на підтвердження виникнення та існування договірних правовідносин між сторонами роздруківки з мобільного додатку «Viber», апеляційний суд не звернув увагу на те, що їх зміст не містить жодних домовленостей про лікування, його обсяг, вартість, порядок передачі грошових коштів, не вказує на досягнення між сторонами згоди щодо лікування, а тому не підтверджує факт наявності договірних правовідносин.
Указаний висновок апеляційного суду суперечить правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 19 січня 2022 року у справі
№ 202/2965/21, від 11 червня 2019 року у справі № 904/2882/18,
від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18, від 28 грудня 2019 року
у справі № 922/788/19, від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19.
Так, у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 202/2965/21 Верховний Суд наголошував на тому, що роздруківка електронного листування не може вважатися електронним документом, тобто не може вважатися доказом, оскільки не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від правок і викривлення.
Крім того, апеляційним судом не правильно застосовано положення статті 1166 ЦК України, оскільки позивач не довела причинного зв`язку між поведінкою особи, яку позивач вважає завдавачем шкоди, та шкодою, що є обов`язковим елементом для застосування відповідальності.
Також касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині збирання та прийняття нових доказів у справі.
Доводи інших учасників справи
У травні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 , у якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін. При цьому посилається на безпідставність доводів скарги, які не можуть бути підставою для скасування законного судового рішення, оскільки вони не підтверджені матеріалами справи та зводяться до переоцінки доказів у справі, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 28 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської ОДА за фактом неякісно наданих послуг із лікування та протезування зубів у діагностичному центрі «Лічниця Ткачука» з лютого до серпня 2020 року (а. с. 8-10).
Згідно з листом Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської ОДА було організовано експертом ДОЗ ОДА із стоматології комісійний розгляд викладених у скарзі фактів. При об`єктивному обстеженні комісією встановлено: наявні незмінні мостоподібні протези з опорою на 18, 15, 13 справа, 23, 25, 26, 35, 37. У пацієнтки наявні зубощелепні деформації, спричинені частковою відсутністю зубів. За даними ортопантомографії встановлено, що 13, 23, 26 ендодонтично ліковані. Знято незнімну конструкцію на нижній щелепі справа, 43, 44, 45, 48 - депульповані. Відпрепарований 44 опорний зуб у контакті з мостоподібним протезом верхньої щелепи. Вітальні опорні зуби покриті штучними коронками, а саме: 18, 15, 25, 35 і 37 мають гіперчутливість. Діагноз: часткова відсутність зубів III клас за Кенеді, генералізований пародонтит 1 ступеня розвитку, зубощелепні деформації, дефект твердих тканин 11, 12, 21, 22, 31, 41. Рекомендовано: зняти мостоподібні протези з верхньої і нижньої щелепи; провести гігієну ротової порожнини, зняти зубні відкладення; провести лікування гіперестезії та при необхідності ендодонтичне лікування вітальних опорних зубів із гіперчутливістю: 18, 15, 25, 35, і 37; провести планування ортопедичного лікування з урахуванням оклюзійних співвідношень та деформацій; провести повторне ортопедичне лікування естетичними незнімлимимостоподібними протезами (а. с. 10).
11 листопада 2020 року позивач звернулася із заявою до Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської ОДА про проведення клініко-експертної оцінки якості наданих послуг (а. с. 11).
Згідно з наказом Департаменту охорони здоров`я від 18 вересня
2020 року № 335 створена обласна координаційна рада з контролю якості медичної допомоги. Для розгляду заяви ОСОБА_1 створена комісія у складі зав. кафедри ортопедичної стоматології ІФНМУ проф. ОСОБА_10., зав. кафедри терапевтичної стоматології проф. Герелюк В. І. , доц. кафедри ортопедичної стоматології Кирилюк М. І. та головного спеціаліста-юрисконсульта Департаменту охорони здоров`я Косач Є. А. Комісія, розглянувши заяву ОСОБА_1 , встановила наступне: пацієнтка проходила лікування і протезування в «Клініці Ткачука»
у м. Івано-Франківську у період із лютого до серпня 2020 року. Лікар-стоматолог ОСОБА_2 представив ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, видану МОЗ України
27 липня 2017 року № 28, а також сертифікат лікаря-спеціаліста за спеціальністю «Стоматологія» № 121/19, дійсний до 31 січня 2024 року. Представлено посвідчення лікаря стоматолога-ортопеда Лазорик О. М. про наявність вищої категорії за спеціальністю «Ортопедична стоматологія», лікаря-стоматолога Білоус О. Я. за спеціальністю «Стоматологія». Не представлена інформована згода пацієнтки на лікування та медична облікова документація.
При суб`єктивному обстеженні 08 жовтня 2020 року зі слів пацієнтки встановлено, що протезування незнімними протезами на основі диоксиду циркону проводилося фрагментарно (кожен мостоподібний протез окремо). Протезування незнімними конструкціями на верхній і нижній щелепах проводилося на вітальних зубах, після чого розвинулись ускладнення з боку пульпи та періодонтальних тканин, що обумовило необхідність знімання конструкцій протезів і проведення ендодонтичного лікування. При протезуванні було завищено висоту прикусу на мостоподібних протезах справа і зліва, не враховано наявність деформацій.
Під час обстеження скарги пацієнтки були на затруднене пережовування їжі, гіперчутливість і біль у вітальних опорних зубах, дискомфорт при рухах нижньої щелепи, при змиканні щелеп, розмові, посмішці і жуванні.
При об`єктивному обстеженні 08 жовтня 2020 року комісією було встановлено наявні незнімні мостоподібні протези з опорою на 18, 15, 13 справа, 23, 25, 26, 35, 37. У пацієнтки діагностовано зубощелепні деформації, спричинені частковою відсутністю зубів. За даними ортопантомографії встановлено, що 13, 23, 26 ендодонтично ліковані. Проведено зняття незнімної конструкції на нижній щелепі справа: 43, 44, 45, 48 - депульповані. Відпрепарований 44 опорний зуб знаходиться в оклюзійному контакті з мостоподібним протезом верхньої щелепи. Вітальні опорні зуби, які покриті штучними коронками, а саме: 18, 15, 25, 35 і 37 мають гіперчутливість.
Висновком клініко-експертної оцінки встановлено діагноз: часткова відсутність зубів III клас за Кенеді, генералізований пародонтит 1 ступеня розвитку, зубощелепні деформації, дефекти твердих тканин 11, -12, 21-; 22, 31, 41 (а. с. 13).
Із досліджених листів Департаменту охорони здоров`я Івано-Франківської ОДА від 17 квітня 2021 року та 17 травня 2021 року, які надані на адвокатський запит від 08 квітня 2021 року, вбачається, що
ОСОБА_8 був присутній на засіданні і не заперечував факту надання медичної допомоги ОСОБА_1 (а. с. 121, 124).
Разом із тим згідно з протоколом засідання клініко-експертної комісії
від 08 жовтня 2020 року комісія засідала в складі членів комісії та за участю ОСОБА_1 . Комісія з`ясувала обставини скарги щодо ортопедичного лікування у «Клініці Ткачука» (зі слів ОСОБА_1 )
(а. с. 141).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , який працює
зав. кафедри ортопедичної стоматології ІФНМУ, та був головою клініко-експертної комісії, суду зазначив, що він мав тільки усну розмову з
ОСОБА_2 на кафедрі в кабінеті, в якій останній не заперечував факт надання ортопедичної допомоги ОСОБА_1 . Документального підтвердження факту надання послуг комісія не має, тому висновок щодо надання послуг ОСОБА_2 був наданий з урахуванням пояснень ОСОБА_1 та наявних у комісії документів. Також зазначив, що Департамент охорони здоров`я не має впливу на лікаря ОСОБА_2 , оскільки ліцензію на діяльність видає МОЗ України.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомив суду, що позивач є його цивільною дружиною, від дачі показань у порядку статті
63 Конституції України не відмовився. Вказував, що позивач лікувалася
у відповідача десь 4-5 місяців, почала лікування взимку 2020 року. Йому відомо, що вона лікувалася тільки в нього та витратила на лікування значну суму, точно не може сказати, зазначає, що десь біля 70 000,00 грн. Знає, що брала гроші з дому і несла за лікування, чи передавала відповідачу не бачив. Не пам`ятає, чи був присутній у кабінеті під час лікування, проте в клініці був, бачив через скло, що відповідач лікував позивача. Яке саме лікування надавалося, не знає.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду повідомив, що позивач є його мамою, від дачі показань у порядку статті
63 Конституції України не відмовився, суду повідомив, що лікаря
ОСОБА_2 порекомендував мамі він особисто. Декілька разів він приходив із мамою на лікування до ОСОБА_2 . Відповідач кожного разу виставляв рахунки за лікування, мама їх оплачувала. Як передавалися кошти, не бачив. Коли він особисто лікувався у відповідача, то кошти передавав йому в руки. Знає, що на лікування витрачено біля
50 000,00 грн. Особисто не бачив, як проводилося лікування, оскільки в кабінеті лікаря ніхто не сидить зі сторонніх.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду повідомив, що він перебуває з позивачем у дружніх відносинах. Вона в квітні сказала, що лікує зуби, він її декілька разів особисто підвозив до « Лічниці Ткачука »
(3-4 рази). З нею в клініку не заходив. У кінці літа позивач сказала йому, що їй там щось неправильно роблять і треба змінити клініку.
Також до матеріалів справи позивачем додано роздруківку листування між нею та відповідачем з мобільного додатку «Viber» (а. с. 39-48).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 22 квітня 2021 року призначено комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено Обласному бюро судово-медичної експертизи із залученням фахівців у галузі стоматології. На вирішення комісійної судово-медичної експертизи поставлено такі питання: 1. На які захворювання та патологічні процеси ротової порожнини, зубів страждала ОСОБА_1 станом на лютий 2020 року до початку лікування та протезування зубів? 2. Чи дотримано під час лікування та протезування зубів ОСОБА_1 . Протоколу надання медичної допомоги, затвердженого Наказом МОЗ України «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями «ортопедична стоматологія», «терапевтична стоматологія», «хірургічна стоматологія», «ортодонтія», «дитяча терапевтична стоматологія», «дитяча хірургічна стоматологія»
від 23 листопада 2004 року № 566? У випадку недотримання, які саме порушення були вчинені? 3. Чи є прямий причинний зв`язок між наданням послуг із лікування та протезування зубів ОСОБА_1 та погіршенням її стану здоров`я, а саме: поява затруднення пережовування їжі, гіперчутливість і біль у вітальних опорних зубах, дискомфорт при рухах нижньої щелепи, при змиканні щелеп, розмові, посмішці і жуванні в період з лютого до серпня 2020 року? 4. Чи правильно була вибрана тактика лікування ОСОБА_1 , враховуючи стан її зубів на момент надання послуг із лікування та протезування? 5. Чи правильно надавалася медична допомога ОСОБА_1 під час лікування та протезування зубів? Якщо ні, то до яких наслідків це призвело чи могло призвести без усунення цих недоліків (а. с. 81-83).
Відповідно до висновку експертизи, проведеної з 14 травня 2021 року
до 16 червня 2021 року, № 51 встановлено:
1. Згідно з наданою ортопантомограмою на ім`я ОСОБА_1
від 13 лютого 2020 року (до початку лікування) наявні часткова відсутність зубів ІІІ клас за Кенеді, зубощелепові деформації, генералізований пародонтит ІІ-ІІІ ступеня, каріозні дефекти твердих тканин 13, 11, 12, 23, 26, 35, 34, 33, 44, 45 зубів, відсутнє співвідношення центральної лінії, явно виражена зміна оклюзійної кривої по Шпею, відмічаються зміни скроневонижньощелепових суглобах (правий, лівий), хронічний артрозоартрит (унаслідок тривалої втрати жувальної групи зубів). Наявні незнімні ортопедичні конструкції, а саме: консольні з опорою на 15 і 25 зубах: виражена генералізована утертість жувальної поверхні нижніх і верхніх зубів. Відмічається феномен Попова-Годона (висування зуба з альвеолярної кістки) у ділянці АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 зубів зі створенням жувального блоку.
2.3.4. У зв`язку з відсутністю первинної медичної документації на час лікування ОСОБА_1 в «Лічниці Ткачука», амбулаторної карти стоматологічного хворого, щоденників надання їй стоматологічної допомоги, надати відповіді на поставлені запитання немає можливості,
а також немає можливості встановити причинний зв`язок із виникненням скарг після надання стоматологічного лікування та протезування.
5. У зв`язку з відсутністю медичної документації, даних про об`єм, складність, характер, ступінь втручання і надання стоматологічної допомоги лікарями, які були задіяні в лікувальному процесі
ОСОБА_1 в «Лічниці Ткачука», надати відповідь на запитання, чи правильно надавалася медична допомога ОСОБА_1 під час лікування та протезування зубів? Якщо ні, то до яких наслідків це призвело чи могло призвести без усунення даних недоліків, немає можливості