ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 640/7421/19
адміністративне провадження № К/9901/37/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІП АГРОГРУП» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2019, ухвалене у складі головуючого судді Бояринцевої М.А., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2020, прийняту у складі колегії суддів: Вівдиченко Т.Р. (головуючий), Мельничука В.П., Федотова І.В.
І. Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «АІП АГРОГРУП» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.03.2019 №00003451402, № 0013661406 та від 21.03.2019 № 0005284208 та № 0005294208.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість є необґрунтованими та безпідставними, та такими, що не грунтуються на положеннях законодавства та не підтверджені належними доказами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що в період з 27.12.2018 по 18.01.2019 ГУДФС у м.Києві проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «АІП АГРОГРУП» податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2017 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 30.09.2018.
4. За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у м.Києві складено акт від 25.01.2019 № 56/26-15-14-02-03/39025732, яким встановлено порушення:
5. - пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 6, 7 П(С)БО 16, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 № 318, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього на суму 618 068 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 616 178 грн. та 1 890 грн.;
6. - пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
7. - статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: ненадходження товару за контрактами:
8. - від 01.02.2016 р. № 01022016 з Приватним сільськогосподарським унітарним підприємством «Белая река-Петриков» (Республіка Білорусь) у розмірі 2,11 доларів США (еквівалент - 55,32 грн.);
9. - від 19.02.2016 р. № 19022016 з Фермерським господарством «ДубайТранс» (Республіка Білорусь) у розмірі 1,59 доларів США (еквівалент - 41,69 грн.);
10. - статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: несвоєчасне надходження валютної виручки на рахунок ТОВ «АІП АГРОГРУП» за контрактом від 20.02.2017 № 20/02/2017 з нерезидентом ТОВ «ЯРОВИТ ГРУПП» (Республіка Білорусь) в сумі 7 539,60 доларів США (еквівалент 197 338,66 грн.);
11. - пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.09.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», а саме: порушення порядку декларування валютних цінностей та іншого майна, яке перебуває за межами України, станом на 01.01.2017, на 01.04.2017, на 01.07.2017, на 01.10.2017, на 01.01.2018, на 01.04.2018;
12. - підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту 164.2.20 пункту 164.20 статті 164 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету на 2017 рік, на загальну суму 344 931,20 грн.;
13. - статті 51, пункту 70.16 статті 70, підпункту 176.2 «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено подання з помилками податкової звітності на суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого нарахованого податку (форма № 1 ДФ) за ІІІ квартал 2018 року;
14. - підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету за серпень 2015 року, на загальну суму 28 744,28 грн.
15. 06.03.2019 ТОВ «АІП АГРОГРУП» подані заперечення на акт перевірки.
16. Листом від 18.03.2019 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило ТОВ «АІП АГРОГРУП», що за результатами розгляду заперечення, висновки акта перевірки від 25.01.2019 № 56/26-15-14-02-03/39025732 залишено без змін, а заперечення без задоволення.
17. На підставі складеного акту перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:
18. - від 20.03.2019 № 00003451402, яким збільшено ТОВ «АІП АГРОГРУП» суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 772 585 грн., з яких за податковим зобов`язанням - 618 068 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 154 517 грн.
19. - від 20.03.2019 № 0013661406, донараховано ТОВ «АІП АГРОГРУП» пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 147 172,29 грн.;
20. - від 21.03.2019 № 0005284208, яким збільшено ТОВ «АІП АГРОГРУП» суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 559 966,13 грн., з яких за податковим зобов`язанням - 344 931,20 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 215 034,93 грн.
21. - від 21.03.2019 р. № 0005294208, яким збільшено ТОВ «АІП АГРОГРУП» суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 46 663,86 грн., з яких за податковим зобов`язанням - 28 744,28 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17 919,58 грн.;
22. Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.
23. Рішенням Державної фіскальної служби України від 11.04.2019 № 27012/6/99-99-11-04-01-25 залишено без розгляду скаргу ТОВ «АІП АГРОГРУП».
24. Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
25. Окружний адміністративний суд рішенням від 30.09.2019 позов задовольнив.
26. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 22.01.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
27. Задовольняючи позовні вимоги суди дійшли висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами підтверджуються первинними документами, спрямовані на одержання економічного ефекту у результаті господарської діяльності.
IV. Касаційне оскарження
28. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати, у задоволенні позову відмовити.
29. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1частини четвертої статті 328 КАС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
30. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
31. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
32. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
33. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
34. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
35. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
36. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
37. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
38. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
39. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
40. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
41. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
42. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
43. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
44. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
45. дата отримання платником податку товарів/послуг.
46. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
47. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
48. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
49. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
50. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
51. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
52. Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
53. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
54. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
55. Частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
56. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
57. Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
58. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
VІ. Оцінка Верховного Суду
59. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від від 20.03.2019 №00003451402, № 0013661406 та від 21.03.2019 № 0005284208 та № 0005294208, які ґрунтуються на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
60. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
61. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
62. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
63. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
64. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
65. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.