ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 520/5837/2020
адміністративне провадження № К/990/3013/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року, прийняте у складі судді Горшкової О.О., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, ухвалену у складі колегії суддів: Спаскіна О.А. (головуючий), П`янової Я.В., Русанової В.Б.,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Харківський національний університет внутрішніх справ (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), в якому просив стягнути з відповідача на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням, а саме, грошові кошти в розмірі суму 135 431 грн 63 коп.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України та Національній поліції України з 16.08.2013 по 24.03.2020. Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 04.03.2017 №69о/с відповідач був відрахований зі складу курсантів та відкомандирований до ГУНП України в Харківській області для подальшого проходження служби. Однак, наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 24.03.2020 №64 о/с відповідача звільнено відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), у зв`язку з чим відповідач повинен відшкодувати по договору про навчання підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, позов задоволено.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідач проходив навчання за державні кошти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання та враховуючи те, що відповідача звільнено з публічної служби за власним бажанням, то відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" відповідач повинен відшкодувати витрати на утримання за період навчання в Харківському національному університеті внутрішніх справ, визначені ХНУВС в довідках про фактичні витрати, пов`язані з утриманням курсанта та магістра в сумі 135431,63 грн.
ІІІ. Касаційне оскарження
5. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
6. Касаційна скарга подана з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
6.1. У касаційній скарзі вказано про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме можливості стягнення з колишнього курсанта чи слухача магістратури ХНУВС винагороди за службу поліцейського, яка підпадає під охорону за режимом ст.43 Конституції України і не підлягає поверненню за жодних умов, адже грошове забезпечення є правовим аналогом заробітної плати.
6.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанції не зважили на явну та очевидну суперечність приписів п.3 Порядку №261 (Постанова КМУ від 12 квітня 2017 р. № 261), де передбачено відшкодування фактичних витрат із грошового забезпечення - приписам ст.43 Конституції України і положенням ст. 62 Закону України "Про національну поліцію", де передбачено загальне правило про оплатність будь-якої роботи (служби) фізичної особи - громадянина.
6.3. Скаржник зазначає, що навчання громадянина України у вищому навчальному закладі системи МВС України є службою в поліції і не виключає виконання завдань служби, котрі не мають жодного відношення до процесу навчання як такого, але спрямовані на забезпечення функціонування чергової частини підрозділу ХНУВС, громадського порядку та публічної безпеки.
6.4. На думку скаржника, п.3 Порядку №261 не повинен застосовуватися в даному випадку через явну та очевидну протиправність і суперечність приписам ст.43 Конституції України і положенням ст. 62 Закону України "Про національну поліцію", тому вважає, що кошти у якості оплати часу служби рядового складу поліції з числа курсантів або слухачів магістратури ХНУВС не є витратами із навчання, а належать до видатків у сфері соціального забезпечення поліцейського, а відтак, виплачене грошове забезпечення за реальний пройдений період служби не підлягає поверненню. Викладене також кореспондується з положеннями п.1 ч.1 ст.1215 Цивільного кодексу України, де зазначено, що не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Таким чином, вважає, що винагорода за службу поліцейського (курсанта або слухача магістратури ХНУВС) підпадає під охорону за режимом ст.43 Конституції України і не підлягає поверненню за жодних умов, адже грошове забезпечення є правовим аналогом заробітної плати.
6.5. Також, відповідач вважає, що виплата грошового забезпечення курсанту не є складовою освітніх послуг, які надає заклад освіти, оскільки його виплата залежить від показників служби або успішності курсанта та посадового окладу поліцейського (курсанта). Таке заохочення встановлюється як матеріальна допомога курсантам бюджетної форми навчання і не належить до переліку освітніх послуг навчального закладу. Тому, на його думку, ХНУВС та суд апеляційної інстанцій помилково вважають, що отримане відповідачем під час навчання грошове забезпечення слід вважати таким, що входить до складу витрат, які відповідач має компенсувати замовникові його навчання у разі відмови відпрацювати три роки за направленням.
6.6. Крім того, позивач вважає, що частини 4 та 5 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» порушують норми конституційного права на вільний вибір місця подальшої роботи осіб, які закінчили вищі навчальні заклади та про обов`язкову оплатність будь-якої роботи (служби) фізичної особи. Таким чином, для правильного праворозуміння та формування сталої судової практики необхідний правовий висновок Верховного Суду, щодо можливості застосування протиправних положень частини 4 та 5 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» до спірних правовідносин, щодо можливості стягнення з колишнього курсанта (поліцейського) його грошового забезпечення (заробітної плати) та суперечність положень статті 64 Закону України «Про вищу освіту» з положеннями частини 4 та 5 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» щодо обов`язковості трирічного відпрацювання після випуску з навчального закладу. Отже, виплата грошового забезпечення курсанту (поліцейському) не є складовою освітніх послуг, які надає заклад освіти, тому отримане курсантом вищого навчального закладу під час навчання грошове забезпечення не слід вважати таким, що входить до складу витрат, які особа має компенсувати замовникові його навчання у разі не відпрацювання курсантом трьох років за направленням.
6.7. Скаржник також звертає увагу, що відповідно до Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських після видання наказу про звільнення особи керівник органу поліції або за його дорученням інша особа, видає звільненій особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення, відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів рахунка для перерахування коштів. В пункті 6 Порядку зазначено, що особа має право здійснити відшкодування витрат з розстрочення платежу до одного року. Та лише у випадку відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до п. 6 Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Але позивачем такого повідомлення відповідачу не надавалось та не направлялось, у зв`язку з чим він вважає, що позивачем порушено порядок досудового врегулювання спору. В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які підтверджують факт отримання повідомлення чи ознайомлення з ним під підпис. Проте суди в порушення процесуального права взагалі не дослідили це питання.
7. Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України та Національній поліції України з 16.08.2013 по 24.03.2020.
9. Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 10.08.2013 №179 о/с відповідача прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом Харківського національного університету внутрішніх справ з 16.08.2013 та присвоєно звання, "рядовий міліції".
10. 01 вересня 2013 року на виконання вимог Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" та наказу МВС від 14 травня 2007 року № 150 "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України" між ОСОБА_1 , Харківським національним університетом внутрішніх справ та Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.
11. Пунктом 2.3.6. вказаного договору передбачено, що в разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ України по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у п. 3 договору, особа зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком.
12. Відповідно до п. п. 3.2, 3.3 договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.
13. Не відпрацювавши трьох років, наказом ХНУВС від 29.08.2017 №427 о/с відповідача було зараховано слухачем магістратури денної форми навчання з 29.08.2017.
14. 01.09.2017 року між ОСОБА_1 , Харківським національним університетом внутрішніх справ та Головним управлінням Національної поліції України в Харківській області укладено тристоронній контракт про здобуття освіти у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
15. Відповідно до п. 3.5 контракту у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання особа зобов`язана відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про національну поліцію".
16. Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 23.02.2019 №62 о/с відповідач був відрахований зі складу курсантів та відкомандирований до ГУНП України в Харківській області для подальшого проходження служби.
17. Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 24.02.2020 №64 о/с відповідача звільнено відповідно до п.7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням), що підтверджується витягом із наказу Головного управління Національної поліції у Харківській області.
18. Поряд із цим, ОСОБА_1 22.07.2020 було подано цивільний позов до Комінтернівського районного суду м. Харкова про визнання недійсним контракту про здобуття освіти у ВНЗ із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських від 01.09.2017.
19. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова по справі №641/5033/20 за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання договору про надання послуг недійсним - закрито провадження у справі.
20. Оскільки відповідач не виконав умови договору, позивач звернувся з цим позовом до суду.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
21. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Згідно із статтею 18 Закону України «Про міліцію» (в редакції чинній на момент укладення договору між учасниками справи) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
23. Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 № 901-VІІІ вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад`юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.
24. За змістом частини другої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
25. Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.