1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 815/4162/16

адміністративне провадження № К/990/30042/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н.В.,

суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у попередньому судовому засідання як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 815/4162/16

за позовом ОСОБА_1

до Управління МВС України на Одеській залізниці

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області,

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку

за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року, постановлену у складі головуючого судді Вовченко O.A.,

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року, прийняту в складі колегії суддів: судді-доповідача Танасогло Т.М., суддів: Градовського Ю.М., Шеметенко Л.П.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У 2016 році ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці (далі - відповідач, Управління МВС України на Одеській залізниці), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - третя особі-1, ГУ ДКС України в Одеській області), Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - третя особі-2, ГУ НП в Одеській області), у якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 08 вересня 2015 року №127 о/с в частині звільнення з 08 вересня 2015 року у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_1 слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Одеській залізниці;

1.2. поновити майора міліції ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Одеській залізниці з 08 вересня 2016 року;

1.3. стягнути з Управління МВС України на Одеській залізниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 вересня 2016 року до день фактичного поновлення на службі;

1.4. зобов`язати Ліквідаційну комісію Управління МВС України на Одеській залізниці розглянути кандидатуру майора міліції ОСОБА_1 для зайняття рівнозначної посади відповідно до пункту 9 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію", у ГУ НП в Одеській області та видати відповідний наказ з цього приводу.

2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року, залишеною в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року, позов задоволено частково.

2.1. Визнано протиправним і скасовано наказ відповідача від 08 вересня 2015 року №127 о/с в частині звільнення майора міліції ОСОБА_1 слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Одеській залізниці з 08 вересня 2015 року за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

2.2. Поновлено майора міліції ОСОБА_1 слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Одеській залізниці з 08 вересня 2015 року.

2.3. Зобов`язано Ліквідаційну комісію Управління МВС України на Одеській залізниці здійснити розрахунок та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Одеській залізниці з 08 вересня 2015 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого1995 року №100.

2.4. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. 19 червня 2019 року Одеським окружним адміністративним судом у справі №815/4162/16 видано виконавчий лист про зобов`язання ліквідаційну комісію Управління МВС України на Одеській залізниці здійснити розрахунок та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 слідчого слідчої частини слідчого відділу Управління МВС України на Одеській залізниці з 08 вересня 2015 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

4. Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 15 липня 2019 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №59549517 щодо виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2021 року у справі №815/4162/16.

5. 28 січня 2022 року до Одеського окружного адміністративного суду за вх. №6074/22 надійшла заява представника позивача про заміну сторони виконавчого провадження з боржника Ліквідаційної комісії управління МВС України на Одеській залізниці на Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС України).

5.1. Заяву обґрунтовано тим, що МВС України відповідно до Положення про МВС України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №878 (далі - Положення №878) є правонаступником боржника у виконавчому провадженні - Управління МВС України на Одеській залізниці, яке згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинено 16 січня 2021 року.

6. Судами попередніх інстанцій установлено таке:

6.1. МВС України видано накази від 14 квітня 2015 року № 431 «Про заходи щодо реформування органів внутрішніх справ" та від 08 червня 2015 року № 661 «Про ліквідацію УМВС України на Одеській залізниці».

6.2. Відповідно до відомостей, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Управління МВС України на Одеській залізниці (код ЄДРПОУ 08603376), його засновником є МВС України; основний вид діяльності - діяльність з охорони громадського порядку та безпеки; рішення про створення та припинення вказаної юридичної особи публічного права приймалися МВС України.

6.3. Також згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи - Управління МВС України на Одеській залізниці (код ЄДРПОУ 08603376), 16 січня 2021 року внесено відомості про припинення цієї юридичної особи (номер запису 1005561110007037176).

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

7. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року, заяву представника ОСОБА_1 задоволено.

7.1. Замінено боржника у виконавчому провадженні ВП №59549517 щодо виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року у справі №815/4162/16 з Ліквідаційної комісії Управління МВС на Одеській залізниці (код ЄДРПОУ 08603376) на МВС України (код ЄДРПОУ 00032684).

8. Задовольняючи вказану заяву про заміну сторони виконавчого провадження суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в цьому випадку фактично мала місце реорганізація Управління МВС України на Одеській залізниці, а не ліквідація, а тому оскільки завдання та функції держави, які були покладені на Управління МВС України на Одеській залізниці, з огляду на приписи Положення № 878 закріплені за МВС України, саме вказане міністерство є правонаступником УМВС України на Одеській залізниці. При цьому, судами попередніх інстанцій ураховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 804/8952/15, яка полягає у тому, що держава не відмовилася від виконання завдань і функцій по діяльності з охорони громадського порядку та безпеки, які виконувалися Управлінням МВС України на залізничному транспорті, вказані завдання і функції згідно Постанови № 878 закріплені за МВС України.

8.1. Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції відхилив доводи апелянта - МВС України щодо порушення судом першої інстанції частини другої статті 379 КАС України у зв`язку з розглядом питання про заміну сторони виконавчого провадження без повідомлення МВС України та зазначив, що вказана норма зобов`язує суд при розгляді заяви про заміну сторони виконавчого провадження здійснити повідомлення державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи, а МВС України у цьому випадку не є ані державним виконавцем, ані заінтересованою особою, яка звернулася з поданням (заявою), ані учасником справи.

ІV. Касаційне оскарження

9. 01 листопада 2022 року у Верховному Суді зареєстровано касаційну скаргу МВС України на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року.

10. На обґрунтування наявності підстав для касаційного оскарження скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції, ухвалюючи судові рішення, порушили вимоги частини другої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки суд першої інстанції розглянув питання про заміну сторони виконавчого провадження за відсутності МВС України, а суд апеляційної інстанції не урахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 06 серпня 2020 року у справі №821/3865/15-а, від 25 червня 2020 року у справі №420/6852/18, від 23 травня 2018 року у справі № П/811/3414/15, від 22 жовтня 2020 року у справі №520/5147/19 щодо передачі функцій ліквідованих управлінь МВС України до відповідних управлінь Національної поліції.

11. У касаційній скарзі МВС України просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника позивача про заміну сторони виконавчого провадження.

12. Касаційна скарга не містить клопотання про розгляд справи за участі представника МВС України.

13. Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у складі колегії суддів: судді-доповідача Шевцової Н.В., суддів Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е., відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою МВС України. Витребувано із Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи № 815/4162/16.

14. 21 листопада 2022 року справа № 815/4162/16 надійшла до Верховного Суду.

15. Від учасників справи відзивів на касаційну скаргу МВС України не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

16. Частиною першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

18. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

19. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги МВС України, суд касаційної інстанції виходить з такого.

20. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 10 листопада 2022 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права, що є підставою касаційного оскарження згідно із частиною другою статті 328 КАС України.

21. За правилами частин першої, другої та четвертої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

21.1. Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

21.2. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

22. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (тут і далі - Закон № 1404-VIII, у редакції, чинній на момент звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

23. Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.


................
Перейти до повного тексту