ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа №200/11957/20-а
адміністративне провадження № К/9901/34333/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Загороднюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції Українина рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2021 (головуючий суддя - О.В. Хохленков)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2021 (головуючий суддя - А.В. Гайдар, судді - І.В. Геращенко, І.Д. Компанієць)
у справі № 200/11957/20-а
за позовом Приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України,
Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України
про визнання протиправними та скасування рішення та наказу,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати оформлене протоколом № 47 від 08.12.2020 рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 2 місяці;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № (номер не відомий) від (дата не відома) «Про застосування до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення».
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуваним рішенням, оформлене протоколом, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на два місяці. Вказане рішення ґрунтується на нібито порушенні територіальності при відкритті виконавчого провадження позивачем. Зазначає, що в діях позивача відсутня подія та склад дисциплінарного проступку. Позивач наголошує, що законодавством України чітко встановлено, що контроль за процесуальними діями приватного виконавця покладено на суд, а тому Міністерство юстиції України позбавлено повноважень розглядати скарги учасників виконавчого провадження стосовно процесуальних дій, рішень приватного виконавця. Тому на переконання позивача, підстави для проведення Міністерством юстиції України перевірки позивача на підставі скарги боржника у виконавчому провадженні були відсутні.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2021, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2021, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано оформлене протоколом № 47 від 08.12.2020 рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 2 місяці. У позовних вимогах в частині визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № (номер не відомий) від (дата не відома) «Про застосування до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення» відмовлено.
4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виключно суди наділені повноваженнями щодо прийняття рішення щодо законності та правомірності рішення, дії чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення. Крім того, суди вказали, що відповідачами не було подано суду ніяких доказів щодо врахування при винесенні оскаржуваного рішення обставин вчинення позивачем проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року, та не визначений саме вид дисциплінарного проступку. Відмовляючи у задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № (номер не відомий) від (дата не відома) «Про застосування до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення» суд першої інстанції виходив з того, що такий не приймався.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі представник відповідачів, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження судових рішень позивач вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржник зазначає, що при винесенні оскаржуваних судових рішень не було враховано висновки Верховного Суду щодо застосування статті 129-1 Конституції України, статті 17, 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», викладені у постановах від 28.04.2021 у справі № 320/1771/19, від 07.07.2021 у справі № 160/10658/20, від 10.10.2019 у справі № 751/15667/15-ц, від 20.02.2020 у справі № 520/2210/19; висновки Верховного Суду щодо застосування статті 40 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», викладені у постановах від 28.04.2021 у справі № 320/1771/19, від 07.07.2021 у справі № 160/10658/20, від 10.01.2020 у справі № 2040/6763/18, від 10.06.2021 у справі № 420/11224/20; висновки Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», частини другої статті 24, пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», викладені у постановах від 09.12.2020 у справі № 460/3537/20, від 03.07.2020 у справі № 824/264/2018.
Зазначає про порушення судами норм процесуального права, а саме: вирішено задовольнити позовні вимоги приватного виконавця ОСОБА_1, які, на його думку, не підлягали судовому захисту, оскільки дисциплінарне стягнення до нього фактично не було застосовано, у зв`язку з чим судами не дотримано вимог статті 55 Конституції України, статей 2, 5, 9, 77, 168 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обґрунтованості права на оскарження; не дотримано вимог статей 17, 41, 42 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» стосовно процедури введення в дію рішення Дисциплінарної комісії; не враховано висновки Верховного Суду викладені у постанові від 07.07.2021 у справі № 160/10658/20.На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність у Міністерства юстиції України повноважень на здійснення перевірок діяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби, а також на прийняття рішення щодо законності та правомірності рішення, дії чи бездіяльності останніх стосовно виконання судового рішення. Зауважує, що оскаржувані рішення прийнято з втручанням у дискреційні повноваження відповідачів. Наголошує, що саме по собі рішення Дисциплінарної комісії без введення його в дію відповідним наказом Міністерства юстиції України не є документом, який встановлює чи змінює права чи обов`язки приватного виконавця, а оскільки станом на дату винесення рішення судом першої інстанції такий наказ не приймався, рішення Дисциплінарної комісії жодним чином не впливало на діяльність приватного виконавця ОСОБА_1
Позиція інших учасників справи
6. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Рух касаційної скарги
7. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України.
8. Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2022 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
9. ОСОБА_1 є приватним виконавцем відповідно до посвідчення приватного виконавця виданого Міністерством юстиції України 27.11.2018.
10. 30.06.2020 Господарський суд міста Києва видав наказ № 910/14358/19 про примусове виконання рішення суду по стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БАК Україна» на користь Комунального автотранспортного підприємства 052810 208 276, 31 грн. основного боргу, 66 779, 11 грн. пені, 11 191, 26 грн. інфляційних втрат, 5 697, 12 грн. 3% річних та 4 379, 16 грн. судового збору.
11. 22.07.2020 Комунальне автотранспортне підприємство 052810 Краматорської міської ради звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 із заявою № 2180-04 про примусове виконання рішення суду № 2180-04 від 22.07.2020.
12. В заяві було вказано, що майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БАК Україна» знаходиться у м. Краматорську за укладеними договорами про виконання:
- від 15.11.2018 робіт з Капітального ремонту тротуарів та пішохідних зон з благоустроєм прилеглої території по пр. Миру від буд. 59 вул. Академічна до скверу ім. Т. Г. Шевченко у м. Краматорську Донецької області за договором з Управлінням капітального будівництва та перспективного розвитку міста Краматорської міської ради на загальну суму 1 249 753, 68 грн. з ПДВ;
- від 22.08.2018 робіт з Капітального ремонту тротуарів та пішохідних зон з благоустроєм прилеглої території по пр. Миру від по вул. Академічна до вул. Василя Стуса у м. Краматорську Донецької області за договором з Управлінням капітального будівництва та перспективного розвитку міста Краматорської міської ради на загальну суму 1 375 492, 80 грн. з ПДВ;
- робіт з Коригування проектно-кошторисної документації по об`єкту: «Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу: футбольне поле, майданчик для пляжного волейболу, легкоатлетична доріжка по вул. Паркова у м. Краматорську (коригування) за договором з Управлінням капітального будівництва та перспективного розвитку міста Краматорської міської ради на загальну суму 283 492 грн. з ПДВ;
- робіт за договорами субпідряду на Капітальний ремонт (термодернізація) будівель Краматорських ЗОШ № 2, 3, 8, 9 та будівель Краматорських дошкільних навчальних закладів № 6, 8, 64, 71, 84 на загальну суму 82 276 468, 12 з ПДВ.
13. В якості підтвердження даних обставин до заяви було додано копії Договорів від 22.08.2018 № 22/08/18-145 та від 15.11.2018 № 06/09/18-153.
14. Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №62775094 від 10.08.2020 приватний виконавець ОСОБА_1 відкрив виконавче провадження за вищезазначеною заявою.
15. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БАК Україна» 22.09.2020 звернулося зі скаргою № 706/1 до Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 щодо порушення ним меж юрисдикції виконавчого округу та меж повноважень під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та прийняття оскаржуваних постанов на підставі неіснуючого документа.
16. 28.10.2020 Довідкою за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 зроблений висновок про порушення приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 вимог законодавства при здійсненні виконавчого провадження № 62775094.
17. Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 надав пояснення Дисциплінарної комісії приватних виконавців щодо фактів викладених у поданні про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та вказав, що 10.08.2020 відкрито виконавче провадження № 62775094 по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва по справі № 910/14358/19 від 30.06.2020 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БАК Україна» на користь Комунального автотранспортного підприємства 052810 208 276, 31 грн. основного боргу, 66 779, 11 грн. пені, 11 191, 26 грн. інфляційних втрат, 5 697, 12 грн. 3% річних та 4 379, 16 грн. судового збору.
18. Директор департаменту Державної виконавчої служби спрямував до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання від 26.11.2020 № 35206-33-20 про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 .
19. На підставі витягу з протоколу № 47 від 08.12.2020 Дисциплінарна комісія приватних виконавців затвердила рішення про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення діяльності строком на 2 місяця. Голосували «за» - 5, «проти» - 2, утрималися -2.
20. Не погоджуючи із рішенням, оформлене протоколом, позивач звернувся до суду з позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
21. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
23. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
24. Згідно з частиною першою статі 23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України.
25. Частиною першою статті 37 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.
26. Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
27. Пунктом 2 частини третьої статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що позапланові перевірки проводяться на підставі письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.
28. Під час проведення позапланових перевірок з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).