ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 320/5529/18
адміністративне провадження № К/9901/28047/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" до Офісу великих платників податків ДФС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020 (головуючий суддя - Бабенко К.А., судді Сорочко Є.О., Чаку Є.В.),
У С Т А Н О В И В :
У жовтні 2018 року Дочірнє підприємство "Рітейл Центр" (далі - ДП "Рітейл Центр", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС України (далі - Офіс ВПП ДФС, відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.04.2018:
- №0008554201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1 448 410,00 грн (за податковим зобов`язанням - 1 158 728,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 289 682,00 грн;
- №0008534201, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 360 698,00 грн (за податковим зобов`язанням - 1 088 558,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 272 140,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство вказувало на те, що висновки в акті перевірки про нереальність (безтоварність) його господарських операцій з ТОВ "Ланра" та формування активів за рахунок товару "невідомого походження" ґрунтуються на припущеннях та неправильному застосуванні чинного законодавства. Позивач доводив, що реальність господарських операцій, які мали місце у січні 2017 року з вищезазначеним контрагентом, підтверджена первинними документами та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку, ТОВ "Ланра" на час здійснення господарських операцій зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, взято на облік відповідними управліннями статистики та Державної фіскальної служби України, про що розміщено відкриту інформацію на офіційних порталах. Придбана у ТОВ "Ланра" продукція була використана Товариством у власній господарській діяльності, що підтверджується відповідними первинними документами. Що ж до посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів-постачальників другого ланцюга постачання (у ТОВ "Фіолент Груп" та ТОВ "Грандсервіс") можливості поставити товарно-матеріальні цінності, то ці обставини не входять в зону відповідальності позивача.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанцій дійшов висновку, що Товариство спростувало належними та допустимими доказами висновки в акті перевірки про безтоварність операцій із ТОВ "Ланра" з придбання товарів та послуг. Такого висновку суд дійшов на підставі оцінки наданих позивачем договорів, первинних документів, що були складені на господарські операції у межах цих договорів та на підставі яких Товариство сформувало дані бухгалтерського та податкового обліку. Суд зазначив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до податкової інформації Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 16.02.2017 №133/10-13-14-04/40788125 у ТОВ "Ларна" відсутні матеріальні та інші можливості для здійснення господарської діяльності. Це товариство здійснює діяльність, спрямовану на створення для інших суб`єктів господарювання штучного податкового кредиту. Позивач не надав до перевірки акти списання товару та/або документальних підтверджень щодо подальшого використання у власній господарській діяльності придбаних у ТОВ "Ланра" товарів, з повним відображенням таких операцій в бухгалтерському обліку підприємства, та відповідні рахунки в регістрах аналітичного обліку, на яких систематизовані та відображені первинні документи за здійсненими фінансово-господарськими операціями. У зв`язку з цим апеляційний суд виснував, що оприбутковані позивачем товари та послуги отримано ним від невстановлених осіб.
ДП "Рітейл Центр" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі позивач вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК) та без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28.10.2020 (справа №500/305/19), від 01.10.2020 (справа №814/2202/16), від 04.06.2020 (справа №340/422/19), від 17.09.2020 (справа №826/16705/17), від 11.09.2020 (справа №826/16383/15), від 04.09.2020 (справа №813/6430/14), від 13.08.2020 (справа №540/4829/19), від 03.10.2019 (№813/4079/15), від 27.02.2020 (справа №813/7081/14), від 27.02.2020 (справа 814/120/15), від 10.09.2020 (справа №814/2412/17).
У відзиві на касаційну скаргу Офіс великих платників податків ДПС (процесуальний правонаступник Офісу ВПП ДФС зі стадії апеляційного перегляду справи) просить залишити скаргу без задоволення як необґрунтовану та безпідставну, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Верховний Суд відповідно до доводів, викладених у касаційній скарзі, ухвалою від 24.12.2020 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, обґрунтування заперечень відповідача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Офіс ВПП ДФС провів документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Рітейл Центр" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ "Ланра" за січень 2017 року, із відповідним їх відображенням у податковій звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 02.04.2018 №796/28-10-42-01/38734018 (далі - акт перевірки), згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем:
- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК з урахуванням пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток за 1-й квартал 2017 року на 1 174 604 грн;
- пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2017 року на 1 088 558 грн.
Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивач подав заперечення від 11.04.2018 № 110.
За результатами розгляду заперечень в листі від 23.04.2018 за №17829/10/28-10-42-01-11 контролюючим органом висновки акта перевірки викладено в наступній реакції: "Перевіркою встановлено порушення ДП "Рітейл Центр":
- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК з урахуванням пункту 6 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, внаслідок завищення (безпідставного формування) сум витрат за 1-й квартал 2017 року у розмірі 441 000 грн; з урахуванням пункту 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, внаслідок заниження суми доходу від безоплатно одержаних товарів/послуг за 1-й квартал 2017 року на 5 999 375 грн, в результаті чого занижено податок на прибуток за 1-й квартал 2017 року на суму 1 158 727,50 грн;
- пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2017 року на загальну суму 1 088 558 грн".
Висновки, зроблені контролюючим органом в акті перевірки, вмотивовані тим, що товари, оприбутковані Товариством на бухгалтерському рахунку 204 "Тара й тарні матеріали", та послуги не могли бути отримані від ТОВ "Ланра", а були безоплатно поставлені невстановленими особами.
Такий висновок контролюючий орган зробив на підставі наступних обставин:
-до перевірки не надано документального підтвердження транспортування (перевезення) товару, тобто не підтверджено факт руху товару від продавця до покупця;
-головний бухгалтер, директор та засновник ТОВ "Ланра" ОСОБА_1 одночасно отримував доходи від ТОВ "ЮК "Бізнес стандарт" та від ТОВ "Сарса", що свідчить про те, що ОСОБА_1 як посадова особа був неспроможний одночасно виконувати управлінські та організаційно-розпорядчі функції щодо цих юридичних осіб, зокрема щодо ТОВ "Ланра";
- за результатами обстеження службовими особами оперативного управлінням ГУ ДФС у Миколаївській області податкової адреси ТОВ "Ланра" (м. Миколаїв, Центральний район, вул. Шевченка, буд. 59а, кв.103; за цією адресою розташований офісний центр) не виявлено будь-яких інформаційних вивісок щодо ТОВ "Ланра" чи знаходження посадових осіб цього товариства;
-у зв`язку з відсутністю документального підтвердження рівня освіти, кваліфікації, професіональних знань, чисельності та фахової належності працівників ТОВ "Ланра" неможливо встановити наявність у цього товариства трудового ресурсу, необхідного для виконання господарських операцій на користь позивача;
-наявна негативна податкова інформація щодо контрагентів ТОВ "Ланра", яка свідчить про "обрив" ланцюга постачання;
-позивачем до перевірки не надано акти списання товару, придбаного у ТОВ "Ланра".
На підставі висновків в акті перевірки Офіс ВПП ДФС 26.04.2018 прийняв податкові повідомлення-рішення:
- №0008554201, яким ДП "Рітейл Центр" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1 448 410,00 грн (за податковим зобов`язанням - 1 158 728,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 289 682,00 грн);
- №0008534201, яким ДП "Рітейл Центр" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 360 698,00 грн (за податковим зобов`язанням - 1 088 558,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 272 140,00 грн).
Ці податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 10.07.2018 №23041/6/99-99-11-01-02-25 про результати розгляду скарги зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само). Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.