ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/273/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - Мандик В.А.
боржника - адвокат Бова Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсиббанк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 03.10.2022
та на ухвалу Господарського суду м. Києва
від 13.07.2022
у справі № 910/273/22
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,-
ВСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулася до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.07.2022 господарський суд ухвалив:
- Відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
- Ввести процедуру реструктуризації боргів боржника відповідно до плану реструктуризації.
- Затвердити план реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 .
3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Акціонерне товариство "Укрсиббанк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 у цій справі апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
5. 07.11.2022 Акціонерне товариство "Укрсиббанк" звернулось із касаційною скаргою Вих. № 27-3-04/199 від 07.11.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.07.2022 у справі № 910/273/22, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Укрсиббанк" у справі № 910/273/22 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2022.
7. Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2022, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 910/273/22 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укрсиббанк" № 27-3-04/199 від 07.11.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 та на ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.07.2022 та призначено її розгляд на 06 грудня 2022 року о 10:00 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
8. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Акціонерним товариством "Укрсиббанк" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати оскаржувані постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове рішення яким відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
9. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
9.1 Судами попередніх інстанцій ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме статей 116, 124 та пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.
9.2 Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки плану реструктуризації боргів боржника та декларації про майновий стан чим порушили норми статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України.
9.3 При ухваленні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки Верховного Суду щодо неможливості суду самостійно змінювати положення плану реструктуризації та щодо невідповідності сум (математичних помилок) як підстави для відмови у затвердженні плану реструктуризації, які викладені у постановах від 26.05.2022 у справі № 923/984/21 та від 07.07.2022 у справі № 918/127/20.
9.4 Відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування абзаців 2, 8 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства до випадків ініціювання процедури неплатоспроможності боржником, зобов`язання якого у відносинах із забезпеченим кредитором обмежені виключно майновою порукою (іпотекою).
10. Представник скаржника в судовому засіданні 06.12.2022 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених у ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
11. Представником ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін оскаржувані судові рішення.
12. Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні 06.12.2022 заперечила проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.
Позиція Верховного Суду
13. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
14. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
15. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
16. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
16.1 Між АТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_2, укладено договір про надання споживчого кредиту (далі - кредитний договір) № 11305707000 від 27.02.2008.
16.2 Згідно умов кредитного договору, ОСОБА_2 було надано кредит у сумі 150 000, 00 дол. США, а він зобов`язується повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку № 1 до договору, але в будь якому випадку повернути кредит в поновному обсязі не пізніше 27.02.2018, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.
16.3 З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 - між ОСОБА_1 та АТ "УкрСиббанк" 27.02.2008 укладено договір поруки № 183146.
16.4 Однак, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26.03.2015 у справі 758/3819/14-ц, судом було визнано договір поруки припиненим, так як Банком без повідомлення поручителя було змінено умови кредитного договору, зокрема змінено прядок та розмір виплати процентів, без згоди поручителя, що не передбачав договір поруки.
16.5 Окрім, того в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 11305707000 від 27.02.2008, між мною ОСОБА_1 та АТ "УкрСиббанк" укладено договір іпотеки № 78279 від 27.02.2008.
16.6 Згідно до договору Іпотеки, передано в іпотеку нерухоме майно трикімнатну квартиру, загальною площею 72,2 кв.м, та жилою площею 42,00 кв.м., що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 .
16.7 Оскільки основний боржник не виконував зобов`язання за договором а, майновий поручитель не мав змоги виконувати свої обов`язки як майнового поручителя за договором іпотеки і здійснювати погашення за кредитним договором, що укладено між кредитором та ОСОБА_2, в ОСОБА_1 як іпотекодавця виникла заборгованість перед єдиним кредитором - АТ "Укрссиббанк" у розмірі 250 300, 64 дол. США, що еквівалентно на дату подання уточнень до плану реструктуризації (11.07.2022 - 1 дол США = 29.25490000 грн https://minfin.com.ua/currency/usd/) 7 322 520, 19 грн.
16.8 Основним боржником ОСОБА_2 в період з 27.08.2008 по 28.05.2010 було виконано зобов`язання з погашення заборгованості по кредитному договору у розмірі :
- тіло кредиту 59 700, 00 дол. США;
- відсотки по кредиту 100 403,00 дол. США.
16.9 У 2015 АТ "Укрссибанк" звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 105 899 дол. США 10 центів, з яких: 90 306 дол. США 50 центів - кредитна заборгованість, 15 592 дол. США 60 центів - заборгованість по процентам; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 181 995 гривень 19 копійок, з яких: 119 729 гривень 07 копійок - пеня за прострочення сплати кредиту, 62 266 гривень 12 копійок - пеня за прострочення сплати процентів.
16.10 Рішенням Подільського районного суду від 25.12.2015 у справі 758/6883/14-ц позов АТ "Укрссиббанк" було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 105 899 дол. США 10 центів, з яких: 90 306 дол. США 50 центів - кредитна заборгованість, 15 592 дол. США 60 центів - заборгованість по процентам; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі 181 995 гривень 19 копійок, з яких: 119 729 гривень 07 копійок - пеня за прострочення сплати кредиту, 62 266 гривень 12 копійок - пеня за прострочення сплати процентів.
16.11 Таким чином АТ "Укрссибанк" вчинив дії, якими використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
16.12 Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги Банку до ОСОБА_2, що підтверджується рішенням Подільського районного суду м. Києва, по справі 758/6883/14-ц від 25.12.2015.
16.13 Окрім того, на разі в Подільському районному суді м. Києва слухається справа № 758/1479/17 за позов АТ "Укрссиббанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а предмет іпотеки є єдиним житлом майнового поручителя ОСОБА_1 .
17. Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
18. 21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 та який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
19. На відміну від Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який визначав боржником у розумінні процедур банкрутства юридичних осіб та фізичних осіб за зобов`язаннями, які виникли у фізичної особи у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, новелою Кодексу України з процедур банкрутства є Книга Четверта "Відновлення платоспроможності фізичної особи", яка регулює провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи та не пов`язує можливість здійснення процедур, урегульованих Кодексом, із обов`язковою наявністю у особи статусу фізичної особи - підприємця.
20. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення від 06.12.2007 у справі "Воловік проти України").
21. Функція роз`яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам (рішення ЄСПЛ від 28.09.1999 у справі "Озтюрк проти Туреччини").
22. Одним із завдань Верховного Суду є тлумачення чинного законодавства, усунення недоліків законодавчої техніки та нормативних прогалин.
23. Як вбачається із Пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства, метою необхідності прийняття Кодексу України з процедур банкрутства, в тому числі, є врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку Держави.
24. Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
25. Суд доходить висновку, що положення Книги Четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначають предметом свого регулювання родовий об`єкт - суспільні відносини у сфері банкрутства фізичних осіб, безвідносно до наявності у такої особи статусу майнового поручителя за зобов`язаннями іншої особи.
26. Суд зазначає, що метою законодавця при введенні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі-боржнику реструктурувати свої боргові зобов`язання та перевести їх з іноземної валюти у національну валюту України, для унеможливлення негайної реалізації житла фізичних осіб, переданого в іпотеку банкам за валютними кредитами. Отже, така процедура є спеціальною та має застосовуватися переважно щодо інших процедур звернення стягнення на іпотечне майно у випадку ініціювання боржником провадження у справі про банкрутство. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 у справі № 902/227/20.
27. Положення частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначають, що боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.
28. Грошове зобов`язання, відповідно до визначення названого Кодексу, це - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
29. Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
30. Норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять вичерпного переліку підстав, з яких виникають зобов`язання боржника, які є грошовими в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства. Водночас, визначальним для таких зобов`язань є можливість вираження зобов`язань саме в грошових одиницях.
31. Зокрема, заборгованість за кредитом позичальника виражається в грошових одиницях, водночас, наявність забезпечення такого зобов`язання дає кредитору можливість самостійно визначити модель поведінки щодо своєї участі у справі про банкрутство: або його вимоги є повністю забезпеченими однак при цьому він бере участь у засіданні зборів кредиторів та комітеті кредиторів лише з правом дорадчого голосу, або він вчиняє активні процесуальні дії щодо повної чи часткової відмови від забезпечення і таким чином набуватиме право вирішального голосу на зборах кредиторів.
32. Згідно статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
33. Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
34. Згідно частини четвертої статті 591 Цивільного кодексу України якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.
35. Окрім того, норми Кодексу не містять заборони звернення кредитором до боржника - майнового поручителя.
36. Зокрема, питання порядку визначення розміру вимог забезпечених кредиторів, заявлених до боржника (юридичної особи) як до майнового поручителя було предметом розгляду у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19.
37. Враховуючи, що провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб здійснюється у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, визначених Книгою Четвертою названого Кодексу, Верховний Суд вважає, що на фізичну особу, яка є майновим поручителем, відмінним від позичальника, поширюється статус боржника у справі про неплатоспроможність в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства нарівні з боржником - позичальником за кредитним договором в іноземній валюті.
38. Близькі за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 926/2987-б/20.
39. При цьому, відповідно до абзацу 1 пункту 5 цього розділу Кодексу України з процедур банкрутства протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
40. Положення пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства визначають особливості відкриття, здійснення застосування процедури реструктуризації боргів та затвердження плану реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність фізичних осіб за заборгованістю за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.
41. З огляду на викладене, оскільки вказаною нормою Кодексу України з процедур банкрутства (як і Книгою Четвертою названого Кодексу) регулюється порядок провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб, хоча і з певними особливостями, Верховний Суд вважає, що на фізичну особу, яка є майновим поручителем за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири, що є єдиним місцем проживання боржника, і не є позичальником за цим кредитом та звертається до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність поширюються, застосовуються положення пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства, статусу боржника у справі про неплатоспроможність в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства.
42. Також, згідно абзаців 2, 8 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об`єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом. У разі якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково виконав зобов`язання за кредитним договором, а саме частково сплатив кредит та відсотки за користування кредитом, розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, зменшується на більшу з таких величин.
43. Мотивуючи касаційну скаргу скаржник, зокрема, зазначає про те, що з огляду на зміст абзаців 2, 8 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 саме на підставі пункту 5 вказаного розділу Кодексу, оскільки забезпечений кредитор не має до неї грошових вимог та вона, до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, не сплачувала кредит та відсотки, оскільки не має грошових зобов`язань перед кредитором, а виступає у відносинах шляхом надання конкретно визначеного майнового забезпечення.
44. Колегія суддів зазначає, що згідно статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.
45. Відповідно до статей 553, 554 Цивільного кодексу України За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.