ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 916/329/21(916/3265/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.
за участю представників: ОСОБА_1 - адвоката Самоха М.Ю.; Ухової Т.О. - адвоката Ставніченко М.В.; ліквідатора ТОВ "БЕЛРУМ" - арбітражного керуючого Бови Д.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2022
у справі № 916/329/21 (916/3265/21)
за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛРУМ" - арбітражного керуючого Бови Дар`ї Володимирівни
до відповідачів: 1.фізичної особи ОСОБА_2 ;
2. фізичної особи ОСОБА_1
про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння
у межах справи № 916/329/21
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛРУМ",-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.04.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "БЕЛРУМ", розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бову Д.В.
У жовтні 2021 року арбітражний керуючий Бова Д.В. звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 30.07.2020, укладеного між ТОВ "БЕЛРУМ" та ОСОБА_2, та про витребування у ОСОБА_1 на користь ТОВ "БЕЛРУМ" машиномісця № 219, розташованого за адресою: м. Одеса, Деволанівський узвіз, буд 12.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 у справі № 916/329/21(916/3265/21) (суддя Антощук С.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Скасовано арешт на зупиночне місце № 219, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 20 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомості 406180151101, що перебуває у володінні ОСОБА_1, накладений ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.11.2021 у справі 916/329/21(916/3265/21). Скасовано заборону ОСОБА_1 та будь-яким іншим третім особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження (відчуження, продажу, реалізації на торгах, іншим чином набуття у власність тощо) та будь-які реєстраційні дії відносно зупиночного місця №219, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 20 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомості 406180151101 в Державному реєстрі речових прав на Нерухоме майно, накладену ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.11.2021 у справі 916/329/21(916/3265/21). Скасовано заборону органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, Департаменту державної реєстрації, нотаріусам та іншим органам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації прав власності та інших речових прав, а також будь-які дії (в тому числі правочини) щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інші) щодо зупиночного місцем №219, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 20 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомості 406180151101, накладену ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.11.2021 у справі № 916/329/21(916/3265/21).
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 916/329/21(916/3265/21) (колегія суддів: Аленін О.Ю. - головуючий, Поліщук Л.В., Філінюк І.Г.) рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 скасовано. Заяву арбітражного керуючого Бови Д.В. про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 600 від 30.07.2022, укладений між ТОВ "БЕЛРУМ" та ОСОБА_2 . Витребувано у ОСОБА_1 на користь ТОВ "БЕЛРУМ" машиномісце № 219, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 20,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 404375751101.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2022, а рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 у справі № 916/329/21 (916/3265/21) в частині відмови у задоволенні позовних вимог розпорядника майном ТОВ "БЕЛРУМ" - арбітражної керуючої Бови Д.В. до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити в силі.
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає пункти 1 і 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Заявник касаційної скарги доводить, що судом апеляційної інстанції застосовано норму матеріального права (ст. 388 ЦК України) без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № 14/5026/1020/2011, постановах Верховного Сулу від 18.03.2020 у справі № 199/7375/16-ц, від 20.05.2020 у справі № 199/8047/16-ц та від 27,05.2020 у справі № 641/9904/16-ц.
Крім цього, скаржник вказує на те, що, задовольняючи позовну вимогу ліквідатора ТОВ "БЕЛРУМ" про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 600 від 30.07.2022, апеляційний суд неправильно застосував норми процесуального права, досліджуючи докази основної справи № 916/329/21 про банкрутство ТОВ "БЕЛРУМ", що не були надані позивачем до матеріалів справи № 916/329/21(916/3265/21) у встановленому ГПК України порядку, при цьому посилаючись на висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 21,11,2019 у справі № 911/2548/18 (в межах справи № 917/50/13-г про банкрутство), від якого, на думку ОСОБА_1, суду касаційної інстанції слід відступити.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі наголошує, що порядок подання доказів у справу позовного провадження, що розглядається у межах справи про банкрутство, с загальним та регламентується ст. ст. 80, 164-168 ГПК України, а відтак, не погоджується з правовою позицією Верховного Суду про те, що розглядаючи позов в межах справи про банкрутство суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому числі і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника.
Розпорядник майна ТОВ "БЕЛРУМ" - арбітражний керуючий Бова Д.В. у відзиві на касаційну скаргу просить постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 916/329/21(916/3265/21) - залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена судом при повному дослідженні усіх обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 916/329/21(916/3265/21) скасувати, а рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 у справі № 916/329/21 (916/3265/21) залишити в силі з підстав, викладених ОСОБА_1 у касаційній скарзі.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників ОСОБА_1 і ОСОБА_2, арбітражного керуючого Бови Д.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзивів на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 30.07.2020 між ТОВ "БЕЛРУМ" (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 600 (далі - Договір), за умовами п. 1 якого ТОВ "БЕЛРУМ" передає у власність, а ОСОБА_2 приймає у власність машиномісце АДРЕСА_2, загальною площею 20,0 кв.м. і зобов`язається сплатити його вартість за ціною та на умовах встановлених цим договором.
Відповідно до п. 2 Договору продаж здійснюється за ціною 419 531,00 грн, які покупець зобов`язується перерахувати протягом 12 місяців з дня підписання договору, на рахунок продавця в AT "ПІРЕУС БАНК МКБ", після чого сторони мають підписати договір про повний розрахунок за продане майно.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на машиномісце № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 20 кв. м., приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Бутенко Н.П. зареєстроване 30.07.2020 за ОСОБА_2, номер запису про право власності 37547782.
Надалі, як встановлено судами, між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 19.06.2021, за умовами п. 1.1 якого ОСОБА_2 продає та передає у власність, а ОСОБА_1 купує та приймає у власність, машиномісце № НОМЕР_1 загальною площею 20 m2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 3.1. цього Договору продаж вчиняється за 150 520,00 грн, які Покупець перерахував на рахунок Продавця повністю в AT "КРИСТАЛБАНК" (платіжне доручення № 108435 від 18.06.2021).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на машиномісце № НОМЕР_1, шо знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 20 кв. м. приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. зареєстроване 19.06.2021 за гр. ОСОБА_1, номер запису про право власності 42599091.
Предметом позову в межах справи про банкрутство ТОВ "БЕЛРУМ" є вимоги розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Бови Д.В. про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 30.07.2020, укладеного між ТОВ "БЕЛРУМ" та ОСОБА_2, та про витребування у ОСОБА_1 на користь ТОВ "БЕЛРУМ" машиномісця №219, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначені вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний договір суперечить п. 6 ч. 1 ст. 3, ст. 234 ЦК України, а також ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
Розпорядник майна посилається на те, що під час проведення аналізу фінансово-господарського стану ТОВ "БЕЛРУМ" ним було встановлено, що спірне майно було відчужено боржником у підозрілий період безоплатно, що призвело до зменшення майнових активів боржника, за рахунок яких могли бути задоволені вимоги кредиторів з врахуванням того, що на дату спірного договору заборгованість перед кредиторами вже стягувалась в судовому порядку, а боржник сам не виконував власні зобов`язання перед кредиторами.
Також розпорядник майна доводив, що сторони при укладанні договору купівлі-продажу від 30.07.2020 діяли недобросовісно, а істинною метою укладання цього договору було виведення активів ТОВ "БЕЛРУМ" з метою уникнення погашення вимог перед кредиторами за його рахунок.
Крім того, розпорядник майна пояснив, що машиномісце №219, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, було передано ОСОБА_2 в іпотеку ОСОБА_3 задля забезпечення особистих зобов`язань ОСОБА_4 за іпотечним договором від 12.10.2020, який- ( ОСОБА_4 ) в період з 05.12.2016 по 09.02.2021 був засновником ТОВ "БЕЛРУМ". Тобто покупець за договором від 30.07.2020 через декілька місяців стала майновим поручителем засновника продавця-боржника. Вказана діяльність викликає підозри щодо добросовісності сторін при укладенні ними правочину та наявності волі на настання правових наслідків для сторін, зокрема в бажанні ОСОБА_2 виконати своє зобов`язання по оплаті вартості придбаного у боржника майна, з урахуванням того, що у товариства був змінений керівник та засновник.
З огляду на зазначені обставини розпорядник майна боржника стверджував, що договір купівлі-продажу від 30.07.2020 містить ознаки фраудаторного правочину.
Зважаючи на те, що ОСОБА_2 спірне машиномісце було відчужено за договором купівлі-продажу ОСОБА_1, у позивача відсутня можливість застосування наслідків недійсності правочину, у зв`язку із чим, розпорядником майна заявлено також позовну вимогу щодо витребування зазначеного об`єкту нерухомого майна на користь ТОВ "БЕЛРУМ", у порядку ст. 388 ЦК України.
Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову виходив з того, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.07.2020.
При цьому, суд першої інстанції відхилив доводи розпорядника майна боржника про наявність у справі про банкрутство ТОВ "БЕЛРУМ" доказів, необхідних для дослідження у даній справі, зазначивши, що порядок подання доказів у справу позовного провадження, що розглядається у межах справи про банкрутство, є загальним та регламентується ст.ст. 80, 164-168 ГПК України.
Водночас, з огляду на відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.07.2020, за яким відчужено машиномісце № 219, тобто не встановлювалось обставин, за якими ОСОБА_1 придбав майно у особи, яка не мала права його відчужувати, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено підстав для втручання у право власності ТОВ "БЕЛРУМ" на підставі ст. 388 ЦК України, а відтак, відмовив у задоволенні позовних вимог про витребування майна.
Апеляційний господарський суд дійшов протилежного висновку, скасував рішення суду першої інстанції та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви арбітражного керуючого Бови Д.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна із чужого незаконного володіння.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ст. 203 ЦК України).
Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Разом з цим, норми ч. ч. 1, 2 ст. 42 КУзПБ визначають, що правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав:
- боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;
-боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
- боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів
- боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;
- боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:
- боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
- боржник уклав договір із заінтересованою особою;
- боржник уклав договір дарування.
Варто зазначити, що при розгляді спорів в порядку ст. 42 КУзПБ належить брати до уваги, що дії боржника, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.03.2020 у справі № 910/1405/14)
При цьому, однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Отже, при розгляді позову про визнання правочину недійсним необхідним є надання оцінки діям сторін договору також і в контексті критеріїв добросовісності, справедливості і недопустимості зловживання правами.
За загальним правилом, правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
При цьому Верховний Суд зазначає, що при укладенні договору сторони мають переслідувати легітимну мету. Будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети її здійснення.
Боржник, вчинивши дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності після виникнення у нього зобов`язання зловживає правами стосовно кредитора і діє недобросовісно. Разом з тим, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (висновок, викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).
Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься : момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.
В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.