РІШЕННЯ
Іменем України
12 грудня 2022 року
м. Київ
справа №9901/276/21
адміністративне провадження № П/9901/276/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Тацій Л.В.,
суддів: Єзерова А.А., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Чиркіна С.М.,
за участю секретаря судового засідання: Маріної Ю.А.,
представника позивача: Сторожук О.С.,
представника відповідача: Пантюхової Л.Р.,
представника третьої особи: Борбуц І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна міграційна служба України (далі - ДМСУ), про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 14 квітня 2021 року № 161/2021 у частині,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
14 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції із позовною заявою, у якій просить визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 14 квітня 2021 року №161/2021 в частині припинення громадянства України ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 14 липня 2021 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Бевзенко В.М., судді: Бучик А.Ю., Єзеров А.А., Стеценко С.Г., Чиркін С.М.
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2021 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду.
У зв`язку з виведенням судді Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Бевзенка В.М. зі складу судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02 травня 2022 року призначено повторний автоматизований розподіл скарг та заяв у справах, та визначено для розгляду цієї справи таку колегію суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Єзеров А.А., Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., Чиркін С.М., справу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 06 червня 2022 року прийняв до провадження цю справу та ухвалою від 03 серпня 2022 року залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державну міграційну службу України та призначив справу до розгляду.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
Позивач стверджує, що Указ Президента України від 14 квітня 2021 року № 161/2021 "Про припинення громадянства" є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм Конституції України.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що є громадянином України і проживає на її території з віку 7 місяців. Його батько постійно проживав в Україні з 1977 року, а в 1982 році до нього переїхала і інша частина сім`ї, в тому числі й позивач.
У 1998 році Комінтернівським РВ УМВС України в Одеській області йому було видано паспорт громадянина України. В Україні позивач постійно проживає на території Одеської області разом із дружиною та трьома дітьми (2008, 2011 та 2019 року народження). Понад те, позивач має в Україні зареєстрований бізнес та сплачує в бюджет відповідні податки.
11 лютого 2021 року позивач, перебуваючи в Об`єднаних Арабських Еміратах, отримав травму - перелом шийки правого стегна, що призвело до термінової госпіталізації. На даний момент позивач перебуває в ОАЕ і проходить реабілітацію.
Зазначає, що держава в особі Президента України створила безпрецедентну ситуацію, коли його, громадянина України, безпідставно фактично позбавили громадянства, тобто заборонила йому в`їзд в країну його громадянства, в країну, де проживає сім`я і відбуваються судові процеси, на які йому необхідно прибути для того, щоб захищати себе, свої права та інтереси.
Внаслідок цих дій грубо порушено його права, його зв`язки з родиною, внаслідок нелегітимного припинення його громадянства і подальшого рішення про недопуск в країну.
Позивач вважає, що ставлення до нього є упередженим, і таким, що становить порушення принципу недискримінації. Йому не відомі випадки, коли настільки протиправно, незаконно громадянам України припиняли громадянство та ставили заборону на в`їзд в країну.
На даний момент справа за обвинуваченням позивача перебуває на розгляді Печерського районного суду міста Києва і діє презумпція невинуватості, однак діями Президента України вона вже порушена.
Із посиланням на норми статті 25 Конституції України наголосив, що не може бути позбавлений громадянства України та не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.
Позивач наголошує, що статті 17, 18, 19 Закону України "Про громадянство України" передбачають підстави припинення, втрати або вихід з громадянства України, які до нього не можуть бути застосовані та не передбачені Конституцією України.
І саме по собі проголошення в статті 4 Основного Закону України "єдиного громадянства" означає лише те, що в Україні трапляються непоодинокі випадки паралельної належності громадян України до іншого громадянства (громадянств), але воно не більше ніж просто ігнорується українською владою доти, доки особа залишається українським громадянином.
Позивач вважає, що він був позбавлений громадянства за відсутності для цього передбачених національним законодавством підстав, а отже наявна суперечність зазначених положень Закону України "Про громадянство України" та Конституції України.
Відповідач позов не визнав, скористався наданим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) правом та надав відзив, у якому зазначив, що Указ Президента України від 14 квітня 2021 року № 161/2021 в частині припинення громадянства України ОСОБА_1 прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Третя особа на стороні відповідача надала письмові пояснення, у яких покликалась на лист Служби безпеки України щодо подвійного громадянства, у якому міститься посилання на паспорт громадянина Республіки Вірменії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 . З урахуванням зазначеної інформації було підготовлено та направлено відповідне подання про втрату ОСОБА_1 громадянства України.
У відповіді на пояснення позивач зазначив, що спірний Указ прийнятий за відсутності для цього законних підстав і всупереч положень статті 25 Конституції України, за якої громадянин України не може бути позбавлений громадянства.
У судовому засіданні представники сторін та третьої особи дали відповідні пояснення на підтримку доводів, викладених у позовній заяві та запереченнях на неї, письмових поясненнях.
Представник позивача підтвердила доводи та підстави, наведені в позові, додатково наголосила, що відповідачем порушено процедуру позбавлення громадянства, яка має відбуватись за відповідним законом, натомість відбулась на підставі підзаконного нормативного акта. Також наголосила на порушенні процесуального порядку позбавлення громадянства. Стверджує, що оскаржене рішення прийнято за один день, що, на її думку, є неможливим. Зазначила, що вона від свого довірителя не отримала однозначної відповіді чи він дійсно має громадянство іншої країни чи ні.
Представник відповідача наголосив, що ОСОБА_1 має громадянство іншої країни.
Стверджує, що Указ Президента України був прийнятий в порядку та спосіб, визначені законодавством України.
Швидкість проходження документів та прийняття необхідних рішень уповноваженими органами пояснює сучасними технологіями та належною роботою, у тому числі засобів спеціального зв`язку.
Представник третьої особи наголосив на дотриманні процедури проходження документів та прийнятті рішень уповноваженими органами, які передували прийняттю Указу Президента України, в порядку та спосіб, визначені законодавством.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у позовній заяві, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду дійшла таких висновків.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у Республіці Вірменія та набув громадянство України, що підтверджено паспортом громадянина України НОМЕР_1, виданим ОСОБА_1 06 жовтня 1998 року.
13 квітня 2021 року за вхідним номером 8042-21 до ДМСУ надійшов лист Служби безпеки України від 13 квітня 2021 року № 8/3/5-3294 "Щодо подвійного громадянства громадян України" із додатками на 15-ти аркушах, серед яких копія паспорта громадянина Республіки Вірменія серії НОМЕР_2 дійсного до 12 лютого 2024 року на ім`я громадянина ОСОБА_1 .
13 квітня 2021 року Головою Державної міграційної служби України затверджено подання про втрату громадянства України ОСОБА_1 у зв`язку з добровільним набуттям останнім громадянства держави Республіки Вірменія. У якості нормативного обґрунтування подання зазначені вимоги пункту 1 частини першої статті 19 Закону України "Про громадянство України".
Затвердженню подання передував висновок начальника Лиманського РВ ГУДМС України в Одеській області щодо наявності підстав для втрати громадянства України на підставі інформації, викладеної у листі Служби безпеки України № 8/3/5-3294 від 13 квітня 2021 року, згідно із якою ОСОБА_1 має паспорт громадянина Республіки Вірменія НОМЕР_2, виданий 12 лютого 2014 року органом 001 Республіки Вірменія.
Згідно із інформацією, зазначеною в протоколі № 1 від 13 квітня 2021 року Комісія при Президентові України з питань громадянства ухвалила внести на розгляд Президента України пропозицію про задоволення подання про втрату громадянства України та вважати таким, що втратив громадянство України ОСОБА_1 .
14 квітня 2021 року Голова Комісії при Президентові України з питань громадянства письмово направив на розгляд Президенту України пропозицію про припинення громадянства України внаслідок втрати стосовно трьох осіб разом із проектом Указу Президента України з цього питання. Зазначена пропозиція зареєстрована в офісі Президента України 14 квітня 2021 року вхідний номер 03/1018-01.
14 квітня 2021 року із посиланням на пункт 26 статті 106 Конституції України, статті 17,19 Закону України "Про громадянство України" Президент України видав Указ № 161/2021, яким постановив вважати такими, що втратили громадянство України у тому числі (…) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Вірменія, який проживає в Одеській області.
Указ № 161/2021 та підстави його прийняття є предметом спору у цій справі.
VI. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Питання громадянства тісно пов`язані з проблемами забезпечення національної безпеки та запобігання злочинам.
Статтею 4 Конституції України встановлено, зокрема, підстави припинення громадянства України визначаються законом.
Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство (частина перша статті 25 Конституції України).
Згідно із пунктом 26 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні.
За частиною третьою статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України "Про громадянство України" (далі - Закон № 2235-ІІІ).
За приписами статті 17 Закону № 2235-ІІІ громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Згідно з частиною першою статті 19 цього Закону підставами для втрати громадянства України є :
1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.
Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.
Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки:
а) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав;
б) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями;
в) автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;
г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;
2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів;
3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов`язком чи альтернативною (невійськовою) службою.
Отже, припинення громадянства України внаслідок його втрати через активні дії повнолітньої людини, спрямовані на набуття громадянства іншої держави, не є позбавленням громадянства України. Можливість змінити громадянство України є гарантованою (частина перша статті 25 Конституції України, пункт 4 частини першої статті 2 Закону № 2235-ІІІ).
Проте у даній справі не встановлені випадки, які не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства, зазначені в абзаці 3 пункту 1 частини першої статті 19 Закону України "Про громадянство України", та сторони не надавали докази про їх наявність.
Водночас, у матеріалах справи наявна копія справи № 4/26 про втрату громадянства України ОСОБА_1, засвідчена належним чином головним спеціалістом відділу з питань громадянства управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС України в Одеській області Андрусевич Ю.О., у якій зокрема міститься копія паспорта громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_2, виданого 12 лютого 2014 року органом 001 Республіки Вірменія, що свідчить про те, що цей паспорт був отриманий ОСОБА_1 у повнолітньому віці, тобто за його добровільним зверненням до іншої держави. Позивачем та його представником не надано суду заперечень щодо належності даного паспорта позивачу.
Пунктом 3 частини першої статті 24 Закону України "Про громадянство України" визначено, що повноваження щодо підготовки подань про втрату особами громадянства України і разом із необхідними документами надсилання їх на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону України № 2235-ІІІ Президент України приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України і цього Закону про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України.
Отже, Президент України має право видавати акти про прийняття до громадянства України та про припинення громадянства України.
Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України" затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок).
Порядок закріплює процедуру провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень; порядок розгляду Державною міграційною службою України, її територіальними органами та територіальними підрозділами заяв і подань з питань громадянства України, рішення за якими приймає Президент України; порядок розгляду заяв і подань з питань громадянства Комісією при Президентові України з питань громадянства.
Згідно з пунктом 87 Порядку для припинення громадянства України внаслідок його втрати територіальні органи Державної міграційної служби України, дипломатичні представництва чи консульські установи України готують та подають у тому числі (…):