ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 380/9380/21
адміністративне провадження № К/990/19263/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу позовом Приватного підприємства "Оліяр" до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 (суддя - Мричко Н.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022 (головуючий суддя - Коваль Р.Й., судді: Гуляк В.В., Ільчишин Н.В.) у справі №380/9380/21.
встановив:
Приватне підприємство "Оліяр" (далі - ПП "Оліяр") звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Західне міжрегіональне управління ДПС) від 16.03.2021 № 0000250701.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022, позовні вимоги задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції виходив з того, що за результатами господарської операції з компанією Cofco resources S.A. - експорту олії соняшникової нерафінованої Підприємство, з урахуванням приписів підпункту "б" пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України правомірно склало податкову накладну від 04.03.2021 № 331 за датою оформлення митної декларації та, відповідно до приписів підпункту "б" пункту 193.1 статті 193 і підпункту "а" підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України визначило податок на додану вартість за цією операцією за нульовою ставкою.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Західне міжрегіональне управління ДПС оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2022, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2022 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування підстав оскарження Західне міжрегіональне управління ДПС зазначає, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11.04.2022 у справі № 640/5652/19. Також у доводах касаційної скарги відповідач посилається на те, що ПП "Оліяр" за листопад 2020 року здійснено реалізацію олії соняшникової нерафінованої наливом згідно актів приймання-передачі права власності, відповідно до яких відбувся перехід права власності на товар, доставлений в місце поставки; також відповідно проведено списання даної продукції, а на час проведення перевірки відсутні оформлені вантажні митні декларації на експорт продукції, в результаті чого виникають податкові зобов`язання із податку на додану вартість за листопад 2020 року.
У відзиві на касаційну скаргу ПП "Оліяр" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Західним міжрегіональним управлінням ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Оліяр" з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн по декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року (від 18.12.2020 № 9338305781) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.02.2021 № 38/33-00-07-02/32461721, в якому відображено висновок про порушення ПП "Оліяр" підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) в сумі 5882103,11 грн.
На підставі названого акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.03.2021 № 0000250701, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) у сумі 5882103,11 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Судами також встановлено, ПП "Оліяр" (продавець) уклало з компанією COFCO RESOURCES S.A. (Швейцарія) (покупець) контракт від 11.11.2020 № 612408 на поставку олії соняшникової нерафінованої наливом у кількості 1000 тонн.
Згідно з умовами вказаного контракту поставка товару повинна здійснюватись за вибором покупця в період з 11.11.2020 по 25.11.2020.
Актами прийому-передачі товару від: 16.11.2020, 18.11.2020, 20.11.2020, 23.11.2020, 24.11.2020 ПП "Оліяр" (продавець) передало право власності на Українську олію соняшникову нерафіновану не виморожену наливом, 1 сорту, вироблену в 2020 році, доставлену до складу терміналу ТОВ Миколаївське підприємство "Термінал Укрхарчозбутсировина" згідно з контрактом від 11.11.2020 № 612408 для COFCO RESOURCES S.A. (Швейцарія) (покупець).
На підставі наведеного відповідач дійшов висновку про те, що ПП "Оліяр" у листопаді 2020 року провело реалізацію олії по контракту від 11.11.2020 № 612408 у кількості 1002,18 тонн на загальну суму 29410515,55 грн.
В акті перевірки від 18.02.2021 також зазначено, що факт реалізації олії соняшникової нерафінованої наливом підтверджують акти приймання-передачі, відповідно до яких відбувся перехід права власності на товар, доставлений в місце поставки ТОВ Миколаївське підприємство "Термінал Укрхарчозбутсировина".
Наведені обставини стали підставою для висновку про те, що ПП "Оліяр" не сформувало податкові зобов`язання за листопад 2020 року в сумі 5882103,11 грн (29410515,55 грн х 20%) по реалізації олії соняшникової нерафінованої в повному обсязі.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 зазначеного Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.