ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 640/20719/18
адміністративне провадження № К/990/23897/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Білак М.В., Смоковича М.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження, як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 640/20719/18
за позовом ОСОБА_1
до Вишгородської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України
про зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Державної податкової служби України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2022 року, прийняте у складі головуючого судді Федорчука А.Б.,
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Вівдиченко Т.Р., Лічевецького І.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області (далі - Вишгородська ОДПІ) та ДФС України (замінені у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2022 року на Вишгородську державну податкову інспекцію Головного управління ДПС у Київській області (далі - Вишгородська ДПІ), Державну податкову службу України (далі - ДПІ України відповідно)), в якому просив:
1.1. стягнути з Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області (далі - Вишгородська ОДПІ) на його користь середній заробіток у розмірі 97443,50 грн. за час вимушеного прогулу з 27.12.2017 до 07.09.2018 у зв`язку із затримкою виконання Державною фіскальною службою України рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2017 про поновлення на публічній службі, а саме на посаді начальника Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області.
2. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскільки Державна фіскальна служба України у період з 27.12.2017 по 07.09.2018 безпідставно не виконувалось судове рішення, яке набрало законної сили та яким позивача поновлено на роботі, то він має право отримання середнього заробітку за час затримки виконання такого рішення.
3. Представник Вишгородської ОДПІ подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що прав позивача в межах даного предмету спору не порушував, оскільки відповідне судове рішення в частині, що стосувалося Вишгородської ОДПІ нею виконано. Також зазначив, що оскільки позивач не був працівником Вишгородської ОДПІ у спірний період, то виплата заробітної плати за нього не передбачена законом.
4. Представник ДФС України подав письмові пояснення на позовну заяву, в яких наголосив, що оскільки Позивач не був працівником Вишгородської ОДПІ у спірний період, то виплата заробітної плати за нього не передбачена законом. При цьому зазначив, що задоволення вимоги Позивача у заявлений ним спосіб буде неможливим, оскільки станом на 29.12.2018 спеціальні реєстраційні рахунки, що відкриті в органах казначейської служби для зарахування власних надходжень територіальних органів ДФС (районного рівня) закриті.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи.
5. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, які також залишені без змін постановою Верховного Суду від 30 червня 2020 року, у справі №826/14823/16 позов задоволено.
5.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04655, м. Київ, Львівська площа, 8) від 05.08.2016 №101-ДС "Про накладення дисциплінарного стягнення".
5.2. Поновлено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1 ) на публічній службі, а саме: на посаді начальника Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.
5.3. Стягнуто з Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39466569, адреса: 07300, Київська обл., м. Вишгород, пр. Шевченка, 1-А) на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу за період з 06.08.2016 по 27.12.2017 у розмірі 64 195,06 грн. (шістдесяти чотирьох тисяч ста дев`яноста п`яти грн. 06 копійок).
6. У зв`язку з невиконанням Державною фіскальною службою України вказаного судового рішення у добровільному порядку в частині поновлення позивача на посаді, останній звернувся за виконанням рішення у примусовому порядку, внаслідок чого Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 19.02.2018 було відкрито виконавче провадження №55838275.
7. При цьому, у межах виконавчого провадження № 55838275, у зв`язку з невиконанням Державною фіскальною службою України судового рішення, державним виконавцем неодноразово накладалися на боржника штрафи постановами від 17.05.2018 та від 17.07.2018.
8. У свою чергу, Наказом Державної фіскальної служби України від 07.09.2018 №1609-о "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1", на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі №826/14823/16, з урахуванням постанови від 19.02.2018 про відкриття виконавчого провадження ВП № 55838275, скасовано наказ ДФС України від 05.08.2016 № 101-ДС "Про накладення дисциплінарного стягнення" та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Вишгородської ОДПІ з 06.08.2016.
9. У зв`язку з виконанням судового рішення виконавче провадження № 55838275 було закінчено постановою державного виконавця від 19.10.2018.
10. Не погоджуючись із затримкою виконання судового рішення у межах справи № 826/14823/16 та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року, позовні вимоги задоволено частково.
11.1. Стягнуто з Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2017 у справі № 826/14823/16 в частині поновлення на посаді начальника Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області, за період з 28.12.2017 по 06.09.2018 в сумі 95773,04 грн. (дев`яносто п`ять тисяч сімсот сімдесят три гривні 04 копійки). В іншій частині відмовлено.
11.2. При цьому, керуючись статтею 52 КАС України, судом першої інстанції у рішенні від 18 січня 2022 року замінено у справі Вишгородську ОДПІ та ДФС України на Вишгородську державну податкову інспекцію Головного управління ДПС у Київській області та Державну податкову службу України.
12. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2017 у справі № 826/14823/16, яке набрало законної сили, яким позивача поновлено на посаді начальника Вишгородської ОДПІ, фактично виконано було Державною фіскальною службою України лише 07.09.2018 шляхом видання наказу від 07.09.2018 № 1609-о "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1", тому наявні підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 28.12.2017 по 06.09.2018.
12.1. Крім того, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для заміни відповідачів у справі.
12.2. Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що Кабінетом Міністрів України у постанові №311 визначено конкретних правонаступників територіальних органів Міндоходів - територіальні органи ДФС, до яких вони приєднуються, зокрема, Вишгородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів реорганізована шляхом приєднання до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС.
12.3. Надалі з дати початку виконання Головним управлінням ДПС у Київській області функцій та повноважень Головного управління ДФС в Київській області відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегульовали умови та порядок передання адміністративної компетенції від повноважень Головне управління ДФС в Київській області до Головного управління ДПС в Київській області.
12.4. Також постанова № 1200 та розпорядження № 682-р свідчать про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво ДПС України, тобто про перехід до ДПС України функцій ДФС України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.
12.5. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що винесення наказу про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області в силу вказаного Положення є обов`язком голови Державної податкової служби України, а відтак, витрати по виплаті середнього заробітку за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року у справі №826/14823/16 повинна нести саме ДПС України.
ІV. Касаційне оскарження
11. На вказані рішення суду першої та апеляційної інстанцій Державною податковою службою України подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 02 вересня 2022 року.
12. В касаційній скарзі Державної податкової служби України зазначено, що вона подана на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
13. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
14. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
15. На обґрунтування зазначених підстав касаційного оскарження, Державною податковою службою України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, є неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме:
15.1. невірне застосування статті 52 КАС України та постанови КМУ №1200, відповідно до яких ДПС судами визначено правонаступником Державної фіскальної служби у відносинах публічної служби;
15.2. незастосування висновків Верховного Суду щодо відсутності правонаступництва від ДФС до ДПС, відображених у справах №№826/9815/18, 826/18481/14, 826/14904/18,826/2850/17, 640/19105/19, 803/130/16, 816/1231/15.
15.3. прийнято рішення про стягнення за час затримки виконання рішення з органу, у трудових відносинах з яким позивач не перебував, всупереч вимогам статей 1 та 4 Закону України "Про оплату праці" та висновкам Верховного Суду з цього питання.
15.4. В касаційній скарзі скаржник наголошує, що по-перше, порушенням норм процесуального права є те, що судом першої інстанції одночасно з прийняттям рішення здійснено заміну сторони правонаступником. По-друге, судом першої інстанції не досліджено питання правонаступництва від Державної фіскальної служби України до Державної податкової служби України, а суд апеляційної інстанції не лише погодився із неправомірними висновками суду першої інстанції, а й проігнорував пояснення ДПС з приводу правонаступництва, які були основною частиною апеляційної скарги ДПС.
16. В касаційній скарзі Державна податкова служба України просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
17. Касаційна скарга не містить клопотання про розгляд справи за участю представника Державної податкової служби України.
18. Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: головуючого судді Шевцової Н. В., суддів Білак М.В., Смоковича М.І., відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України. Витребувано із Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №640/20719/18.
19. 10 листопада 2022 року справа № 640/20719/18 надійшла до Верховного Суду.
20. Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу Державної податкової служби України не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
21. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
22. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
23. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
25. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
26. Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
27. Статтею 52 КАС України закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.