ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа №420/7758/20
адміністративне провадження № К/9901/41791/21, №К/9901/42198/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
при секретарі судового засідання Трубецької М. В.,
за участю:
представника відповідача Васківнюка С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року (суддя Андрухів В.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року (судді: Джабурія О.В., Вербицька Н.В., Кравченко К.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури, Одинадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Одинадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (далі - відопвідач-1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-2), Одеської обласної прокуратури (далі - відповідач-3), в якому позивачка відповідно до уточненої позовної заяви від 20 листопада 2020 року просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одинадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №13 від 15 липня 2020 року про неуспішне проходження атестації начальником управління прокуратури Одеської області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків керівника Одеської обласної прокуратури від 29 жовтня 2020 року №2399к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Одеської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 03 листопада 2020 року на підставі рішення Одинадцятої кадрової комісії;
- поновити ОСОБА_1 в Одеській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді начальника управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури області;
- стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 листопада 2020 року по день постановлення судом рішення у справі;
- стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки належних звільненому працівникові сум, передбачених статтями 116, 117 Кодексу Законів про працю України по день фактичного розрахунку.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідно до Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом №221 Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року, вона після успішного складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, на підставі пунктів 13, 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" за №113-IX, який набрав чинності 25 вересня 2019 року та пункту 6 розділу І, пункту 16 розділу IV Порядку проходження прокурорами атестації, 15 липня 2020 року пройшла співбесіду з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності і виконала практичне завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора. За результатами проведення вказаної співбесіди та виконання практичного завдання 15 липня 2020 року Одинадцятою кадровою комісією ухвалено рішення №13 про неуспішне проходження, яке доведено ОСОБА_1 в усній формі без пояснення підстав прийнятого рішення. Також, з протоколом засідання щодо результатів голосування та відповідним рішенням (що передбачено п.п. 15, 16, 17 розділу IV Порядку та додатку до Порядку) позивачку не ознайомлено. Рішення Одинадцятої кадрової комісії №13 від 15 липня 2020 року про неуспішне проходження атестації, на думку позивачки, є протиправним та підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одинадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №13 від 15 липня 2020 року про неуспішне проходження атестації начальником управління прокуратури Одеської області ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ виконувача обов`язків керівника Одеської обласної прокуратури від 29 жовтня 2020 року №2399к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Одеської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 03 листопада 2020 року.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі в органах прокуратури на посаді начальника управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Одеської області з 04 листопада 2020 року.
Стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 04 листопада 2020 року по день поновлення на роботі в розмірі 207 768,99 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840,80 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі в органах прокуратури на посаді начальника управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Одеської області з 04 листопада 2020 року та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць. У задоволенні решти позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанції виходили, зокрема, із того, що рішення кадрової комісії не відповідає критеріям обґрунтованості та безсторонності, оскільки відповідачами не надано доказів, які вважаються встановленими та мали вирішальне значення для його прийняття, достовірність даних, які були взяті кадровою комісією до уваги, а зміст оскаржуваного рішення фактично є констатацією сумніву у доброчесності прокурора, без наведеного обґрунтування такого висновку.
Також, судом вказано, що повноваження стосовно здійснення контролю, в тому числі щодо перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, незалежно від посади, яку займає така особа, віднесені до виключної компетенції НАЗК, яка має відбуватися у порядку, визначеному Законом № 1700-VII і не належать до повноважень кадрових комісій.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційних скаргах Офіс Генерального прокурора та Одеська обласна прокуратура указують на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Офісом Генерального прокурора та Одеською обласною прокуратурою рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються відповідно до вимог пунктів 2 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Обґрунтовуючи пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження скаржники зазначають, що на цей час існує необхідність відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 120/3458/20-а щодо застосування статтей 4, 11, 50 Закону України "Про запобігання корупції" та щодо виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції на перевірку декларацій прокурорів та обов`язкового отримання висновку НАЗК під час проходження прокурором атестації.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Обґрунтовуючи пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження скаржники зазначають, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ щодо визначеного цим Законом імперативу, що атестація прокурорів проводиться згідно з Порядком №221, п. п. 9, 11 про проведення атестації кадровими комісіями, пункту 12 Порядку №233 щодо повноважень кадрової комісії під час співбесіди, виходячи з предмету атестації, надавати оцінку професійній етиці та доброчесності, професійній компетентності прокурора, пункту 17 Закону № 113-ІХ щодо дискреції кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24 жовтня 2022 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду у судовому засіданні на 10 листопада 2022 року.
10 листопада 2022 року у зв`язку з неможливістю сформувати склад колегії суддів, а саме перебування судді Єресько Л.О. у відпустці (наказу №161-кв від 02 листопада 2022 року), розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури, Одинадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не відбувся.
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2022 року судовий розгляд призначено на 08 грудня 2022 року.
29 листопада 2022 року на адресу Верховного Суду від позивачки надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
08 грудня 2022 року представник відповідача у судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримав, просив задовольнити їх повністю, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 з 1995 року працювала в органах прокуратури Одеської області, що підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_1 (т.1 а.с.117-121).
З 19 листопада 2019 року позивачка обіймала посаду начальника управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Одеської області.
У подальшому позивачкою подано заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Позивачка успішно пройшла перші два етапи атестації - іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, а також іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, та допущена до третього етапу атестації - співбесіди.
15 липня 2020 року Одинадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур ухвалене рішення №13 про неуспішне проходження прокурором атестації.
Як зазначено у вказаному рішенні, керуючись пунктами 13, 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" та пунктом 6 розділу І, пунктом 16 розділу IV Порядку проходження прокурорами атестації, під час проведення співбесіди, Комісія з`ясувала обставини, які свідчать про невідповідність начальника управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Одеської області ОСОБА_1 вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Так, на підставі дослідження матеріалів атестації, отриманих пояснень прокурора у Комісії виникли сумніви щодо відповідності ОСОБА_1 вимогам професійної компетентності - неповне розкриття питання у виконаному практичному завданні. Зокрема, відповідаючи на перше питання практичного завдання, зміст якого полягав щодо слідчих дій, які можуть проводитися у рамках дистанційного провадження, ОСОБА_1 не надала належної відповіді, а зазначила лише про проведення допиту. Не вказала та не обґрунтувала можливість проведення впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування).
ОСОБА_1 у своїй відповіді не вказала й на те, що використання у дистанційному досудовому розслідуванні технічних засобів і технологій повинно забезпечувати належну якість зображення, звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам слідчої (розшукової) дії повинна бути забезпечена можливість ставити запитання і отримувати відповіді осіб, які беруть участь у слідчій (розшуковій) дії дистанційно, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, передбачені цим Кодексом.
Також, відповідь неправильна, оскільки ОСОБА_1 у своїй доповіді не відобразила, що якщо особа, яка братиме участь у досудовому розслідуванні дистанційно згідно з рішенням слідчого чи прокурора, знаходяться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією органу досудового розслідування, або на території міста, в якому він розташований, службова особа і цього органу досудового розслідування зобов`язана вручити такій особі пам`ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення слідчої (розшукової) дії.
У рішенні зазначено, що відповіді на уточнюючі запитання членів кадрової комісії неправильні, під час співбесіди ці неточності не усунуто.
Також у рішенні вказано, що незважаючи на роботу ОСОБА_1 на напрямі підтримання державного (публічного) обвинувачення, вона не змогла вказати кількість суддів Конституційного Суду України та термін їх призначення.
Також Комісія зазначила, що позивачка не володіє знаннями з приводу підстав скасування та зміни судового рішення судом касаційної інстанції.
У зв`язку із цим відповідно до наявних матеріалів виконаного практичного завдання та отриманих пояснень прокурора ОСОБА_1 у кадрової комісії виникли сумніви в її професійній компетентності.
Крім цього, у кадрової комісії виникли сумніви щодо відповідності ОСОБА_1 критерію доброчесності у частині витрат і набутого майна під час роботи в органах прокуратури нею та її близькими особами, їхнім офіційним доходам.
Зокрема, в розділі 3 "Об`єкти нерухомості" декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2016 рік, прокурор задекларувала нерухомість неповнолітньої доньки ОСОБА_2 - квартиру площею 102 кв.м, не зазначивши вартість майна на дату набуття, водночас вказала про передачу майнових прав ОСОБА_3 (матір`ю прокурора), вартість яких невідома. Впродовж 2017-2019 років прокурором не з`ясовано вартості майна її доньки ОСОБА_2 і не відображено її у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за ці роки.
У жовтні 2016 року до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, не внесені суттєві зміни майнового стану сина та доньки.
Так, 03 жовтня 2016 року донька ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та 13 жовтня 2016 року неповнолітній син - ОСОБА_4 набули права власності на об`єкти нерухомості, водночас упродовж 10-денного терміну, як того вимагає "Про запобігання корупції", Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який затверджений рішенням національного агентства від 10 червня 2016 року №3, таких змін майнового стану не внесено.
Крім цього, у комісії виникли питання з приводу задекларованих у 2015-2019 роках доходів - грошових подарунків від батьків - пенсіонерів, зокрема:
- у 2015 році прокурор Стратієвська О.А. отримала від своєї матері ОСОБА_5 грошовий подарунок розміром 119 600 грн. У цей період від своєї матері ОСОБА_6 отримав грошовий подарунок її чоловік - ОСОБА_7 у розмірі 110 000 грн;
- у 2016 році чоловік прокурора - ОСОБА_7 від своєї матері ОСОБА_6 отримав грошовий подарунок у розмірі 110 000 грн;
- у 2017 році чоловік прокурора - ОСОБА_7 від своєї матері ОСОБА_6 отримав грошовий подарунок у розмірі 70 000 грн;
- у 2018 році чоловік прокурора - ОСОБА_7 від своєї матері ОСОБА_6 отримав грошовий подарунок у розмірі 60 000 грн. Отримали у цей період грошовий подарунок у розмірі 20 000 грн кожному і діти ОСОБА_1 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, від матері прокурора ОСОБА_3 ;
- у 2019 році прокурор Стратієвська О.А. отримала від своєї матері ОСОБА_3 грошовий подарунок у розмірі 2500 грн. У цей період від своєї матері ОСОБА_6 отримав грошовий подарунок її чоловік - ОСОБА_7, подарунок у розмірі 30 000 грн.
Пояснення прокурора з приводу доходів батьків, їх матеріальних можливостей для здійснення таких подарунків комісія визнала необґрунтованими та непереконливими, у зв`язку з чим у кадрової комісії виникли сумніви щодо законності походження коштів, та чи дійсно мали місце ці подарунки від ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
Також, комісія зазначила у рішенні, що позивачем не надано підтверджуючих документів щодо доходів ОСОБА_3, за які було придбано дві квартири, площею 157 кв.м та 102 кв.м, у новобудові по АДРЕСА_1 .
Комісія зауважила, що вартість транспортних засобів - Honda Accord та Mercedes-Bens R350, які знаходяться у родині Стратієвських, у п`ять разів нижче від ринкової, що також свідчить про недоброчесність у діях ОСОБА_1 .
Також, кадрова комісія дійшла висновку, що рівень компетентності та професіоналізму ОСОБА_1 не відповідає рівню обійманої нею посади керівника управління прокуратури області.
З огляду на вказане, Одинадцятою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур за результатами проведення співбесіди з позивачем відповідно до протоколу №11 ухвалено рішення від 15 липня 2020 року №13 про неуспішне проходження нею атестації (т.3, а.с.67-70).
Крім того, відповідно до протоколу № 16 засідання Одинадцятої кадрової комісії від 28 вересня 2020 року комісія вирішила внести уточнення у Рішенні №13 про неуспішне проходження прокурором атестації від 15 липня 2020 року, а саме: в тексті вважати вірним посаду ОСОБА_1 як "начальник управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Одеської області" (т.4, а.с.122-128).
Наказом Одеської обласної прокуратури №2399к від 29 жовтня 2020 року на підставі рішення Одинадцятої кадрової комісії №13 від 15 липня 2020 року, протоколу засідання Одинадцятої кадрової комісії №16 від 28 вересня 2020 року, ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Одеської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 03 листопада 2020 року (т.4 а.с.137).
Уважаючи рішення про неуспішне проходження атестації та наказ про звільнення незаконними, позивачка звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 4 Закону №1697-VII встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII) забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
Законом України від 19 вересня 2019 року №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (діє з 25 вересня 2019 року, далі - Закон №113-IX) до Закону №1697-VII були внесені зміни.
Зокрема, в тексті Закону №1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно на "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
Згідно з пунктами 6, 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом, усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ, встановлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Згідно із пунктом 11 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Пунктом 14 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
На виконання вимог Закону №113-IX наказом Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).
За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку №221, атестація прокурорів - це встановлена Розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію.
Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Пунктами 6-8 розділу I Порядку № 221 визначено, що атестація включає в себе три етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:
1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;
2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 11 Порядку №221, особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.
Згідно з пунктом 7 Порядку №221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4 розділу IV Порядку №221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до співбесіди.
До початку співбесіди прокурор виконує практичне завдання з метою встановлення комісією його рівня володіння практичними уміннями та навичками.
Для виконанням практичного завдання прокурору видається чистий аркуш (аркуші) паперу з відміткою комісії. Комісія, у разі наявності технічної можливості, може забезпечити виконання прокурорами практичного завдання за допомогою комп`ютерної техніки.
Пунктами 8-11 розділу IV Порядку №221 визначено, що співбесіда проводиться кадровою комісією з прокурором державною мовою в усній формі. Співбесіда з прокурором може бути проведена в один день із виконанням ним практичного завдання.
Для проведення співбесіди кадрова комісія вправі отримувати в усіх органах прокуратури, у Раді прокурорів України, секретаріаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Національному агентстві з питань запобігання корупції, інших органах державної влади будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про прокурора, в тому числі про:
1) кількість дисциплінарних проваджень щодо прокурора у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та їх результати;
2) кількість скарг, які надходили на дії прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Ради прокурорів України, з коротким описом суті скарг;
3) дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності: а) відповідність витрат і майна прокурора та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих прокурором відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції; б) інші дані щодо відповідності прокурора вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; в) дані щодо відповідності поведінки прокурора вимогам професійної етики; г) матеріали таємної перевірки доброчесності прокурора;
4) інформацію про зайняття прокурором адміністративних посад в органах прокуратури з копіями відповідних рішень.
Фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування мають право подавати до відповідної кадрової комісії відомості, у тому числі на визначену кадровою комісією електронну пошту, які можуть свідчити про невідповідність прокурора критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності. Кадровою комісією під час проведення співбесіди та ухвалення рішення без додаткового офіційного підтвердження можуть братися до уваги відомості, отримані від фізичних та юридичних осіб (у тому числі анонімно).
Дослідження вказаної інформації, відомостей щодо прокурора, який проходить співбесіду (далі - матеріали атестації), здійснюється членами кадрової комісії.
Перед проведенням співбесіди члени комісії можуть надіслати на електронну пошту прокурора, яка вказана у заяві про намір пройти атестацію, повідомлення із пропозицією надати письмові пояснення щодо питань, пов`язаних з матеріалами атестації. У цьому випадку протягом трьох днів з дня отримання повідомлення, але не пізніше ніж за день до дня проведення співбесіди, прокурор може подати комісії електронною поштою письмові пояснення (у разі необхідності - скановані копії документів).
Згідно з пунктами 12-16 розділу IV Порядку №221 співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження членами комісії матеріалів атестації щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності прокурора, зокрема, з огляду на результати виконаного ним практичного завдання.
Співбесіда прокурора складається з таких етапів:
1) дослідження членами комісії матеріалів атестації;
2) послідовне обговорення з прокурором матеріалів атестації, у тому числі у формі запитань та відповідей, а також обговорення питання виконаного ним практичного завдання;
Співбесіда проходить у формі засідання комісії.
Члени комісії мають право ставити запитання прокурору, з яким проводять співбесіду, щодо його професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Після завершення обговорення з прокурором матеріалів атестації та виконаного ним практичного завдання члени комісії без присутності прокурора, з яким проводиться співбесіда, обговорюють її результати, висловлюють пропозиції щодо рішення комісії, а також проводять відкрите голосування щодо рішення комісії стосовно прокурора, який проходить атестацію. Результати голосування вказуються у протоколі засідання.
Залежно від результатів голосування комісія ухвалює рішення про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації.
Пунктом 12 Порядку № 233 передбачено, що рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
У силу приписів пп. 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.
Крім того, пунктом 6 розділу V Порядку №221 визначено, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держав, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону України від 29 червня 2004 року №1906-IV "Про міжнародні договори України" (із змінами та доповненнями) чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.