РІШЕННЯ
Іменем України
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа №9901/388/21
адміністративне провадження №П/9901/388/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е., Уханенка С.А., Шевцової Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пушенко О.І.,
представників відповідачів - Лаптієва А.М., Пантюхової Л.Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) 27 вересня 2021 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просить: визнати неправомірною бездіяльність Президента України, Верховної Ради України (далі - ВРУ), Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) щодо нерозгляду його запиту на інформацію від 24 липня 2021 року та заяв від 27 серпня 2021 року і від 29 серпня 2021 року; зобов`язати відповідачів розглянути запит на інформацію від 24 липня 2021 року, заяви від 27 серпня 2021 року та від 29 серпня 2021 року і вжити заходи щодо поновлення позивача на посаді судді.
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що постановою ВРУ від 22 травня 2008 року №303-VI на виконання рішення Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) від 04 лютого 2004 року №16 його незаконно звільнено з посади судді військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону. Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 травня 2020 року, його адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення ВРЮ від 04 лютого 2004 року №16. Визнано протиправною та скасовано постанову ВРУ від 22 травня 2008 року №303-VI в частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону. Передано на повторний розгляд ВРП вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з огляду на обставини, викладені у пропозиції члена ВРЮ ОСОБА_2 . Рішенням ВРП від 15 червня 2021 року відмовлено у звільненні ОСОБА_1 з посади судді військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону, а тому на сьогоднішній час він є суддею військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону. Разом із тим, ураховуючи, що посади судді військового суду, яку міг би обіймати позивач, на цей час не існує, 13 липня 2021 року він звернувся до члена ВРП ОСОБА_3 із запитом щодо надання відповідної інформації, але цей запит не був розглянутий, і 24 липня 2021 року він звернувся із ще одним запитом на інформацію до Уповноваженого ВРУ з прав людини та в.о. Голови ВРП. Проте на сьогоднішній час, як запит на інформацію від 13 липня 2021 року, так і запит на інформацію від 24 липня 2021 року, залишаються не розглянутими.
3. У зв`язку з черговим нерозглядом заяв ОСОБА_1 про злочини, скоєні щодо нього посадовими особами правоохоронних органів, та ігноруванням ВРП його запитів на інформацію від 13 липня 2021 року і від 24 липня 2021 року, 27 серпня 2021 року він звернувся із заявою про вжиття заходів по відновленню його прав на захист державою від скоєних щодо нього злочинів до Президента України, членів Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО), всіх членів ВРП, керівництва ВРУ, фракцій, народних депутатів України. 29 серпня 2021 року позивач звернувся із заявою про відновлення його на посаді судді до Президента України. Проте, як заява від 27 серпня 2021 року, так і заява від 29 серпня 2021 року, на сьогоднішній час залишаються не розглянутими.
4. ОСОБА_1 посилається на бездіяльність відповідачів щодо розгляду його запитів і заяв, ігнорування поновлення його прав судді та існування загрози вбивством. Позивач уважає порушеними його права, що передбачені статтями 1, 3, 8, 19, 22, 24, 27, 28, 29, 32, 40, 43, 55, 56, 57, 58, 60, 61, 68, 79, 85, 101, 102, 104, 106, 107, 126, 129, 129-1, 130, 131 Конституції України, статтями 1, 3 Закону України від 21 грудня 2016 року №1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон №1798-VIII), статтями 1, 3, 20 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон №2939-VI), статтями 2, 214 Кримінального процесуального кодексу України, статтями 6, 13 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII).
5. Позивач у судове засідання 08 грудня 2022 року не з`явився.
ІІ. Позиція відповідачів щодо позовної заяви
6. Представниками Президента України, ВРУ та ВРП подано письмові відзиви на позовну заяву з проханням відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.
7. Представник Президента України у відзиві зазначає про те, що звернення ОСОБА_1 до Президента України від 27 серпня 2021 року та від 29 серпня 2021 року опрацьовані відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон №393/96-ВР), а із запитом на інформацію від 24 липня 2021 року ОСОБА_1 до Президента України не звертався. Позивачем не доведено порушення його прав, свобод та інтересів Президентом України у сфері публічно-правових відносин, тому підстави для задоволення позову відсутні.
8. Представник Президента України у судовому засіданні 08 грудня 2022 року підтримала позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову.
9. Представник ВРУ у відзиві посилається на те, що між ОСОБА_1 і ВРУ відсутній предмет спору, оскільки запит на інформацію від 24 липня 2021 року від позивача до ВРУ не надходив, а його заява від 27 серпня 2021 року була надіслана не відповідачу в справі - ВРУ, а Голові ВРУ, і така заява, у свою чергу, за дорученням останнього належним чином розглянута, про що свідчать надані позивачеві відповіді. Повноваження ВРУ, як зазначає її представник, закріплені у статті 85 Конституції України, і жодне із порушених ОСОБА_1 у зверненні від 27 серпня 2021 року питань не відноситься до повноважень ВРУ, її посадових осіб та органів.
10. Представник ВРУ у судовому засіданні 08 грудня 2022 року підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову.
11. Представник ВРП у відзиві вказує про те, що запити ОСОБА_1 до ВРП від 13 липня 2021 року, від 24 липня 2021 року та від 27 серпня 2021 року за своїм змістом не є інформаційними запитами у контексті Закону №2939-VI, порушені у них питання підлягали розгляду відповідно до Закону №393/96-ВР. Зазначені звернення розглянуті ВРП у порядку, визначеному законодавством, і відповіді листами від 23 липня 2021 року, від 03 серпня 2021 року та від 24 вересня 2021 року надіслані на адресу позивача, а тому його доводи про бездіяльність ВРП, що полягає у нерозгляді та ненаданні відповідей на вказані звернення, є необґрунтованими, підстави для задоволення позову відсутні.
12. Представник ВРП у судове засідання 08 грудня 2022 року не з`явився, подав клопотання про здійснення розгляду справи без його участі на підставі наявних у суду матеріалів.
ІІІ. Позиція позивача щодо відзивів відповідачів на позовну заяву
13. ОСОБА_1 14, 21 та 24 листопада 2021 року подав відповіді на відзиви представників відповідачів на позовну заяву із проханням їх відхилити, оскільки такі, як указує позивач, не містять жодних обґрунтувань (підстав) позбавлення його громадянських прав і прав судді.
14. ОСОБА_1 зазначає, що на сьогоднішній час жодне його звернення належним чином не розглянуте, приховане або спотворене, заходи щодо поновлення його громадянських прав і прав судді не вжиті. Жодних дій щодо припинення загрози його життю відповідачами не вживалося і не вживається.
IV. Рух справи у суді першої інстанції
15. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 вересня 2021 року для розгляду справи №9901/388/21 (провадження №П/9901/388/21) визначено колегію суддів: Кашпур О.В. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Данилевич Н.А., Мацедонська В.Е., Уханенко С.А., Шевцова Н.В.
16. Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. ухвалою від 04 жовтня 2021 року залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 .
17. Ухвалою від 25 жовтня 2021 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 і відкрив провадження у справі №9901/388/21. Справу призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
18. Ухвалами від 09 листопада 2021 року та від 17 листопада 2021 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. повернув заяви ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог у справі №9901/388/21 заявнику.
19. Ухвалою від 29 листопада 2021 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. відмовив у прийнятті заяви ОСОБА_1 від 18 листопада 2021 року про збільшення розміру позовних вимог у справі №9901/388/21 та повернув заяву ОСОБА_1 від 18 листопада 2021 року про збільшення розміру позовних вимог у справі №9901/388/21 позивачу.
20. Ухвалою від 30 листопада 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е., Уханенка С.А., Шевцової Н.В. задовольнив заяву ВРП про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №9901/388/21.
21. Ухвалою від 30 червня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е., Уханенка С.А., Шевцової Н.В. задовольнив заяву ВРУ про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №9901/388/21.
22. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е., Уханенка С.А., Шевцової Н.В. ухвалою від 28 липня 2022 року відмовив у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, вжиття заходів безпеки, забезпечення його особистої участі у справі та залучення до участі у справі №9901/388/21 - Уповноваженого ВРУ з прав людини та Національного агентства з питань запобігання корупції у якості третьої особи на стороні позивача.
23. Ухвалою від 22 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е., Уханенка С.А., Шевцової Н.В. залишив без розгляду заяву ОСОБА_1 про забезпечення його участі у справі №9901/388/21 у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
V. Фактичні обставини справи, установлені судом першої інстанції
24. Указом Президента України від 19 серпня 1997 року №856/97 "Про призначення суддів" ОСОБА_1 призначено суддею військового суду Дніпропетровського гарнізону строком на п`ять років.
25. Постановою ВРУ від 28 листопада 2002 року №334-ІV "Про обрання суддів" ОСОБА_1 обрано суддею військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону безстроково.
26. 20 жовтня 2003 року Кваліфікаційна комісія суддів військових судів України (далі - Кваліфкомісія) ухвалила рішення, яким рекомендувала ВРЮ внести до ВРУ подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону.
27. 04 лютого 2004 року ВРЮ ухвалила рішення №16, яким скаргу ОСОБА_1 на рішення Кваліфкомісії від 20 жовтня 2003 року залишила без задоволення, а саме рішення - без змін, внесла подання до ВРУ про звільнення ОСОБА_1 з посади судді за порушення присяги.
28. Постановою ВРУ від 22 травня 2008 року №303-VI "Про звільнення суддів" ОСОБА_1 звільнено з посади судді військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону у зв`язку з порушенням присяги судді.
29. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 18 липня 2019 року (справи №800/465/17, №800/466/17 (провадження №П/9901/224/18, №П/9901/189/18)), залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 травня 2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав протиправним і скасував рішення ВРЮ від 04 лютого 2004 року №16. Визнав протиправною та скасував постанову ВРУ від 22 травня 2008 року №303-VI "Про звільнення суддів" у частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону. Передав на повторний розгляд ВРП вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з огляду на обставини, викладені у пропозиції члена ВРЮ ОСОБА_2 . У задоволенні решти вимог відмовив.
30. 15 червня 2021 року ВРП ухвалила рішення №1341/0/15-21 про відмову у звільненні ОСОБА_1 з посади судді військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону.
31. Рішенням ВРП від 15 липня 2021 року №1596/0/15-21 залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про поновлення його на посаді судді військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону.
32. 24 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із запитом на інформацію до Уповноваженого ВРУ з прав людини ОСОБА_4, копія - в.о. Голови ВРП ОСОБА_5, у якому просив надати наступну інформацію: "1) Щодо вжиття негайних заходів по звільненню з заручників та припинення катування органами досудового розслідування: Генеральною прокуратурою, Службою безпеки України, Державним бюро розслідувань судді Чауса; 2) Щодо вжиття негайних заходів по розпочатку розслідування за моїми заявами про вчинення щодо мене численних злочинів посадовими особами правоохоронної системи та вжиття щодо мене заходів безпеки; 3) Щодо вжиття заходів по негайному відстороненню від займаних посад, притягненню до відповідальності за зловживання владою, бандитизм, порушення присяги та своїх посадових обов`язків: Генерального прокурора ОСОБА_13, Голову СБУ ОСОБА_6, в.о. Директора ДБР ОСОБА_7 ; 4) Щодо вжиття заходів по усуненню перешкод щодо розгляду та надання обґрунтованої відповіді за моїм запитом на інформацію до ВРП від 13.07.2021р.". Цей запит надісланий поштою Уповноваженому ВРУ з прав людини та Голові ВРП 24 липня 2021 року, що підтверджується наданими позивачем ксерокопіями фіскальних чеків.
33. 27 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про вжиття заходів по відновленню його прав на захист державою від скоєних щодо нього злочинів до Голови РНБО - Президента України Зеленського В.О., копії: Голові та членам РНБО; всім членам ВРП; керівництву ВРУ, фракцій, народним депутатам України, у якій просив: " 1) Усунути перешкоди у належному розгляді вищезазначених звернень; 2) Вжити негайних заходів по розпочатку розслідування за моїми заявами про вчинення щодо мене численних злочинів посадовими особами правоохоронної системи та вжиття щодо мене заходів безпеки (мої заяви від 30.11.2020р., 24.02.21р., 23.04.21р., 11.06.21р., 23.07.21р., 04.08.21р.); 3) Вжити заходи по негайному відстороненню від займаних посад, притягненню до відповідальності за зловживання владою, бандитизм, порушення присяги та своїх посадових обов`язків: Генерального прокурора ОСОБА_13, в.о. керівника САП ОСОБА_8, Директора НАБУ ОСОБА_14, Голову СБУ ОСОБА_6, в.о. Директора ДБР ОСОБА_7 та інших (згідно моїх заяв до Вас від 10.03.21р., 12.03.21р.); 4) Вжити негайних заходів по усуненню від займаних посад на час проведення розслідування за моїми заявами про вчинення злочинів від 23.07.21р., 04.08.21р. членів ВРП: ОСОБА_5 (в.о. Голови ВРП), ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та Уповноваженого ВРУ з прав людини ОСОБА_4; 5) Вжити негайних заходів по усуненню перешкод у розгляді мого запиту на інформацію від 24.07.21р.". Ця заява 27 серпня 2021 року надіслана поштою Президенту України Зеленському В.О., в.о. Голови ВРП ОСОБА_5 і Голові ВРУ Разумкову Д.О., що підтверджується наданими позивачем ксерокопіями фіскальних чеків і відповідним списком.
34. 29 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про відновлення на посаді судді до Президента України Зеленського В.О., у якій просив: " 1) З метою встановлення рівноправ`я (як і всіх суддів військових судів), вжити заходи щодо поновлення мене на посаді судді військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону та у зв`язку з їх реорганізацією (скороченням), звільнити з посади за скороченням та запропонувати рівноцінну посаду судді в районному суді міста Дніпро; 2) Вжити заходи по відшкодуванню завданої мені незаконним звільненням шкоди". Ця заява надіслана Президенту України поштою 29 серпня 2021 року, що підтверджується наданою позивачем ксерокопією фіскального чека.
35. Указуючи, що запит на інформацію від 24 липня 2021 року та заяви від 27 серпня 2021 року і від 29 серпня 2021 року залишаються не розглянутими, ОСОБА_1 27 вересня 2021 року звернувся до Суду із позовом, у якому просить:
1) - визнати бездіяльність Президента України, ВРУ, ВРП щодо неналежного розгляду та ненадання відповіді на заяву позивача від 27 серпня 2021 року про вжиття заходів по відновленню його прав на захист державою від скоєних щодо нього злочинів і його запиту на інформацію від 24 липня 2021 року - неправомірною;
- зобов`язати Президента України, ВРУ, ВРП розглянути заяву позивача від 27 серпня 2021 року та запит на інформацію від 24 липня 2021 року і надати обґрунтовану відповідь;
2) - визнати бездіяльність Президента України щодо нерозгляду заяви позивача від 29 серпня 2021 року про відновлення його на посаді судді - неправомірною;
- зобов`язати Президента України розглянути заяву позивача від 29 серпня 2021 року та надати обґрунтовану відповідь;
3) - зобов`язати ВРП і Президента України вжити заходи по поновленню позивача на посаді судді.
VІ. Позиція Суду
36. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
37. Завданням адміністративного судочинства у силу приписів частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
38. Гарантоване статтею 55 Конституції України та КАС України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
39. За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4).
40. Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
41. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково (частина перша статті 245 КАС України).
42. За правилами пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
43. Зі змісту цієї норми слідує, що суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, одночасно зобов`язавши його виправити оскаржувані порушення.
44. Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів ВРП, щодо питань обрання (призначення) на посади членів ВРП, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до ВРУ законопроєкту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою (частина четверта статті 22 КАС України).
45. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
46. Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (частини перша та друга статті 102 Конституції України). Повноваження Президента України визначені статтею 106 Конституції України.
47. ВРУ (парламент) є єдиним органом законодавчої влади в Україні, конституційний склад якої складається із чотириста п`ятдесят народних депутатів України (стаття 75, частина перша статті 76 Конституції України). Повноваження ВРУ визначені статтею 85 Конституції України.
48. ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів (частина перша статті 1 Закону №1798-VIII).