П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 грудня 2022 року
м. Київ
Справа № 990/126/22
Провадження № 11-110заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
за апеляційною скаргою Етичної ради на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 вересня 2022 року (судді Шевцова Н. В., Білак М. В., Смокович М. І., Мельник-Томенко Ж. М., Радишевська О. Р.),
УСТАНОВИЛА:
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Етичної ради, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Етичної ради щодо реагування на заяву позивача;
- зобов`язати зняти з розгляду Етичною радою кандидатуру ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 6 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 передав за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з підстави, установленої пунктом 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд установив, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Судове рішення мотивовано тим, що частиною четвертою статті 22 КАС передбачено вичерпний перелік суб`єктів, які можуть бути відповідачами у справах, що підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції. Натомість Етична рада, до якої заявлено позов у цій справі, є суб`єктом, який відсутній у переліку, визначеному статтею 22 цього Кодексу.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що, звертаючись із цим позовом до Верховного Суду як суду першої інстанції, ОСОБА_1 порушив визначені КАС правила інстанційної підсудності, а тому позовну заяву необхідно передати за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. При цьому позивачу роз`яснено, що він не позбавлений права на вирішення цього спору адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зауважив, що питання відповідності позовної заяви вимогам КАС, у тому числі встановленого законом права особи на звернення з позовом, не вирішувалось, оскільки таке має вирішуватися компетентним на те судом.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Етична рада подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі Етична рада, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 вересня 2022 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування скарги Етична рада вказала, що на обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення помилково не врахував вимог пункту 3 розділу VII "Перехідні положення" КАС, не надав правової оцінки повноваженням Етичної ради та її ролі у процедурі обрання (призначення) відповідними органами членів Вищої ради правосуддя, меті Закону України від 14 липня 2021 року
№ 1635-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя" (далі - Закон № 1635-IX) та положенням Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIIІ "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII). На думку відповідача, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про віднесення до інстанційної юрисдикції місцевих адміністративних судів справ про оскарження рішень, дій або бездіяльності Етичної ради.
На час розгляду справи відзиву від позивача на апеляційну скаргу не надходило, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 йому було повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі Етичної ради доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Глава 2 КАС визначає правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, а також розмежовує предметну, інстанційну та територіальну юрисдикцію (підсудність) різних адміністративних справ.
Юрисдикція (підсудність) адміністративних спорів (справ) є правовим інститутом, який містить адміністративно-процесуальні норми, що розмежовують компетенцію щодо розгляду і вирішення адміністративних справ між окремими інституціями судової системи та між адміністративними судами одного інституційного рівня. Визначення компетентного суду для розгляду адміністративної справи провадиться, серед іншого, залежно від предмета публічно-правового спору або його суб`єктного складу, територіальних меж юрисдикції певного суду, функцій при розгляді справи, які виконує певний суд судової системи. Предметною юрисдикцією адміністративних судів є сукупність правил, що визначають чи розмежовують компетенції судів з розгляду адміністративних справ у першій інстанції залежно від предмета публічно-правового спору. Територіальна юрисдикція (підсудність) адміністративних судів - це сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня щодо розгляду адміністративних справ у першій інстанції залежно від території, на яку поширюється їхня діяльність. Інстанційною юрисдикцією адміністративних судів вважають правила, що визначають розмежування компетенції цих судів різного рівня при розгляді адміністративних справ.
Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 26 серпня 2019 року у справі № 855/364/19.
Відповідно до частини першої статті 22 КАС місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою. Зазначена норма викладена в редакції Закону № 1635-IX, який набрав чинності 5 серпня 2021 року.
Цим Законом доповнено розділ VII "Перехідні положення" КАС пунктом 3, відповідно до якого Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо рішень, дій чи бездіяльності органів, які оцінюють членів Вищої ради правосуддя відповідно до Закону № 1635-IX.
Згідно з пунктом 5 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону
№ 1635-IX усі справи, пов`язані з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), проводять оцінювання членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення), оцінювання членів Вищої ради правосуддя підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції та Великій Палаті Верховного Суду як суду апеляційної інстанції.
Отже, Верховний Суд є судом першої інстанції для розгляду питань щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу, який має повноваження оцінювати членів Вищої ради правосуддя. Цим органом є Етична рада як стосовно власне такого оцінювання, так і стосовно сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності. Проте вказане не означає, що всі спори з Етичною радою належать до предметної юридисдикції адміністративного суду.
Законом № 1635-IX доповнено також Закон № 1798-VIII статтею 9-1, частиною першою якої передбачено, що Етична рада утворюється з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності.