П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2022 року
м. Київ
Справа № 911/3135/20
Провадження № 12-10гс22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючої судді Рогач Л. І.,
судді-доповідача Пількова К. М.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.,
за участю секретаря судового засідання Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - не з`явилися,
третя особа-1 - не з`явилися,
третя особа-2 - ОСОБА_2,
третя особа-3 - не з`явилися,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 )
на рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2021 (суддя Саванчук С. О.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 (головуючий - Буравльов С. І., судді Шапран В. В., Андрієнко В. В.) у справі
за позовом ОСОБА_3
до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (далі - Виконком),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелене шатро" (далі - ТОВ "Зелене шатро", Товариство) в особі ліквідаційної комісії; 2. Головне управління ДПС у Київській області; 3. ОСОБА_4,
про скасування реєстраційної дії,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_3 звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Виконкому про скасування реєстраційної дії № 13571390016000110 від 16 січня 2016 року "Державна реєстрація припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов`язане з банкрутством юридичної особи" (далі - Реєстраційна дія) про припинення юридичної особи ТОВ "Зелене шатро" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
1.2. Позов мотивований порушеннями процедури припинення Товариства, що позбавило ОСОБА_3 можливості заявити до цієї юридичної особи грошові вимоги, які виникли з укладеного ними договору про надання правничої допомоги від 3.09.2012 (далі - Договір). Зокрема, у судовому рішенні про припинення Товариства не було встановлено строкe заявлення кредиторами своїх вимог, а документи для державної реєстрації припинення були подані раніше законодавчо визначеного строку, що свідчить про незаконність Реєстраційної дії.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 8.04.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021, у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Суди мотивували свої рішення відсутністю передбачених статтею 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон про державну реєстрацію) підстав для відмови у здійсненні Реєстраційної дії, оскільки за результатами розгляду адміністративної справи № 810/5771/15 за позовом Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - ОДПІ) до Товариства про припинення юридичної особи суд (уповноважений орган) відповідно до статті 105 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не встановив порядку і строку заявлення кредиторами своїх вимог до Товариства, а ліквідаційній комісії, яку сформувало ОДПІ, заборонено встановлення зазначеного строку.
2.3. На думку судів, з урахуванням вимог частини другої статті 110 ЦК України формування ліквідаційної комісії Товариства зі складу посадових осіб ОДПІ є правомірним та не суперечить вимогам закону, оскільки цей орган був позивачем у справі № 810/5771/15.
2.4. Суди попередніх інстанцій також виходили з того, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (далі - КАС ВС) у постанові від 28.02.2020 у справі № 810/2893/17 перевірив та визнав правомірними дії ОДПІ щодо подання державному реєстратору Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області Скоріній О. М. (далі - Реєстратор) заяви про проведення державної реєстрації припинення Товариства в результаті його ліквідації та внесення нею відповідного запису.
2.5. Окрім цього, суд першої інстанції вказав, що Виконком не є належним відповідачем у цій справі, оскільки Реєстраційна дія вчинена Реєстратором, яка в розумінні статті 53 Закону про державну реєстрацію відповідає за вчинені дії самостійно. При цьому Відділ державної реєстрації Виконкому не є правонаступником Відділу державної реєстрації Ірпінського міського управління юстиції в Київській області з огляду на те, що до матеріалів справи не долучено відповідних доказів.
2.6. Суд першої інстанції зазначив, що у відзиві Виконкому викладено клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності, однак не встановлював відповідних обставин, оскільки вважав, що самі підстави для задоволення позову відсутні. Суд апеляційної інстанції у своїй постанові це клопотання не відображав та не розглядав.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. 17.11.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) надійшла касаційна скарга ОСОБА_3, у якій вона просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
4. Доводи скаржниці, викладені у касаційній скарзі
4.1. Суди дійшли хибного висновку про законність формування ОДПІ ліквідаційної комісії Товариства, оскільки неправильно застосували частину третю статті 105 та частину другу статті 110 ЦК України, які в сукупності передбачають, що орган державної влади може набути прав комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії, ліквідатора) лише за наявності двох умов: 1) цей орган повинен бути призначений судом, що прийняв рішення про припинення; 2) він повинен бути наділений відповідними повноваженнями. Однак адміністративний суд у справі № 810/5771/15 не призначав ОДПІ ліквідатором Товариства, а законом не передбачалося повноважень контролюючого органу (органу доходів і зборів, податкового органу) на проведення ліквідаційної процедури юридичної особи, припиненої судовим рішенням за його позовом, а тим більше на формування складу такої ліквідаційної комісії.
4.2. Суди неправильно застосували норми частини п`ятої статті 105 ЦК України, частини дванадцятої статті 17 та пункту 11 частини першої статті 28 Закону про державну реєстрацію та дійшли помилкового висновку про можливість проведення державної реєстрації припинення Товариства в результаті його ліквідації раніше визначеного законом мінімального двомісячного строку на заявлення кредиторами своїх вимог. Скаржниця вважає, що можливість державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті ліквідації нероздільно пов`язана з можливістю кредиторів заявити свої вимоги до юридичної особи, яка припиняється, у строк не менше двох місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи, що передбачено частиною п`ятою статті 105 ЦК України, а недотримання цієї передумови унеможливлює вчинення вказаної реєстраційної дії в силу приписів частини дванадцятої статті 17 та пункту 11 частини першої статті 28 Закону про державну реєстрацію. При цьому недостатність правового регулювання зазначеної процедури не може слугувати підставою для вчинення протиправної реєстраційної дії.
4.3. Суди порушили принцип верховенства права та неправильно застосували норми статті 105 ЦК України та статті 28 Закону про державну реєстрацію без урахування численної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Верховного Суду, яка стосується визначення критеріїв "якості закону" і обов`язку суду застосувати найбільш сприятливий для особи спосіб тлумачення закону у разі його невідповідності таким критеріям, у зв`язку із чим ухвалили рішення на користь державного органу, який мав усі можливості виправити наявні недоліки, а не позивачки, яка через недоліки судового рішення та закону була позбавлена права на повернення боргу.
4.4. Скаржниця наголошує, що в основу неправильних висновків судів попередніх інстанцій у цій справі покладено висновки КАС ВС про застосування вищевказаних норм права, викладені в постанові від 28.02.2020 у справі № 810/2893/17, від яких необхідно відступити.
4.5. Суди не надали жодної оцінки тому, що постанова від 30.12.2015 у справі № 810/5771/15 не відповідала вимогам статей 9, 15 Закону про державну реєстрацію в редакції, чинній станом на 12.01.2016, оскільки у ній не було зазначено персонального складу комісії з припинення, її голови або ліквідатора та їх реєстраційних номерів облікових карток платників, порядку та строку заявлення кредиторами своїх вимог. За таких обставин, отримавши 12.01.2016 це судове рішення, Реєстратор зобов`язана була повідомити суд про неможливість його виконання через відсутність зазначених вище відомостей.
4.6. Окрім цього, суди залишили поза увагою, що повідомлення про рішення щодо припинення Товариства було оприлюднено лише 04.04.2016 - через чотири місяці після вчинення Реєстраційної дії, без зазначення відомостей про склад ліквідаційної комісії та строк заявлення кредиторами своїх вимог.
4.7. Також суди не надали оцінки аргументам позивачки про недотримання ліквідаційною комісією передбаченого статтею 111 ЦК України порядку ліквідації Товариства, зокрема про те, що не було повідомлено учасника юридичної особи ОСОБА_5 про припинення юридичної особи; рахунки у фінансових установах закриті після припинення юридичної особи; інвентаризація майна юридичної особи не проводилась; проміжний та остаточний ліквідаційний баланс не складалися та судом не затверджувалися; документи, що підлягають обов`язковому зберіганню, архівним установам не передавалися, а продовжують знаходитися у колишнього директора Товариства ОСОБА_4 .
5. Розгляд справи Верховним Судом
5.1. Ухвалою від 06.12.2021 колегія суддів КГС ВС відкрила касаційне провадження за вказаною скаргою, а ухвалою від 22.02.2022 передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки вважає за необхідне відступити від висновків КАС ВС, викладених у постанові від 28.02.2020 у справі № 810/2893/17, які були враховані під час розгляду цієї справи: 1) щодо правомірності формування ліквідаційної комісії зі складу посадових осіб ОДПІ, які не призначались судом; 2) щодо правомірності державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації раніше визначеного законом строку заявлення вимог кредиторами на підставі судового рішення, у якому такі строки визначені не були.
5.2. Ухвала про передачу мотивована, зокрема тим, що норми статей 105, 110 ЦК України передбачають можливість покладення функцій ліквідаційної комісії як на орган управління юридичної особи, так і на орган державної влади. Водночас лише суд у своєму рішенні про припинення юридичної особи у зв`язку з її ліквідацією має встановлювати, хто саме ці функції здійснює, а відсутність відповідної вказівки в судовому рішенні з урахуванням приписів частини другої статті 19 Конституції України не надає органу державної влади, який звертався з відповідним позовом, можливості самостійно сформувати ліквідаційну комісію.
5.3. Таким чином, на думку колегії суддів, висновки судів щодо законності формування ОДПІ ліквідаційної комісії Товариства ґрунтуються на неправильному застосуванні норм частини третьої статті 105 і частини другої статті 110 ЦК України, а також частини п`ятої статті 38 Закону про державну реєстрацію в редакції, чинній на момент ухвалення судового рішення про припинення Товариства, та пунктів 1 і 2 частини третьої статті 25 цього Закону в редакції, чинній на момент державної реєстрації припинення Товариства.
5.4. Також колегія суддів вважає, що відсутність у судовому рішенні про припинення юридичної особи у зв`язку з її ліквідацією визначеного строку на заявлення кредиторами своїх вимог у порядку, передбаченому частиною третьою статті 105 ЦК України, не виключає необхідності його дотримання, оскільки пунктом 11 частини першої статті 28 Закону про державну реєстрацію встановлено, що однією з підстав для відмови у державній реєстрації є подання документів для державної реєстрації припинення юридичної особи раніше строку, встановленого цим Законом. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини дванадцятої статті 17 Закону про державну реєстрацію в редакції, чинній на момент державної реєстрації припинення Товариства, документи, необхідні для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі судового рішення про припинення юридичної особи, не пов`язаного з її банкрутством, подаються після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами.
5.5. Окрім цього, колегія суддів зауважує, що в постанові КАС ВС від 28.02.2020 у справі № 810/2893/17 відсутні правові висновки щодо юрисдикції спору, але розгляд цієї справи адміністративним судом свідчить про існування правової позиції про необхідність розгляду цього спору за правилами адміністративного судочинства.
5.6. Колегія суддів вважає, що спори у справах № 810/2893/17 та № 911/3135/20 є аналогічними і стосуються однієї юридичної особи, а тому з метою формування єдиної правозастосовної практики необхідно також відступити від висновку щодо юрисдикційної належності такого спору адміністративним судам, оскільки справи про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи (скасування реєстраційної дії / запису в ЄДР) за позовом кредитора юридичної особи є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.
5.7. Ухвалою від 8.06.2022 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 911/3135/20 за касаційною скаргою ОСОБА_3 і призначила її до розгляду.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. У встановлений судом строк відзиви на касаційну скаргу від учасників справи не надійшли.
6.2. У поясненнях, наданих до Великої Палати Верховного Суду, ГУ ДПС у Київській області просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Зазначає, що повністю підтримує правову позицію, викладену КАС ВС у справі № 810/2893/17, та вважає висновки, викладені у цій постанові, зокрема, щодо порядку проведення ліквідаційної процедури ТОВ "Зелене шатро" преюдиційними.
6.3. У судовому засіданні представники позивачки та ГУ ДПС у Київській області свої доводи, викладені у касаційній скарзі та у поясненнях відповідно, підтримали.
7. Встановлені судами обставини
7.1. До ЄДР 15.09.2004 внесено реєстраційний запис № 13571200000000110 про включення відомостей про юридичну особу - ТОВ "Зелене шатро".
7.2. Відповідно до статуту Товариства єдиним учасником цієї юридичної особи з часткою у статутному капіталі в розмірі 100 % та внеском до статутного фонду в розмірі 5 000 000 грн є ОСОБА_5 .
7.3. ОСОБА_3 (адвокат) та ТОВ "Зелене шатро" (клієнт) 03.09.2012 уклали Договір, предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту, зокрема, щодо супроводу його господарської діяльності (пункт 1.1 Договору).
7.4. За пунктом 3.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до його повного виконання.
7.5. На виконання умов Договору 30.06.2015 та 30.11.2015 сторони підписали акти приймання-передачі наданих юридичних послуг на суму 124 000 грн.
7.6. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2015 у справі № 810/5771/15 задоволено позов ОДПІ до Товариства про припинення юридичної особи; припинено юридичну особу - ТОВ "Зелене шатро" та призначено комісію з припинення. У цьому рішенні суд не встановлював порядку і строку заявлення кредиторами своїх вимог до Товариства.
7.7. 12.01.2016 Реєстратор вчинила реєстраційну дію № 13571130015000110 із внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов`язане з її банкрутством, а 16.01.2016 вчинила спірну Реєстраційну дію.
7.8. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі № 810/5771/15 апеляційну скаргу Товариства на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2015 залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
7.9. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 у справі № 810/2893/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018, визнано протиправними дії ОДПІ щодо подання Реєстратору заяви про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації від 16.01.2016 та інших документів для державної реєстрації припинення Товариства, визнано протиправним та скасовано в ЄДР вчинений Реєстратором 16.01.2016 запис.
7.10. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 у справі № 810/2893/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 28.02.2020, апеляційні скарги Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції та Реєстратора задоволено; скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду та рішення Київського окружного адміністративного суду і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
7.11. 01.09.2020 року ОСОБА_3 направила на адресу ТОВ "Зелене шатро" претензію з вимогою погасити заборгованість, однак у відповідь директор Товариства Франчук Л. В. повідомила, що на цей час сплата заборгованості неможлива, оскільки 16.01.2016 Реєстратор вчинила запис у ЄДР про припинення Товариства, що не пов`язано з його банкрутством.
8. Позиція Великої Палати Верховного Суду
Щодо юрисдикції
8.1. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
8.2. Справи, що належать до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України, за змістом пунктів 3, 15 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.
8.3. Натомість згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
8.4. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
8.5. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
8.6. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.
8.7. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
8.8. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, по захист якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин.
8.9. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
8.10. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17 (пункти 5.7, 5.8), від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (пункти 28 - 30), від 02.04.2019 у справі № 137/1842/16-а та від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18 (пункти 18, 19)).
8.11. Водночас спір у цій справі до публічно-правових не належить, адже Реєстратор, здійснюючи державну реєстрацію припинення юридичної особи -ТОВ "Зелене шатро", не був законодавчо вповноважений владно керувати діями позивачки, указувати або забороняти їй певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність, а ОСОБА_3 у свою чергу не була зобов`язана виконувати такі вимоги та приписи Реєстратора. Отже, спір у цій справі не відповідає наведеним вище критеріям публічно-правового спору, напрацьованим Великою Палатою Верховного Суду, а ця справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Схожі правові висновки викладені у пунктах 20, 21, 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18.
8.12. Велика Палата Верховного Суду вже робила висновки, що спір про скасування (відміну) державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання його внести відповідний запис до ЄДР. Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору (див. пункти 34, 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18).
8.13. Заповнюючи цю прогалину закону, у постановах від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15 та від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК України).
8.14. Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від цих висновків та вважає, що спір у цій справі має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
Щодо порядку призначення ліквідаційної комісії
8.15. Відповідно до частин першої та п`ятої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється, зокрема, в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
8.16. Частиною третьою статті 105 ЦК України серед іншого передбачено, що суд, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначає комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора юридичної особи, що припиняється.
8.17. За змістом пункту 3 частини першої статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи у випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади. Якщо з позовом про ліквідацію юридичної особи звернувся орган державної влади, ліквідатором може бути призначений цей орган, якщо він наділений відповідними повноваженнями (частина друга статті 110 ЦК України).
8.18. Аналіз частини третьої статті 105 ЦК України в сукупності із частиною другою статті 110 цього Кодексу дозволяє дійти висновку, що орган державної влади, який звернувся з позовом про ліквідацію юридичної особи, може бути призначений її ліквідатором, однак здійснити таке призначення має суд, який прийняв рішення про припинення юридичної особи.
8.19. Також Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини п`ятої статті 38 Закону про державну реєстрацію в редакції, чинній на момент ухвалення судового рішення про припинення Товариства, суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв`язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи.
8.20. Беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що за відсутності в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи відомостей про призначення її ліквідатором органу державної влади, який ініціював такий судовий процес, цей орган не може самостійно призначити склад відповідної ліквідаційної комісії та/або виконувати функції ліквідатора юридичної особи, яка припиняється за його позовом.
8.21. Суди попередніх інстанцій встановили, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2015 у справі № 810/5771/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016, задоволено позов ОДПІ до Товариства про припинення юридичної особи, припинено юридичну особу - ТОВ "Зелене шатро" та призначено комісію з припинення.
8.22. Однак суди не встановлювали обставин призначення адміністративним судом ОДПІ ліквідатором Товариства за результатами вирішення адміністративної справи № 810/5771/15, в тому числі шляхом ухвалення додаткової постанови за заявою осіб, які брали участь у вказаній справі, чи з власної ініціативи. Учасники справи не стверджували про існування таких обставин та не посилались на недослідження судами доказів, які можуть це підтвердити.
8.23. Враховуючи, що адміністративний суд за результатами вирішення справи № 810/5771/15 не призначав ОДПІ ліквідатором Товариства, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей орган не міг самостійно призначати склад ліквідаційної комісії ТОВ "Зелене шатро" і виконувати функції його ліквідатора, та погоджується з доводами скаржниці і колегії суддів КГС ВС, викладеними у підпунктах 4.1 та 6.2 цієї постанови, про те, що суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку щодо законності формування ОДПІ ліквідаційної комісії Товариства, а також про необхідність відступлення від схожих висновків КАС ВС про застосування частини третьої статті 105 частини другої статті 110 ЦК України та частини п`ятої статті 38 Закону про державну реєстрацію в редакції, чинній на момент ухвалення судового рішення про припинення Товариства, викладених у постанові від 28.02.2020 у справі № 810/2893/17.