Постанова
іменем України
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 129/2663/21
провадження № 51-2892 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_3,
суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7
осіб, кримінальне провадження
щодо яких закрито, в режимі відеоконференції ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисника в режимі відеоконференції ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_9 на ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 03 травня 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 червня 2022 року у кримінальному провадженні № 12021020000000196 від 18 березня 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, мешканця АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 ),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 03 травня 2022 року кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення про підозру.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29 червня 2022 року апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 залишено без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі прокурор ОСОБА_9, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. При цьому вказує, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що двомісячний строк досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження закінчився 17 серпня 2021 року, а тому безпідставно закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Аргументуючи свої доводи, прокурор зазначає, що 27 травня 2021 року в силу вимог ч. 3 ст. 219 КПК України, розпочався строк досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а 24 червня 2021 року сторону захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування, тому в цей день, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування перестав спливати, при цьому не використаним слідством залишилось 1 місяць та 4 дні досудового розслідування. Водночас 13 липня 2021 року слідчим суддею було постановлено ухвалу, якою зобов`язано слідчого провести додаткові слідчі дії. Вказана ухвала була отримана слідчим лише 19 липня 2021 року та того ж дня останній відновив строк досудового розслідування, а тому його закінчення припадає на 22 серпня 2021 року. За таких обставин прокурор вважає, що продовження постановою прокурора від 20 серпня 2021 року строку досудового розслідування до трьох місяців, а саме до 22 вересня 2021 року було здійснено з дотриманням вимог ст. 294 КПК України, а тому обвинувальний акт, який надійшов до суду 13 вересня 2021 року, було подано в межах строку досудового розслідування.
Крім того, прокурор наголошує на безпідставності висновків місцевого суду про те, що строк досудового розслідування після оголошення про його завершення, має рахуватись з моменту постановлення ухвали слідчого судді від 13 липня 2021 року, обґрунтовуючи свою позицію тим, що такі твердження суду суперечать вимогам КПК. Так, у своїй касаційній скарзі прокурор, посилаючись на ст. 282 КПК України, стверджує, що відновлення досудового розслідування ухвалою слідчого судді можливе лише у разі скасування постанови слідчого про його зупинення, отже винесення ухвали слідчим суддею про зобов`язання слідчого провести відповідні слідчі дії автоматично не відновлює досудове розслідування. При цьому, посилаючись на положення статей 113, 219 КПК України, прокурор зауважує, що строки досудового розслідування розпочинаються або відновлюються лише внесенням відомостей в ЄРДР про їх початок або відновлення.
Разом з тим прокурор зазначає, що суд першої інстанції, без наведення мотивів свого рішення не взяв до уваги, що з часу постановлення ухвали слідчим суддею від 13 липня 2021 року до дня її отримання для виконання слідчим, жодних процесуальних дій у даному кримінальному провадженні слідчими органами не вчинялось, отже досудове розслідування відновлено не було, а тому строк досудового розслідування має рахуватись саме з 19 липня 2021 року, коли ухвала слідчого судді була отримана слідчим.
Також прокурор вказує, що вищенаведені доводи були зазначені в його апеляційній скарзі, однак суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, належним чином своїх висновків не мотивував, доводи, викладені у скарзі, не перевірив, а допущені місцевим судом порушення не усунув та, як наслідок, постановив незаконне рішення, яке суперечить вимогам ст. 419 КПК України.
Одночасно стверджує, що апеляційний суд, залишаючи ухвалу місцевого суду без зміни, не навів законної аргументації на підтвердження своїх висновків про те, що строк досудового розслідування дійсно мав рахуватися з моменту постановлення ухвали слідчого судді від 13 липня 2021 року та закінчився 17 серпня 2021 року.
Також, на переконання прокурора, суд апеляційної інстанції проігнорував його доводи про невідповідність ухвали місцевого суду положенням статей 282, 535 КПК України.
На зазначену касаційну скаргу захисник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_8 подав заперечення, в яких, посилаючись на безпідставність доводів сторони обвинувачення, просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 підтримав касаційну скаргу прокурора ОСОБА_9 та просив її задовольнити.
Захисник ОСОБА_8, а також особи, стосовно яких кримінальне провадження закрито, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заперечували щодо задоволення поданої касаційної скарги, просили ухвалу місцевого суду та ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Доводи касаційної скарги прокурора зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, тобто у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
Положеннями статей 219, 294-295 КПК України визначено строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.
Статтею 219 КПК України встановлено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України); з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України).