Постанова
Іменем України
01 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 522/5433/20
провадження № 51-2276 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
засудженої
(в режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020160500001053 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась в м. Одесі, зареєстрована по АДРЕСА_1, раніше судимої: 13 червня 2018 року вироком Овідіопольського районного суду Одеської області за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі; на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки; ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2020 року скасовано рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбуття покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2021 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2022 року щодо неї.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1 до призначеного покарання шляхом часткового складання приєднано частину невідбутого покарання за вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 червня 2018 року та остаточно призначено покарання 4 роки 8 місяців позбавлення волі.
Ухвалено строк відбування покарання рахувати з 27 січня 2021 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбуття покарання строк утримання ОСОБА_1 в Одеській установі виконання покарань в період з 24 березня 2020 року по 03 квітня 2020 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Вирішено питання про речові докази у провадженні.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2022 року року цей вирок змінено.
Постановлено строк відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_1, а саме з 29 травня 2020 року, в іншій частині вирок залишено без зміни.
За вироком суду, ОСОБА_1 03 березня 2020 року приблизно о 18 год. 10 хв. перебуваючи в магазині "Єва", який належить ТОВ "РУШ", по вул. Буніна, 30 у м. Одесі, діючи повторно, умисно, таємно з корисливих мотивів шляхом вільного доступу викрала із прилавку дві туалетні води: "Versace pour Homme" та "Lanvin Marry me", загальною вартістю 1546,41 гривень, після чого з місця злочину зникла, викраденим розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ТОВ "РУШ" матеріальну шкоду на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка їх подала
У касаційній скарзі з доповненнями засуджена ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 185 КК України, ставить питання про перегляд оспорюваних вироку та ухвали в касаційному порядку. За твердженнями засудженої, районний суд мав зарахувати їй у строк відбування покарання строк її попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" з 27 грудня 2017 року (точну дату не пам`ятає) по 13 червня 2018 року у кримінальному провадженні № 509/377/17. Зазначає, що Овідіопольським районним судом Одеської області вона була засуджена, однак зазначений термін попереднього ув`язнення не був зарахований їй у строк відбування покарання. Вважає, що суд апеляційної інстанції не дав вичерпних відповідей на доводи її апеляційної скарги.
Позиції учасників судового провадження
Засуджена підтримала доводи, викладені в касаційній скарзі, просила її задовольнити.
Прокурор заперечила щодо задоволення касаційної скарги засудженої. Зазначила, що до призначеного покарання за оскаржуваним вирокомОСОБА_1 на підставі ст. 71 КК України приєднано частину невідбутого покарання за вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 13 червня 2018 року у виді 2 років 2 місяців позбавлення волі, і підстав для зарахування строку попереднього ув`язнення в іншому кримінальному провадженні немає.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Згідно з ч. 2 цієї норми суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновки суду в частині доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за який її засуджено, правильність кваліфікації дій за ч. 2 ст. 185 КК України, в касаційному порядку не оскаржуються, а тому Верховним Судом в силу ст. 433 КПК України не перевіряються.
Доводи касаційної скарги засудженої про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при зарахуванні у строк відбуття покарання строку перебування її під вартою в ДУ "Одеський слідчий ізолятор" у кримінальному провадженні, за результатами розгляду якого її було засуджено вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 13.06.2018 року, за правилами ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року, є необґрунтованими.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1 Закону України "Про попереднє ув`язнення" попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Частиною 5 ст.72 КК України у редакції Закону України від 26.11.2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання" було визначено правило зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. При цьому положення згаданої норми Закону передбачали таке зарахування лише в межах того самого кримінального провадження.
Відповідно до вимог Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення" від 18.05.2017 року №2046 -VIII, який набрав чинності 21.06.2017 року, частину п`яту ст.72 КК України викладено в новій редакції, а саме, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.