Постанова
Іменем України
08 грудня 2022 року
м. Київ
Справа № 182/324/17
Провадження № 51-373 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_21.,
суддів: ОСОБА_22., ОСОБА_23.,
при секретарі ОСОБА_24.,
за участю прокурора ОСОБА_25.,
захисника ОСОБА_26.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у судовому засіданні обʼєднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040340003651 та № 12016040340004169, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Південне, Нікопольського району, Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
- 16 липня 2007 року Нікопольським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 115 КК України, звільнився 29 квітня 2016 року відповідно до ст.81 КК України умовно-достроково на невідбутий термін 2 роки 1 місяць 28 днів,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 6, 13 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 309 КК України КК України,
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника, який діє в його інтересах - адвоката ОСОБА_26. на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за:
- за ч.4 ст. 187 КК України - на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
- п. п. 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України - до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч.ч. 1,2 ст. 71 КК України шляхом поглинення більш суворим покаранням за даним вироком у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна невідбутої частини покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду від 16 липня 2007 року ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_1 за обвинуваченням у ч.1 ст. 309 КК України виправдано у звʼязку з вітсутністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу залишений тримання під вартою.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Строк покарання ухвалено рахувати з моменту проголошення вироку.
У строк відбування покарання зараховано час тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою з 21 жовтня 2016 року до дня набуття вироком законної сили, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26 листопада 2015 року), з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання щодо цивільних позовів потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, процесуальних витрати та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 змінено.
ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано ОСОБА_1 до покарання строк попереднього ув`язнення за період з 20 жовтня 2016 року до 08 листопада 2021 року з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.
В іншій частині вирок залишено без змін.
ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, за таких обставин.
Так, ОСОБА_1 будучи раніше судимим 16.07.2007 Нікопольським міськрайонним судом за ч.1 ст.115 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 13 років, звільнився 29.04.2016 відповідно до ст.81 КК України умовно-достроково на невідбутий термін 2 роки 1 місяць 28 днів 18.09.2016, приблизно о 00.10 годині, знаходячись на території спортивного майданчику Нікопольської загальноосвітньої школи №4, розташованої по вул. Патріотів України, буд. 111 в м. Нікополь, Дніпропетровської області вчинив розбійний напад на ОСОБА_4, з метою заволодіння її майном, в ході якого застосував до неї насильство, небезпечне для життя та здоров`я та заподіяв їй тілесні ушкодження, під час якого скоїв умисне вбивство з корисливих мотивів за таких обставин.
Так, ОСОБА_1 18.09.2016, приблизно о 00.00 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився на перехресті вулиці Микитинська та вулиці Вікторова Усова в м. Нікополь, Дніпропетровської області, поблизу супермаркету "АТБ - маркет", розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Віктора Усова, буд.18, де побачив ОСОБА_4, яка розмовляла по мобільному телефону та мала при собі жіночу сумку. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на напад, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу. Після чого, ОСОБА_1 прослідував за ОСОБА_4 та дійшовши до під`їзду № 1 по АДРЕСА_3, познайомився із потерпілою. З метою уникнення свідків злочину і сторонніх осіб, ОСОБА_1, в ході розмови запропонував ОСОБА_4 прослідувати разом з ним до території спортивного майданчику Нікопольської загальноосвітньої школи №4, розташованої по вул.Патріотів України, буд.111 в м.Нікополь, Дніпропетровської області, на що остання дала свою згоду. Дійшовши до футбольного поля за вищезазначеною адресою, та переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, 18.09.2016 приблизно о 00.10 годині, ОСОБА_1, напав на потерпілу, а саме схопив своєю правою рукою шию ОСОБА_4, розташувавши її в проміжку плеча та передпліччя правої руки, при цьому за допомогою своєї лівої руки, якою обхопив свою праву руку в області зап`ястя, почав зі значною фізичною силою притискати ОСОБА_4 до себе, доки остання перестала подавати будь-які ознаки життя, чим спричинив потерпілій, згідно висновку судово-медичного експерта № 473 від 18.10.2016 численні тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, та ряд легких тілесних ушкоджень. Смерть потерпілої ОСОБА_4 настала внаслідок закритої травми шиї, що спричинила розвиток механічної асфіксії. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпіла померла на місці. Після чого, ОСОБА_1, розуміючи, що ОСОБА_4 мертва, переслідуючи корисливі мотиви, заволодів жіночою сумкою, грошовими коштами, банківськими картками "Приват Банк" та АТ "Ощадбанк", мобільним телефоном марки "MICROMAX", в якому знаходилася сім карта оператора мобільного зв`язку "МТС", срібною каблучкою та срібними сережками на загальну суму 847 грн. Заволодівши мобільним телефоном, в якому знаходилися сім карта оператора мобільного зв`язку МТС та банківською карткою "Приват Банк", які належали ОСОБА_4, переслідуючи мету наживи, ОСОБА_1 здійснив телефонний дзвінок на сервісний центр служби підтримки "Приват Банку" на номер НОМЕР_1, з метою перевірки наявності грошових коштів на банківській картці. Однак, переконавшись, що грошові кошти на картці були відсутні ОСОБА_1 зник з місця вчинення кримінального правопорушення, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Також, ОСОБА_1 будучи раніше судимим 16.07.2007 Нікопольським міськрайонним судом за ч.1 ст.115 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 13 років, звільнився 29.04.2016 відповідно до ст.81 КК України умовно-достроково на невідбутий термін 2 роки 1 місяць 28 днів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисне вбивство людини вже з корисливих мотивів за таких обставин.
Так, ОСОБА_1 18.09.2016 приблизно о 00.00 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився на перехресті вулиці Микитинська та вулиці Вікторова Усова в м.Нікополь, Дніпропетровської області, поблизу супермаркету "АТБ - маркет", розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Віктора Усова, буд.18, де побачив ОСОБА_4, яка розмовляла по мобільному телефону та мала при собі жіночу сумку. В цей час у ОСОБА_1, як у особи, яка раніше вчинила умисне вбивство, виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з метою заволодіння майном потерпілої, тобто на умисне вбивство ОСОБА_4 з корисливих мотивів. Після чого, ОСОБА_1 прослідував за ОСОБА_4 та дійшовши до під`їзду № 1 по АДРЕСА_3, познайомився із потерпілою. З метою уникнення свідків злочину і сторонніх осіб, ОСОБА_1, в ході розмови запропонував ОСОБА_4 прослідувати разом з ним до території спортивного майданчику Нікопольської загальноосвітньої школи №4 розташованої по вул. Патріотів України, буд.111 в м. Нікополь, Дніпропетровської області, на що остання дала свою згоду. Дійшовши до футбольного поля, розташованого за вищевказаною адресою, та переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, 18.09.2016 приблизно о 00.10 годині, ОСОБА_1, як особа, яка раніше вчинила умисне вбивство, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_4 та бажаючи їх настання, з метою умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів, схопив своєю правою рукою шию ОСОБА_4, розташувавши її в проміжку плеча та передпліччя правої руки, при цьому за допомогою своєї лівої руки, якою обхопив свою праву руку в області зап`ястя, почав зі значною фізичною силою притискати ОСОБА_4 до себе, доки остання перестала подавати будь-які ознаки життя, чим спричинив потерпілій, згідно висновку судово-медичного експерта № 473 від 18.10.2016 численні тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, та ряд легких тілесних ушкоджень. Смерть потерпілої ОСОБА_4 настала внаслідок закритої травми шиї, що спричинила розвиток механічної асфіксії. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпіла померла на місці. Після чого, ОСОБА_1 переслідуючи корисливі мотиви, заволодів майном ОСОБА_4 на загальну суму 847 грн. та зник із місця вчинення кримінального правопорушення, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Окрім цього, ОСОБА_1 будучи раніше судимим 16.07.2007 Нікопольським міськрайонним судом за ч.1 ст.115 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 13 років, звільнився 29.04.2016 відповідно ст.81 КК України умовно-достроково на невідбутий термін 2 роки 1 місяць 28 днів 09.10.2016 приблизно о 05.00 годині, знаходячись на території скверу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, вчинив розбійний напад на ОСОБА_5, з метою заволодіння її майном, в ході якого застосував до неї насильство, небезпечне для життя та здоров`я та заподіяв їй тілесні ушкодження, під час якого скоїв умисне вбивство з корисливих мотивів за таких обставин.
Так, ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, 09.10.2016 приблизно о 04.50 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився на території скверу, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Кріпака, буд.7, де сидів на першій лавці, розташованій зі сторони вул.Кріпака. В цей час він звернув увагу на те, що зі сторони вул.Кріпака в м.Нікополь в його бік йшла ОСОБА_5, яка тримала в правій руці жіночу сумку, а в лівій руці спортивну сумку. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу. Дочекавшись доки потерпіла зрівнялась з ним, та переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, 09.10.2016 приблизно о 04.55 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на території скверу, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Кріпака, буд.7, зі спини підійшов до потерпілої та своєю правою рукою обхопив за шию ОСОБА_5, розташувавши її в проміжку плеча та передпліччя правої руки, при цьому за допомогою своєї лівої руки, якою обхопив свою праву руку в області зап`ястя, почав зі значною фізичною силою притискати ОСОБА_5 . Від цього ОСОБА_5 втратила рівновагу та впала на коліна, а ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, усвідомлюючи та передбачаючи суспільно небезпечний характер свого діяння, переслідуючи мету наживи, продовжив стискати шию ОСОБА_5, доки остання перестала подавати будь-які ознаки життя, чим спричинив потерпілій, згідно висновку судово-медичного експерта № 513 від 07.11.2016 легкі тілесні ушкодження та ряд тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, що спричинили смерть потерпілої. Смерть ОСОБА_5 настала внаслідок закритої тупої травми шиї, що спричинила розвиток механічної асфіксії. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпіла померла на місці. Після чого, ОСОБА_1, розуміючи, що ОСОБА_5 мертва, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на протиправне збагачення, переслідуючи корисливі мотиви, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, заволодів мобільним телефоном марки "Samsung GT C3312 Duos", в якому знаходилася сім карта мобільного оператора "МТС", жіночою сумкою, в якій знаходився гаманець, грошовими коштами, банківською карткою "Приват Банк", навушниками та іншими речами та продуктами потерпілої на загальну суму 2009,19 грн. Заволодівши мобільним телефоном марки "Samsung GT C3312 Duos", в якому знаходилася сім карта оператора мобільного зв`язку "МТС" та банківською карткою "Приват Банк", які належали ОСОБА_5, переслідуючи мету наживи ОСОБА_1 здійснив телефонний дзвінок на сервісний центр служби підтримки "Приват Банку" на номер НОМЕР_1, з метою перевірки наявності грошових коштів на банківській картці. Однак, переконавшись, що грошові кошти на картці були відсутні, ОСОБА_1 зник з місця вчинення кримінального правопорушення, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Також ОСОБА_1, будучи раніше судимим 16.07.2007 Нікопольським міськрайонним судом за ч.1 ст.115 КК України, звільнився 29.04.2016 відповідно ст.81 КК України умовно-достроково на невідбутий термін 2 роки 1 місяць 28 днів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисне вбивство людини вже з корисливих мотивів за таких обставин.
Так, ОСОБА_1, 09.10.2016 приблизно о 04.50 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився на території скверу, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Кріпака, буд.7, де сидів на першій лавці, розташованій зі сторони вул.Кріпака. В цей час він звернув увагу на те, що зі сторони вул. Кріпака в м. Нікополь в його бік йшла ОСОБА_5, яка тримала в правій руці жіночу сумку, а в лівій руці спортивну сумку. В цей час у ОСОБА_1, як у особи, яка раніше вчинила умисне вбивство, виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з метою заволодіння майном потерпілої, тобто на умисне вбивство ОСОБА_5 з корисливих мотивів. Дочекавшись доки потерпіла зрівнялась з ним, та переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, 09.10.2016 приблизно о 04.55 годині ОСОБА_1, як особа, яка раніше вчинила умисне вбивство, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_5, знаходячись на території скверу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи, зі спини підійшов до потерпілої та своєю правою рукою обхопив в області шиї ОСОБА_5, розташувавши її в проміжку плеча та передпліччя правої руки, при цьому за допомогою своєї лівої руки, якою обхопив свою праву руку в області зап`ястя, почав зі значною фізичною силою притискати ОСОБА_5 . Від цього ОСОБА_5 втратила рівновагу та впала на коліна, а ОСОБА_1, як особа, яка раніше вчинила умисне вбивство, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів, усвідомлюючи та передбачаючи суспільно небезпечний характер свого діяння, переслідуючи мету наживи, продовжив стискати шию ОСОБА_5, доки остання перестала подавати будь-які ознаки життя, чим спричинив потерпілій, згідно висновку судово-медичного експерта № 513 від 07.11.2016 легкі тілесні ушкодження та ряд тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, що спричинили смерть потерпілої. Смерть ОСОБА_5 настала внаслідок закритої тупої травми шиї, що спричинила розвиток механічної асфіксії. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпіла померла на місці. Після чого, ОСОБА_1, переслідуючи корисливі мотиви, заволодів майном ОСОБА_5 на загальну суму 2009,19 грн. та зник із місця вчинення кримінального правопорушення, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Крім того, органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що, приблизно у вересні 2016 року, більш точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, у невстановленому місці, часі та особи, незаконно придбав наркотичний засіб канабіс, який переніс за місцем свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_2, а також за адресою своєї реєстрації: АДРЕСА_1 та незаконно зберігав для особистого вживання, без мети збуту, до моменту вилучення працівниками поліції.
Так, 20 жовтня 2016 року в період часу з 18-00 год. до 23-10 год., під час обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді, за адресою: АДРЕСА_2, виявлено та вилучено паперовий згорток, у якому знаходилася подріблена речовина зеленого кольору рослинного походження, яка згідно висновку хімічної експертизи № 1/8.6/2666 від 21.10.2016 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабіс масою 13,772 г., маса сухої речовини якого становить 12,119 г., що належить ОСОБА_1, яку він незаконно зберігав за місцем свого фактичного мешкання до моменту вилучення працівниками поліції.
Крім того, в цей же день 20 жовтня 2016 року, в період часу з 18-20 год. до 21-00 год., під час обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді, за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Бородинська буд. 13, виявлено та вилучено паперовий згорток у якому знаходилася подріблена речовина зеленого кольору рослинного походження, яка, згідно висновку хімічної експертизи № 1/8.6/2668 від 21.10.2016 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс масою 0,535 г., маса сухої речовини якого становить 0,467 г, що належить ОСОБА_1, та яку він незаконно зберігав за місцем своєї реєстрації до моменту вилучення працівниками поліції.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі з доповненнями захисникпросить скасувати постановлені судові рішення щодо ОСОБА_1 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Вказує на порушення права на захист, проведення слідчих дій з істотним порушенням вимог КПК України, відсутність належних, допустимих та достатніх доказів вчинення кримінальних правопорушень.
Вказує на недопустимість висновків експертиз № 1736 від 07 жовтня 2016 року, № 286 від 21 листопада 2016 року, № 288 від 02 грудня 2016 року, № 1133 від 11 листопада 2016 року.
Зазначає про те, що протокол обшуку від 20 жовтня 2016 року за адресою проживання ОСОБА_1 є недопустимим доказом, оскільки обшук проведений слідчим ОСОБА_27. на підставі ухвали суду, в якій дозвіл на проведення обшуку надано одній особі ОСОБА_6, яка звернулась з клопотанням.
Проведений 20 жовтня 2016 року огляд місця події за адресою місця роботи ОСОБА_1, за результатами якого вилучено мобільний телефон, який в подальшому впізнала потерпіла ОСОБА_7, як належний її доньці, захисник вважає недопустимим доказом з підстав порушення вимог ст. ст. 236, 104 КПК України.
Вказує на недопустимість протоколу впізнання телефону від 14 грудня 2016 року, оскільки він є похідним від протоколу огляду та проведений з порушенням вимог ст. 229 КПК України.
Зазначає на розбіжності у номері, який зазначено на спецпакеті, в який було поміщено два мобільні телефони, вилучені згідно протоколу огляду місця події від 20.10.2016 року, та у тому, що міститься у вироку суду. Окрім того, постанова про визнання речових доказів датована 17.10.2016 року, тобто за 3 дні до їх вилучення.
У касаційній скарзі засуджений просить переглянути вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду щодо нього, скасувати їх і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Зазначає, що судом та органом досудового розслідування йому не було роз`яснено право на суд присяжних. При цьому, наявна у матеріалах провадження розписка не могла бути ним складена, оскільки 24 січня 2017 року він перебував в УВП № 4 та не міг перебувати в м. Нікополі.
Вказує на порушення судом його права на ознайомлення з матеріалами провадження.
Вважає, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи його апеляційної скарги, в яких він вказував на неповноту судового розгляду. Звертав увагу суду апеляційної інстанції про те, що телефон вбитої ОСОБА_5 був долучений до матеріалів 17 жовтня 2016 року (Т. 2, ст. 194), а вилучили його 20 жовтня 2016 року при його затриманні, а тому впізнали не той телефон; впізнання телефону ОСОБА_7 було проведено з порушенням вимог закону, оскільки пред`явлені для впізнання телефони мали суттєві відмінності. До того ж, ОСОБА_7 під час судового розгляду вказала, що впізнала предмет в телефонному режимі зі слів слідчого.
Поряд із цим, обвинувачений вказував на те, що висновком експерта було встановлено час смерті ОСОБА_5 - 3.30-4.30, проте в цей час він ще перебував у кафе, що засвідчили свідок обвинувачення ОСОБА_11.
Наступним, на що звертав увагу ОСОБА_1 є те, що зі слів слідчого та прокурора було неможливим відстеження його геолокації через відсутність мобільного телефону. Між тим, з позиції ОСОБА_1, наведені обставини суперечать матеріалам провадження, зокрема відеозапису з камер спостереження, яким зафіксовано як він тримає мобільний телефон у руках. При цьому, обвинувачений зазначав, що не міг також здійснювати дзвінки з телефону потерпілої з 5.36 до 6 години, оскільки о 5.20 поїхав до батьків на рейсовому автобусі.
Також вказує про те, що провадження щодо нього сфабриковано, а докази його причетності до вчинених злочинів фактично відсутні.
Стверджує, що поза увагою суду залишилися розбіжності, оскільки кофту, на якій нібито знайшли кров вбитої ОСОБА_5, вилучили при обшуку 20.10.2016, а кофта, надана експерту, була запакована та опечатана 10.10.2016.
ОСОБА_1 вважає необґрунтованим висновок експерта, яким встановлено наявність його букальних клітин на тілі ОСОБА_8, як єдиний доказ його причетності до її вбивства, ставить під сумнів правильність складеного висновку, оскільки ним не встановлено наявність алкоголю в крові потерпілої, хоча це суперечить показанням свідків.
Зазначає про застосування до нього недозволених методів слідства.
Вказував, що диски технічної фіксації судових засідань в суді першої інстанції погано відтворюються, та вказував на ряд інших порушень в апеляційній скарзі, однак апеляційний суд на це увагу не звернув.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні суду касаційної інстанції захисник ОСОБА_26 та засуджений ОСОБА_1 підтримали доводи, викладені в поданих касаційних скаргах, просили постановлені судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор ОСОБА_25. заперечила щодо задоволення касаційних скарг сторони захисту, просила вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Мотиви Суду
За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду в частині виправдання ОСОБА_1 за інкримінованим кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 309 КК України, у касаційному порядку не оскаржуються, а тому Судом не перевіряються.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу (ч. 2 ст. 438 КПК України).
Таким чином, неповнота судового розгляду (ст. 410 КПК України) та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку, чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено можливості скасування касаційним судом рішень судів першої та апеляційної інстанцій з цих підстав. При перегляді судових рішень у касаційному порядку суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.
Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ст. 370 КПК України).
Положеннями ст. 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Колегія суддів вважає, що ухвалюючи вирок стосовно ОСОБА_1 суд першої інстанції вищевказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався.
Так, з мотивувальної частини вироку вбачається, що висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним злочинів, за які його засуджено, ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за епізодами від 18.09.2016 та 09.10.2016 повністю підтверджується доказами, дослідженими в ході судового розгляду, а саме:
- показаннями свідка ОСОБА_9 - працівника на автобусному рейсі 16/32 в м. Нікополі, який відправляється з пл. Б. Хмельницького о 05.10 годин ранку, яка вказала на те, що 19.09.2016 та 09.10.2016 вона не бачила в автобусі обвинуваченого;
- протоколами отримання зразків для проведення експертиз від 20.10.2016, згідно з яким слідчим у ОСОБА_1 були відібрано змиви з долоней обох рук, зрізи нігтьових пластин з пальців обох рук, а також зразки слини, які були поміщенні до паперового конверту з підписами ОСОБА_1 та слідчого (т. 3 а.п. 63-65, 156-158, 226-228, 235-237);