ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 629/3629/20
провадження № 51-590км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_4.,
суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7.,
прокурора ОСОБА_8,
в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_9.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_10 на вирок Харківського апеляційного суду від 26 січня 2022 року постановлений у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 286 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Відповідно до статті 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 роки не вчинить нових злочинів та виконає покладені на нього судом обов`язки, передбачені статтею 76 КК.
Згідно з вироком 28 червня 2020 року близько 12 год 35 хв, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував власним технічно справним автомобілем Lifan 520 GХ р. н. НОМЕР_1, на якому він рухався по вул. Центральній в с. Садове Лозівського району Харківської області зі сторони с. Надеждівки в напрямку с. Іванівки, чим порушив вимоги п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України. Під час руху ОСОБА_1 наближаючись до будинку № 119 по вул. Центральній, порушуючи вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, діючи необережно, не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху, не урахував дорожню обстановку, не обрав таку швидкість руху і такі прийоми керування, які б дозволяли постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, у зв`язку з чим допустив неконтрольований рух власного автомобіля на ліве узбіччя по ходу напрямку його руху, з подальшим перекиданням автомобіля на праве узбіччя, внаслідок чого пасажир автомобіля Lifan 520 GХ р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який знаходився на задньому пасажирському сидінні, помер на місці події.
За вироком Харківського апеляційного суду від 26 січня 2022 року вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 вересня 2020 року в частині призначеного покарання скасовано, та призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник засудженого просить змінити вирок Харківського апеляційного суду від 26 січня 2022 року в частині призначеного покарання та на підставі статті 75 КК звільнити засудженого від відбування основного покарання, посилаючись на невідповідність призначеного покарання особі засудженого та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Зокрема, вказує на те, що суд апеляційної інстанції не зазначив, які саме дані про особу обвинуваченого свідчать про необхідність призначення йому покарання у виді реального позбавлення волі, належним чином не мотивував і не обґрунтував своє рішення.
Крім того, зазначає, що апеляційний суд всупереч положенням частини 5 статті 72 КК не врахував строк перебування ОСОБА_1 під вартою.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник у судовому засіданні просили задовольнити касаційну скаргу з підстав, зазначених у ній.
Прокурор у судовому засіданні просила залишити без зміни вирок Харківського апеляційного суду від 26 січня 2022 року, а касаційну скаргу - без задоволення.
Інших учасників було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, захисника, засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновки судів попередніх інстанцій про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК, та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.
Відповідно до положень статі 420 КПК суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_1, зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, передбачене частиною 2 статті 286 КК, і мотивуючи можливість застосування до нього положень статті 75 КК, зазначив, про наявність обставин, що пом`якшують покарання, якими визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди, та обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного спʼяніння, дані про особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, позицію потерпілої ОСОБА_3, яка не заперечувала проти застосування до обвинуваченого статті 75 КК, врахував позицію представника державного обвинувачення щодо призначення покарання з випробуванням, та дійшов висновку про призначення покарання ОСОБА_1 в межах санкції частини 2 статті 286 КК України у виді позбавлення волі та на підставі статті 75 КК України вважав за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених статтею 76 КК.