ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 681/1033/20
провадження № 51-717км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_4.,
суддів ОСОБА_5., ОСОБА_6.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7.,
прокурора ОСОБА_8.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 15 листопада 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019241270000014, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полонного Хмельницької області та жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено до покарання у виді штрафу: за ч. 4 ст. 358 КК - у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн; ч. 2 ст. 190 КК - у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. На підставі ч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повногоскладання покарань ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн.
Крім того, за цим же вироком ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 358 КК і виправдано у зв`язку з недоведеністю того, що кримінальне правопорушення вчинено ним.
Вирішено питання щодо арешту та речових доказів у кримінальному провадженні.
Як зазначено у вироку суду, ОСОБА_1 03 квітня 2019 року, перебуваючи у приміщенні Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району (вул. Центральна, 13, с. Сахнівці Старокостянтинівського району Хмельницької області), діючи умисно, з метою отримання у власність земельної ділянки подав державному реєстратору вказаної сільської ради заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) і документи, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності, а саме підроблений офіційний документ - витяг з рішення 48-ї сесії І скликання Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади від 20 квітня 2018 року № 6 "Про надання у користування, передачу у власність земельних ділянок громадянам та внесення змін до рішень сесій міської ради" і квитанцію про оплату послуги за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно в сумі 190 грн.
Надалі 03 квітня 2019 року о 17:18 державний реєстратор Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області на підставі поданого ОСОБА_1 вищевказаного витягу вніс відомості про реєстрацію за останнім права власності на земельну ділянку площею 2,000 га.
Таким чином, ОСОБА_1 використав завідомо підроблений офіційний документ витяг з рішення 48-ї сесії І скликання Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади від 20 квітня 2018 року № 6 "Про надання у користування, передачу у власність земельних ділянок громадянам та внесення змін до рішень сесій міської ради".
З урахуванням вищенаведеного, ОСОБА_1, використовуючи за вищевикладених обставин завідомо підроблений офіційний документ - витяг з рішення 48-ї сесії І скликання Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади від 20 квітня 2018 року № 6 "Про надання у користування, передачу у власність земельних ділянок громадянам та внесення змін до рішень сесій міської ради", діючи умисно, шляхом обману заволодів чужим майном - земельною ділянкою площею 2,000 га, заподіявши територіальній громаді в особі Полонської міської ради ОТГ майнову шкоду на суму 104 004,72 грн.
Крім того, орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_1 в тому, що він за попередньою змовою групою осіб підробив офіційний документ, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК.
За детально наведених у вироку обставин у цій частині засудженого було виправдано та судове рішення він не оскаржував.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 15 листопада 2021 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, і заперечення інших учасників провадження
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Як уважає ОСОБА_1, після повернення обвинувального акта прокурор не прийняв рішення про відновлення досудового розслідування, не вніс про це відомості в ЄРДР, а тому, на його думку, процесуальні дії, вчинені прокурором у період між поверненням обвинувального акта та направленням нового обвинувального акта, вчинено поза межами положень Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і строку досудового розслідування.
Указує, що у матеріалах кримінального провадження відсутня заява Полонської міської ради ОТГ про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заява про залучення її до справи як потерпілого, а також немає постанови про визнання міської ради потерпілою.
До того ж, на думку ОСОБА_1, ОСОБА_2 не може бути в цій справі законним представником потерпілого, оскільки для цього відсутні підстави.
На думку касатора, апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження в апеляційному порядку, всупереч ст. 419 КПК належно не проаналізував доводів, викладених в апеляційній скарзі сторони захисту, та не зазначив у її мотивувальній частині підстав, з яких визнав її необґрунтованою.
Наголошує засуджений на тому, що апеляційний суд не вирішив поданого захисником у порядку ст. 404 КПК клопотання щодо повторного дослідження доказів та, відхиляючи його, не надав стороні захисту часу на його обґрунтування.
У письмовому запереченні на касаційну скаргу засудженого прокурор, посилаючись на безпідставність доводів цієї касаційної скарги, просить залишити її без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подану касаційну скаргу і просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_8., надавши відповідні пояснення, заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого та просив ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновків,що подана касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, з огляду на наведені положення процесуального закону, суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку. Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
За результатом касаційного перегляду судових рішень не виявлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК висновки суду ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом згідно зі ст. 94 цього Кодексу. Зміст обставин і доказів докладно наведено у вироку.
Зазначені у вироку докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у їх достовірності.
З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши і проаналізувавши зібрані докази в їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у використанні завідомо підробленого документа й у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, і кваліфікував його дії за ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК.
Апеляційний суд під час розгляду кримінального провадження в апеляційному порядку ретельно перевірив усі посилання й доводи, викладені в апеляційних скаргах сторони захисту, вмотивовано відмовив у задоволенні заявлених апеляційних вимог, навівши аргументи та підстави для прийняття такого рішення.
Верховний Суд відхиляє твердження засудженого про те, що після повернення обвинувального акта прокурор мав ухвалити рішення про відновлення досудового розслідування.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 290 КПК досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Дії слідчого і прокурора, передбачені ч. 1 ст. 291 та ст. 293 КПК (складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту і направлення до суду), є формою закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні.