Постанова
Іменем України
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 370/2383/20
провадження № 61-7409св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, який діє у своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2,
відповідач - держава Україна в особі Головного управління Національної поліції в Київській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Макарівського районного суду Київської області від 18 листопада 2021 року у складі судді Мазка Н. Б. та постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Мережко М. В., Савченка С. І.
у справі за позовом ОСОБА_1, який діє у своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2, до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Київській області про відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю слідчого,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у жовтні 2020 року звернувся до суду з вищевказаним позовом у своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2, в якому просив стягнути з Державного бюджету України на свою користь моральну шкоду у розмірі 624 000 грн.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що з 28 липня 2007 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_2 .
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 23 березня 2009 року шлюб, укладений між ним та ОСОБА_3, розірвано та стягнуто з нього аліменти на утримання дитини.
Починаючи з січня 2010 року ОСОБА_3 почала перешкоджати йому брати участь у вихованні та спілкуванні із сином, у зв`язку з чим між ними тривалий час існують напружені відносини та постійні конфліктні ситуації, наявні постійні звернення до правоохоронних органів, служби у справах дітей, місцевих депутатів та численні судові процеси.
Він 14 червня 2016 року подав заяву про кримінальне правопорушення, вчинене депутатом Коцюбинської селищної ради, щодо складання неправомірних актів від 21 березня 2015 року та 04 липня 2015 року.
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 26 лютого 2018 року визнано протиправною бездіяльність слідчого Ірпінського відділу поліції ГУ НП в Київській області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про кримінальне правопорушення, зазначене у його заяві від 14 червня 2016 року та зобов`язано слідчого внести до ЄРДР відповідні відомості, розпочати досудове розслідування та надати витяг з ЄРДР.
12 червня 2020 року ним подана заява про отримання витягу з ЄРДР та прийняті рішення, на що 18 вересня 2020 року йому був надісланий лист-повідомлення від 09 вересня 2020 року без витягу та прийнятих рішень з інформацією по іншому кримінальному провадженні, яке не стосується його заяви від 14 червня 2016 року. Також, по іншим подіям не були внесені відомості до ЄРДР по його заявах щодо умисного невиконання ОСОБА_3 рішення суду про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 10 квітня 2018 року встановлена протиправна бездіяльність слідчого та зобов`язано уповноваженого слідчого Ірпінського відділу поліції ГУ НП в Київській області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, зазначене у його заяві від 21 листопада 2015 року та надати витяг з ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2018 року визнано протиправною бездіяльність слідчого та зобов`язано уповноваженого слідчого Ірпінського відділу поліції ГУ НП в Київській області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, зазначене у його заяві від 07 листопада 2015 року та надати витяг з ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 24 травня 2018 року визнано протиправною бездіяльність слідчого та зобов`язано уповноваженого слідчого Ірпінського відділу поліції ГУ НП в Київській області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, зазначене у його заяві від 17 жовтня 2015 року та надати витяг з ЄРДР.
Однак, на час пред`явлення позову слідчими не проводяться слідчі дії та не виконуються ухвали суду, які набрали законної сили, тому протиправна бездіяльність слідчих Ірпінського відділу поліції є явно неприйнятною та свавільною.
На думку позивача, ГУНП у Київській області та його посадовими особами було сфабриковано кримінальне провадження № 12015110040000675 від 27 березня 2015 року задля невиконання рішення Макарівського районного суду Київської області від 06 листопада 2014 року у справі № 370/957/14-ц про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, тобто зазначені особи вчинили злочин проти правосуддя, разом з депутатами складали неправдиві акти, впливали на працівників служби у справах дітей Ірпінської міської ради Київської області, державного виконавця, директорів шкіл, сусідів, судово-медичних експертів.
Враховуючи викладене йому була завдана моральна шкода, яка полягає у глибоких та довготривалих моральних стражданнях, пов`язаних з незахищеністю від свавілля, умисного позбавлення ефективного засобу судового захисту і не проведення жодних слідчих дій протягом 52 місяців, безумовною соціальною втратою у житті щодо неможливості тривалий період життя вільно спілкуватися з рідним сином через явно створені штучні перешкоди, які повністю змінили звичайний уклад життя, постійне втручання в його та його сина сімейне і приватне життя зі сторони відповідача та їх посадових осіб, протиправною бездіяльністю уповноважених осіб відповідача, зокрема, що він не міг реалізувати своє право на розгляд своїх заяв, поданих до Ірпінського відділу поліції ГУ НП в Київській області, змушений був витрачати час і кошти для поновлення свого права та розгляду своїх заяв в порядку, встановленому кримінально-процесуальним судочинством, умисним не виконанням ухвал слідчих суддів, які набрали законної сили та із засад розумності, виваженості й справедливості оцінює розмір сатисфакції моральної шкоди у розмірі 624 000 грн, що відповідає тяжкості моральних страждань.
Посилаючись на викладене ОСОБА_1, діючи у своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, просив стягнути з Державного бюджету України на його користь моральну шкоду у розмірі 624 000 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Макарівський районний суд Київської області рішенням від 18 листопада 2021 року позов задовольнив.
Стягнув на користь ОСОБА_1, який діє у своїх та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, з Державного бюджету України моральну шкоду в розмірі 624 000 грн.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що на підставі наявних у справі доказів позов підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі, оскільки достовірно встановлено факт завдання йому моральної шкоди бездіяльністю слідчого.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції врахував характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також врахував інші обставин, які мають істотне значення.
Київський апеляційний суд постановою від 07 липня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУ НП в Київській області) задовольнив частково.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 18 листопада 2021 року змінив, виклав другий абзац його резолютивної частини в наступній редакції "Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 2 000,00 грн (дві тисячі гривень)".
В іншій частині рішення Макарівського районного суду Київської області від 18 листопада 2021 року залишив без змін.
Зменшуючи розмір моральної шкоди, апеляційний суд виходив з того, що розмір моральної шкоди, стягнутий місцевим судом, є непропорційним та не відповідає обсягу душевних, емоційних та психологічних страждань, ступеню моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок незаконних дій відповідача щодо нього.
Також апеляційний суд зазначив про те, що відповідачем не мотивовано і безпідставно не внесено відомості про викладене у заяві кримінальне правопорушення до ЄРДР і не було розпочато досудове розслідування, у зв`язку з чим позивачем затрачено додаткові зусилля для поновлення своїх прав шляхом звернення до суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ГУ НП в Київській області подало у вересні 2022 року до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Макарівського районного суду Київської області від 18 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що ГУНП в Київській області не є правонаступником Головного управління МВС України в Київській області, тому будь-яких прав позивача не порушувало, оскільки події, про які зазначає позивач, відбувалися з 2008 року до 2014 року і стосуються працівників міліції.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 243/9826/16-ц та від 13 березня 2019 року у справі № 338/12193/16-ц, який не було враховано судами, ухвала слідчого судді підтверджує лише факт реалізації особою, за заявою якої зареєстровано кримінальне провадження, свого права на оскарження дій чи бездіяльності органів досудового розслідування, яке передбачено кримінально-процесуальним законодавством.
Також поза увагою судів попередніх інстанцій залишилися правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 338/12193/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 199/1478/17, від 11 лютого 2019 року у справі № 233/4186/16-ц, згідно з якими процесуальні рішення, на які посилається позивач, та розцінені ним як бездіяльність, інше визначення слідчим обсягу і характеру дій при перевірці заяви про скоєння злочину, є предметом оскарження відповідно до правил статті 303 КПК України, тобто механізмом реалізації прав особи на контроль в порядку кримінального судочинства за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій органу досудового розслідування.
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 19 вересня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Макарівського районного суду Київської області.
Справа № 370/2383/20 надійшла до Верховного Суду 01 листопада 2022 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим повторно 27 листопада 2013 року Виконавчим комітетом Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області, батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 06 листопада 2014 року у справі № 370/957/14 зобов`язано ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкоди брати участь у вихованні та вільному спілкування з сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено час та дні для зустрічей батька із сином, а саме: з 09-00 год суботи до 19-00 год неділі у перший та третій тиждень місяця за місцем проживання ОСОБА_1 . Встановлено можливість щорічного відпочинку батька із сином для оздоровлення на території України протягом 15 календарних днів в будь-який літній місяць кожного року.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 12 березня 2015 року вказане вище рішення від 06 листопада 2014 року в частині встановлення можливості щорічного відпочинку ОСОБА_1 із сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, для оздоровлення на території України протягом 15 календарних днів в будь-який літній місяць кожного року скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні зазначеної позовної вимоги відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.
Судами також встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відсутнє порозуміння щодо участі позивача у спілкуванні та вихованні спільного сина, у зв`язку з чим існують напружені відносини, постійні конфліктні ситуації та звернення до правоохоронних органів і різних інстанцій.
Із висновку ст. ДОП Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області від 26 червня 2016 року про відсутність кримінального правопорушення встановлено, що 15 червня 2016 року до Відділу поліції надійшла заява ОСОБА_1 про те, що депутат попереднього скликання Коцюбинської селищної ради Лизун І. М. 21 березня 2015 року та 04 липня 2015 року склав неправомірні акти за участю сусідів.
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 26 лютого 2018 року у справі № 367/1323/18 за скаргою ОСОБА_1 визнано протиправною бездіяльність слідчого Ірпінського відділу поліції ГУ НП в Київській області щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, зазначене у його заяві від 14 червня 2016 року, та зобов`язано компетентну службову особу (слідчого) внести до ЄРДР відповідні відомості, розпочати досудове розслідування та надати заявнику витяг з ЄРДР.
Крім того, ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 10 квітня 2018 року встановлена протиправна бездіяльність слідчого та зобов`язано уповноваженого слідчого Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, зазначене у заяві позивача від 21 листопада 2015 року та надати витяг з ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 14 травня 2018 року визнано протиправною бездіяльність слідчого та зобов`язано уповноваженого слідчого Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, зазначене у заяві позивача від 07 листопада 2015 року та надати витяг з ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 24 травня 2018 року визнано протиправною бездіяльність слідчого та зобов`язано уповноваженого слідчого Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, зазначене у заяві позивача від 17 жовтня 2015 року та надати витяг з ЄРДР.
12 червня 2020 року позивач подав уповноваженому слідчому Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області заяву, в якій просив надати йому витяг з кримінального провадження та прийняті рішення стосовно вказаної вище ухвали слідчого судді.
09 вересня 2020 року начальник слідчого відділу Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області надав ОСОБА_1 лист-відповідь по кримінальному провадженню № 12017110040003085 від 15 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частинами першою, другою статті 382 КК України - невиконання судового рішення.
Звертаючись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю слідчого, ОСОБА_1 зазначив, що по іншим подіям також не були внесені відомості в ЄРДР по його заявах щодо умисного невиконання ОСОБА_3 рішення суду про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, у зв`язку з чим ухвалами слідчих суддів Ірпінського міського суду Київської області від 10 квітня 2018 року, від 14 травня 2018 року та від 24 травня 2018 року було задоволено його скарги на бездіяльність слідчого Ірпінського відділу поліції ГУНП в Київській області щодо невнесення відомостей про злочин до ЄРДР після отримання відповідної заяви.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Загальноконституційні засади відносин між державою та громадянином, зокрема щодо відповідальності держави, закріплено в конституційні та цивільно-правові норми, а саме статтю 56 Конституції України, статті 1173-1176 ЦК України, Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Згідно з статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.