Постанова
Іменем України
13 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 183/4165/20
провадження № 61-7184св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7,
третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2021 року, ухваленого у складі судді Сороки О. В., та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 29 червня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, який діє в своїх інтересах і в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7, третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, про виселення.
Позов мотивовано тим, що 03 квітня 2008 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № DNN0GA00000011, згідно якого АТ КБ "ПриватБанк" надав ОСОБА_5 кредит у розмірі 28 050,00 доларів США строком до 03 квітня 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 уклали договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали, як майнові поручителі
ОСОБА_5, в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок загальною площею 42,8 кв м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 .
Договором іпотеки передбачене право іпотекодавців на реєстрацію
у вказаному будинку (предметі іпотеки) інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії.
АТ КБ "ПриватБанк" вказує, що відповідачами, всупереч вимог договору іпотеки, порушено їх обов`язок та у вказаному житловому будинку були зареєстровані ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 .
Таким чином, мешканці, які були зареєстровані з порушенням вимог законодавства у вищезгаданому житловому будинку, що є предметом іпотеки, не мають права користуватись житловим будинком.
Враховуючи вищевикладене, АТ КБ "ПриватБанк" просило суд зняти
з реєстрації місця проживання громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку за адресою по АДРЕСА_1 ; виселити всіх мешканців та інших осіб, які не зареєстровані та проживають у вказаному житловому будинку.
Короткий зміст судових рішень
Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2022 року,
у задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, який діє в своїх інтересах і в інтересах неповнолітніх дітей
ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, про виселення відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що АТ КБ "ПриватБанк" не надало доказів невиконання кредитних договорів відповідачем та доказів звернення стягнення на предмет іпотеки. Також банк не надав належних доказів на підтвердження того, що відповідачі, а також неповнолітні діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають будь-яке інше житло у власності; банком не спростовано того факту, що відповідачі використовують спірне житло, яке є іпотечним майном, як місце постійного проживання; не доведено підстави та суспільна необхідність втрати відповідачами права користування житловим будинком, який належить відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності; не доведено, що реєстрація у будинку відповідачів, а також малолітніх дітей, порушує права позивача, перешкоджає йому у реалізації,
у передбачений законом спосіб, прав іпотекодержателя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
27 липня 2022 року АТ КБ "ПриватБанк" засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 13 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 29 червня 2022 року (надійшла до суду 29 липня 2022 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_3,
ОСОБА_4 не є іпотекодавцями та не є власниками предмета іпотеки, тому не можуть користуватися предметом іпотеки. Власниками нерухомого майна є ОСОБА_1, ОСОБА_2, інші відповідачі не є членами їх сімей.
Також заявник зазначає, що апеляційним судом не надана оцінка поведінці учасників правовідносин, балансу прав та інтересів сторін спірних правовідносин, придатності наявного житла для проживання, з урахуванням засад справедливості, добросовісності й розумності.
Вказує, що апеляційним судом достовірно не було встановлено: чи проживають та користуються відповідачі спірним майном, чи мають вони інше житло.
АТ КБ "ПриватБанк" у касаційній скарзі посилається на те, що у відповідачів наявне інше житло. Дане посилання підтверджується тим, що ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_2, а ОСОБА_2 мешкає за адресою АДРЕСА_3, у той час коли предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставами касаційного оскарження заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2021 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду
від 08 грудня 2021 року у справі № 209/2032/14-ц (провадження
№ 61-9059св21).
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
25 жовтня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_5, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх
ОСОБА_6, ОСОБА_7 .
Відзив обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції було зроблено законний і обґрунтований висновок в цій цивільній справі.
Так, у постанові Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2022 року зазначено, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову. Заявивши позовну вимогу про зняття з реєстрації з місця проживання фізичних осіб, банк не взяв до уваги, що дана позовна вимога не пред`явлена до органу, який уповноважений на здійснення функцій реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб; а відповідачі у справі, які є фізичними особами, відповідними повноваженнями не наділені. Крім того, в уточненій позовній заяві АТ КБ "ПриватБанк" просить виселити всіх мешканців та інших осіб, які не зареєстровані та проживають у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана вище позовна вимога є неконкретизованою, без зазначення осіб (відповідачів), до яких пред`явлена дана позовна вимога. Задоволення судом такої позовної вимоги може призвести до порушення прав невизначеного кола фізичних осіб, які не були залучені до участі у справі
в якості співвідповідачів.
Також зазначає, що відповідач ОСОБА_5 та інші зареєстровані особи постійно проживають в будинку за адресою:
АДРЕСА_1, а доводи позивача щодо непроживання осіб у цьому будинку не відповідають дійсності та
є намаганням ввести суд в оману з метою задоволення позову, який
є необґрунтованим та складеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що доводи АТ КБ "ПриватБанк" щодо того, що нерухоме майно було придбано за кредитні кошти, є неправдивими, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом № 2-3637 та № 2-3633 були та є власниками нерухомого манна за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищевикладене, просив касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишити без задоволення, а рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2022 року без змін.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
01 серпня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
20 вересня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 квітня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та
ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № DNN0GA00000011, відповідно до якого позивач зобов`язався надати ОСОБА_5 кредит на строк до 03 квітня 2018 року у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 28 050,00 доларів США на наступні цілі: 25 000,00 доларів США на споживчі цілі, а також 3 050,00 доларів США на сплату страхових платежів у випадку та в порядку, передбачених підпунктами 2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,04 відсотки на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним вище кредитним договором, 03 квітня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1
і ОСОБА_2 (від імені яких на підставі довіреності діяв ОСОБА_5 ) укладений договір іпотеки № DNN0GA00000011, який посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Маймор С. Ю., зареєстрований у реєстрі за
№ 1691.
Згідно пункту 35.3 договору іпотеки № DNN0GA00000011 від 03 квітня
2008 року, зокрема, у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором іпотекодавці надали в іпотеку нерухоме майно (предмет іпотеки), а саме будинок загальною площею 42,8 кв. м., житловою площею 21,8 кв. м., який знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1, який належить іпотекодавцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом № 2-3637 та № 2-3633, виданих державним нотаріусом
Шевченко О. М. Новомосковської державної нотаріальної контори, право власності зареєстровано КП "Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" 20 липня 2007 року.
Пунктом 11 договору іпотеки № DNN0GA00000011 від 03 квітня 2008 року погоджено, що на строк дії цього договору предмет іпотеки залишається
у володінні та користуванні іпотекодавця.
З моменту набрання чинності договором іпотеки, іпотекодавець має право відчужувати, передавати в оренду, лізинг, наступну іпотеку, у спільну діяльність, у позичку іншим особам майно та/або земельну ділянку, або іншим чином розпоряджатися предметом іпотеки, тільки за письмовою згодою іпотекодержателя (пункт 16 договору іпотеки № DNN0GA00000011 від 03 квітня 2008 року).
Відповідно до пункту 20.12 вказаного вище договору іпотеки, іпотекодавець зобов`язується не надавати документи у відповідні держоргани з метою реєстрації будь-яких осіб у предметі іпотеки без письмової згоди на це іпотекодержателя.
У будинку АДРЕСА_1 зареєстроване місце проживання ОСОБА_5 з 08 липня 1993 року, ОСОБА_3 з 18 березня 2003 року, ОСОБА_4 з 11 лютого 2002 року, а також неповнолітніх ОСОБА_6 з 06 квітня 2016 року та ОСОБА_7 з 16 січня 2018 року, що підтверджується листом Відділу реєстрації та обліку громадян Виконавчого комітету Новомосковської міської ради.
Установлено, що місце проживання відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_3 та
ОСОБА_4 у будинку АДРЕСА_1 було зареєстроване до укладення договору іпотеки № DNN0GA00000011 від 03 березня 2008 року.
Місце проживання неповнолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, було зареєстроване у вказаному вище будинку після їх народження.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі -
в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням норм матеріального права та без порушень процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право
в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.