Постанова
Іменем України
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 466/5453/19
провадження № 61-14528св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Львівська міська рада,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Мережеві
та комунікаційні системи", ОСОБА_1,
треті особи: управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Тузяк Павло Тарасович, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Куйбіди-Кришкевич Христина Василівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного суду від 22 липня 2021 року у складі колегії суддів:
Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року Львівська міська рада звернулася до суду з цим позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мережеві та комунікаційні системи" (далі - ТОВ "Мережеві та комунікаційні системи"), ОСОБА_1, треті особи: управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Тузяка П. Т., приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Куйбіди-Кришкевич Х. В., про скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно будинок на АДРЕСА_1 належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Львова. Реєстрація права комунальної власності проведена 25 серпня 2010 року. Згідно зі схематичного плану присадибної ділянки на АДРЕСА_2
(з 1990 року - АДРЕСА_1 ) на цій ділянці знаходиться житловий двоповерховий будинок та допоміжні будівлі: 3 сараї, 2 майстерні, адміністративна будівля. Будівлі під літ. Б, Б-1, В, Г, Г-1 на АДРЕСА_1 є допоміжними будівлями - приналежністю
до житлового будинку.
Львівська міська рада вказувала, що згідно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 27 березня 2018 року державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Тузяк П. Т. зареєстрував право приватної власності на нежитлові приміщення загальною площею 154,4 кв. м на АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Підставою виникнення права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено: технічний паспорт; реєстраційне посвідчення, видане
15 січня 1996 року ОКП ЛОР "БТІ та ЕО"; розпорядження № 48 від 12 січня 1996 року, видане Шевченківською районною адміністрацією; довідка № 861 від 01 березня 2018 року, видана ОКП ЛОР "БТІ та ЕО".
Позивач вказував, що згідно із інформацією Шевченківської районної адміністрації від 03 вересня 2018 року розпорядження № 48 від 12 січня
1996 року не існує. 12 січня 1996 року видавалися розпорядження №№ 11-28, проте жодне з цих розпоряджень не стосується нежитлового приміщення на АДРЕСА_1, а розпорядження № 48 було прийняте 19 січня 1996 року "Про державну реєстрацію торговельно-виробничого приватного підприємства "Сандра". Крім того, поштова
адреса - АДРЕСА_1 будівлі не присвоювалася. Згідно із довідкою ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" № 1574 від 21 березня 2019 року інвентаризаційна справа на будівлю в цілому на АДРЕСА_1, а також реєстраційна справа на нежитлові приміщення за цією адресою у відділі технічної та юридичної інформації бюро не обліковуються. Інформація щодо реєстрації (у тому числі первинної) нежитлових приміщень за адресою:
АДРЕСА_1 із видачею реєстраційного посвідчення від 15 січня 1996 року та технічного паспорта від 14 квітня 1996 року відсутня. Львівська міська рада вважала, що реєстрація права власності проведена державним реєстратором Тузяком П. Т. на підставі неіснуючих документів. ОСОБА_1 набув право власності на підставі неіснуючих документів,
а тому не став належним власником спірних приміщень і не мав повноважень ними розпоряджатися. ОСОБА_1 згідно із актом приймання-передачі
від 03 липня 2018 року передав спірні приміщення у статутний фонд
ТОВ "Мережеві та комунікаційні системи". Нежитлові приміщення, які зареєстровані за ТОВ "Мережеві та комунікаційні системи", та будівля сараю і майстерні, що є допоміжними будівлями до будинку
АДРЕСА_1, є одним і тим самим об`єктом нерухомого майна. Унаслідок незаконної державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення порушено права, майнові інтереси законного власника земельної ділянки та власника будинку - територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради.
Посилаючись на викладене, а також з урахуванням уточнених позовних вимог Львівська міська рада просила суд скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 25441289 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення на
АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1516648246101) та скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 27027402 про державну реєстрацію права власності ТзОВ "Мережеві та комунікаційні системи" на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1516648246101).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14 лютого
2020 року у складі судді Едера П. Т. позов задоволено.
Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25441289 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1
та нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1516648246101).
Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27027402 про державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Мережеві та комунікаційні системи" на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1516648246101). Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 набув право власності на підставі неіснуючих документів, реєстрація права власності проведена державним реєстратором Тузяком П. Т. на підставі документів, які ні Шевченківська районна адміністрація, ні будь-який інший уповноважений орган ніколи не приймали.
Унаслідок незаконної державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 було порушено права, майнові інтереси законного власника земельної ділянки та власника будинку - територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради. Оскільки у відповідачів законних підстав проведення реєстрації права власності
на спірні нежитлові приміщення за ОСОБА_1 та ТОВ "Мережеві
та комунікаційні системи", що знаходяться за адресою:
АДРЕСА_1, не було, відтак, рішення про державну реєстрацію права власності слід визнати незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 22 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2020 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Львівської міської ради відмовлено.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.
Таким чином, з 16 січня 2020 року, тобто на час ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їхні доводи
У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного суду від 22 липня
2021 року, в якій заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції змінити та викласти абзаци 2 та 3 резолютивної частини рішення у наступній редакції: скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Мережеві та комунікаційні системи"
на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною
площею 154,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, здійснену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Куйбідою-Кришкевич Х. В. (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 42043935 від 13.07.2018), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1516648246101; скасувати державну реєстрації права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 154,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, здійснену державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяком П. Т. (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
(з відкриттям розділу): 40330046 від 27.03.2018), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1516648246101.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі
№ 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі
№ 910/3907/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що колегія суддів апеляційної інстанції,
не переглядаючи рішення першої інстанції по суті, ігноруючи доводи
та матеріали, подані управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, не погодилась із рішенням суду першої інстанції та прийняла рішення про відмову у позові лише з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси, а виносячи рішення про скасування рішення суду першої інстанції з процесуальних підстав, не розглядаючи при цьому справу по суті, колегія суддів Львівського апеляційного суду фактично відмовила позивачу у доступі до правосуддя.
Заявник зазначає, що враховуючи зміни, що відбувались у законодавстві про реєстрацію, позивач добросовісно скористався своїм процесуальним правом на зміну предмета позову до моменту закриття підготовчого провадження.
У подальшому, враховуючи стадійність судового процесу позивач був позбавлений можливості виказати повторну позицію щодо недосконалості обраного ним способу захисту та заявити про повторну зміну предмета позову (спосіб захисту прямо пов`язаний із предметом позову).
Таким чином, управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради Львівська міська рада вважає, що з огляду на приписи статті 5 ЦПК України, з урахуванням принципів судочинства, надавши належну правову оцінку доводам сторін, суд апеляційної інстанції міг захистити права позивача в інший спосіб, ніж було викладено в позовній заяві та який відповідатиме вимогам чинного законодавства.
У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного суду
від 22 липня 2021 року, в якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції змінити, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції: скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення на
АДРЕСА_1 загальною площею 154,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1516648246101); скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Мережеві та комунікаційні системи" на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1, загальною площею 154,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1516648246101).
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої
статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування судами частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в ситуаціях, коли позовні вимоги заявлені на підставі статті 26 цього Закону в редакції, чинній до 16 січня 2020 року, а рішення суду винесено після 16 січня 2020 року (коли набрала чинності стаття 26 Закону в новій редакції).
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 20 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року справу № 466/5453/19 призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради.
25 серпня 2010 року проведена реєстрація права комунальної власності на підставі рішення Шевченківського райвиконкому м. Львова від 14 квітня 1987 року № 192 .
Згідно із схематичного плану присадибної ділянки на АДРЕСА_2
(з 1990 року - АДРЕСА_1 ) на присадибній ділянці знаходиться житловий 2-поверховий будинок та допоміжні будівлі: 3 сараї, 2 майстерні, адміністративна будівля.
Будівлі під літ. Б, Б-1, В, Г, Г-1 на АДРЕСА_1 є допоміжними будівлями - приналежністю до цього будинку.
Встановлено, що 27 березня 2018 року державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяк П. Т. зареєстрував право приватної власності на нежитлові приміщення загальною площею 154,4 кв. м на АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Підставою виникнення права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено: технічний паспорт, виданий 14 квітня
2016 року ОКП ЛОР "БТІ та ЕО"; реєстраційне посвідчення від 15 січня
1996 року; розпорядження № 48 від 12 січня 1996 року, видане Шевченківською районною адміністрацією; довідка ОКП ЛОР "БТІ та ЕО"
№ 861 від 1 березня 2018 року.
27 березня 2018 року державним реєстратором Жирівської сільської ради Тузяком П. Т. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40330046 від 27 березня 2018 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1516648246101, номер запису про право власності 25441289.
Підставою для реєстрації права власності за ТОB "Мережеві та комунікаційні системи" був акт приймання передачі нерухомого майна від 03 липня
2018 року, підписаний між ОСОБА_1 та ТОB "Мережеві та комунікаційні системи".
13 липня 2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Куйбідою-Кришкевич Х. В. відомості внесено до реєстру, індексний номер рішення 42043935.
Згідно із інформацією Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 03 вересня 2018 року № 4-36-2517 розпорядження районної адміністрації від 12 січня 1996 року № 48 не існує.
12 січня 1996 року видавалися розпорядження №№ 11-28, однак вони не стосується нежитлового приміщення на
АДРЕСА_1 . Розпорядження № 48 "Про державну реєстрацію торговельно-виробничого приватного підприємства "Сандра" прийняте 19 січня 1996 року, що підтверджується засвідченою копією витягу з журналу реєстрації розпоряджень за 1996 рік. Поштова адреса спірній будівлі не присвоювалася.
Згідно із довідкою ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" № 1574 від 21 березня 2019 року інвентаризаційна справа на будівлю в цілому на
АДРЕСА_1, а також реєстраційна справа на нежитлові приміщення за цією адресою у відділі технічної та юридичної інформації бюро не обліковуються.
Відсутня інформація щодо реєстрації (в тому числі первинної) нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 із видачею реєстраційного посвідчення від 15 січня 1996 року та технічного паспорта
від 14 квітня 1996 року.
Встановлено, що у 1996 році не існувало Львівської міської ради, систему органів місцевого самоврядування, згідно Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів місцеве та регіональне самоврядування" становили сільські, селищні, міські Ради народних депутатів. Головою Шевченківської районної адміністрації в 1996 році був ОСОБА_2, а не ОСОБА_3, що підтверджується копією рішення виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів № 152 від 14 грудня 1994 року "Про призначення на посади", копією розпорядження міського голови № 27к від 25 січня 2000 року "Про переведення на іншу посаду, за згодою, ОСОБА_2", копією розпорядження виконавчого комітету Франківської районної Ради народних депутатів № 01-к від 2 січня 1995 року "Про прийом на роботу ОСОБА_4 та ОСОБА_3", копією розпорядження міського голови № 161к