Постанова
Іменем України
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 201/4455/13-ц
провадження № 61-16483св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник (стягувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
заінтересовані особи (боржники): ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Антонюка О. А. від 29 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А., від 21 липня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих документів у справі за позовом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Вимоги заяви ТОВ "ОТП Факторинг Україна" мотивовано тим, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2013 року у справі № 201/4455/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму заборгованості за кредитним договором від 04 вересня 2007 року № МL-300/464/2007 станом на 28 вересня 2012 року в розмірі 70 990,05 дол. США.
На виконання вказаного рішення 28 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська видав виконавчі листи № 201/4455/13-ц.
11 липня 2016 року виконавчі листи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 було надіслано на примусове виконання до Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ в Дніпропетровській області.
14 липня 2016 року Жовтневим відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в Дніпропетровській області (далі - Жовтневий ВДВС Дніпропетровського МУЮ в Дніпропетровській області) було відкрито виконавчі провадження № 51634857 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" боргу у розмірі 70 990,05 дол. США та № 51634771 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" судового збору у розмірі 1 720,00 грн.
10 червня 2020 року та 27 серпня 2020 року до Соборного (Жовтневого) відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Соборний (Жовтневий) ВДВС м. Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області) стягувач надіслав поштою запит про хід виконавчих проваджень та місце перебування виконавчих документів.
Станом на жовтень 2020 року жодної відповіді та документів від ВДВС стягувач не отримував.
Відповідно до інформації, отриманої з Автоматизованої системи виконавчого провадження у виконавчих провадженнях № 51634857 та № 51634771 28 грудня 2017 року державним виконавцем винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу. Однак, незважаючи на наявність постанов про повернення виконавчих документів стягувачу, оригінали виконавчих листів від ВДВС на адресу стягувача не надходили.
Отже, на переконання заявника, виконавчі листи від 28 жовтня 2013 року № 201/4455/13-ц, видані Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення боргу та судового збору, були втрачені Соборним (Жовтневим) ВДВС м. Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області.
Ураховуючи викладене, ТОВ "ОТП Факторинг Україна", посилаючись на положення пункту 17.4 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, просило суд видати ТОВ "ОТП Факторинг Україна" дублікати виконавчих листів № 201/4455/2013-ц, виданих 28 жовтня 2013 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованості за кредитним договором у розмірі 70 990,05 дол. США, що складається з кредиту в розмірі 60 057,91 дол. США, несплачених відсотків в розмірі 10 932,14 дол. США, а також витрат зі сплати судового збору в сумі 1 720,00 грн.
Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2020 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2021 року, у задоволенні заяви про видачу дублікатів виконавчих документів відмовлено.
Ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано тим, що видані судом виконавчі документи стосовно боржника перебували на виконанні у відповідній державній виконавчій службі та постановами державного виконавця виконавчі документи повернуто стягувачу відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Заявник усупереч вимогам статей 12, 81 ЦПК України не надав ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду будь-яких доказів на підтвердження факту втрати виконавчих документів, неодержання оригіналів виконавчих документів стягувачем після їх повернення державною виконавчою службою. Зокрема, не надано виписку із журналу вхідної кореспонденції ТОВ "ОТП Факторинг Україна" за відповідний період.
Представник заявника, якого було належним чином повідомлено, до суду апеляційної інстанції жодного разу не з`явився, просив розгляд справи здійснювати без його присутності, доказів на підтвердження факту неодержання ТОВ "ОТП Факторинг Україна" виконавчих листів не надав, клопотань про витребування таких доказів судом (стаття 84 ЦПК України) не заявив.
З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій вважали, що підстави для встановлення факту неодержання стягувачем оригіналів виконавчих листів після їх повернення державною виконавчою службою на підставі постанов державного виконавця від 28 грудня 2017 року відсутні, а отже, і відсутні підстави для висновку про втрату виконавчих документів та необхідність видачі їх дублікатів відповідно до пункту 17.4 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України.
Видача дублікатів виконавчих документів, у разі невстановлення факту втрати їх оригіналів, є недопустимою, оскільки може призвести до безпідставного подвійного стягнення заборгованості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
08 жовтня 2021 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити у справі нове рішення про видачу дублікатів виконавчих документів.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що незважаючи на наявність постанов державного виконавця від 28 грудня 2017 року про повернення виконавчих документів стягувачу, оригінали виконавчих листів № 201/4455/13-ц на адресу стягувача не надходили.
Одночасно із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів заявник подав до суду клопотання про витребування доказів відповідно до статті 84 ЦПК України, яке суди попередніх інстанцій проігнорували та не розглянули, що вказує про порушення судами положень указаної статті, а також статті 258 ЦПК України.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" від інших учасників справи до суду не надходили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме наведення поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення і надання доказів на їх підтвердження та уточнення вимог касаційної скарги щодо судового рішення яке оскаржується, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 409 ЦПК України, надіслання, підписаної заявником уточненої касаційної скарги з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також роз`яснено про наслідки невиконання ухвали.
Вимоги ухвали суду касаційної інстанції заявником виконано.
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2021 року поновлено ТОВ "ОТП Факторинг Україна" строк на касаційне оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 201/4455/13-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2013 року у справі № 201/4455/2013-ц позовні вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 05 лютого 2007 року № CL-300/0054/2007 у розмірі 18 980,23 дол. США, з яких заборгованість за кредитом - 16 007,87 дол. США та заборгованість за відсотками - 2 972,36 дол. США. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 04 вересня 2007 року № МL-300/464/2007 у розмірі 70 990,05 дол. США, з яких заборгованість за кредитом - 60 057,91 дол. США та заборгованість за відсотками - 10 932,14 дол. США. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" судові витрати в розмірі 3 441,00 грн. У задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено (а. с. 95-99).
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2013 року у справі № 201/4455/13-ц апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2013 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 04 вересня 2007 року № ML-300/464/2007 та розподілу судових витрат. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму заборгованості за кредитним договором від 04 вересня 2007 року № ML-300/464/2007 станом на 28 вересня 2012 року у розмірі 70 990,05 дол. США, з яких заборгованість за кредитом - 60 057,91 дол. США, заборгованість за відсотками - 10 932,14 дол. США. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" судові витрати у розмірі по 1 720,50 грн із кожного. В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2013 року залишено без змін (а. с. 145, 146-150).
Вказане рішення апеляційного суду не оскаржувалось та набрало законної сили.
31 січня 2014 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до суду першої інстанції із заявою про видачу виконавчих листів (а. с. 154-156).
Відповідно до розписки від 24 квітня 2014 року (на обкладинці матеріалів справи) представник ТОВ "ОТП Факторинг Україна" Євіч В. В. отримав п`ять виконавчих листів № 201/4455/13-ц від 28 жовтня 2013 року.
Згідно з листом Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Соборний ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)) від 21 липня 2021 року № 14492/45-30 на примусовому виконанні у відділі перебували виконавчі провадження, боржником в яких є ОСОБА_1, з примусового виконання виконавчого листа № 201/4455/13-ц, виданого 28 жовтня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг" заборгованості у розмірі 70 990,05 дол. США (ВП № 51634857) та з примусового виконання виконавчого листа № 201/4455/13-ц, виданого 28 жовтня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг" витрат у розмірі 1 720,50 грн (ВП № 51634771); виконавчі провадження у стані "завершено" відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", чинного на момент винесення постанови:
- ВП №51634857 - постанова державного виконавця від 28 грудня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пункту 7 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (чинного на момент винесення постанови);
- ВП № 51634771 - постанова державного виконавця від 28 грудня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до пункту 7 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (чинного на момент винесення постанови).
У вказаному листі Соборного ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зазначено, що надання для ознайомлення матеріалів виконавчих проваджень не є можливим, оскільки виконавчі провадження, які перебували на виконанні в період з 2016 року, знищено у зв`язку із закінченням строку зберігання.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, яке суттєво вплинуло на права заявника, визначені законом.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2020 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2021 року не відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Пунктом 17.4 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.