Постанова
Іменем України
12 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 522/10729/18
провадження № 61-18612св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, відповідач - ОСОБА_2,третя особа - ОСОБА_3,розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Веселов Олександр Вікторович, на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 18 грудня 2019 року у складі судді
Єршової Л. С. та постанову Одеського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла
ОСОБА_4, яка є двоюрідною сестрою ОСОБА_1, після смерті якої залишилося спадкове майно - однокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 50,7 кв. м, житловою площею 20 кв. м.
Через відсутність відомостей про смерть ОСОБА_4, у зв`язку з тим, що позивач не спілкувався з родичами через агресію з боку Росії, що сталася у 2014 році, поганий стан здоров`я, похилий вік, переживання через смерть сина, ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 лише у 2018 році, але йому було запропоновано звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Посилаючись на те, що факт того, що він є двоюрідним братом померлої ОСОБА_4, встановлений рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 серпня 2014 року (справа № 695/2767/14-ц),
позивач просив суд встановити факт, що він ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є двоюрідним братом ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви до нотаріальної контори
про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_3, у шість місяців.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
і мотиви їх ухвалення
Приморський районний суд міста Одеси своїм рішенням від 18 грудня
2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Одеський апеляційний суд своєю постановою від т14 вересня 2021 року рішення Приморського районного суду міста Одеси від 18 грудня 2019 року залишив без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що саме по собі необізнаність про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку. Тому підстав для задоволення позовних вимог немає. Разом з тим, вимога про встановлення факту родинних відносин позивача зі спадкодавцем є взаємопов`язаною з вимогою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, тому вона також не підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року, ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Веселов О. В., просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає
пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України - скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі № 720/109/19 (провадження № 61-14663св20).
Також як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на частину першу статті 411 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що сама по собі необізнаність про наявність заповіту не може бути поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, але у будь-якому разі причини, за яких особа не була обізнана про наявність спадщини на її користь, підлягають встановленню з огляду на конкретні обставини справи та не може бути безумовною підставою для відмови у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Разом з тим, заявник вказав, що не спілкувався зі спадкодавцем внаслідок тривалої хвороби, в подальшому через початок агресії з боку росії, у зв`язку з чим припинився зв`язок з родичами, які проживають на Україні, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті ОСОБА_4 є поважними причинами.
Доводи інших учасників справи
У лютому 2022 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції 14 січня
2013 року, актовий запис про смерть № 544.
26 січня 2013 року після смерті ОСОБА_4 . Першою Одеською державною нотаріальною конторою заведено спадкову праву № 24/2013, яку закінчено 10 травня 2018 року.
26 січня 2013 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, звернувся ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Золотоноші Реєстраційної служби Золотоніського районного управління юстиції у Черкаській області 16 жовтня 2013 року, актовий запис про смерть № 343.
Після смерті ОСОБА_1 Золотоніською міською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 38/2014.
Суди також встановили, що Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області своїм рішенням від 13 серпня 2014 року у справі № 695/2767/14-ц задовольнив позов ОСОБА_2 до Золотоніської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Встановив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_5, був двоюрідним братом ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнав право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 57,6 кв. м, житловою площею 36,1 кв. м, за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7,
в порядку спадкування за заповітом, посвідченим у приватного нотаріуса Золотоніського міського нотаріального округу Співак М. А. від 18 вересня 2013 року, реєстр № 711, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 .
Визнав право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 50,7 кв. м, житловою площею 20 кв. м, яка належала ОСОБА_4, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1, за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, в порядку спадкування за заповітом, посвідченим у приватного нотаріуса Золотоніського міського нотаріального округу Співак М. А. від 18 вересня 2013 року, реєстр № 711, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1
06 квітня 2018 року нотаріус нотаріального округу міста Сургут
Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Тюменської області Асадова Л. В. засвідчила підпис ОСОБА_1 на адресованій Першій Одеській державній нотаріальній конторі заяві про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 . Зазначена заява надійшла до Першої Одеської державної нотаріальної контори 14 травня 2018 року.
Листом від 18 травня 2018 року Перша Одеська державна нотаріальна контора повідомила ОСОБА_1 про неможливість оформлення права на спадщину після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском ним шестимісячного строку для її прийняття. Аналогічний лист 13 червня
2018 року направлений представнику ОСОБА_1 - адвокату Веселову О. В.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1, як на підставу своїх порушених прав, зазначав, що строк для подання заяви про прийняття ним спадщини пропущений з поважної причини, так як він мешкав на значній відстані від місця відкриття спадщини, є особою похилого віку, що є перешкодою для направлення заяви про прийняття спадщини поштою, що позивач і зробив більше чим через п`ять років після смерті спадкодавця.
Згідно зі статтями 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини