Постанова
Іменем України
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 742/710/19
провадження № 61-8755св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, орган опіки
та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 грудня 2020 року
в складі судді Бездідько В. М. та постанову Чернігівського апеляційного суду
від 28 липня 2022 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Вініченко Б. Б., Новіков О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просила:
1) скасувати висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області
від 13 лютого 2019 року № 1 "Про недоцільність повернення дітей
на виховання матері, яка повернулася з місць позбавлення волі";
2) повернути малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2,
на її виховання як матері.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначала, що вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 січня 2017 року, з урахуванням вироку Апеляційного суду Чернігівської області від 20 квітня 2017 року у справі
№ 742/3991/16-к її було засуджено до позбавлення волі, у зв`язку з чим над
її малолітніми дітьми була встановлена тимчасова опіка, а саме: над малолітньою ОСОБА_4 встановлено опіку та призначено опікуном ОСОБА_2, а ОСОБА_5 тимчасово влаштовано до родини бабусі ОСОБА_3
15 листопада 2018 року вона звільнена з місць позбавлення волі, 01 грудня
2018 року влаштувалась на постійну роботу до житлово-експлуатаційної дільниці 405 (далі - ЖЕД-405) Комунального підприємства "Керуюча компанія
з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (далі -
КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району
м. Києва") на посаду двірника І розряду; отримала кімнату, домовилась
про навчання ОСОБА_4 в спеціалізованій школі № 65 м. Києва, відносно ОСОБА_5 є підтвердження в електронному вигляді про можливість зарахування до дошкільного навчального закладу, створила належні умови
для проживання дітей.
Після звільнення з місць позбавлення волі вона звернулась до служби у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації та виконавчого комітету Линовицької селищної ради Прилуцького району для вирішення питання щодо повернення їй дітей. Проте орган опіки та піклування виконавчого комітету Линовицької селищної ради Прилуцького району надав висновок
про недоцільність повернення дітей на виховання матері.
Посилаючись на те, що цей висновок є недостатньо обґрунтованим і таким,
що суперечить інтересам дітей, просила його скасувати і повернути їй дітей.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 грудня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відібрання малолітніх дітей від опікунів та повернення їх позивачу суперечитиме якнайкращим умовам для виховання, навчання та розвитку дітей.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 січня 2021 року виправлено описку у рішенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 грудня 2020 року, а саме: у вступній частині виключено: "Заінтересованих осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ОСОБА_8, ОСОБА_4, представника заінтересованої особи", вступну та резолютивну частину рішення в змісті щодо третіх осіб у справі доповнено: " ОСОБА_8, ОСОБА_7, Прилуцька районна державна адміністрація, служба у справах дітей Прилуцької міської ради".
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
В апеляційному порядку справа переглядалась неодноразово.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 28 липня 2022 року рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 грудня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те,
що ОСОБА_1 на час розгяду справи не довела створення належних умов для проживання дітей, наявність матеріальних можливостей для їх належного утримання та зазначив, що вказані обставини не перешкоджають, після зміни обставин, покращення умов проживання, повторно звернутись до суду з позовом про повернення дітей.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У вересні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 грудня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 28 липня 2022 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права і зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо того, що суди дали неправильну оцінку наявним у справі доказам, порушили норми матеріального права, яке регулює повернення неповнолітніх дітей, поставили на перше місце матеріальну складову, взявши до уваги те,
що майновий стан опікунів значно кращий, ніж її майновий стан, та позбавили
її як матір права на участь у вихованні дітей.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 посилаються
на безпідставність її доводів, просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а прийняті у справі судові рішення - без змін.
Вказують на те, що позивач у справі як після звільнення з місць позбавлення волі, так і під час розгляду судами цієї справи не змінила свого ставлення
до дітей: вона не цікавилась дітьми, їх життям, навчанням, матеріальним забезпеченням.
Зазначають, що метою цього позову є не повернення дітей, а повернення права на дітей і отримання статусу одинокої багатодітної матері, що б дало
ОСОБА_1 право на додаткові соціальні гарантії та пільги. Позивач навіть пропонувала їм врегулювати спір мирним шляхом: нехай діти залишаються проживати у відповідачів, а до неї повернуться передбачені законом права
як матері.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2022 року справу призначено
до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 січня 2017 року, з урахуванням вироку Апеляційного суду Чернігівської області
від 20 квітня 2017 року, ОСОБА_1 засуджено до позбавлення волі.
Рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 31 січня 2017 року № 39 встановлено опіку над малолітньою
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та призначено опікуном ОСОБА_2, зважаючи на те, що до матері дитини застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а батько ОСОБА_7 перебуває
у місцях позбавленні волі.
Розпорядженням Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області від 28 грудня 2016 року № 516 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, дитину, яка залишилась без батьківського піклування, тимчасово влаштовано до родини бабусі ОСОБА_3 .
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 листопада
2018 року засудженій ОСОБА_1 замінено невідбуту частину покарання
у вигляді позбавлення волі на виправні роботи за місцем роботи засудженої
на строк невідбутої частини покарання 01 рік 09 місяць 23 дні з відрахуванням
у дохід держави 20 % заробітку щомісячно.
15 листопада 2018 року ОСОБА_1 була звільнена з місць позбавлення волі.
З 01 грудня 2018 року ОСОБА_1 працевлаштована на постійну роботу
в КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" на посаду двірника І розряду з наданням службового житла - кімнати в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1
Згідно з висновком Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Русанівка" позивач практично здорова, опікуном бути може. На обліку в наркодиспансері не перебуває, знята з обліку
19 грудня 2018 року.
ОСОБА_1 звернулась до виконавчого комітету Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області із заявою про повернення дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, їй на виховання у зв`язку з поверненням
із місць позбавлення волі.
Відповідно до актів обстеження матеріально-побутових умов, складених комісією Івковецької сільської ради Прилуцького району Чернігівської області
за результатами обстеження матеріально-побутових умов сім`ї
ОСОБА_3, від 15 квітня 2019 року та від 22 жовтня 2020 року опікун ОСОБА_3 проживає з онукою ОСОБА_5 у власному одноповерхову будинку зі зручностями, в якому створені всі побутові умови для життя
та розвитку дитини. ОСОБА_3 тримає підсобне господарство, отримує пенсію та соціальну допомогу за опікунство. Опікун з відповідальністю ставиться до виховання онуки ОСОБА_9, співпрацює з педагогами. Враховуючи викладене, комісія відмічає про те, що немає потреби у вилученні дитини від бабусі, яка є опікуном.
Згідно з копією акта та висновку оцінки потреб сім`ї/особи Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області від 21 жовтня 2020 року ОСОБА_3 (пенсіонерка, вдова) проживає разом з онукою ОСОБА_5, 2015 року народження, дитина доглянута, почувається добре, хворіє нечасто, медичні огляди проходить регулярно, помешкання та прилегла територія відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, дитина має окрему мебльовану кімнату, всім необхідним для життя та розвитку забезпечена.
З характеристики, наданої завідуючою Голубівським дошкільним навчальним закладом "Капітошка", встановлено, що ОСОБА_5 відвідує цей дошкільний навчальний заклад, дитина комунікабельна, відповідальна, охайна, доглянута, хворіє нечасто, опікун з відповідальністю ставиться до виховання ОСОБА_9, співпрацює із педагогами, за час перебування в групі не було жодного візиту батьків
Згідно з актом обстеження умов проживання сім`ї (особи), дитина ОСОБА_10 проживає з бабусею ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_11
в м. Прилуки, у трикімнатній квартирі, у квартирі є всі зручності, дитина має власний куточок для виконання домашніх завдань. Між бабусею та онукою панує повага та взаєморозуміння, відносини в родині дружні. Згідно з висновком комісії для дитини створені належні умови для проживання, виховання
та розвитку.
Станом на вересень 2019 року ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів перед ОСОБА_2 на користь ОСОБА_12 у розмірі
41 304,00 грн та заборгованість перед ОСОБА_13 у розмрі 58 421,95 грн.
Згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області
від 13 лютого 2019 року № 1 "Про недоцільність повернення дітей на виховання матері, яка повернулася з місць позбавлення волі" визнано недоцільним повернення дітей на виховання матері, оскільки це не відповідатиме найкращим інтересам дітей.
Відповідно до висновку судового експерта Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 23 жовтня 2020 року № 12 особливості емоційного відношення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
до матері ОСОБА_1 характеризуються негативним емоційним ставленням, напруженістю, відсутністю взаєморозуміння та бажання підтримувати з нею взаємостосунки. Особливості емоційного відношення батька ОСОБА_7 характеризуються як близькі, з підтриманням хороших взаємостосунків та взаємодією. Особливості емоційного відношення до бабусі ОСОБА_2 характеризуються дуже близькими взаємовідносинами, проявами любові, наявністю тепла родини, емоційної підтримки та піклування. Дитина ОСОБА_4 ідентифікує себе, як частину сім`ї ОСОБА_2, відчуває там себе потрібною, захищеною, повноцінною, самодостатньою
та впевненою у своєму майбутньому.
Під час розгляду справи суд встановив, що разом з ОСОБА_1
за адресою: АДРЕСА_2 проживав ОСОБА_14, з яким вони проживали як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу, а згодом ще й двоє новонароджених дітей.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.