Постанова
Іменем України
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 344/15735/20
провадження № 61-21044св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Фадєєва Наталія Ігорівна, на рішення Івано-Франківського міського Івано-Франківської області від 07 вересня 2021 року у складі судді Польської М. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Пнівчук О. В., Томин О. О.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
На обґрунтування позову посилалася на те, що вона є донькою ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На день його смерті вона не проживала з батьком, а разом з батьком у квартирі в м. Івано-Франківську проживав його рідний брат, її дядько ОСОБА_2 .
Першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_3 .
Позивачці не відомо про складання батьком заповіту, однак вона як донька померлого є спадкоємицею першої черги спадкоємців за законом.
Від спадщини вона не відмовлялась, проте пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Зазначений строк вона пропустила у зв`язку із доглядом за малолітньою дитиною та дідусем, який є людиною похилого віку та потребує стороннього догляду.
Крім того, позивачка тривалий час проживає у м. Києві та після запровадженням 12 березня 2020 року карантину у зв`язку із пандемією
COVID-19 побоювалася захворіти коронавірусом, між містами було припинено транспортне сполучення.
У серпні 2020 року їй було діагностовано бронхіальну астму після пожеж навколо Києва.
У зв`язку з цим позивачка просила визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, а саме причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, позивачка не вказала і їх немає.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що доводи заявниці про те, що вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька у зв`язку з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для неї, оскільки не могла вчасно звернутися до нотаріуса у зв`язку з необхідністю дотримання карантинних обмежень і запобіганню зараженню й поширенню коронавірусної хвороби, доглядом за малолітньою дитиною та за дідусем не можуть бути підставою для поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька у спадкоємця не було.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У грудні 2021 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Фадєєва Н. І., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, то закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання такої заяви.
З 12 березня 2020 року в Україні було запроваджено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби спричиненої коронавірусом.
Щоб не ставити під загрозу життя та здоров`я своїх близьких людей, позивачка була вимушена дотримуватися всіх карантинних норм та максимально обмежити соціальні контакти.
Крім того, початок введення карантину на всіх території України припадав на більшу частину шестимісячного строку звернення до нотаріуса.
У період дії карантину Міністерством юстиції України робота нотаріусів була дозволена з обмеженим прийомом громадян.
Також внаслідок карантинних обмежень було зупинено рух громадського транспорту, зокрема міжобласного сполучення, обмежувалось пересування громадян, що об`єктивно унеможливило прибуття позивачки з м. Києва до м. Івано-Франківська для подання заяви в нотаріальну контору.
Також після пожеж у квітні-травні 2020 року, які були неподалік м. Києва позивачка почала відчувати проблеми з диханням та припускала, що захворіла на коронавірус, проте на початку серпня 2020 року їй діагностували астму.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, Верховним Судом у постановах від 20 вересня 2021 року у справі № 206/3473/20, від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16.
У липні 2022 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_2 просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
На обґрунтування позову відзиву посилався на те, що позивачка не підтримувала зв`язок з батьком за його життя. Посилання позивачки на загальновідомі обставини наявності карантинних обмежень, її хворобу та далеку відстань між місцем постійного проживання та місцем знаходження спадкового майна не є поважними причинами пропуску шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4, від імені якої діє адвокат Фадєєва Н. І., на підставі пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 11).
Згідно з копією свідоцтва про народження від 14 вересня 1996 року батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а. с. 13). Батьки позивачки уклали шлюб 21 червня 1995 року (а. с. 18б).
Зі змісту позову та доказів випливає, що батьки позивачки розлучились 16 жовтня 2007 року та проживали окремо, ОСОБА_3 проживав у м. Івано-Франківську.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, виданого 16 серпня 2017 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_7, прізвище після державної реєстрації шлюбу з " ОСОБА_8" змінила на " ОСОБА_9" (а. с. 14).
Згідно з копією витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 з 01 вересня 2011 року зареєстрована у м. Києві.
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 16 квітня 1998 року квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_10 (який помер у 2012 році), його дружині ОСОБА_11 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 89)), сину - ОСОБА_3 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, який є батьком позивачки та братом відповідача), сину ОСОБА_2 (відповідачу) у рівних долях (а. с. 17).
ОСОБА_3 належало 1/4 частки у праві власності на зазначену квартиру.
До матеріалів справи долучено засвідчені копії спадкової справи, яка була заведена 31 серпня 2020 року (а. с. 60-69).
ОСОБА_2 спадщину прийняв у зв`язку з проживанням у спадковому майні, заяву про відмову від спадщини він не подавав.
Позивачка зазначала, що дізналась про смерть батька восени 2020 року, після влаштування дочки у садочок (тобто не швидше вересня 2020 року), як саме і від кого не пригадує, після чого звернулась одразу до суду.
Водночас як підставу обґрунтування позовних вимог посилалася на поважність причин пропуску саме через неможливість з березня 2020 року добратися до місця відкриття спадщини (карантинні обмеження) та через її захворювання з 13 серпня 2020 року (а. с. 19).
Строк для подання заяви про прийняття спадщини у цьому спорі для позивачки був визначений з 16 лютого 2020 року до 16 серпня 2020 року включно.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до загальних положень про спадкування, викладених у статтях 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, початком перебігу якого є час її відкриття.