Постанова
Іменем України
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 531/596/18
провадження № 61-21312 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях;
відповідач - ОСОБА_1 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 29 липня 2021 року у складі судді Косик С. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Панченка О. О., Пікуля В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що згідно наказу Регіонально відділення Фонду державного майна України по Полтавській області від 28 грудня 1993 року № 284 було прийнято рішення про приватизацію державного майна Октябрського цукрового комбінату шляхом перетворення його у відкрите акціонерне товариство "Бурякорадгосп Октябрського цукрового комбінату" (далі - ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрового комбінату").
Під час приватизації у 1994 році цілісного майнового комплексу Октябрського цукрового комбінату нежитлова будівля (магазин), площею 185 кв. м, розташована по АДРЕСА_1, яка є об`єктом соціально-побутового призначення, не увійшла до статутного капіталу ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрового комбінату" та була безоплатно передана йому в користування, у зв`язку з чим у товариства не виникло права власності на вказане нерухоме майно. Спірне майно перебувало на балансі ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрового комбінату", як об`єкт права державної власності.
12 червня 2002 року ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрового комбінату" було ліквідовано за рішенням загальних зборів товариства та скасовано його державну реєстрацію як юридичної особи, спірне державне майно залишилося без балансоутримувача.
Разом з тим, 10 вересня 2003 року між ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрового комбінату" та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (колишнього магазину), площею 185 кв. м, розташованої по АДРЕСА_1, про існування якого позивач дізнався 17 жовтня 2017 року із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по вказаному об`єкту.
Вважає, що спірне державне майно вибуло з володіння держави поза волею власника майна внаслідок незаконних дій відповідача, оскільки договір купівлі-продажу від 10 вересня 2003 року укладено з юридичною особою -ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрового комбінату", державну реєстрацію якого було скасовано на момент вчинення правочину та який не мав права відчужувати це майно, тому наявні підстави для витребування майна з чужого незаконного володіння відповідно до вимог статті 388 ЦК України, а оскільки факт оформлення відповідачем права власності на спірний об`єкт нерухомості свідчить про невизнання ним права власності держави на це майно, наявні підстави для визнання права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.
Ураховуючи викладене, позивач просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (колишнього магазину), площею 185 кв. м, розташованої по АДРЕСА_1, укладений 10 вересня 2003 року між ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрового комбінату" та ОСОБА_1 ; визнати право власності держави Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях на вказану будівлю; витребувати нежитлову будівлю (колишній магазин), площею 185 кв. м, розташований по АДРЕСА_1 із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях та стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 29 липня 2021 року у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу від 10 вересня 2003 року державну реєстрацію ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрового комбінату" було скасовано, тому цей правочин є недійсним.
Водночас, суд відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання правочину недійсним у зв`язку зі спливом позовної давності, оскільки про порушення свого права позивач дізнався ще у 2003 році при здійсненні перевірки об`єктів державного майна, зокрема, магазину по АДРЕСА_1, якою було встановлено, що в магазині зроблений пункт помелу зерна ПП ОСОБА_1 .
Також суд вважав недоведеним факт вибуття спірного об`єкта нерухомості від особи, якій воно передано власником, поза волею цієї особи, оскільки відповідач придбав спірне нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 10 вересня 2003 року, укладеним з ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрового комбінату", якому майно було передано позивачем у користування, тому положення пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях залишено без задоволення. Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 09 липня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що оспорюваний договір купівлі-продажу від 10 вересня 2003 року було укладено після скасування державної реєстрації ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрового комбінату", тому є правильними висновки суду першої інстанції, що цей правочин є недійсним в силу положень статті 48 ЦК УРСР 1963 року.
Застосовуючи строк позовної давності до позовних вимог про визнання правочину недійсним, суд першої інстанції вірно виходив із того, що позивачу ще з 2003 року було відомо про використання відповідачем спірної будівлі магазину як пункту помелу зерна, адже позивач неодноразово проводив перевірки утримання, збереження та використання майна, що обліковується на балансі ліквідованого ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрового комбінату", у тому числі, і спірної будівлі магазину. Доказів того, що позивач не міг дізнатися про порушення свого цивільного права раніше, суду не надано.
Отже, з 2003 року ОСОБА_1 відкрито користується спірним приміщенням, при цьому позивачем не зазначено обставин, які б перешкоджали йому отримати інформацію щодо наявності у відповідача законних підстав користування цим майном, тому є правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав, передбачених статтею 388 ЦК України для витребування спірного майна у відповідача, як добросовісного набувача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2021 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Машівського районного суду Полтавської області від 29 липня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року й ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Підставами касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідження судами належним чином зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 січня 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 531/596/18із Машівського районного суду Полтавської області.
У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій в порушення вимог частини третьої статті 267 ЦК України помилково застосовано строк позовної давності до вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу, за відсутності заяви відповідача про застосування позовної давності, що призвело до неправильного вирішення справи. В свою чергу, про існування оспорюваного договору купівлі-продажу від 10 вересня 2003 року та набуття права власності відповідачем на нежитлову будівлю (магазин), розташовану по АДРЕСА_1, позивач дізнався 17 жовтня 2017 року із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по вказаному об`єкту, тому є помилковими висновки судів попередніх інстанції про те, що строк позовної давності почав обліковуватися з моменту проведення перевірки у 2003 році.
Судами неправильно застосовано положення статті 388 ЦК України, не надано належної правової оцінки тій обставині, що на час приватизації цілісного майнового комплексу Октябрського цукрового комбінату спірна будівля магазину не увійшла до статутного капіталу цього підприємства як об`єкт соціально-побутового призначення, а була передана йому безоплатно у користування, у зв`язку з чим у підприємства та у ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрового комбінату", як правонаступника, не виникло право власності на спірне нерухоме майно за наслідками приватизації, а отже і права для його відчуження; спірне нерухоме майно вибуло із володіння держави за відсутності волевиявлення держави в особі уповноваженого органу приватизації - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, правонаступником якого є позивач, що є підставою для його витребування у відповідача.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що касаційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з тим, що доводи скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах, судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин. Вказував, що до ухвалення рішення судом першої інстанції представником відповідача було усно заявлено про застосування судом строку позовної давності, що не суперечить вимогам частини третьої статті 267 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 лютого 1995 року на виконання договору купівлі-продажу № 129 регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області та товариство покупців членів трудового колективу ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрового комбінату" підписали акт передачі державного майна, відповідно до якого останньому безоплатно було передано державне майно, згідно з інвентаризаційними описами та актом оцінки, вартістю 3 678 425 тис. крб, та одночасно передано на баланс ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрокомбінату" об`єкти соціально-побутового призначення, залишковою вартістю 414 007 тис. крб, та об`єкти житлового фонду, залишковою вартістю 39 768 тис. крб, для подальшого використання відповідно до плану приватизації (а. с. 10-11, 12-16, 21-22, 23, т.1).
04 вересня 1996 року видано свідоцтво про державну реєстрацію ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрового комбінату", відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 17 вересня 1996 року (а. с. 101, т. 1).
21 травня 2001 року на замовлення ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрового комбінату" виготовлено технічний паспорт на нежитлову будівлю (магазин), 1981 року побудови, площею 217,3 кв. м, розташовану по АДРЕСА_1, вартістю 2010 грн (а. с. 102-106, т. 1). Вказана нежитлова будівля як самовільно побудована, була узаконена ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрокомбінату" (а. с. 107-148, т. 1).
12 червня 2002 року ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрового комбінату" було ліквідовано та скасовано державну реєстрацію юридичної особи товариства (а. с. 24-25, т. 1).
10 вересня 2003 року між ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрового комбінату" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, за яким продавець передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) нежилу будівлю - магазин, розташований по АДРЕСА_1 (а. с. 35, т. 1).
У договорі купівлі-продажу від 10 вересня 2003 року вказано, що ціна продажу складає 1 588,34 грн, які оплачені покупцем в повному обсязі згідно квитанції від 10 грудня 2002 року (а. с. 36, т. 1), право власності на об`єкт переходить до покупця з моменту підписання договору сторонами.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 07 серпня 2017 року державним реєстратором Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області Фомічовою Ю. Г. за реєстраційним номером 1325016653216 зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на нежилу будівлю - магазин, розташований по АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 10 вересня 2003 року (а. с. 29-34, т. 1).
Відповідно до акту перевірки утримання, збереження, використання державного майна, яке знаходиться на балансі ВАТ "Бурякорадгосп Октябрського цукрового комбінату" від 03 грудня 2003 року, установлено, що в магазині 1981 року побудови зроблено пункт помелу зерна ПП ОСОБА_1 (а. с. 165-166, т. 1).
Встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час господарює у с. Іванівка Карлівського району Полтавської області у спірному приміщенні, де 20 років веде мукомельне господарство.
В суді першої інстанції до ухвалення рішення у справі стороною відповідача усно заявлено про застосування строку позовної давності.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.