Постанова
Іменем України
30 листопада 2022 року
місто Київ
справа № 359/4305/20
провадження № 61-7835св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство обслуговування повітряного руху України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Клименко Катерина Олегівна, на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року у складі судді Борця Є. О., та постанову Київського апеляційного суду від 30 березня 2021 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Сліпченка О. І., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - ДП "Украерорух", підприємство) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08 травня 2020 року до дня ухвалення судового рішення та матеріальної допомоги при звільненні працівника за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію в розмірі 426 200,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 04 травня 2005 року він безперервно працював у Регіональному структурному підрозділі "Київцентраеро" ДП "Украерорух" (далі - РСП "Київцентраеро" ДП "Украерорух"). Наказом ДП "Украерорух" від 04 травня 2020 року № 465/о він звільнений з роботи з 08 травня 2020 року за власним бажанням за статтею 38 Кодексу законів про працю України(далі - КЗпП України), у зв`язку з виходом на пенсію.
Станом на день звільнення він займав посаду інженера 1 категорії служби кондиціонування повітря та санітарно-технічного забезпечення РСП "Київцентраеро" ДП "Украерорух", його посадовий оклад становив 21 310,00 грн, стаж безперервної роботи склав повних 15 років.
В порушення пункту 6.25.2 колективного договору, укладеного між адміністрацією ДП "Украерорух" та профспілками, відповідач не виплатив йому матеріальну допомогу при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію в розмірі 20 посадових окладів, що становить 426 200,00 грн, посилаючись на складний фінансовий стан підприємства.
Оскільки відповідач не здійснив повного розрахунку при звільненні, просив стягнути з ДП "Украерорух" невиплачену йому матеріальну допомогу, передбачену пунктом 6.25.2 колективного договору та середній заробіткок за час затримки розрахунку при звільненні.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ДП "Украерорух" на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу у розмірі 426 200,00 грн.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що ДП "Украерорух"не виконало вимоги пункту 6.25.2 колективного договору, яким передбачено обов`язок роботодавця виплатити працівникові при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію матеріальну допомогу. Суд урахував доводи позивача про те, що він мав цілком обґрунтовані очікування на отримання матеріальної допомоги при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію. Відмову відповідача виплатити позивачу матеріальну допомогу, суд визнав свавільним втручанням роботодавця у право працівника на мирне володіння належними йому грошовими коштами, що гарантується частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та обумовив, що фінансовий стан ДП "Украерорух" не є підставою для відмови в задоволенні позову в частині стягнення матеріальної допомоги, а може слугувати підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду відповідно до статті 435 ЦПК України.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд урахував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 243/2071/18 та постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року у справі № 359/3889/18, а також взяв до уваги висновок Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) від 29 липня 2020 року № 2051/1.2 щодо негативного впливу на українську авіаційну галузь наслідків карантину, запровадженого у зв`язку з короновірусною хворобою. Установивши, що підставою затримки остаточного розрахунку з ОСОБА_1 стали обставини непереборної сили, що свідчить про відсутність вини ДП "Украерорух" у затримці проведення остаточного розрахунку з позивачем при звільненні, суд дійшов висновку про вимога позивача щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволенню не підлягає.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 березня 2021 року апеляційні скарги ДП "Украерорух" та ОСОБА_1, подану в його інтересах адвокатом Казаклом К. І. залишено без задоволення, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що позивач має право на отримання матеріальної допомоги, передбаченої пунктом 6.25.2 колективного договору, а також щодо відсутності вини ДП "Украерорух" у затримці проведення остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 .
Обгрунтовуючи відсутність підстав для покладення на ДП "Украерорух" відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, передбаченої статтею 117 КЗпП України, апеляційний суд також зазначив, що передбачена колективним договором матеріальна допомога у зв`язку з виходомпрацівника на пенсію не входить до фонду заробітної плати працівника, а тому на неї не можуть розповсюджуватися вимоги статті 117 КЗпП України.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Клименко К. О., на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 березня 2021 року, в якій заявник просив скасувати оскаржувані судові рішення в частині вирішених вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга заявника мотивована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій у порушення норм процесуального права встановили обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України). Відповідач не довів належними до допустимими доказами неможливість проведення з ним розрахунку в день звільнення. Висновок ТПП України від 29 липня 2020 року № 2051/1.2, на яких суди послалися в оскаржуваних судових рішенннях як на підставу відсутності вини ДП "Украерорух" у непроведенні розрахунку з працівником у день звільнення, не містить висновків про наявність форс-мажорних обставин на підприємстві у період з 16 березня 2020 року. Вказаний доказ є недопустимим, оскільки не відповідає національному законодавству та не встановлює підстав для відмови у стягненні з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Зазначене дає підставии для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність вини відповідача у непроведенні з позивачем повного розрахунку при звільненні на підставі недопустимого доказу.
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України) та витребувано матеріали справи.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Матеріали справи надійшли до Верховного Суду у червні 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2022 року задоволено клопотання ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Клименко К. О., зупинено касаційне провадження до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 905/857/19 (провадження № 12-56гс21).
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року касаційне провадження поновлено.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що ОСОБА_1 працював у РСП "Київцентраеро" ДП "Украерорух" з 04 травня 2005 року до 08 травня 2020 року. Стаж його безперервної роботи на підприємстві становить 15 років.
Наказом від 04 травня 2020 року № 465/о ОСОБА_1 звільнено з посади інженера І категорії служби кондиціонування повітря та санітарно-технічного забезпечення РСП "Київцентраеро" ДП "Украерорух" з 08 травня 2020 року за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за статтею 38 КЗпП України.
Згідно з пунктом 6.25.2 Колективного договору, укладеного між адміністрацією ДП "Украерорух" та профспілками (в редакції, чинній на час звільнення позивача), у випадку звільнення працівника за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію адміністрація гарантує надання матеріальної допомоги у розмірі: - при стажі безперервної роботи на підприємстві повних 5 років - 6 посадових окладів з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як таку, що збільшує посадовий оклад, за відповідним наказом; - за кожний повний рік роботи понад 5 років - по 2 посадових окладів з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як таку, що збільшує посадовий оклад, за відповідним наказом за кожний рік. В цілому максимальний розмір матеріальної допомоги не має перевищувати 20 посадових окладів.
Відповідно до пункту 14.1 Колективного договору усі виплати, пов`язані з перевищенням законодавчо-правових норм, здійснюються за рахунок власних коштів підприємства (за їх наявності) у послідовності пріоритетів, визначених додатком 26 до цього договору.
На підставі протоколу робочої групи з оперативного реагування на кризові ситуації фінансово-економічного характеру від 18 березня 2020 року № 2, ДП "Украерорух" прийнято рішення здійснювати лише обов`язкові виплати, які не пов`язані з перевищенням законодавчо-правових норм (заробітна плата для працівників та обов`язкові податки та збори) до 31 травня 2020 року включно з можливістю продовження заходу до досягнення стабілізації фінансового стану підприємства за окремим рішенням робочої групи з оперативного реагування на кризові ситуації фінансово-економічного характеру по результатам аналізу подальшого фінансово-економічного стану підприємства.
Листом від 14 травня 2020 року № 1-23.2/6015/20 ДП "Украерорух" повідомило ОСОБА_1, що у зв`язку зі складним фінансовим станом та відсутністю наявних коштів, підприємство немає можливості виплатити йому матеріальну допомогу, передбачену пунктом 6.25.2 колективного договору.
20 травня 2020 року набрала чинності нова редакції пункту 6.25.2 Колективного договору, за змістом якої у випадку звільнення працівника за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію при стажі безперервної роботи на підприємстві, адміністрація гарантує надання матеріальної допомоги у розмірі: 1) до досягнення працівником віку 60 років і 3 місяці: при стажі безперервної роботи на підприємстві повних 15 років - 10 посадових окладів з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови як таку, що збільшує посадовий оклад, за відповідним наказом; за кожний повний рік роботи понад 15 років - по 1 посадовому окладу з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як таку, що збільшує посадовий оклад, за відповідним наказом за кожний рік. В цілому максимальний розмір матеріальної допомоги не має перевищувати 15 посадових окладів з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як таку, що збільшує посадовий оклад; 2) інший вік до досягнення працівником 65 років при стажі роботи на підприємстві повних 15 років - 5 посадових окладів з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як такої, що збільшує посадовий оклад. Виплата матеріальної допомоги буде здійснюватися на основі договору між працівником та адміністрацією, типова форма якого повинна бути погоджена з профспілковою стороною. Відповідно до договору виплата матеріальної допомоги буде надаватися за схемою: 1 посадовий оклад з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як такої, що збільшує посадовий оклад, протягом 10 банківських днів з дати початку дії договору, залишок суми матеріальної допомоги по узгодженому графіку (орієнтовно 1 оклад з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як такої, що збільшує посадовий оклад, раз на 2 місяці, починаючи з 12 місяця з дати підписання договору). Договір на виплату матеріальної допомоги може бути підписаний за умови відсутності судового спору між працівником та підприємством з цього питання.
Для працівників, які досягли пенсійного віку і звільняються з підприємства у зв`язку з виходом на пенсію у 2020 році до 15 червня 2020 року, та таких, хто вже звільнився з підприємства у зв`язку з виходом на пенсію у 2020 році, та при звільненні не отримали матеріальну допомогу, адміністрація підприємства гарантує надання матеріальної допомоги у розмірі: при стажі безперервної роботи на підприємстві повних 5 років - 6 посадових окладів з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як такої, що збільшує посадовий оклад, за відповідним наказом; за кожний повторний рік роботи понад 5 років - по 2 посадових оклади з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як такої, що збільшує посадовий оклад, за відповідним наказом за кожний рік. Відповідно до договору виплата матеріальної допомоги буде надаватися за схемою: 1 посадовий оклад з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як такої, що збільшує посадовий оклад, протягом 10 банківських днів з дати початку дії договору, залишок суми матеріальної допомоги по узгодженому графіку (орієнтовно 1 оклад з урахуванням доплати за знання та постійне використання у роботі іноземної мови, як такої, що збільшує посадовий оклад, раз на 2 місяці, починаючи з 12 місяця з дати підписання договору). Договір на виплату матеріальної допомоги може бути підписаний до 01 липня 2020 року за умови відсутності судового спору між працівником та підприємством з цього питання.
Згідно з довідкою РСП "Київцентраеро" ДП "Украерорух" від 25 червня 2020 року № 69, середня заробітна плата ОСОБА_1 обчислена відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують даті звільненні, становить: середньомісячний заробіток - 49 452,83 грн; середньоденний заробіток - 1 595,26 грн.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Заявник оскаржує рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 березня 2021 року в частині вирішення вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а отже, касаційний суд переглядає справу лише у наведеній частині.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Клименко К. О., підлягає задоволенню частково з огляду на таке.