ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/3268/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Колос І.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Компанія)
на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.07.2022 (суддя Бойко Р.В.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 (головуючий суддя - Куксов В.В., судді Шаптала Є.Ю. і Яковлєв М.Л.)
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі" (далі - Товариство)
про забезпечення позову
у справі № 910/3268/22
за позовом Компанії
до акціонерного товариства "Банк Альянс" (далі - Банк)
про стягнення 1 717 000 000 грн.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство, та
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариства,
до: Компанії;
Банку
про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
1. У квітні 2022 року Компанія звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Банку про стягнення 1 717 000 000 грн.
Позов обґрунтовано тим, що Банк неправомірно не виконав своїх зобов`язань за банківською гарантією від 07.09.2021 №11122-21/1 (далі - Банківська гарантія), виданою на забезпечення зобов`язань Товариства за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.07.2019 №1196-01024 (далі - Договір), у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача коштів у зазначеному розмірі.
2. Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2022 (постановленою після усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду від 04.05.2022): відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у розгляді справи Товариство як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; визначено учасникам справи строки для надання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 14.06.2022.
3. У подальшому, у червні 2022 року, Товариством було подано до того ж суду позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в якому Товариство просило суд визнати такою, що не підлягає виконанню, Банківську гарантію, видану Банком.
В обґрунтування цього позову Товариство вказувало, що: направлені Компанією вимоги надіслані на електронну адресу Банку без нотаріально посвідчених копій документів, отримані Банком після завершення строку дії гарантії, а відтак у Банку відсутні були підстави для їх задоволення, внаслідок чого не настав гарантійний випадок; також виставлені бенефіціаром рахунки за вимогою не були приведені у відповідність до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2022 у справі №640/4677/22 про забезпечення позову, а заявлені у вимогах суми не є достовірними; таким чином, у зв`язку із завершенням строку дії гарантії та відсутністю гарантійного випадку гарантія є такою, що не підлягає виконанню.
4. Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2022: прийнято позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариства до Компанії та Банку про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, до розгляду з первісним позовом у цій справі; вимоги за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, об`єднано в одне провадження із первісним позовом шляхом залучення Товариства до участі у справі як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору; встановлено сторонам за позовом третьої особи строки для подання заяв по суті спору.
5. 30.06.2022 до господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства, в якій третя особа просила заборонити Банку здійснювати будь-які виплати за Банківською гарантією за вимогами Компанії вих. №01/10219 від 09.03.22022, вих. №01/10815 від 15.03.2022, вих. №01/11433 від 18.03.2022, вих. №01/11656 від 22.03.2022, вих. №01/11631 від 21.03.2022, вих. №01/12492 від 29.03.2022, вих. №01/12493 від 29.03.2022, вих. №01/12491 від 28.03.2022 (далі - Вимоги Компанії) до набрання законної сили судовим рішенням по справі №910/3268/22.
6. Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022:
- заяву Товариства про забезпечення позову задоволено;
- заборонено Банку здійснювати будь-які виплати за Банківською гарантією по Вимогам Компанії до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/3268/22;
- постановлено, що дана ухвала набирає законної сили з 05.07.2022, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 05.07.2025;
- визначено, що стягувачем за даною ухвалою є Товариство, а боржником - Банк.
7. Ухвалу та постанову мотивовано, зокрема, тим, що: обраний позивачем захід забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги за позовом третьої особи наявний зв`язок, доведено обставини щодо ймовірності істотного ускладнення чи унеможливлення ефективно захистити або поновити права або інтереси заявника, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття такого заходу.
8. У касаційній скарзі Компанія просить: скасувати оскаржувані ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи; відмовити в задоволенні заяви Товариства про забезпечення позову в цій справі; судові витрати за розгляд апеляційної та касаційної скарг покласти на Товариство.
9. Скаргу мотивовано необґрунтованістю та безпідставністю оскаржуваних судових рішень, прийняттям їх з порушенням норм матеріального і процесуального права.
10. У відзиві на касаційну скаргу Банк заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи, зокрема, про те, що невжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона Банку здійснювати будь-які виплати за Банківською гарантією по вимогам Компанії може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав Товариства, оскільки останнє не зможе у випадку встановлення судом у даній справі підставності та правомірності вимог Товариства захистити свої права у межах цього судового провадження без нових звернень до суду. Банк просить: касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін; судові витрати покласти на Компанію.
11. Товариством також подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу в якому Товариство заперечує щодо змісту касаційної скарги, вказує що: аргументи Компанії, викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не спростовують правильність прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій рішень; невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може призвести до нівелювання суті позову Товариства, що унеможливить ефективний захист порушених інтересів Товариства, та просить касаційну скаргу Компанії залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
12. У прийнятті оскаржуваних судових рішень з даної справи попередніми судовими інстанціями з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.
12.1. Предметом спору за позовом третьої особи є немайнова вимога Товариства про захист його прав шляхом визнання Банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.
12.2. У випадку невжиття заходів забезпечення позову, гарант (Банк) може у безспірному порядку перерахувати на користь бенефіціара (Компанії) суму Банківської гарантії, яка є предметом позовних вимог за первісним позовом у цій справі, а відтак ефективний захист у даному судовому процесі за позовом третьої особи втрачає свій зміст, оскільки виплата коштів гарантом за Банківською гарантією, яка є предметом позовних вимог за позовом третьої особи, під час розгляду цього спору знівелює значення судового рішення у випадку задоволення позову Товариства. У такому випадку для ефективного захисту своїх прав та законних інтересів Товариству необхідно буде ініціювати новий судовий спір про стягнення з бенефіціара безпідставно отриманих грошових коштів (стаття 1212 Цивільного кодексу України).
12.3. Водночас у разі сплати гарантом на користь бенефіціара грошових коштів за Банківською гарантією гарант набуває право на зворотну вимогу (регрес) до боржника (принципала) в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом та боржником, і, оскільки Товариством не визнається законність вимог Компанії, то ним не будуть задоволенні регресні вимоги гаранта, у зв`язку з чим останнім будуть нараховуватись штрафні санкції у вигляді пені та штрафу за порушення принципалом зобов`язання щодо відшкодування гаранту витрат за Банківською гарантією.
Отже, невжиття заходів забезпечення позову в даній справі зумовить нарахування штрафних санкцій, відповідальність за які буде покладено на Товариство (третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову), та зумовить виникнення інших судових спорів, що, у свою чергу, не відповідає принципам господарського судочинства та ефективному захистові порушеного права.
12.4. Обраний заявником захід забезпечення позову є тимчасовим, на період вирішення спору по суті, та має на меті зупинення вчинення на час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки у вигляді ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
12.5. Стосовно того, чи запропонований заявником захід забезпечення позову не матиме наслідком втручання у господарську діяльність Банку та Компанії або її зупинення:
- господарська діяльність Банку як банківської установи полягає у залученні у вклади коштів не конкретної особи або обмеженої кількості осіб, а необмеженої (на розсуд Банку) кількості фізичних та юридичних осіб і розміщення відповідних коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик. Тимчасова (до вирішення спору по суті) заборона Банку здійснювати будь-які виплати на виконання Банківської гарантії за певним переліком вимог бенефіціара не є втручанням у господарську діяльність Банку в розумінні статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльності";
- захід спрямований на зменшення ризику порушення майнових прав заявника, пов`язаних з перерахуванням коштів за Банківською гарантією, до вирішення справи по суті;
- вжиття заходів забезпечення позову не порушить прав позивача за первісним позовом, оскільки в разі задоволення первісного позову (що виключає задоволення позову третьої особи) такі заходи забезпечення перестануть діяти, та бенефіціар може отримати від гаранта гарантійну суму, яка може бути стягнута судом.