ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 908/2415/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
боржника: не з`явився,
кредиторів: не з`явився,
скаржника: Шельманчук М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2022 (колегія суддів у складі: Чередко А.Є. - головуючий, Мороз В.Ф., Кузнецов В.О.)
та постанову Господарського суду Запорізької області від 14.12.2021 (суддя Юлдашев О.О.)
у справі №908/2415/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Арт Капітал"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакінг Солюшинз"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи
1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.09.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакінг Солюшинз" (далі - Боржник), визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Арт Капітал" до Боржника у розмірі 1231000,00 грн основного боргу, введено процедуру розпорядження майном Боржника.
2. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.11.2021 віднесено кредиторські вимоги ТОВ "Бізнес Арт Капітал" в розмірі 1231000,00 грн основного боргу до четвертої черги задоволення, визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД" до Боржника у розмірі 30126565,95 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення.
3. 09.12.2021 відбулися збори кредиторів Боржника, на яких прийнято рішення клопотати перед господарським судом про визнання Боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Штельманчука М.С.
4. 13.12.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшли клопотання розпорядника майна боржника про визнання Боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, протокол зборів кредиторів Боржника від 09.12.2021, звіт розпорядника майна про проведену роботу із долученням відповідних документальних доказів, а також звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника.
5. Постановою Господарського суду Запорізької області від 14.12.2021, припинено процедуру розпорядження майном Боржника, визнано Боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, зобов`язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) у строк до 14.12.2022.
6. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022 визнано кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Боржника в розмірі 1777637,00 грн основного боргу з третьою чергою задоволення та 4540,00 грн судового збору з першою чергою задоволення.
7. 21.02.2022 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - Скаржник) звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову Господарського суду Запорізької області від 14.12.2021.
8. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.04.2022 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; банкрута - Боржника ліквідовано; провадження у справі закрито.
9. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2022 залишена без змін постанова Господарського суду Запорізької області від 14.12.2021.
Стислий зміст постанови суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
10. Постанова Господарського суду Запорізької області від 14.12.2021 мотивована наявністю підстав для визнання боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури.
11. Центральний апеляційний господарський суд в постанові від 22.08.2022 погодився з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі, оскільки протягом процедури розпорядження майном кредитори, боржник та розпорядник майна не запропонували та не знайшли жодних шляхів відновлення платоспроможності Боржника, збори кредиторів вирішили подати до господарського суду клопотання про визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а з обставин справи достовірно вбачається нездатність Боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.
12. При цьому апеляційний господарський суд відхилив доводи Скаржника про здійснення Боржником у 2020 році активної діяльності та наявності у Боржника станом на 31.03.2021 значних активів, адже вони не спростовують факту неплатоспроможності Боржника на час відкриття провадження у справі про банкрутство та ухвалення оскаржуваної постанови.
13. Також апеляційний господарський суд врахував, що на час відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Скаржника вже було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано Боржника, провадження у справі закрито, тому вчинені Скаржником заходи щодо оскарження лише постанови про визнання Боржника банкрутом є непослідовними та недостатніми, адже не призведуть до досягнення відповідного правового результату.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
14. Відповідно до звіту розпорядника майна Боржника про проведену роботу, висновку аналізу фінансово-господарської діяльності боржника Боржник перебував у матеріальному стані, недостатньому для погашення короткострокових та довгострокових зобов`язань. У процесі аналізу, проведеного згідно з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, установлено: відсутність ознак доведення до банкрутства Боржника, відсутність ознак приховування банкрутства, відсутність ознак фіктивного банкрутства. Коефіцієнт забезпечення власними засобами протягом аналізованого періоду значно нижче нормативного значення, що в свою чергу перекреслює можливість використання позасудових заходів відновлення платоспроможності Боржника. Коефіцієнти, що характеризують фінансовий стан підприємства, набагато нижче норми та вказують про здійснення діяльності підприємства за рахунок запозичених коштів, однак у зв`язку з об`єктивними умовами подальша діяльність підприємства є нерентабельною. Всі зобов`язання підприємства сформовані за рахунок кредиторської заборгованості, що знижує платоспроможність і фінансову стійкість підприємства, і збільшує його фінансову залежність перед кредиторами. Наявні активи боржника та дебіторська заборгованість відсутні.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
15. Скаржник подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду першої інстанції та постанову господарського суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про закриття провадження у справі.
16. Касаційна скарга (з урахуванням клопотання про усунення недоліків касаційного скарги) мотивована наявністю підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
17. Скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій не врахували правовий висновок щодо застосування положень статей 49, 58 КУзПБ у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №904/1693/19, від 17.05.2018 у справі №916/4932/15, від 14.08.2019 у справі №911/2672/17, від 19.09.2019 у справі №910/9136/18, від 09.10.2019 у справі №910/12349/18, від 23.01.2020 у справі №924/1155/18.
18. На думку Скаржника, господарський суд апеляційної інстанції проігнорував докази про наявні активи, які не досліджувалися при ухваленні постанови про визнання Боржника банкрутом. Зокрема, Скаржник не погоджується з висновком судів про відсутність активів Боржника та дебіторської заборгованості, посилаючись на відомості звітності Боржника.
19. Також щодо врахування господарським судом апеляційної інстанції наявності ухвали про ліквідацію Боржника Скаржник звертає увагу на те, що апеляційна скарга була ним подана до винесення вказаної ухвали, а також зазначає про можливість перегляду її за нововиявленими обставинами в разі скасування постанови про визнання Боржника банкрутом.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
20. Боржник 07.12.2022 подав до Верховного Суду пояснення на касаційну скаргу, які за своїм змістом є відзивом на касаційну скаргу та не підлягають прийняттю до розгляду відповідно до вимог статей 118, 295 Господарського процесуального кодексу України, адже подані після закінчення строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття провадження.
21. Інші учасники справи у встановлений судом строк відзиви на касаційну скаргу не надали.
Позиція Верховного Суду
22. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
23. Відповідно до статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
24. Загальні передумови для визнання боржника банкрутом визначені в Господарському кодексі України, згідно з частиною 4 статті 205 якого у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб`єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами. Наведені передумови конкретизовані в КУзПБ, який визначає порядок та процедуру визнання банкрутом юридичної особи за загальною процедурою банкрутства.
25. Згідно з визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ, банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.
26. Ліквідація банкрута є однією із судових процедур, які застосовуються щодо боржника (ст. 6 КУзПБ). За своєю суттю ліквідація є припиненням існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного банкрутом. Порядок проведення цієї процедури врегульований у розділі IV КУзПБ.
27. Перехід до зазначеної процедури, за наявності ознак банкрутства, відбувається у підсумковому засіданні суду в процедурі розпорядження майном боржника шляхом ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (ч.ч. 1, 3, 4 ст. 49 КУзПБ).
28. Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.
29. Ухваленню вказаної постанови передує судова процедура розпорядження майном боржника, порядок проведення якої врегульований у розділі IІ КУзПБ.
30. Під розпорядженням майном згідно з частиною 1 статті 44 КУзПБ розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).
31. Задля досягнення наведеної мети розпорядник майна зобов`язаний, зокрема: проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість (ч. 3 ст. 44 КУзПБ).
32. Зокрема, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.
33. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (ч. 2 ст. 49 КУзПБ).
34. Завданням підсумкового засідання суду на стадії розпорядження майном полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі, виходячи, зокрема, з клопотання комітету кредиторів. Проте остаточна оцінка зазначених обставин надається господарським судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство, виходячи з того, чи є можливим відновлення платоспроможності боржника без введення його ліквідаційної процедури, чи не приймалось рішення про введення ліквідаційної процедури комітетом кредиторів на шкоду більшості кредиторів - членів комітету кредиторів та чи є реальна можливість відновити платоспроможність боржника через застосування до нього процедури санації за наявності інвестора, чи наявні ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо.
35. Верховний Суд неодноразово наголошував, що, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неплатоспроможність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, які передбачені в процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, зокрема, передбаченої у ч. 3 ст. 44 КУзПБ.