ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року
м. Київ
Справа № 916/1941/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Банаська О. О. - головуючого, Огородніка К. М., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
боржника ОСОБА_1 : Якових Є. В. (в режимі відеоконференції)
Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України": Бабенко Н. С. (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022
у складі колегії суддів: Аленіна О. Ю. (головуючого), Поліщук Л. В., Філінюка І. Г.
та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.07.2022
у складі судді Лепехи Г. А.
у справі за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Вступ
1. Боржник - фізична особа подав до господарського суду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, до якої додав, зокрема, декларації про майновий стан за 2018-2020 та проєкт плану реструктуризації його боргів.
2. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновків, що боржник не виконав покладених на нього обов`язків щодо надання повної і достовірної інформації про майновий стан свій і членів сім`ї та стосовно підготовки та подання на розгляд плану реструктуризації боргів, а тому закрив провадження у справі, пославшись на пункт 1 частини сьомої статті 123, частину одинадцяту статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КузПБ).
3. Боржник оскаржив рішення місцевого та апеляційного суду у касаційному порядку, стверджуючи, що в деклараціях про майновий стан зазначив усю відому йому інформацію, а план реструктуризації боргів не було затверджено через недобросовісну поведінку кредитора, тому неспроможність боржника виконати грошові зобов`язання є підставою для визнання його банкрутом і введення процедури погашення боргів відповідно до частини першої статті 130 КУзПБ, а не для закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
4. Виходячи з доводів касанта та змісту оскаржуваних рішень на вирішення Верховного Суду в цій справі постали питання:
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи щодо невідображення в деклараціях інформації про майновий стан членів сім`ї боржника (сина, дочки, батька) у зв`язку з ненаданням останніми відповідної інформації (застосування пункту 1 частини сьомої статті 123, частини одинадцятої статті 126 КУзПБ)?
- наявності/відсутності підстав для переходу до наступної процедури - погашення боргів боржника за відсутності погодження проєкту плану реструктуризації кредитором/ами (застосування частини першої статті 130 КУзПБ)?
5. Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій та залишив касаційну скаргу без задоволення з огляду на таке.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
6. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність на підставі статті 113 КУзПБ.
7. Обґрунтовуючи цю заяву боржник зазначив, що має прострочені грошові зобов`язання перед кредиторами - Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі також - АТ "Державний ощадний банк України") у розмірі 668 971,58 дол. США та 23 903 624,98 грн та перед Публічним акціонерним товариством "МТБ банк" у розмірі 1 046 525,84 дол. США та 9 431 251,22 грн, які не може виконати через недостатність майна і коштів для повного задоволення вимог кредиторів.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
8. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2016 у справі № 522/28552/13-ц позов ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами було задоволено - стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії від 13.09.2007 № 1565 у розмірі 668 971,58 дол. США та 23 903 624,98 грн.
9. Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 05.11.2015 у справі № 1522/24063/12 було змінено рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.01.2015 в частині позовних вимог ПАТ "Марфін Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнено солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Марфін Банк" за укладеним між ВАТ "Морський транспортний банк" та ОСОБА_2 кредитним договором від 13.06.2006 № 372/Р заборгованість станом на 15.11.2012 за кредитом у сумі 697 685,98 дол. США, процентами в сумі 348 839,86 дол. США, а всього заборгованість за кредитом та процентами загальною сумою 1 046 525,84 дол. США; пеню за несплату тіла кредиту за період з 01.07.2010 по 14.11.2012 у сумі 983 107,32 грн, пеню за сплату процентів за період з 03.08.2009 по 14.11.2012 у сумі 4 076 376,95 грн, а всього пеню загальною сумою 5 059 484,27 грн.
10. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29.02.2016 у справі № 522/12260/14 позов ПАТ "Марфін Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки було задоволено. Стягнено на користь ПАТ "Марфін Банк" у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4 371 766,95 грн, а саме: заборгованість за несплату відсотків за користування кредитом за період з 01.02.2013 по 26.06.2014 включно у розмірі 1 649 160,50 грн; неустойку (пеню) за несплату тіла кредиту за період з 01.02.2013 по 26.06.2014 включно у розмірі 1 781 531,62 грн; неустойку (пеню) за несплату відсотків за користування кредитом за період 01.02.2013 по 26.06.2014 включно у розмірі 941 074,83 грн.
11. У деклараціях про майновий стан за 2018, 2019 та 2020 роки, що були подані ОСОБА_1 разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржник зазначив, що до членів його сім`ї належать дружина ОСОБА_2, сини ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, донька ОСОБА_6, батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_7 .
12. Після перевірки арбітражним керуючим цих декларацій, боржником було надано виправлені декларації за 2018, 2019 та 2020 роки у яких, серед іншого, зазначено, що син ОСОБА_5, донька ОСОБА_6 та батько ОСОБА_3 не надали відповідної інформації про майно, доходи та витрати.
13. При цьому боржник не зазначив про об`єктивну неможливість отримання інформації з офіційних джерел щодо наявності у членів його сім`ї, зокрема сина ОСОБА_5, доньки ОСОБА_6 та батька ОСОБА_3 доходу, рухомого та нерухомого майна, витрат тощо.
14. У деклараціях боржника не відображена інформація, що міститься на офіційному вебсайті Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності ("Укрпатент") про те, що боржнику ОСОБА_1 належать свідоцтво України на торгівельну марку № 208309, яке зареєстровано 25.01.2016 та діє до 20.08.2025, а також свідоцтво України на торгівельну марку № 207353, яке зареєстровано 25.12.2015 та діє до 23.09.2025
15. Така інформація відсутня і у поданому боржником до суду першої інстанції проєкті плану реструктуризації його боргів.
16. У цьому проєкті плану реструктуризації боргів боржника було зазначено підстави виникнення заборгованості, її розмір та про відсутність у боржника майна, а також запропоновано для задоволення вимог кредиторів реалізувати належні боржнику 100 % статутного капіталу ТОВ "Каміон" та, за відсутності доходів, коштів та майна для задоволення вимог кредиторів, незадоволені вимоги - списати.
17. У матеріалах справи наявний лише проєкт плану реструктризації, однак взагалі відсутній план реструктуризації наданий боржником, який містив би всі необхідні відомості, як то передбачено статтею 124 КУзПБ.
18. Єдиний наявний у матеріалах справи проєкт плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 відомостей на які посилається боржник в апеляційній скарзі (положення про доходи, які він отримує (заробітна плата, пенсія, тощо), доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів: кошти одержані від продажу його майна (пункт 5.2. плану), розмір суми, яка щомісячно залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб: за відсутності працевлаштування кошти на задоволення побутових потреб у боржника будуть відсутні (пункт 9 плану), а також про те, що вимоги кредиторів будуть задоволені за рахунок продажу 1/6 квартири, після виділення частки боржника та продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Каміон") не містить як і зазначених пунктів плану реструктуризації.
19. Боржник, який, за його твердженням не отримує жодного доходу, зокрема заробітної плати, пенсії тощо, не повідомив, які обставини об`єктивно (зокрема, але не виключно повна або часткова недієздатність тощо) перешкоджають йому працевлаштуватися чи у інший спосіб утримувати себе та погашати борги.
Короткий зміст рішень місцевого господарського суду
20. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2021 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1, введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів.
21. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Коваленко І. А., скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, провадження у справі про неплатоспроможність боржника закрито.
22. Мотивуючи це рішення суд послався на неподання достатніх відомостей про майновий стан боржника та членів його сім`ї, зокрема неповноту цієї інформації у деклараціях про майновий стан боржника, а також на невідповідність поданого боржником проєкту плану реструктуризації його боргів критеріям реальності (виконуваності) та вимогам до його змісту визначеним у статті 124 КУзПБ.
23. Отже, врахувавши, що план реструктуризації боргів боржника кредиторами не схвалено та підстави для переходу до процедури погашення боргів боржника відсутні місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 123, частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
24. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 залишено без змін.
25. Апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду зазначивши, що ненадання боржником усіх повних та достовірних відомостей щодо майна, доходів та витрат його і членів його сім`ї, за несумлінного виконання боржником його обов`язків, зокрема невжиття заходів щодо отримання доходу задля погашення існуючої значної заборгованості, а також ненадання боржником плану реструктуризації та невідображення у проєкті плану реструктуризації всіх відомостей, що передбачені статтею 124 КУзПБ, не може свідчити про добросовісну поведінку боржника, що відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 123, частини одинадцятої статті 126 КУзПБ є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
Рух касаційної скарги
26. 08.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 у справі № 916/1941/21.
27. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/1941/21 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), Огородніка К. М., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2022.
28. Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2022 відкрито касаційне провадження, призначено справу до розгляду на 25.11.2022 та надано її учасникам строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
29. Ухвалою від 25.11.2022 розгляд справи відкладено до 08.12.2022.
30. У судовому засіданні 08.12.2022 взяли участь представники боржника та АТ "Державний ощадний банк України", інші учасники справи явку своїх представників не забезпечили.
31. Заяв від учасників справи щодо неможливості участі у судовому засіданні чи реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надійшло.
32. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
33. Участь представників сторін у судовому засіданні, призначеному на 08.12.2022, обов`язковою не визнавалася.
34. З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявного у судовому засіданні складу учасників.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнений виклад вимог та доводів касаційної скарги
35. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 і ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.07.2022 у справі № 916/1941/21 та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
36. Визначаючи підстави касаційного оскарження касант стверджує, що судами попередніх інстанцій:
- порушено приписи частини одинадцятої статті 126 КУзПБ та неправильно застосовано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність;
- безпідставно залишено поза увагою те, що боржник ОСОБА_1 надав суду усю відому йому інформацію про майновий стан свій та членів сім`ї, а план реструктуризації боргів боржника не було схвалено саме через неголосування кредитора - АТ "Державний ощадний банк України", якому 21.02.2022 арбітражний керуючий надіслав електронною поштою план реструктуризації боргів боржника та пропозицію провести збори кредиторів шляхом опитування;
- не враховано, що арбітражним керуючим була перевірена інформація щодо майна і доходів боржника та членів його сім`ї та жодних розбіжностей не було встановлено;
- за відсутності жодних доказів приховування боржником майна, суд при вирішенні питання щодо переходу до наступної процедури неплатоспроможності мав врахувати недобросовісну поведінку саме кредитора, проте не встановив обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та припустився "надмірного формалізму";
- порушено статті 13, 236 ГПК України та не взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/879/18 щодо належного мотивування судами відхилення доводів сторін;
- рішення суду про закриття провадження порушує право боржника на вихід зі скрутного фінансового становища та повністю нівелює суть КУзПБ адже те, що боржник не може виконати грошові зобов`язання є підставою для визнання його банкрутом відповідно до статті 130 КУзПБ, а не для закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(АТ "Державний ощадний банк України")
37. Кредитор проти задоволення касаційної скарги заперечило, посилаючись на очевидно недобросовісну поведінку боржника та правильність висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до частини сьомої статті 123, частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, а також відповідність цих висновків правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 918/127/20, від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
38. Щодо наведених у пункті 4 цієї постанови питань, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, зазначає таке.
Щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у випадку невідображення в деклараціях інформації про майновий стан членів сім`ї боржника у зв`язку з ненаданням останніми відповідної інформації
39. Із введенням в дію 21.10.2019 КУзПБ запроваджено новий інститут, який застосовується до врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
40. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 акцентував, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
41. У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).
42. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
43. Отже, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.
44. Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.
45. Реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
46. Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
47. Саме тому, реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи. Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміку розміру активів за відповідний період (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
48. Суди попередніх інстанцій у цій справі встановили, що у деклараціях про майновий стан за 2018, 2019 та 2020 роки, що були подані ОСОБА_1 разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржник зазначив, що до членів його сім`ї належать дружина ОСОБА_2, сини ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, донька ОСОБА_6, батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_7 .
49. Після перевірки арбітражним керуючим цих декларацій, боржником було надано виправлені декларації за 2018, 2019 та 2020 роки у яких, серед іншого, боржник зазначив, що син ОСОБА_5, донька ОСОБА_6 та батько ОСОБА_3 не надали відповідної інформації про майно, доходи та витрати.
50. При цьому боржник не обґрунтував об`єктивну неможливість отримання інформації з офіційних джерел щодо наявності у членів його сім`ї, зокрема сина ОСОБА_5, доньки ОСОБА_6 та батька ОСОБА_3 доходу, рухомого та нерухомого майна, витрат тощо.
51. До того ж, у деклараціях боржника не відображена інформація, що міститься на офіційному вебсайті Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності ("Укрпатент") про те, що боржнику ОСОБА_1 належать свідоцтво України на торгівельну марку № 208309, яке зареєстровано 25.01.2016 та діє до 20.08.2025, а також свідоцтво України на торгівельну марку № 207353, яке зареєстровано 25.12.2015 та діє до 23.09.2025.
52. Отже, як правильно зауважив апеляційний суд боржник у деклараціях про майновий стан за 2017, 2018 та 2019 роки зазначив неповну інформацію стосовно власних активів та майна, доходів і витрат членів його сім`ї, обмежившись посиланням на те, що члени сім`ї не надали такої інформації, зокрема стосовно їх доходів, інших грошових виплат, нерухомого майна.
53. З приводу правової оцінки цих обставин Верховний Суд зауважує, що КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля спонукання боржника до належного виконання обов`язків та уникнення недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).
54. Конструкція частини сьомої статті 123 КУзПБ побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.
55. До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
56. Враховуючи призначення цієї норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).