ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 620/5701/20
адміністративне провадження № К/9901/38429/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 (суддя - Лобан Д.М.) та постанову Шостого апеляційного адмінстративного суду від 16.09.2021 (судді - Безименна Н.В., Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.)
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати незаконними дії відповідача щодо обмеження максимального розміру призначеної пенсії,
- зобов`язати відповідача з 01.09.2020 здійснити перерахунок та виплату в подальшому пенсії без обмеження її максимального розміру.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами встановлено, що до серпня 2020 року позивач проходив військову службу в Збройних Силах України.
Наказом Міністра оборони України позивач був відряджений для подальшого проходження служби до Украероруху для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі.
Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 03.08.2020 №359, позивач був звільнений з військової служби у запас за підпунктом "к".
Наказом Украероруху від 31.08.2020 №549/о, на підставі наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 03.08.2020 №359, був звільнений з посади заступника керівника польотів (оперативного чергового) центру організації повітряного руху служби аеронавігаційного обслуговування регіонального структурного підрозділу "Київцентраеро" Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області позивачу була призначена пенсія за вислугу років, в розмірі 70% грошового забезпечення.
Відповідно до розрахунку пенсії позивача з 01.09.2020 її розмір з надбавками становить 26755,43 грн, при цьому до неї застосовано обмеження максимальним розміром - 17120,00 грн.
Вважаючи застосування такого обмеження неправомірним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позовні вимог обгрунтовані протиправністю дій відповідача щодо виплати пенсії в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, оскільки неконституційність таких обмежень визнано рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.02.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021, позов задоволено частково.
Визнано незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження максимального розміру пенсії, призначеної ОСОБА_1 .
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.09.2020 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка передбачала обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром, з 20.12.2016 відсутня у вказаному Законі.
Крім того, суди виходили з того, що буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Таким чином, ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачає положень, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що про відсутність підстав для обмеження розміру пенсії позивача, призначеної відповідно до умов Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" десятьма прожитковими мінімумами.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального та процесуального права що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.
Покликається на те, що пенсія позивачу була призначена після прийняття Закону №3668, який неконституційним не визнавася, а тому пенсійним органом правомірно було застосовано положення вищевказаного Закону щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.06.2020 у справі №580/234/19. В свою чергу судами попередніх інстанцій невірно встановлено, що пенсія позивача не підлягає обмеженню максимальним розміром.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд вже розглядав справи, в яких поставало питання щодо законності обмеження пенсійним органом пенсії, призначеної пенсіонерам за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Так, у постанові від 07.10.2022 у справі №640/7973/21 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
"Згідно із Законом України від 24.12.2015 №848-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст. 43 Закону №2262-XII доповнено частиною 7 про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр,є нереалізованими.