У Х В А Л А
07 грудня 2022 року
м. Київ
Справа № 990/146/22
Провадження № 11-134заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.
розглянула матеріали апеляційної скарги Етичної ради на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року у справі № 990/146/22 за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради, Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), треті особи: Рада суддів України, ОСОБА_2, про визнання дій протиправними і зобов`язання утриматися від вчинення дій та
ВСТАНОВИЛА:
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 23 листопада 2022 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою Етичної ради на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року у справі № 990/146/22 за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради, ВРП, треті особи: Рада суддів України, ОСОБА_2, про визнання дій протиправними і зобов`язання утриматися від вчинення дій.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду передав справу № 990/146/22 до Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до вимог статті 306 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснено підготовку справи до розгляду.
Згідно із частиною третьою статті 311 КАС України Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.
Оскільки в цій справі предметом апеляційного перегляду є ухвала про передачу справи за підсудністю до іншого суду, то Велика Палата Верховного Суду в межах поданої апеляційної скарги лише перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, при цьому фактичні обставини справи в такому випадку не підлягають з`ясуванню та оцінюванню.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини" (Axen v. Germany), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії" (Varela Assalino v. Portugal), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.