Постанова
Іменем України
23 листопада 2022 року
м. Київ
Справа № 2318/1249/2012
Провадження № 14-96свц22
Велика Палата Верховного Суду у складі
головуючого судді Рогач Л. І.,
судді-доповідачаГудими Д. А.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.
за участю
секретаря судового засідання Штихна В. О.,
заявникаОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 (далі - заявник) про перегляд за виключними обставинами ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2012 року, ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 30 липня 2012 року та рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2012 року (далі - заява про перегляд судових рішень) у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до заявника про визнання інформації недостовірною та стягнення моральної шкоди.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Короткий зміст позовної заяви
1. 28 лютого 2012 року позивач звернувся з позовом, в якому з урахуванням уточнень (т. 1, а. с. 103) просив:
1.1. Визнати недостовірними твердження заявника:
1.1.1. В апеляційній скарзі на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 7 жовтня 2010 року у справі № 2-2412-2010, яку заявник подав у жовтні 2010 року, а саме: "… оскільки відповідачем являється ОСОБА_3 - дружина ОСОБА_2 - голови Вищої ради юстиції, який насильно ввів її співзасновником ВТФ "Сяйво" та в даний час фактично керує рейдерською атакою на заволодіння майном... це колись може бути враховано головою Вищої ради юстиції при призначенні на чергову посаду тощо. Так роблять Пукачі при Кравченках".
1.1.2. В останньому абзаці третього аркуша поданої заявником до Уманського міськрайонного суду Черкаської області у грудні 2010 року позовної заяви про визнання неправомірними рішень зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельної фірми "Сяйво" (далі - ТзОВ "ВТФ "Сяйво") про усунення з посади директора товариства та звільнення з цієї посади, поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, а саме: "Таке беззаконня зі сторони співзасновників скеровано чоловіком співзасновниці ОСОБА_3 - ОСОБА_2, який працює головою Вищої ради юстиції".
1.1.3. У заяві про відвід головуючого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської областіКоваля А. Б., яку заявник подав у 2011 році та вказав, що позивач надав вказівки цьому судді ухвалити незаконні рішення.
1.1.4. У заяві про вчинення злочину від 13 лютого 2011 року, яку заявник подав до Уманського РВ УМВС України в Черкаській області, а саме: "… бистріше всього, волю ОСОБА_2 . По скільки мені відомо, що він тисне на слідство як прокуратури, так і міліції, в основному він контролює процеси в Уманському міськрайонному суді. Він кришує незаконні дії ОСОБА_4 та інших...".
1.1.5. У заяві про вчинення злочину від 11 січня 2012 року, яку заявник подав прокуророві Уманського району Черкаської області, а саме: "... дані висновки були нею підписані під впливом голови Вищої ради юстиції ОСОБА_2.."; "Виходячи з вище наведеного, чітко видно, що ОСОБА_5 була в зговорі з засновниками ОСОБА_6 та ОСОБА_2, а також в. о. директора ОСОБА_7, сприяла фальсифікації внеску...".
1.1.6. У заяві про вчинення злочину шляхом підроблення документів від 30 січня 2012 року, яку заявник подав прокуророві Уманського району Черкаської області, а саме: "... при поданні позовних заяв до судів ОСОБА_2 впливав на їх рішення і мені за першими інстанціями безпідставно було відмовлено в позовах, але злочини, вчинені суддями також будуть розглянуті ВККС України, а потім і до прокуратури".
1.2. Стягнути із заявника відшкодування моральної шкоди, завданої приниженням честі, гідностіта ділової репутації, у сумі 160 000 грн.
2. Позов мотивував так:
2.1. Упродовж 2011 року - початку 2012 року внаслідок поширення наведеної інформації, яка є негативною, заявник порушив особисті немайнові права позивача, завдавши шкоди його честі та гідності. Звертаючись із указаними документами, заявник не мав наміру захистити свої права чи провести перевірку будь-яких фактів і доводів, а прагнув принизити честь та гідністьпозивача як громадянина України.
2.2. Упродовж 2011 року позивач відчував моральні страждання, пов`язані з безпідставними наклепами та обвинуваченнями у вчиненні тяжких злочинів. Тому йому треба докласти додаткових зусиль, аби повернути нормальні стосунки з членами сім`ї та дітьми, прикладом для яких він намагається бути, без страху отримати нову скаргу на нього від заявника.
2.3. У твердженнях заявника є також згадка про посаду, яку обіймав позивач. Заявник зробив це для того, аби принизити ділову репутацію позивача як керівника органу державної влади. Через приниження ділової репутації позивача, зумовлене поданням заявником документів, у яких є недостовірна інформація, позивач вимушений додатково організовувати своє життя для відновлення репутації, яку умисно та безпідставно заплямував заявник.
2.4. Визначаючи розмір відшкодування завданої моральної шкоди, слід урахувати середню заробітну плату позивача, що становить 20 000 грн. З огляду на обсяг завданих позивачеві моральних страждань із заявника треба стягнути таке відшкодування у сумі 160 000 грн. Ці кошти у разі задоволення вимоги позивач має намір передати школі-інтернату.
(2) Короткий зміст рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій
3. 16 травня 2012 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області ухвалив заочне рішення, згідно з яким позов задовольнив. Мотивував так:
3.1. Заявник поширив інформацію шляхом її доведення у письмових зверненнях до відома органів державної влади. Ця інформація стосується позивача, не пов`язана із зайняттям ним посади голови Вищої ради юстиції та виконанням відповідних посадових обов`язків. Така інформація є негативною для позивача та не відповідає дійсності. Тому є недостовірною.
3.2. Заявник поширив інформацію у справах, в яких позивач не був учасником. Вона є твердженнями про факти, а не оціночними судженнями, порушує особисті немайнові права позивача на недоторканість особистого та сімейного життя, на повагу до честі, гідності та ділової репутації. Заявник не довів достовірність такої інформації.
3.3. У діях заявника є склад цивільного правопорушення. Позивач довів факт поширення інформації саме заявником, а також порушення внаслідок цього особистих немайнових прав. Тому між діями заявника та наслідками у вигляді завданої позивачу моральної шкоди є причинно-наслідковий зв`язок.
3.4. Вказані висновки підтверджує, зокрема, рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2011 року у справі № 2-253-2011 про відмову у задоволенні позову заявника до ТзОВ "ВТФ "Сяйво", ОСОБА_6, ОСОБА_3 . 27 лютого 2012 року Апеляційний суд Черкаської області постановив ухвалу про залишення цього рішення без змін. Інформація про позивача, яку заявник навів у позовній заяві у тій справі, не була предметом чи підставою позову. Тому суд її не досліджував. А узадоволенні заяв про відвід головуючого судді Коваля А. Б. суд відмовив (див. ухвали від 29 грудня 2010 року, 18 січня та 5 травня 2011 року).
3.5. Позивач не є засновником ТзОВ "ВТФ "Сяйво", що підтверджує статут цього товариства за 2009 рік.
3.6. Неправдивість інформації, поширеної у заявах про вчинення злочину, які заявник адресував Уманському РВ УМВС України в Черкаській області та прокуророві Уманського району Черкаської області, підтверджують постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 17 та 20 листопада 2010 року.
3.7. Заявник не мав юридичних підстав поширювати відповідну інформацію про позивача, а хотів завдати шкоди особистим немайновим правам останнього та його діловій репутації як голови Вищої ради юстиції. На це у кожному із процесуальних документів заявника вказує згадка про зайняття позивачем зазначеної посади. Документи з наведеною інформацією заявник подавав щодо дій інших осіб, ніж позивач, і у справах, в яких той не брав участі.
3.8. Поширення заявником негативної інформації щодо позивача порушує право останнього на повагу до честі, гідності, ділової репутації, стосується його особистого і сімейного життя та завдає йому моральної шкоди. Вона полягає у приниженні честі, гідності, престижу та ділової репутації. Це відобразилося на стосунках з оточенням, рідними, дружиною. Інформацію про позивача заявник поширював тривалий час (у 2010 - 2012 роках) у різних органах державної влади. Тому про неї дізналося широке коло осіб, зокрема ті, хто брали участь у судовому процесі у справі № 2-253-2011 (судді, секретарі судових засідань, свідки, сторони, інші учасники).
3.9. Визначаючи розмір завданої позивачеві моральної шкоди, слід брати до уваги характер і розмір страждань, яких зазнав позивач, характер його немайнових втрат, їх тривалість, можливість відновлення, тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, посаду позивача, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. З урахуванням цих критеріїв заявлена до стягнення сума відшкодування моральної шкоди є обґрунтованою та домірною порушенням немайнових прав позивача.
4. 30 липня 2012 року Апеляційний суд Черкаської області постановив ухвалу про залишення без змін рішення суду першої інстанції. Мотивував ухвалу так само, як і останній його рішення.
5. 31 серпня 2012 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановив ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження. Вважав, що доводи касаційної скарги, додані до неї матеріали, зміст оскаржених судових рішень не давали підстав виснувати про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
(3) Короткий зміст рішення Європейського суду з прав людини
6. 20 вересня 2022 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі "Жвавий проти України" ("Zhvavyy v. Ukraine", заява № 6781/13) (далі також - рішення ЄСПЛ). Постановив, що Українапорушила статтю 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція; пункт 2 резолютивної частини рішення ЄСПЛ) та немає необхідності окремо розглядати питання прийнятності або суть нових скарг за статтею 6 Конвенції і статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (пункт 3 резолютивної частини рішення ЄСПЛ).
7. Згідно зі статтею 41 Конвенції ЄСПЛ зобов`язав Україну впродовж трьох місяців сплатити заявнику: 24 (двадцять чотири) євро та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися, в якості відшкодування матеріальної шкоди; 2 000 (дві тисячі) євро та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватись, в якості відшкодування моральної шкоди; 150 (сто п`ятдесят) євро і додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватись, в якості компенсації судових та інших витрат, які мають бути сплачені безпосередньо на банківський рахунок представника заявника. Відхилив решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції (пункти 4 і 5 резолютивної частини рішення ЄСПЛ).
(4) Початок провадження за заявою про перегляд судових рішень
8. 27 жовтня 2022 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява про перегляд судових рішень, датована20 жовтня 2022 року.
9. 28 жовтня 2022 року суддя Великої Палати Верховного Суду відкрив провадження за виключними обставинами про перегляд судових рішень у цій справі на підставі рішення ЄСПЛ іпризначив справу до розгляду. Цю ухвалу позивач отримав 2 листопада 2022 року разом із заявою про перегляд судових рішень. Заявник 3 листопада 2022 року підтвердив її отримання електронною поштою, а 12 листопада 2022 року отримав поштою.
10. 31 жовтня 2022 року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу, згідно з якою задовольнила заяву про участь заявника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а також відмовила у задоволенні його клопотання про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 33702687 від 3 серпня 2012 року в Уманському відділі державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Цю ухвалу позивач отримав 4 листопада 2022 року, а заявник - 12 листопада 2022 року.
11. 10 листопада 2022 року з Міністерства юстиції України надійшла копія Рішення разом з його автентичним перекладом українською мовою.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала заяву про перегляд судових рішень
12. Заявник вважав, що рішення ЄСПЛ, у якому встановлене порушення Україною статті 10 Конвенції, є підставою для відновлення настільки, наскільки це можливо, його попереднього юридичного стану. Тому просив скасувати ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2012 року та Апеляційного суду Черкаської області від 30 липня 2012 року, а також рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2012 року.
13. У судовому засіданні заявник підтримав заяву про перегляд судових рішень. Додатково попросив відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що у межах виконавчого провадження з виконання судових рішень на користь позивача із заявника вже стягнули частину коштів та арештували належне останньому рухоме, зокрема комбайн, і нерухоме майно.
(2) Позиція позивача
14. Позивач позицію щодо заяви про перегляд судових рішень не висловив.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Щодо строку звернення із заявою про перегляд судових рішень
15. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановив ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження 31 серпня 2012 року. ЄСПЛ ухвалив рішення у справі заявника тільки 20 вересня 2022 року. Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що заявник подав заяву про перегляд судових рішень поза межами десятирічного строку з дня набрання законної сили ухвалою суду касаційної інстанції. Однак вважає, що належне виконання рішення ЄСПЛ зумовлює необхідність ухвалення рішення за вказаною заявою.
16. Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон № 3477-IV) і статті 46 Конвенції Україна зобов`язана виконувати остаточне рішення ЄСПЛ в будь-якій справі, в якій вона є стороною.
17. За змістом пункту 2 частини другої статті 424 Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК України) з урахуванням приписів частини першої статті 423 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана з підстав, визначених частиною третьою статті 423 цього кодексу, не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України).
18. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що раніше вона вже виснувала, що ані стаття 46 Конвенції, ані Закон № 3477-IV не ставлять обов`язок держави виконати чинне рішення ЄСПЛ у залежність від строку, що минув з дня набрання рішенням національного суду законної сили. Враховуючи обставини конкретної справи, досвід деяких держав-членів Ради Європи щодо можливості звернення у виключних випадках до національного суду після встановлення ЄСПЛ порушень Конвенції та спливу присічного строку на таке звернення, також вважала, що відсутні підстави для закриття провадження за виключними обставинами через подання заяви про перегляд судових рішень після спливу десяти років з дня набрання такими рішеннями законної сили (див. постанову від 7 липня 2021 року у справі № 2-а-256/08 (пункти 47, 58, 59)).
19. Рішення ЄСПЛ, яке стало підставою для звернення заявника із заявою про перегляд судових рішень, набуло статусу остаточного після спливу десятирічного строку з дня набрання законної сили рішеннями національних судів. Отже, сплив такого строку не пов`язаний із несвоєчасним вчиненням заявником дій щодо звернення до національного суду з відповідною заявою, а зумовлений тривалим розглядом справи в ЄСПЛ. Тому пропуск десятирічного строку для звернення із заявою про перегляд судових рішень не можна ставити у вину заявникові.
20. ЄСПЛ констатував, що відновлення цивільного провадження було би найбільш належним способом відшкодування будь-якої іншої матеріальної шкоди, завданої заявнику, з огляду на встановлене порушення статті 10 Конвенції (пункт 19 рішення ЄСПЛ). Тобто ЄСПЛ прямо вказав на потребу у відновленні цивільного провадження для належного відшкодування заявникові завданої йому шкоди.
21. Велика Палата Верховного Суду бере до уваги конкретні обставини цієї справи, встановлені ЄСПЛ порушення Конвенції та необхідність відновити настільки, наскільки це можливо, попереднє юридичне становище заявника. У документах, наданих до суду, він зазначив, що триває виконавче провадження з виконання рішення суду першої інстанції про стягнення з нього 160 000 грн. Також пояснив, що для такого виконання вже сплатив частину коштів, а на майно накладений арешт. Отже, наслідки констатованого у рішенні ЄСПЛ порушення прав заявника досі впливають на його права. Такі наслідки не можна виправити інакше, ніж через повторний розгляд справи.
22. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне розглянути заяву про перегляд судових рішень, незважаючи на сплив встановленого процесуальним законом десятирічного строку з дня набрання законної сили ухвалою суду касаційної інстанції.
(2) Оцінка аргументів заявника, висновків ЄСПЛ і національних судів
23. Велика Палата Верховного Суду заслухала суддю-доповідача, заявника, оцінила доводи останнього та зміст встановлених у рішенні ЄСПЛ порушень Україною міжнародних зобов`язань і вирішила заяву про перегляд судових рішень задовольнити частково.
24. Глава 3 Закону № 3477-IV передбачає необхідність ужиття для виконання рішення ЄСПЛ, який констатував порушення Україною Конвенції, заходів індивідуального та загального характеру.
25. Якщо ЄСПЛ визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї, і якщо внутрішнє право держави, яка була стороною у справі, передбачає лише часткову компенсацію, ЄСПЛ у разі необхідності надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію (стаття 41 Конвенції).
26. За статтею 10 Закону № 3477-IV додатковими до виплати присудженого ЄСПЛ відшкодування (статті 7-9 цього Закону) заходами індивідуального характеру є: а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який особа мала до порушення Конвенції (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у рішенні ЄСПЛ.
27. Відновлення попереднього юридичного стану особи здійснюється, зокрема, шляхом повторного розгляду справи, включаючи відновлення провадження у справі (частина третя статті 10 Закону № 3477-IV).
28. Застосування restitutio in integrum можливе шляхом повторного розгляду справи, включаючи відновлення провадження у ній, у разі вжиття Україною заходів індивідуального характеру на виконання рішення ЄСПЛ у справі, в якій вона є стороною. Для цього слід враховувати Рекомендацію № R (2000) 2 Комітету Міністрів Ради Європидержавам-членам "Щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини". Відповідно до цієї рекомендації повторний розгляд справи, включаючи поновлення провадження, варто застосовувати, особливо тоді:
28.1. Коли потерпіла сторона і далі зазнає негативних наслідків від рішення, ухваленого на національному рівні, - наслідків, щодо яких справедлива сатисфакція не була адекватним засобом захисту і які не можна виправити інакше, ніж через повторний розгляд або поновлення провадження;
28.2. Коли рішення ЄСПЛ спонукає до висновку, що (а) оскаржене рішення національного суду суперечить Конвенції, або (б) в основі визнаного порушення лежали суттєві процедурні помилки чи положення, які ставлять під серйозний сумнів результат оскарженого провадження на національному рівні.