ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 607/15376/20
провадження № 51-226км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі
головуючого ОСОБА_4.,
суддів ОСОБА_5., ОСОБА_6.,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_7.,
прокурора ОСОБА_8.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
представника потерпілого ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції),
законного представника
потерпілого ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_9 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 серпня 2021 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210180000323 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 135 КК - на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 286 КК - на строк 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Цивільний позов потерпілого задоволено, стягнуто на користь ОСОБА_3 : з АТ "Страхова компанія "ТАС"матеріальну шкоду у сумі 10 885,04 грн, моральну шкоду у сумі 544,25 грн; з ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 699 455,745 грн.
Згідно з вироком суду 8 липня 2020 року приблизно о 18:50 ОСОБА_1, керуючи автомобілем "VOLKSWAGEN JETTA" (державний номерний знак НОМЕР_1 ), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись з с. Мишковичі Тернопільського району в напрямку с. Скоморохи Тернопільського району Тернопільської області, проявляючи злочину недбалість, будучи не достатньо уважним та не стежачи належно за дорожньою обстановкою, щоб в разі її зміни своєчасно відреагувати та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, порушуючи вимоги п.п.1.5, 1.10, 2.3 (б, д), 2.9. (а), 31.1, 10.1. ПДР, в межах населеного пункту по вул. Шевченка, що в с. Прошова Тернопільського району, Тернопільської області, безпідставно змінив напрямок руху автомобіля вправо, виїхав на праве узбіччя та здійснив передньою правою частиною автомобіля наїзд на малолітню дитину ОСОБА_3, який перебував на узбіччі навпроти будинку АДРЕСА_2. Після чого, не зупиняючи керований ним автомобіль залишив місце ДТП. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Крім цього, 8 липня 2020 року приблизно о 18:50 ОСОБА_1, достовірно знаючи, що внаслідок вчиненої ним дорожньо-транспортної пригоди, його діями були спричинені тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 та останній внаслідок удару автомобіля впав на узбіччя дороги, у зв`язку з чим перебував в безпорадному стані, оскільки внаслідок отриманих тілесних ушкоджень самостійно, без сторонньої допомоги був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження, допомогу потерпілому не надав, хоча мав змогу її надати, на місці пригоди не залишився, не надав первинної медичної допомоги потерпілому, не викликав карету "швидкої медичної допомоги", не повідомив органи Національної поліції про ДТП, залишивши потерпілого на узбіччі дороги без допомоги і з місця пригоди зник.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу захисника, а вирок - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить змінити вирок та ухвалу апеляційного суду та призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк: за ч. 1 ст. 135 КК - 2роки; за ч. 2 ст. 286 КК - 5 років без позбавленням права керувати транспортними засобами. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавленням права керувати транспортними засобами та із застосуванням положень ст. 75 КК звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки. Також просить зменшити розмір цивільного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди. Вказує на те, що судами безпідставно не визнано обставиною, що пом`якшує покарання - щире каяття. Зазначає, що засуджений вину визнав повністю, проте судами безпідставно визнано часткове визнання вини. Також вказує на те, що судами не в повній мірі враховано дані, що характеризують особу ОСОБА_1, а висновок суду про призначення засудженому максимального строку покарання, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, належним чином не мотивований, що залишилось поза увагою апеляційного суду. На думку захисника, з врахуванням того, що вчиненні ОСОБА_1 кримінальні правопорушення не відносяться до корупційних, тому є законні підстави для його звільнення від відбування покарання з випробуванням.
В запереченнях на касаційну скаргу представник потерпілого - ОСОБА_10. просить залишити її без задоволення, а рішення судів без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор, представник потерпілого та його законний представник заперечували проти її задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.