Постанова
Іменем України
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 208/1878/16-ц
провадження № 61-17356св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: ОСОБА_1 А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року в складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (далі - ПАТ "АКБ "Індустріалбанк") та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив стягнути з відповідача на його користь:
заборгованість за договором банківського строкового вкладу (депозиту) "Накопичувальний" №523597-10.08/0209 від 19 березня 2014 року в розмірі 546 910,19 грн, яка складається із заборгованості за вкладом у розмірі 75 000 грн, заборгованості за процентами у розмірі 71 289,04 грн, трьох відсотків річних у розмірі 11 256 грн, інфляційних втрат у розмірі 96 704,88 грн та пені згідно із Законом України "Про захист прав споживачів" у розмірі 292 660, 27 грн за період з 20 вересня 2014 року по 20 вересня 2019 року;
заборгованість за договором банківського строкового вкладу (депозиту) "Накопичувальний" №56959-10.09/0209 від 01 липня 2014 року в розмірі 293 353,58 грн, яка складається із заборгованості за вкладом у розмірі 47 000 грн, заборгованості за процентами у розмірі 44 674,46 грн, трьох відсотків річних у розмірі 7 054 грн, інфляційних втрат у розмірі 60 601,72 грн та пені згідно із Законом України "Про захист прав споживачів" у розмірі 134 023, 40 грн за період з 20 вересня 2014 року по 20 вересня 2019 року.
На обґрунтування позову зазначав, що 19 березня 2014 року він уклав з ПАТ "АБ "Експрес-Банк", правонаступником якого є ПАТ "АКБ "Індустріалбанк", договір банківського строкового вкладу "Накопичувальний" № 523597-10.08/0209, відповідно до умов якого банк прийняв від нього грошові кошти в розмірі 75 000 грн на строк 3 місяці по 19 червня 2014 року включно зі сплатою 26% річних
Окрім того, 01 липня 2014 року він уклав з банком договір банківського строкового вкладу "Накопичувальний" № 56959-10.09/0209, відповідно до умов якого банк прийняв від нього грошові кошти в розмірі 47 000 грн строком на 12 місяців по 01 липня 2015 року включно зі сплатою 19 % річних.
У вересні 2014 року він звернуся до банку з вимогою про повернення депозитного вкладу за договором № 523597-10.08/0209 у розмірі 75 000 грн з нарахованими відсотками, однак у видачі коштів було відмовлено з тих підстав, що вказаний договір банком не укладався. В цей же час він дізнався про те, що факт укладення договору банківського вкладу № 56959-10.09/0209 банком також не визнається.
Посилаючись на те, що він звернувся до УМВС України на Придніпровській залізниці із заявою про вчинене правопорушення, визнаний потерпілим у кримінальному провадженні, а на усі його неодноразові звернення банком надавались відповіді, що рішення про повернення грошових коштів буде прийнято після розслідування кримінального провадження, порушеного за фактом привласнення грошових коштів вкладників, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 березня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "АКБ "Індустріалбанк" на його користь заборгованість за договором банківського строкового вкладу (депозиту) "Накопичувальний" №523597-10.08/0209 від 19 березня 2014 року в загальному розмірі 329 249, 92 грн, з яких: 75 000 грн - заборгованість за вкладом; 71 289,04 грн - заборгованість по процентами; 11 256 грн - 3 % річних; 96 704, 88 грн - інфляційні втрати; 75 000 грн - пеня.
Стягнуто з ПАТ "АКБ "Індустріалбанк" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського строкового вкладу (депозиту) "Накопичувальний" №56959-10.09/0209 від 01 липня 2014 року в загальному розмірі 206 330, 18 грн, з яких: 47 000 грн - заборгованість за вкладом; 44 674,46 грн - заборгованість за процентами; 7 054 грн - 3 % річних; 60 601,72 грн - інфляційні втрати; 47 000 грн - пеня.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що письмова форма договорів банківських вкладів сторонами дотримана, квитанції підтверджують внесення коштів до банку, відтак не повертаючи грошові кошти за вимогою банк не виконав належним чином покладені на нього зобов`язання та позбавив вкладника права користуватись належним йому майном. Вказані обставини є підставою для стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості за вкладами, процентами, 3 % річних та інфляційних втрат у розмірі, визначеному позивачем.
Оскільки банк прострочив виконання зобов`язання з видачі позивачу належних йому за договором банківського строкового вкладу (депозиту) "Накопичувальний" № 523597-10.08/0209 від 19 березня 2014 року грошових коштів в сумі 75 000 грн та за договором банківського строкового вкладу (депозиту) "Накопичувальний" № 56959-10.09/0209 від 01 липня 2014 року грошових коштів в розмірі 47 000 грн, з нього підлягає стягненню пеня за прострочення зобов`язання на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів".
Разом з тим, нарахований позивачем розмір пені більше ніж удвічі перевищує суму простроченого зобов`язання, тому підлягає зменшенню до 75 000 грн та 47 000 грн відповідно, що відповідатиме принципу пропорційності у цивільному судочинстві.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 березня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Стягнуто з ПАТ "АКБ "Індустріалбанк" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського строкового вкладу (депозиту) "Накопичувальний" №523597-10.08.0209 від 19 березня 2014 року у розмірі 244 492,29 грн, яка складається з: 75 000 грн - сума вкладу, 9 830,13 грн - відсотки за вкладом, 11 256,16 грн - 3% річних від простроченої суми, 82 235,50 грн - інфляційні втрати, 66 170,50 грн - пеня.
Стягнуто з ПАТ "АКБ "Індустріалбанк" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського строкового вкладу (депозиту) "Накопичувальний" № 569597-10.09/0209 від 01 липня 2014 року у розмірі 122 632, 04 грн, яка складається з: 47 000 грн - сума вкладу, 17 884, 46 грн - відсотки за вкладом, 4 539, 04 грн - 3% річних від простроченої суми, 16 224, 40 грн - інфляційні втрати, 36 984, 14 грн - пеня.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у зв`язку з невиконанням банком обов`язку з повернення банківських вкладів на користь позивача підлягають стягненню сума вкладів за депозитними договорами, відсотки в межах строку їх дії, три проценти річних, інфляційні втрати на пеня на підставі статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів".
Разом з тим, апеляційний суд здійснив власні розрахунки заборгованості за договорами банківського вкладу виходячи з умов договорів та вимог діючого законодавства.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді 2020 року ПАТ "АКБ "Індустріалбанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року в частині нарахування пені, яка підлягає стягненню за договорами банківського вкладу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_1 пеню за договором банківського строкового вкладу (депозиту) "Накопичувальний" № 523597- 10.08/0209 від 19 березня 2014 року в розмірі 8 483, 01 грн та пеню за договором банківського строкового вкладу (депозиту) "Накопичувальний" № 569597-10.09/0209 від 01 липня 2014 року в розмірі 2 368, 35 грн.
На обґрунтування касаційної скарги заявник вказував на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Зазначав про те, що апеляційним судом безпідставно не було застосовано положення пункту 32.3 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів" до спірних правовідносин, а висновок Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах відсутній.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Заводського районного суду м. Дніпродзержинська.
15 лютого 2021 року справа № 208/1878/16 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині вирішення вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 пені на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в іншій частині судом касаційної інстанції не переглядається.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 19 березня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "АБ "Експрес-Банк", правонаступником якого є ПАТ "АКБ "Індустріалбанк", було укладено договір банківського строкового вкладу "Накопичувальний" №523597-10.08/0209, відповідно до умов якого банк прийняв від вкладника грошові кошти в розмірі 75 000 грн на строк 3 місяці по 19 червня 2014 року включно зі сплатою 26% річних та можливістю одноразової пролонгації.
Згідно пункту 2.1 договору банк зобов`язується прийняти вклад на строк та на умовах договору; нараховувати та виплачувати проценти відповідно до умов договору; повернути вкладнику вклад по закінченню строку його розміщення у порядку, встановленому пунктом 3.4 договору; достроково повернути вклад за письмовою вимогою вкладника у порядку, встановленому договором.
Відповідно до пункту 3.4 договору дата повернення вкладу - з 20 червня 2014 року, повернення вкладу здійснюється шляхом безготівкового перерахунку на рахунок вкладника № НОМЕР_1 відкритий в банку або через касу.