Постанова
Іменем України
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 756/11185/20
провадження № 61-9443св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за об`єднаним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за об`єднаним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та її матері, визначення способу участі батька у вихованні дитини, визначення розміру аліментів, врахування понесених витрат на лікування дитини та оплату житлово-комунальних послуг, та за об`єднаним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів та додаткових витрат
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року у складі судді Майбоженко А. М. та постанову Київського апеляційного суду від 20 липня 2022 року у складі колегії суддів: Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визначити місце реєстрації та проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; визначити графік спілкування малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ОСОБА_1 таким чином: ОСОБА_3 проводить кожну суботу разом із батьком ОСОБА_1 та передбачити можливість щорічної відпустки строком до трьох тижнів щорічно, особисті побачення з дитиною та щорічна відпустка проводяться без участі ОСОБА_2 ; визначити розмір аліментів відповідно до частини п`ятої статті 183 СК України, які мають бути сплачені ОСОБА_1 на користь дитини, ОСОБА_3, та визначити порядок їх сплати шляхом відкриття банківського рахунка на ім`я ОСОБА_3 і здійснення будь-яких платежів тільки безготівково; включити додатково до розміру аліментів оплату медичного обслуговування малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у мережі клінік "Kinder Klinik" до досягнення ним повноліття, за програмою " Здорове дитинство з Kinder Klinik" на суму 11 350,00 грн на рік; включити додатково до розміру аліментів оплату комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_2 .
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що 01 лютого 2014 року між сторонами було зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 липня 2020 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_3, який проживає разом з відповідачем.
Позивач зацікавлений у тому, щоб дитина зростала в нормальних умовах, за нормального психологічного та фінансового забезпечення. Він бажає брати участь у вихованні дитини, проте ОСОБА_2 чинить перешкоди у спілкуванні батька з сином, відмовляється від усіх пропозицій з боку позивача щодо участі у розвитку та навчанні дитини, відмовляється від грошових коштів для розвитку дитини.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
У січні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, уточнивши який просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 19 210,00 грн щомісяця, від дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за минулий період, починаючи з листопада 2019 року з урахуванням індексації; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на її утримання 8 296,00 грн від дня розірвання шлюбу протягом трьох років; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на сина - ОСОБА_3 у сумі 121 849,30 грн.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_2 зазначала, що після припинення шлюбних відносин ОСОБА_1 матеріально дитину не утримує, коштів не надає, хоча дитина хворіє, потребує спеціального лікування та харчування, а також домашнього догляду. У зв`язку з цим ОСОБА_2 позбавлена можливості працювати і продовжила відпустку по догляду за дитиною. Крім того, вона понесла додаткові витрати на дитину в розмірі 121 849,30 грн, які повністю мають бути стягнені з відповідача, оскільки вона не працює.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_2 просила позов задовольнити.
Оболонський районний суд м. Києва ухвалою від 21 січня 2021 року вказані позови об`єднав в одне провадження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Оболонський районний суд м. Києва рішенням від 04 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визначив спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 у такому порядку: з метою підготовки дитини до зустрічей з батьком провести попередні зустрічі дитини, батька та матері з психологом Оболонського районного в м. Києві центру соціальних служб; протягом перших двох місяців проводити зустрічі дитини з батьком у присутності психолога Оболонського районного в м. Києві центру соціальних служб один раз на тиждень протягом двох годин; протягом третього місяця: зустрічі дитини з батьком в присутності психолога Оболонського районного в м. Києві центру соціальних служб двічі на місяць; у першу та третю суботу місяця з 10:00 год до 12:00 год без присутності матері дитини; протягом четвертого-шостого місяців: у першу та третю суботу і другу та четверту неділю місяця з 10:00 год до 12:00 год без присутності матері дитини; у разі потреби зустрічі з психологом Оболонського районного в м. Києві центру соціальних служб; надалі: у першу та третю суботу і другу та четверту неділю місяця з 10:00 год до 14:00 год; спільний відпочинок у літній період шкільних канікул протягом п`ятнадцяти днів (за попередньою домовленістю з матір`ю дитини та за згодою дитини). У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовив. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 6 500,00 грн щомісяця, починаючи з 14 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання до досягнення дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шести років у розмірі 1 000,00 грн щомісяця, починаючи з 14 січня 2021 року і до 26 лютого 2022 року. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн. Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустив до негайного виконання.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 частково та стягуючи на її користь аліменти на дитину ОСОБА_3 у розмірі 6 500,00 грн щомісяця, суд першої інстанції виходив з того, що саме такий розмір аліментів є достатнім для нормального розвитку дитини, підготовки до дорослого життя, створення необхідних передумов для цього. Доказів можливості сплати ОСОБА_1 аліментів у розмірі 19 210,00 грн щомісяця позивач не надала, як не надала і доказів вжиття нею заходів для одержання аліментів, ухилення відповідача від їх сплати, яке полягало би в його умисних діях чи бездіяльності.
Стягуючи з ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_2 до досягнення дитиною шести років, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 працевлаштована, тому немає підстав для застосування до спірних правовідносин гарантій щодо утримання колишнього подружжя, що визначені частиною 4 статті 76 СК України. Разом з тим дружина, з якою проживає дитина, що має вади фізичного або психічного розвитку, має право на утримання від чоловіка - батька дитини відповідно до статті 84 СК України.
Відмовляючи у стягненні додаткових витрат на утримання дитини, суд першої інстанції виходив з того, що з наданих ОСОБА_2 доказів не можливо встановити наявність особливих обставин, з якими законодавець пов`язує можливість стягнення додаткових витрат. Витрати на розвиток дитини не містять визначення того, які послуги надані. Відвідування басейну, логопеда, придбання літератури, ліків, одягу, іграшок, оплата розваг та пального для автомобіля ОСОБА_2 не пов`язані з особливими обставинами, а є поточними витратами на дитину, які можуть бути понесені батьками та охоплюються утриманням у вигляді аліментних зобов`язань.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 20 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року змінив. Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 12 000,00 грн щомісячно, починаючи з 14 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати в розмірі 5 881,16 грн. Відмовив ОСОБА_2 у стягненні з ОСОБА_1 на її користь аліментів на її утримання до досягнення дитиною шести років. В іншій частині рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року за позовом ОСОБА_2 залишив без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року в частині стягнення 840,80 грн судового збору - залишив без задоволення. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року в цій частині залишив без змін. Стягнув з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 280,80 грн та за апеляційний розгляд у розмірі 3 421,40 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що розмір аліментів на утримання малолітнього сина сторін з урахуванням їх майнового і сімейного стану сторін, віку дитини, її потреби як в існуванні (їжа, одяг, комфорт, користування житлово-комунальними та медичними послугами), так і в реалізації освітнього, соціального і духовного розвитку, слід визначити в розмірі 12 000,00 грн щомісяця,починаючи з 14 січня 2021 року. Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимоги про стягненні аліментів з листопада 2019 року є обґрунтованим, адже ОСОБА_2 не надала належних і допустимих доказів щодо вжиття нею заходів для одержання аліментів, ухилення відповідача від їх сплати, яке полягало в його умисних діях чи бездіяльності.
ОСОБА_2, звертаючись з вимогою про стягнення аліментів на її утримання в розмірі 8 296,00 грн щомісяця протягом трьох років від дня розірвання шлюбу, обґрунтовувала позовні вимоги тим, що у зв`язку з висновком ЛКК вона знаходиться в неоплачуваній відпустці для догляду за дитиною, що має істотне значення, тому вона не може одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду тощо, не є підставою в розумінні частини четвертої статті 76 СК України для задоволення цієї вимоги, а отже висновки суду першої інтенції про часткове задоволення цієї вимоги є помилковими. ОСОБА_2 працевлаштована, працює економістом відділу супроводу та оперативного контролінгу продажів ТОВ "Аграрії України", на час розгляду справи перебуває у відпустці для догляду за дитиною.
Відмовляючи у позові в частині стягнення додаткових витрат на дитину, суд першої інстанції виходив з того, що з наданих ОСОБА_2 доказів не можливо встановити наявність особливих обставин, з якими законодавець пов`язує можливість стягнення додаткових витрат. Проте колегія апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на консультації логопеда та лікарів та вважає, що в цій частині позовні вимоги повинні бути задоволенні у розмірі 50 % вказаної вартості наданих послуг з огляду на те, що ці додаткові витрати на дитину зумовлені її хворобою, та участь у додаткових витрат батьки несуть порівну - у розмірі 5 881,16 грн.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 в апеляційному порядку не оскаржувалося, тому не було предметом апеляційного перегляду. У зв`язку із цим немає підстави для скасування рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 судового збору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 28 вересня 2022 року, ОСОБА_2 просить частково скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 липня 2022 року; ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти за минулий період, починаючи з листопада 2018 року; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання щомісяця у сумі 8 296,00 грн від дня розірвання шлюбу протягом трьох років; скасувати рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 840,80 грн.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 та постановах Верховного Суду від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 14 грудня 2021 року у справі № 922/676/21, від 26 квітня 2018 року у справі № 823/708/17.