Постанова
Іменем України
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 752/18302/21
провадження № 61-6248св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області,
заінтересовані особи: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, Акціонерне товариство "ОТП Банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 червня 2022 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області) звернулося до суду із заявою, в якій просить суд зобов`язати Акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - AT "ОТП Банк") надати інформацію, яка містить банківську таємницю, про обсяг та обіг коштів із зазначенням контрагентів, з якими проводились господарські операції, назви та коди ЄДРПОУ контрагентів, дати та призначення платежів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) (ідентифікацій податковий номер НОМЕР_1 ) з 05 січня 2017 року до 30 вересня 2020 року на рахунках № НОМЕР_2 (українська гривня) та № НОМЕР_3 (українська гривня).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року заяву ГУ ДПС у Хмельницькій області залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, застосувавши положення статті 1047 Цивільного кодексу України, статей 60, 62 Закону України "Про банки та банківську діяльність", а також Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджені постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267, виходив із того, що підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність провести перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності. Однак, зважаючи на обставини справи, заявник не обґрунтував необхідність розкриття інформації, що містить банківську таємницю, щодо ФОП ОСОБА_1, відносно якого перевірка заявником не проводилась.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
У січні 2022 року ГУ ДПС у Хмельницькій області звернулося до суду із апеляційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2022 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року залишено без руху відповідно до статті 185 і частини другої статті 357 ЦПК України з підстав несплати судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 червня 2022 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 вересня 2021 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала, на підставі частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ухвалу Київського апеляційного суду від 06 червня 2022 року ГУ ДПС у Хмельницькій області отримало 22 лютого 2022 року, що підтверджується повідомленням про доставку листа на електронну адресу апелянта, станом на 06 червня 2022 року ГУ ДПС у Хмельницькій області вимоги ухвали суду про залишення апеляційного скарги без руху не виконало, не сплатило судовий збір, тому є підстави для визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її заявнику.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у липні 2022 року до Верховного Суду, ГУ ДПС у Хмельницькій області, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 06 червня 2022 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Підставою касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 06 червня 2022 року заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції положень частини третьої статті 185 та статті 357 ЦПК України.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДПС у Хмельницькій області фактично не отримувало, що підтверджується інформацією відділу організації документування і роботи з документами управління організації роботи від 20 червня 2022 року № 375/22-01-01-03-20, цей відділ здійснює прийняття та реєстрацію вхідної кореспонденції в ГУ ДПС у Хмельницькій області, а також це підтверджується витягом з інформаційної системи управління документами ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо отримання кореспонденції від суду апеляційної інстанції в цій справі.
Крім того, у період з 24 лютого 2022 року до 11 березня 2022 року в ГУ ДПС у Хмельницькій області було встановлено простій відповідно до наказу Державної податкової служби України від 24 лютого 2022 року № 243-о "Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах", виданого на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про ведення воєнного стану в Україні", з урахуванням листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Таким чином, навіть у разі отримання 22 лютого 2022 року ГУ ДПС у Хмельницькій області ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, як про це стверджує суд апеляційної інстанції, у ГУ ДПС у Хмельницькій області не було б можливості протягом строку, встановленого ухвалою, виконати її вимоги чи звернутися із заявою про продовження строку для усунення недоліків, тому суд апеляційної інстанції передчасно та безпідставно визнав апеляційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області неподаною та повернув її.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2022 року касаційну скаргу ГУ ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 червня 2022 року залишено без руху для усунення недоліків.
У серпні 2022 року заявник у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунув.
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 червня 2022 року і витребувано із Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу № 752/18302/21.
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги і правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ГУ ДПС у Хмельницькій області не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Однією із основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Статтею 356 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги.