Постанова
Іменем України
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 545/1847/20
провадження № 61-8128 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області у складі судді Шелудякова Л. В. від 29 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів:
Одринської Т. В., Панченка О. О., Пікуля В. П. від 09 грудня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2020 року перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного управління (далі - ГУ) Держгеокадастру у Полтавській області,
ОСОБА_1, в якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 19 вересня 2017 року № 9553-СГ "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,12 га для індивідуального садівництва";
- припинити право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0091, площею 0,12 га, для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, відомості про державну реєстрацію якої внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15 грудня 2017 року за № 24024374;
- зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0091, площею 0,12 га, для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, у власність держави в особі ГУ Держгеокадастру в Полтавській області.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що наказом ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 19 вересня 2017 року № 9553-СГ "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,12 га, для індивідуального садівництва" йому була передана земельна ділянка з кадастровим номером 5324081900:00:001:0091, площею 0,12 га, для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту. На підставі цього рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис від 15 грудня 2017 року № 24024374 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку.
Прокурор вказував, що оспорюваний наказ ГУ Держгеокадастру в Полтавській області прийнятий із порушенням вимог законодавства, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться у межах заплави та водоохоронній зоні річки Коломак, тобто належить до земель водного фонду України, а тому відповідно до статті 84 ЗК України не може передаватись у приватну власність. При цьому прокурор посилався на висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 04 вересня 2019 року № 29639/18-41/24238-24272/19-41, відповідно до якого спірна земельна ділянка розташована в заплаві річки Коломак. Надання вказаної земельної ділянки для ведення садівництва та особистого селянського господарства суперечить положенням статті 80 ВК України, так як для земель водного фонду встановлено особливий правовий режим її використання.
За даним фактом відкрите кримінальне провадження за частиною першою статті 364 КК України, відомості про яке 18 травня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), досудове розслідування триває.
Відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги і водоохоронної зони, а також невизначеність їх меж у натурі не означає відсутності цієї смуги та не підтверджує правомірності передання у приватну власність земельної ділянки, розташованої у межах заплави річки Коломак .
Прокурор вважав, що відповідачі, враховуючи видимі природні ознаки спірної земельної ділянки, проявивши розумну обачність, могли і повинні були знати про те, що ділянка перебуває у межах заплави річки Коломак, а тому вибула з володіння держави з порушенням норм закону, що ставить під обґрунтований сумнів добросовісність відповідачів під час набуття земельної ділянки у власність. А тому прокурор зазначав, що у зв`язку з викладеним не вбачається невідповідності заходу втручання держави у право власності ОСОБА_1 .
Ураховуючи викладене, посилаючись на те, що порушення допущено
ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, яке є відповідачем у справі і не може бути позивачем, тому перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави зазначав, що у цій ситуації прокурор набуває статусу позивача і просив суд його позовну заяву задовольнити.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 29 червня
2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду
від 09 грудня 2021 року, позов першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області від 19 вересня 2017 року № 9553-СГ "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність
ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,12 га, для індивідуального садівництва".
Припинено право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0091, площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, відомості про державну реєстрацію якої внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15 грудня 2017 року за № 24024374.
Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0091, площею 0,12 га, для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, у власність Держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовано тим, що спірна земельна ділянка розташована в заплаві та водоохоронній зоні річки Коломак, тому наказ ГУ Держгеокадастру
у Полтавській області про надання вказаної земельної ділянки для ведення садівництва та особистого селянського господарства суперечить положенням статті 80 ВК України. При цьому, суди врахували та надали обґрунтовану оцінку поданим доказам у справі.
Суд вказав, що прокурор звернувся з позовом в інтересах держави, набувши процесуального статусу позивача у справі, обґрунтувавши наявність підстав для звернення до суду відповідно до статті 131-1 Конституції України та Закону України "Про прокуратуру".
Суд зазначив, що доводи ОСОБА_1 про те, що позбавлення права власності на спірну земельну ділянку є протиправним втручанням держави в право на мирне володіння майном, є безпідставними, оскільки
він не мав перешкод у доступі до законодавства й у силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки, проявивши розумну обачність, мав би знати про те, що ділянка має ознаки земель водного фонду, тому зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку не суперечать загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Суди послалися на прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо права власності та відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 29 червня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права,просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 06 вересня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано заявникові звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк ОСОБА_1 надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2022 року клопотання
ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задоволено й поновлено цей строк, відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 545/1847/20 з Полтавського районного суду Полтавської області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У жовтні 2022року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, суди не дослідили зібрані у справі докази і дійшли помилкових висновків про задоволення позову.
Вказує, що висновки суду обґрунтовані доказами, які надав прокурор, що складені на замовлення прокуратури і основані на припущеннях, а саме на листах Полтавського обласного управління водних ресурсів від 13 травня
2017 року № 01-2/583 та від 29 вересня 2017 року № 01-2/1084, листі Полтавського регіонального обласного управління водних ресурсів
від 11 квітня 2017 року № 06-28/323, де зазначено, що деякі із ділянок можливо повністю або частково розташовані в межах прибережної захисної смуги розчищеної ділянки річки Коломак.
Зазначає, що суди помилково взяли до уваги висновок експертизи Київського
науково-дослідного інституту судових експертиз від 04 вересня 2019 року
№ 29639/18-41/24238-24272/19-41, в якому зазначено, що земельна ділянка, яка йому належить, розташована за межами нормативних розмірів прибережної захисної смуги річки Коломак та поклали на нього обов`язок доказування. Кінцеві висновки експеритзи основані на вихідних даних, отриманих від прокурратури, які є сумнівними, про фактичне перебування земельної ділянки в заплаві річки Коломак . При цьому, висновки є частиною матеріалів кримінального провадження, яке досі триває, жодної підозри нікому не вручено, незаконність розпорядження земельними ділянками не доведено.
Суди не звернули увагу на те, що він отримав спірну земельну ділянку як учасник бойових дій у зоні АТО відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а суди позбавили його набутого права власності.
Позивач не надав доказів того, що до відома населення і всіх заінтересованих організацій була доведена "Техническая документация по установлению водоохранных зон и прибрежных полос малых рек и водоемов Полтавского района Полтавской области", що затверджена рішенням Полтавської районної ради народних депутатів від 31 липня 1981 року № 338 "Про затвердження технічної документації становлення водоохоронних зон та прибережних смуг малих річок і водойм" (далі - технічна документація). ГУ Держгеокадастр у Полтавській області підтвердило, що йому не було відомо про існування водоохоронної зони при видачі оскаржуваного наказу.
Суди не врахували, що відомості про водоохоронну зону, яка нібито існувала на підставі технічної документації, не внесені до Державного земельного кадастру всупереч Закону України "Про Державний земельний кадастр", яким передбачено, що всі обмеження у використанні земель повинні бути внесені до Державного земельного кадастру.
Помилковим є висновок суду про те, що відповідачі не мали перешкод у доступі до законодавства і в силу видимих, обʼєктивних і природних ознак могли б довідатися про те, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах заплави річки, тому що при виготовленні технічної документації на спірну земельну ділянку інженер-землевпорядник не міг знати про встановлені обмеження, оскільки вони не були внесені до Державного земельного кадастру.
Суди не дослідили, чи була узгоджена технічна документація у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, Держводагенстві, територіальних органах Держземагенства, і не врахували, що зазначені обмеження не внесені до Державного земельного кадастру.
Крім того, вказує, що його земельна ділянка розташована на відстані більш, ніж 25 метрів від урізу води, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Також послався на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду
від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц щодо порядку визначення прибережної захисної смуги.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив від виконуючого обов`язки керівника Полтавської окружної прокуратури на касаційну скаргу,
в якому зазначається, що доводи касаційної скарги є безпідставними, судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення. При цьому, вказує, що Верховним Судом в аналогічних справах (№ 545/1431/20, № 545/1692/19,
№ 545/1100/20) підтверджено правову позицію прокурора щодо повернення земельних ділянок, які розташовані в заплаві річки Коломак, у власність держави в особі ГУ Держгеокадастру в Полтавській області.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 вересня 2017 року ГУ Держгеокадастру в Полтавській області прийнято наказ № 9553-СГ "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,12 га, для індивідуального садівництва".
Згідно із інформації від 26 червня 2020 року № 214111919 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15 грудня 2017 року внесено запис
№ 24024374 про реєстрацію об`єкта нерухомого майна № 1442537253240, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:001:0091, площею 0,12 га, для індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту.
За результатами проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42017171010000088, внесеного 18 травня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України, установлено, що на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населеного пункту у приватну власність передані земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва. Також встановлено, що земельні ділянки розташовані в заплаві та водоохоронній зоні річки Коломак, а тому не можуть передаватися до приватної власності, використовуватися для садівництва, городництва та будівництва.
У ході досудового розслідування витребувано інформацію з питань законності надання земельних ділянок у приватну власність у Полтавського обласного управління водних ресурсів (від 13 травня 2017 року № 01-2/583; від 29 вересня 2017 року № 01-2/1084) та Полтавського регіонального управління водних ресурсів від 11 квітня 2017 року № 06-28/323, згідно якої проекти землеустрою по земельним ділянкам на розгляд та погодження, як це передбачено
розділом 3 статті 186-1 ЗК України, до Полтавського обласного управління водних ресурсів чи інших органів водного господарства не подавалися. Полтавське обласне управління водних ресурсів зазначило, що усі земельні ділянки розміщені за межами території мікрорайону селища Лісок міста Полтави, знаходяться в заплаві та водоохоронній зоні річки Коломак, а деякі з цих ділянок можливо повністю або частково розташовані в межах прибережної захисної смуги розчищеної ділянки річки Коломак.
Листом Полтавського обласного управління водних ресурсів від 29 вересня 2017 року № 01-2/1084 вказано, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5324081900:00:001:0091 розміщена за межами території міста Полтави (мікрорайону селища Лісок), у заплаві та водоохоронній зоні річки Коломак.
У 2003 році відділом комплексного проектування Полтавського обласного виробничого управління водного господарства "Полтававодгосп" розроблено робочий проект "Визначення зон можливого затоплення водами річки Коломак в межах міста Полтава та Полтавського району", яким визначено, що територія в районі селища Лісок, міста Полтави, на якій розташовані земельні ділянки, можуть бути затоплені або підтоплені повеневими водами річки Коломак 1, 5, 10, 25 і 50 процентної забезпеченості по водності. Тобто, земельні ділянки знаходяться в зоні ризику - територія, на якій господарська діяльність пов`язана з можливою небезпекою затоплення та спричинення ним негативних явищ.
12 вересня 2017 року до Ковалівської сільської ради направлено запит щодо надання інформації, у межах якої адміністративно-територіальної одиниці перебувають вказані земельні ділянки, їх цільове призначення, початкові картографічні дані вказаного масиву, чи знаходяться земельні ділянки на території де архівними картами передбачено розміщення лук, чи перебувають вказані земельні ділянки у межах водоохоронних зон, чи знаходяться дані земельні ділянки у заплаві річки Коломак.
З відповіді Ковалівської сільської ради від 21 вересня 2017 року
№ 868 вбачається, що згідно матеріалів "Перерозподіл земель між землеволодільцями та землекористувачами на території Ковалівської сільської ради народних депутатів Полтавського району Полтавської області (радгосп-технікум імені Макаренка)" від 1992 року (картографічних матеріалів) зазначені земельні ділянки відносяться до заболочених сіножатей та знаходяться місцями болота (землі водного фонду).
Відповідно до документації, підготовленої Регіональним офісом водних ресурсів у Полтавській області "Нанесення на геодезичні матеріали зон затоплення заплави року Коломак по матеріалам "Визначення зон можливого затоплення в межах міста Полтава та Полтавського району Полтавської області", земельна ділянка з кадастровим номером 5324081900:00:001:0091 знаходиться між розрахунковими створами № 7 і № 8 у правобережній заплаві річки Коломак . Методом інтерполяції між цими створами нанесені зони затоплення різних забезпеченостей. По результатам виконаних робіт встановлено, що затоплення вказаної земельної ділянки спостерігається при рівні 1, 5, 10, 25 та 50 % забезпеченості.
Рівні води певної забезпеченості визначені РОВР відповідно до пункту
4.27 "СНиП 2.01.14-83" від 01 липня 1984 року в залежності від гідравлічних та морфологічних властивостей русла річки. Наведені факти свідчать, що вказана земельна ділянка топиться в середньому раз в 2-4 роки (50% та 25% забезпеченості відповідно).
14 грудня 2018 року призначено судову земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою, за результатами проведення яких 04 вересня 2019 року складено висновок № 29639/18-41/241038?24272/19-41, яким підтверджено розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:001:0091 у заплаві річки Коломак. Експертизами встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5324081900:00:001:0091 не відповідає за змістом вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, чинних на дату державної реєстрації земельної ділянки.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду; судами не досліджено зібраних у справі доказів; суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.