Постанова
Іменем України
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 523/7926/16-ц
провадження № 61-4083св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , який є правонаступником ОСОБА_2,
відповідач (позивач за зустрічним позовом)- ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Дідик Світланою Валеріївною, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року у складі судді Кисельова В. К. та постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Князюка О. В., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ земельної ділянки та припинення права спільної сумісної власності.
В обґрунтування позову посилалась на те, що вона на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 15 грудня 1992 року є власником 67/100 частин жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 та складається з однієї кам`яної будівлі літ. "Б" житловою площею - 43,8 кв.м з надвірними господарчими спорудами: "А" - літня кухня, "Г, 3" - вбиральня, "Ж, Д, К, И, Л" - сараї, № 1-6 - огородження, І - мощення,.
В їїкористуванні ужитловому будинку літ. "Б" знаходяться приміщення 1-1 площею 6,4 кв.м, 1-2 площею 8,4 кв.м, 1-3 площею 1,1 кв.м, 1-4 площею 0,8 кв.м, 1-5 площею 17,4 кв.м, 1-6 площею 11,0 кв.м, 1-7 площею 6,3 кв.м, 1-8 площею 12,3 кв.м, 1-9 площею 19,6 кв.м, 1-10 площею 17,7 кв.м, літні кухні літ. "И", А, убиральня літ. "З", сарай літ. "Ж", І, III - вимощення, огорожа.
Її синові (відповідачу) ОСОБА_3 належить 33/100 частин зазначеного будинку з надвірними господарчими будівлями та спорудами на підставі договору дарування від 11 березня 1989 року, посвідченого нотаріусом Восьмої Одеської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1247.
В користуванні ОСОБА_3 із житлового будинку літ. "Б" знаходилась одна житлова кімната площею 21 кв.м.
На підставі рішення Одеської міської ради народних депутатів від 13листопада 2002 року № 721-XXIV їй та відповідачу ОСОБА_3 було видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 453236, відповідно до якого їм у спільну сумісну власність було виділено земельну ділянку площею 0,654 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Між сторонами була домовленість щодо користування зазначеною земельною ділянкою згідно ідеальних часток.
Однак, наразі відповідач перешкоджає їй у користуванні частиною земельної ділянки, встановив огорожу з примиканням до її частини будинку, у зв`язку із чим вона позбавлена у повній мірі реалізовувати своє право на користування і розпорядження належною їй земельною ділянкою.
Вважає, що вона має право на земельну ділянку відповідно до її частини у домоволодінні, а саме в розмірі 67/100 частин від 0,0654 га.
Посилаючись на викладене, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, ОСОБА_2 просила:
- провести поділ земельної ділянки площею 0,0654 га, кадастровий номер 5110137600:20:008:0009, що є об`єктом спільної сумісної власності, виділивши їй у власність земельну ділянку площею 443,6 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, відповідно до Схеми границі, наведеній у графічному додатку № 3 Висновку № 01/10/16 від 20 лютого 2017 року судової будівельно-технічної експертизи;
- припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0654 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
У вересні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки та припинення права спільної сумісної власності.
В обґрунтування зустрічного позову посилався на те, що він є власником 33/100 частин будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 11 березня 1989 року, посвідченого нотаріусом Восьмої Одеської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1247.
В йогокористуванні із житлового будинку літ. "Б"знаходилась одна житлова кімната площею 21 кв.м.
В 2004 році ОСОБА_3 зруйнував кімнату площею 21 кв.м, що була частиною житлового будинку літ. "Б" та побудував житловий будинок літ. "М".
На підставі рішення Одеської міської ради народних депутатів від 13листопада 2002 року № 721-XXIV, йому та ОСОБА_2 було видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №453236, відповідно до якого їм було виділено у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,654 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Вважає, що кожному із співвласників належить по Ѕ частини земельної ділянки.
Вказує, що загальна площа земельної ділянки складає 0,0654 кв. м, тому кожному співвласнику повинна належати земельна ділянка площею по 327 кв.м.
Домовленості з ОСОБА_2 щодо володіння та користування земельною ділянкою мирним шляхом досягти не вдалося.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_3 просив:
- провести поділ земельної ділянки площею 0,0654 га, кадастровий номер 5110137600:20:008:0009, що є об`єктом спільної сумісної власності, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, виділивши йому у власність земельну ділянку площею 0,0327 га.
- припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,0654 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з рівності часток ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у спірній земельній ділянці, тобто вважав, що кожному належить по Ѕ частці, оскільки сторони погодились на отримання у власність земельної ділянки у спільну сумісну власність без попереднього визначення порядку користування земельної ділянкою.
При цьому суд першої інстанції приймав до уваги висновок судової земельно-технічної та земельно-оціночної експертизи від 22 грудня 2018 року, проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, відповідно до якої поділити земельну ділянку у рівних частках по Ѕ частки за кожним не виявляється можливим, враховуючи дуже щільну забудову земельних ділянок.
Разом із тим, суд зазначив, що виділити ОСОБА_2 земельну ділянку, що відповідає 67/100 частки у праві власності на домоволодіння, є неможливим, оскільки остання не виконала вимоги частини другої статті 356 Цивільного кодексу України, тобто не внесла на депозитний рахунок суду грошової компенсації за частину земельної ділянки, яку вона може додатково отримати.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_2 адвокат Кічук І. Г. 17 вересня 2019 року подав апеляційну скаргу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, її правонаступником є спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, правонаступником якої є ОСОБА_1 залишенобез задоволення, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2022 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Дідик С. В.звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року у вказаній цивільній справі.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржені судові рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову та ухвалити нове рішення в цій частині, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи.
24 травня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 15 грудня 1992 року, посвідченого нотаріусом Восьмої Одеської державної нотаріальної контори та зареєстрованого за № 1-4501, належить 67/100 частин жилого будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1 та складається з однієї кам`яної будівлі літ. "Б" житловою площею - 43,8 кв.м з надвірними господарчими спорудами: "А" - літня кухня, "Г, 3" - вбиральня, "Ж, Д, К, И, Л" - сараї, № 1-6 - огородження, І - мощення.
В користуванні позивачки у житловому будинку літ. "Б" знаходяться приміщення: 1-1 площею 6,4 кв.м, 1-2 площею 8,4 кв.м, 1-3 площею 1,1 кв.м, 1-4 площею 10,8 кв.м, 1-5 площею 17,4 кв.м, 1-6 площею 11,0 кв.м, 1-7 площею 6,3 кв.м, 1-8 площею 12,3 кв.м, 1-9 площею 19,6 кв.м, 1-10 площею 17,7 кв.м, літні кухні літ. "И", А, убиральня літ. "З", сарай літ. "Ж", І, III - вимощення, огорожа.
ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 11 березня 1989 року, посвідченого нотаріусом Восьмої Одеської державної нотаріальної контори та зареєстрованого за № 1-1247, належить 33/100 частин зазначеного будинку.
В користуванні ОСОБА_3 із житлового будинку літ. "Б"знаходилась одна житлова кімната площею 21 кв.м.
У 2004 р. ОСОБА_3 зруйнував кімнату площею 21 кв.м, що була частиною житлового будинку літ. "Б", та побудував житловий будинок літ. "М".
Право власності ОСОБА_3 на реконструйований об`єкт не зареєстровано.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 31 січня 2002 року звернулись із спільною заявою до Одеської міської Ради про передання їм у власність земельної ділянки площею 0,654 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Одеської міської Ради від 13 листопада 2002 року № 721-XXIV було вирішено безоплатно передати у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,654 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі рішення Одеської міської Ради від 13 листопада 2002 року № 721-XXIV ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 453236, відповідно до якого у ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власністі належить земельна ділянка площею 0,654 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до додатку до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16 квітня 2013 року спірна земельна ділянка площею 0,0654 га має кадастровий номер 5110137600:20:008:0009.
Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 20 лютого 2017 року, яка була проведена судовим експертом ПП "Бюро проектування та експертизи" Снігур С. Ю. встановлено, що земельна ділянка при домоволодінні по АДРЕСА_2 поділена між співвласниками на дві ізольовані частини. За існуючим порядком користування земельною ділянкою при домоволодінні в користуванні співвласників знаходяться у ОСОБА_2 - земельна ділянка площею 443,6 кв.м; у ОСОБА_3 - земельна ділянка площею 210,33 кв.м. Існуючий порядок користування земельною ділянкою при домоволодінні АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 практично відповідає їх ідеально нарахованим часткам 67/100 і 33/100 - відповідно, при цьому невідповідність у 5,4 кв.м складає незначну похибку 0,8% (менше 1%). На земельній ділянці в користуванні ОСОБА_2 існує щільна забудова уздовж лівої бокової та задньої границь, а незабудованої частини ділянки, яка прилегла до огорожі по фасадній межі недостатньо для перерозподілу площі ділянки між співвласниками. У зв`язку із цим, варіанти розподілу земельної ділянки між співвласниками земельної ділянки по АДРЕСА_2, виходячи з розміру кожного співвласника у земельній ділянці (по Ѕ частині) - не пропонується.
Відповідно до висновку додаткової комплексної судової земельно-технічної та земельно-оціночної експертизи № 17-6088/6423 від 22 грудня 2018 року, яка була проведена Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, загальна фактична площа земельної ділянки АДРЕСА_1 складає 652 кв. м.
На розгляд суду експертом запропоновано один варіант розподілу земельної ділянки, який враховує фактичний порядок користування, що склався у співвласників домоволодіння та розподіл площі земельної ділянки відповідно до вказаних часток (67/100 та 33/100).
По варіанту розподілу земельної ділянки АДРЕСА_1 :
- співвласнику ОСОБА_2 пропонується виділити земельну ділянку площею 437 кв.м (67/100 частки) з приляганням до фасадної, лівої, правої та задньої зовнішніх меж ділянки. Вхід і в`їзд на ділянку особистого користування пропонується лишити існуючі в фасадній межі ділянки зі сторони Південної дороги.
- співвласнику ОСОБА_3 пропонується виділити земельну ділянку площею 215 кв.м (33/100), з приляганням до фасадної і правої зовнішніх меж ділянки. Вхід і в`їзд на ділянку особистого користування пропонується лишити існуючі в фасадній межі ділянки зі сторони Південної дороги.