Постанова
Іменем України
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 824/45/22
провадження № 61-8732ав22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
за участю секретаря судового засіданняБурлаченко Д. В.,
учасники справи:
позивач в арбітражному спорі (стягувач) - BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка),
відповідач в арбітражному спорі (заявник, боржник) - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (проспект Повітрофлотський, 28, м. Київ) апеляційні скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року та ухвалу (додаткове рішення) Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року у справі за заявою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 грудня 2021 року у справі № 155/2021 за позовом BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 435 265,02 євро, у тому числі: 432 845,82 євро - заборгованість, 2 419,20 євро - 3 % річних, і, крім того, витрат із сплати арбітражного збору, а також витрат на правову допомогу,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 30 грудня 2021 року у справі № 155/2021 стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна) (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") на користь BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка) 432 845,82 євро заборгованості, 6 047,98 євро - 3 % річних, нарахованих за період з 27 травня 2021 року до 12 листопада 2021 року, 13 014,05 євро - на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, 7 500,00 євро - на відшкодування витрат на оплату послуг представників, а разом 459 407,85 євро (чотириста п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста сім євро 85 євроцентів), а також 3 % річних, що нараховуються на несплачену суму заборгованості кожного дня починаючи з 13 листопада 2021 року, до моменту сплати суми заборгованості у повному обсязі за такою формулою: сума заборгованості х 3 % / на кількість днів у відповідному році (365/366) х на кількість днів прострочення. Відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 996,15 євро у зв`язку з її необґрунтованістю з покладенням на BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка) арбітражного збору у сумі 30,00 євро.
Не погодившись із вказаним рішенням, 20 травня 2022 року ДП "НАЕК "Енергоатом" подало заяву про скасування рішення МКАС при ТПП України в порядку статті 454 ЦПК України.
Обґрунтовуючи вимоги заяви, ДП "НАЕК "Енергоатом" посилалося на те, що на момент арбітражного розгляду не існувало арбітражної угоди, яка давала б МКАС при ТПП України право розглядати спір та приймати рішення по суті спору, оскільки строк дії контракту, у тому числі й арбітражного застереження, закінчився 30 липня 2021 року. Також зазначило, що спір стосується виконання контракту про публічні закупівлі, а тому не може бути переданий на розгляд міжнародного комерційного арбітражу.
Крім того рішення міжнародного арбітражного суду суперечить публічному порядку України та його виконання загрожує безпеці й економіці країни у звʼязку з тим, що відповідач у справі є підприємством державного сектору економіки, що має стратегічне значення; позивач не надав документів для банку, через це оплата за контрактом не пройшла фінансовий моніторинг, також відповідач не несе відповідальності за порушення зобовʼязань, оскільки воно сталося не з його вини.
У запереченнях на заяву представник BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка) - адвокат Іваненко М. А. заперечував проти доводів заяви ДП "НАЕК "Енергоатом", посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, і просив суд у задоволенні заяви відмовити.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Київський апеляційний суд ухвалою від 04 серпня 2022 року відмовив у задоволенні заяви ДП "НАЕК "Енергоатом" про скасування рішення МКАС при ТПП Українивід 30 грудня 2021 року у справі № 155/2021 за позовом BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка) до ДП "НАЕК "Енергоатом" про стягнення 435 265,02 євро, у тому числі: 432 845,82 євро - заборгованість, 2 419,20 євро - 3 % річних, і, крім того, витрат із сплати арбітражного збору, а також витрат на правову допомогу.
Ухвала суду мотивована тим, що арбітражна угода, укладена між ДП "НАЕК "Енергоатом" і BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка) у формі арбітражного застереження в розділі ІХ контракту від 13 квітня 2020 року № 53-129-01-20-02095, містить вказівку про передання до МКАС при ТПП України всіх спорів і розбіжностей, які можуть виникнути з цього контракту, що виключає необхідність конкретизації спорів, які належать до компетенції арбітражного суду. При цьому суд вважав необґрунтованими доводи заявника про те, що на момент арбітражного розгляду закінчився термін дії контракту, у тому числі арбітражного застереження, адже арбітражне застереження стосується вирішення усіх спорів, що виникають між сторонами зазначеного контракту, у тому числі і спорів за зобовʼязаннями щодо оплати. До того ж, позивач скористався своїм правом на звернення з позовом до арбітражного суду в межах строку дії контракту, оскільки позов подано до МКАС при ТПП України 07 липня 2021 року, а термін дії контракту закінчувався 30 липня 2021 року.
Необґрунтованими суд вважав і посилання заявника на те, що спір стосується виконання контракту про публічні закупівлі, тому не може бути переданий на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, оскільки за своєю правовою природою спір, який переданий сторонами у цій справі на вирішення МКАС при ТПП України, є саме цивільно-правовим спором, тому що стосується виконання укладеного цивільно-правового договору, а не договору про закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі".
Також суд дійшов висновку, що рішення міжнародного комерційного арбітражу не створює для боржника обов`язку сплатити за щось протизаконне чи аморальне, не свідчить про порушення бюджетного законодавства і є таким, що відповідає публічному порядку України. Водночас посилання заявника на те, що відповідач є підприємством державного сектору економіки, що має стратегічне значення, не може бути підставою для скасування арбітражного рішення та звільнення відповідача від обов`язку виконувати зобов`язання за договором. Необґрунтованими суд вважав і доводи заяви про те, що позивач не надав документів для банку, через що оплата за контрактом не пройшла фінансовий моніторинг, а також, що відповідач не несе відповідальності за порушення зобов`язань, оскільки воно сталося не з його вини, тому що такі доводи стосуються перегляду арбітражного рішення по суті спору, що відповідно до статті 5 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж"не допускається.
Короткий зміст ухвали (додаткового рішення) суду першої інстанції
08 серпня 2022 року BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка) звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просила стягнути з ДП "НАЕК "Енергоатом" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 євро.
Київський апеляційний суд ухвалою (додатковим рішенням) від 01 вересня 2022 року заяву задовольнив. Стягнув з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка) витрати на професійну правову допомогу в розмірі 14 000,00 євро.
Ухвала суду мотивована тим, що BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка) документально підтверджено понесення під час розгляду справи у Київському апеляційному суді витрат на правничу допомогу, надану Адвокатським об`єднанням "Конвента Ліґал" на підставі договору про надання правової допомоги від 29 квітня 2021 року № 2904/21, в розмірі 14 000,00 євро, який є співмірним із складністю справи, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, а також ціною позову. При цьому суд врахував, що копію заяви BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка) про ухвалення додаткового судового рішення (з додатками) надіслано ДП "НАЕК "Енергоатом" 08 серпня 2022 року, яку воно отримало 09 серпня 2022 року, що підтверджується накладною про поштове відправлення № 0303714172495. Однак клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу від боржника не надходило.
Короткий зміст апеляційних скарг та їх узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У вересні 2022 року ДП "НАЕК "Енергоатом" подало до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити та скасувати рішення МКАС при ТПП України від 30 грудня 2021 року у справі № 155/2021.
Апеляційна скарга на зазначену ухвалу мотивована неврахуванням судом того, що на виконання вимог законодавства сторони в контракті погодили строк його дії як єдиного цілого, зазначивши, які застосовуються до окремих структурних елементів контракту. Згідно з пунктом 10.1 розділу X контракту він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30 липня 2021 року, а в частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку. Стосовно виконання гарантійних зобов`язань постачальника, передбачених контрактом, він діє до закінчення строку дії гарантії на продукцію. Таким чином, строк дії всіх умов, зафіксованих в контракті, - 30 липня 2021 року, за винятком домовленостей щодо оплати та гарантійних зобов`язань. Отже, для арбітражного застереження як структурного невід`ємного елементу контракту сторони не передбачили виключень - арбітражна угода діяла до 30 липня 2021 року. Разом з цим МКАС при ТПП України ухвалив рішення 30 грудня 2021 року, тобто майже через 5 місяці з моменту, коли арбітражна угода сторін припинила дію. Таким чином, на момент арбітражного розгляду справи не існувало дійсної арбітражної угоди, яка давала б МКАС при ТПП України підстави бути компетентним судом та, відповідно, право прийняти рішення по суті спору. Зазначене свідчить про те, що МКАС при ТПП України розглянув спір за відсутності дійсного волевиявлення сторін на такий розгляд, а прийняте ним рішення, не відповідає законодавству і є підставою для скасування рішення на підставі підпункту а) пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України.
Поза увагою суду залишилося і те, що в арбітражній угоді немає застережень про можливість передання на розгляд міжнародного комерційного арбітражного суду спорів щодо виконання договорів про публічні закупівлі.
Крім того, суд не надав належної правової оцінки доводам ДП "НАЕК "Енергоатом" про те, що рішення суперечить публічному порядку України, оскільки його виконання загрожує безпеці та економіці України; дозволяє всупереч вимогам, встановленим законом, проведення грошової операції без фінансового моніторингу, позбавляючи банк компетенції суб`єкта первинного фінансового моніторингу проводити перевірку/запитувати документ; за відсутності складу господарського правопорушення покладає відповідальність на відповідача. Таким чином, оскаржуване рішення не тільки не сприяє утвердженню законних прав та інтересів, а й прямо суперечить публічному порядку України.
У жовтні 2022 року ДП "НАЕК "Енергоатом" подало до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу (додаткове рішення) Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка) про стягнення витрат на професійну правову допомогу в розмірі 14 000,00 євро.
Апеляційна скарга на зазначену ухвалу мотивована тим, що при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд не врахував обставин, які стосуються необхідності та неминучості адвокатських витрат, з огляду на недоведеність стягувачем відсутності штатних юристів, які могли б здійснювати його представництво. Тобто стягувач скористався своїм правом на професійну правничу допомогу не через те, що він не мав спеціальних, професійних навичок (тобто неминучість настання або необхідність скористатися послугами адвоката), а у зв`язку з фінансовою можливістю, його бажанням, тому зазначені витрати мали бути покладені на стягувача, оскільки вони не були необхідними та неминучими у цій справі. Справа № 824/45/22 є доволі простою, адже стосувалася розгляду заяви про скасування рішення МКАС при ТПП України, і такою, що не потребує значних зусиль. До того ж вартість послуг не може становити розмір більший, ніж за розгляд такої справи по суті у МКАС при ТПП України, за наслідками якого стягнуто лише 7 500,00 євро із 22 500,00 євро, які просив стягнути позивач. Крім того, при стягненні витрат на правову допомогу суд не врахував фінансового стану стягувача.
У жовтні 2022 року BRV Tride s.r.o. подало відзив на апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року, у якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, посилаючись на те, що завершення строку дії контракту не впливає на чинність арбітражної угоди в силу її автономності. Сторони погодили, що в арбітраж передаються усі спори, не передбачивши вийнятків. Стягувач звернувся до арбітражу ще під час дії договору, а боржник не ставив під сумнів компетенцію арбітражу і дійсність арбітражної угоди. Спір у цій справі є цивільно-правовим, оскільки виник із зобов`язань зі сплати за поставлений товар, а цивільно-правові спори можуть передаватись на вирішення арбітражу, про що свідчить як закон, так й усталена судова практика. Доводи боржника полягають або досягти перегляду арбітражного рішення по суті або у неправильному тлумаченні концепції публічного порядку. Арбітражне рішення не ставить під загрозу основи функціонування держави, конституційний лад, не зобов`язує платити за щось аморальне тощо, а полягає у стягненні з боржника коштів за товар, який той прийняв, але не оплатив.
У жовтні 2022 року BRV Tride s.r.o. подало відзив на апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" на ухвалу (додаткове рішення) Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року, у якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, посилаючись на те, що право стягувача на правничу допомогу гарантоване Конституцією України і не може бути обмежене. Неминучість понесення витрат на правничу допомогу, як і наявність чи відсутність штатних юристів, не є ознакою, яка впливає на стягнення витрат на правничу допомогу. Під час розгляду справи по суті в арбітражному суді боржник не заперечував факт невиконання ним зобов`язання, його розмір, арбітрабельність спору та дійсність арбітражної угоди. Водночас у цій справі він використовує багато заперечень, на які стягувач змушений надавати аргументовану відповідь, що впливає на складність спору й обсяг робіт. На супровід справи було витрачено понад 50 годин часу, а розмір стягнутих витрат становить близько 3 % від присудженого за арбітражним рішенням, що є цілком співмірним.
Також зазначило, шо стягувач намагався врегулювати спір 4 рази - до звернення в арбітраж, після отримання арбітражного рішення, під час розгляду справи у Київському апеляційному суді (двічі направлялись проєкти мирової угоди). Усі ці звернення боржник проігнорував, обравши варіант затягування справи, зловживання процесуальними правами, подання заяви про скасування рішення арбітражу, ігнорування судових засідань, подання клопотань про відкладення судового розгляду тощо. При цьому саме стягувач намагався зменшити боргове навантаження на боржника, пропонуючи врегулювати спір зі значними поступками, тоді як боржник вчиняв кроки, які, навпаки, лише призводять до збільшення заборгованості.
Крім того, посилалося на те, що за відсутності клопотання боржника про зменшення витрат на правничу допомогу суд не міг брати на себе ініціативу доведення тих чи інших обставин і зменшувати витрати на свій розсуд.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що між ДП "НАЕК "Енергоатом" і BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка) 13 квітня 2020 року був укладений контракт № 53-129-01-20-02095, розділ ІХ якого містить вказівку про передання до МКАС при ТПП України всіх спорів і розбіжностей, які можуть виникнути з цього контракту.
07 липня 2021 року до МКАС при ТПП України надійшла позовна заява BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка) до ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" (Україна) про стягнення 435 265,02 євро, у тому числі: 432 845,82 євро - заборгованість, 2 419,20 євро - 3 % річних і, крім того, витрат із сплати арбітражного збору та витрат на правову допомогу.
Рішенням МКАС при ТПП України від 30 грудня 2021 року у справі № 155/2021 стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка) 432 845,82 євро заборгованості, 6 047,98 євро - 3 % річних, нарахованих за період з 27 травня 2021 року до 12 листопада 2021 року, 13 014,05 євро на відшкодування витрат із сплати арбітражного збору, 7 500,00 євро на відшкодування витрат на оплату послуг представників, а разом 459 407,85 євро, а також 3 % річних, що нараховуються на несплачену суму заборгованості кожного дня, починаючи з 13 листопада 2021 року до моменту сплати суми заборгованості у повному обсязі за такою формулою: сума заборгованості х 3 % / на кількість днів у відповідному році (365/366) х на кількість днів прострочення. Відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 996,15 євро у звʼязку з її необґрунтованістю з покладенням на BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка) арбітражного збору у сумі 30,00 євро.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Стосовно доводів апеляційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року
Відповідно до частин другої та четвертої статті 454 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітраж - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки 1 і 2 до цього Закону).
Частиною першою статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Згідно з частиною першою статті 20 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.
Частиною першою статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті.
Відповідно до статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж".
Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або суд визначить, що: відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; чи арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Результат аналізу статті 459 ЦПК України свідчить, що тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.
Рішення національного суду про скасування арбітражного рішення може бути винесено лише за наявності (доведеності) однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", частиною другою статті 459 ЦПК України. Отже, законодавство України, допускаючи оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу шляхом подання заяви про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності однієї з яких арбітражне рішення може бути скасоване.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачено в цьому Законі.
Таким чином, під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу повноваження національного суду є обмеженими, оскільки національний суд не має повноважень з перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, вдаватися в його повну перевірку чи переоцінку.
Як на підставу для скасування рішення МКАС при ТПП Українивід 30 грудня 2021 року у справі № 155/2021 за позовом BRV Tride s.r.o. (Словацька Республіка) до ДП "НАЕК "Енергоатом" про стягнення боргу заявник посилався, зокрема, на те, що спір, який розглянув арбітраж, не може бути предметом арбітражного розгляду за законом України, оскільки він виник при виконанні господарського договору, пов`язаного із задоволенням державних потреб.
У статті 2 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 року, ратифікованої указом Президії Верховної Ради Української РСР від 25 січня 1963 року, передбачено, що юридичні особи, які за застосованим до них національним законом розглядаються як юридичні особи публічного права, мають право укладати арбітражні угоди.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на фінансові інструменти, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті.
Закон України "Про міжнародний комерційний арбітраж" не містить прямої заборони щодо передачі на розгляд міжнародного комерційного арбітражу спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, повʼязаних із задоволенням державних потреб.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 22 ГПК України цивільно-правові аспекти спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.
Глава 3 розділу ІХ ЦПК України регулює питання щодо визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, а главою 4 вказаного розділу врегульовано порядок здійснення провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів.
Таким чином, спір, що виник при виконанні господарських договорів, повʼязаних із задоволенням державних потреб, не може бути предметом розгляду третейського суду на території України, але може бути віднесений сторонами до компетенції міжнародного арбітражного суду.
У пункті 9.2 розділу ІХ контракту є застереження, за яким усі не врегульовані за контрактом спори передаються заінтересованою стороною на розгляд до МКАС при ТПП України відповідно до Регламенту даного суду, з дотриманням претензійного порядку врегулювання спору.
Частина друга статті 22 ГПК України не містить заборони на укладання такого застереження.
Доводи апеляційної скарги про співвідношення спору, щодо аспекту цивільно-правового спору та змісту застереження, наведеного у пункті 9.2 розділу ІХ контракту, зводяться до власного тлумачення заявником умов договору та норм права з огляду на таке.
При розмежуванні цивільно-правових (приватно-правових) та публічно-правових аспектів спорів визначальним є характер правовідносин між сторонами, якими в першому випадку є рівноправність сторін договору та їх статусу у таких відносинах, а в іншому - наявність в однієї із сторін договору публічних управлінських функцій.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Ці особливості випливають з мети Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.