Постанова
Іменем України
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 456/2380/19
провадження № 61-9259св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Стрийська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області у складі судді Шрамка Р. Т.
від 28 січня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Крайник Н. П.,
від 11 серпня 2022 року і виходив з наступного.
Короткий зміст заявлених позовних вимог
В червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Стрийська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_5, яка мала зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою розміщене належне їй на праві власності нерухоме майно, житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами. На випадок своєї смерті ОСОБА_5 розпорядилася належним їй на день смерті майном, склавши 10 листопада 2009 року заповіт, відповідно до якого належний їй житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_3, яка є її онукою, а грошовий вклад йому.Окрім майна, охопленого заповітом, до складу спадщини увійшло право на земельну частку (пай) розміром 1,61 в умовних кадастрових гектарах.
Позивач вказував, що ОСОБА_3 на день смерті ОСОБА_5
( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) була зареєстрована з нею за однією адресою, однак фактично проживала у с. Голобутів Стрийського району. З 2003 року він проживав разом із матір`ю у с. Завадів без реєстрації місця проживання. В той же час його місце його проживання було зареєстроване по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 зазначав, що звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини не зміг у встановлений строк, оскільки не знав про існування заповіту. Йому не було відомо, що мати розпорядилася спадковим майном, заповівши частину спадкового майна йому, та був переконаний, що все спадкове майно вона заповіла відповідачці, а тому, шануючи волю матері, він не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Також йому не було відомо і про наявність у матері сертифікату про право на земельну частку (пай).
Посилався на те, що у 2014 році ОСОБА_3 звернулася до Стрийського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту приналежності правовстановлюючих документів (справа № 456/295/13-ц). Тільки при отриманні позовної заяви з додатками та ухвали про відкриття провадження у справі йому стало відомо про існування заповіту, складеного матір`ю частково на його користь, після чого він відразу звернувся до Стрийської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак 24 лютого 2015 року отримав від нотаріуса роз`яснення, що йому необхідно звернутися до суду для визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
ОСОБА_1 вказував, що він звернувся до суду із зустрічним позовом у справі № 456/295/13-ц про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту приналежності правовстановлюючих документів, однак у задоволенні його вимог було відмовлено рішенням Апеляційного суду Львівської області від 20 січня 2015 року.
Також позивач зазначав, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 лютого 2018 року у справі № 456/357/17 у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_4 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини було відмовлено.
Позивач стверджував, що будучи юридично не обізнаним, він звернувся з позовом до неналежного відповідача у справі № 456/357/17, ОСОБА_4 не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, а тому не може бути належним відповідачем у справі про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини.
Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті його матері.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 січня 2022 рок у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено наявності у нього поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, якими обґрунтовано позов. Наголошено на тому, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 лютого 2018 року позивачу відмовлено у задоволенні вимог про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 січня
2022 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки після відмови ОСОБА_1 . Стрийською державною нотаріальною конторою 24 лютого 2015 року у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 з підстав пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, позивач вперше звернувся до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини в лютому 2017 року. Посилання скаржника на те, що він до моменту смерті своєї матері проживав разом із нею не підтверджено належними та допустимими доказами і не є підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. У той же час матеріали спадкової справи підтверджують, що ОСОБА_1 у 2013 році знав про відкриття спадщини.
Узагальнені доводи касаційної скарги
22 вересня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через систему "Електронний суд" подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 січня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 серпня 2022 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження зазначеного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 та постановах Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17,
від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 21 вересня 2020 року
у справі № 130/2517/18, від 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявниця стверджує, що ОСОБА_1 вчиняв активні дії для прийняття спадщини відразу як довідався про зміст заповіту, а недобросовісна поведінка ОСОБА_3, яка приховувала інформацію про заповіт та спадкове майно, відмовилася надати письмову згоду відповідно до частини другої статті 1272 ЦК України для прийняття спадщини іншим спадкоємцем, визначеним у заповіті, перешкоджала йому реалізувати свої права як спадкоємця. Посилається на те, що про наявність заповіту, складеного на його користь, ОСОБА_1 дізнався поза межами шестимісячного строку для прийняття спадщини. При заведенні спадкової справи не було здійснено повідомлення та виклик усіх спадкоємців за заповітом. ОСОБА_3 своїми діями постійно перешкоджала йому в оформленні спадкових прав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 456/2380/19.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Стрийська державна нотаріальна контора, ОСОБА_4, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У визначений судом строк відзиви на касаційну скаргу не надходили
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Завадів Стрийського району Львівської області померла мати позивача по справі ОСОБА_5 .
Згідно із заповітом від 09 листопада 2009 року ОСОБА_5 належний їй житловий будинок, що розташований по
АДРЕСА_1 заповіла онучці - ОСОБА_3 . Належний їй грошовий вклад у філії ощадного банку № 6311/010-029 м. Стрия на рахунку НОМЕР_1 вона заповіла синові - ОСОБА_1 .
Згідно з матеріалами спадкової справи № 15-2013, заведеної після смерті
ОСОБА_5, спадкоємцями, які подали заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину є: ОСОБА_3 (заява від 17 січня 2013 року),
ОСОБА_1, (заява від 24 лютого 2015 року), та ОСОБА_4 (заява
від 03 серпня 2017 року).
Стрийська державна нотаріальна контора 24 лютого 2015 року відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 у зв`язку з тим, що він пропустив шестимісячний термін для прийняття спадщини.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 червня 2014 року у справі № 456/295/13-ц позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом і законом, встановлення факту належності правовстановлюючих документів задоволено частково.
Встановлено факт належності свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого 28 січня 1988 року виконкомом Стрийської районної ради та записаним в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 99 на прізвище ОСОБА_5, належними ОСОБА_5, померлій
ІНФОРМАЦІЯ_1, та встановлено факт належності ОСОБА_5, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1, сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 640306, розміром 1,61 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), який зареєстрований 09 листопада
2012 року у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 7627 на прізвище ОСОБА_5 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину самочинно збудованого житлового будинку
"Ж-1", загальні розміри якого становлять 8,49 x 8,52 - 0,69 x 5,60, який самочинно переобладнаний з літньої кухні "Б", сараю "В" під житловий будинок Ж-1 та на 1/2 частину сараю "Е", загальний розмір якого становить 3,19 x 4,05, розміщені за адресою:
АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на сарай "Г", який розміщений за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної частки (пай), яка знаходиться на землях ССГ ім. І. Франка Завадівської сільської ради Стрийського району відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії PH № 640306, розміром 1,61 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), який зареєстрований 09 листопада 2012 року у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 7627. В задоволенні решти позову ОСОБА_3 відмовлено.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту приналежності правовстановлюючих документів задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину самочинно збудованого житлового будинку Ж-1, загальні розміри якого становлять 8,49 x 8,52 - 0,69 x 5,60, який самочинно переобладнаний з літньої кухні "Б", сараю "В" під житловий будинок Ж-1 та на 1/2 частину сараю "Е", загальний розмір якого становить 3,19 x 4,05, розміщені за адресою:
АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної частки (паю), яка знаходиться на землях ССГ ім. І. Франка Завадівської сільської ради Стрийського району відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії PH № 640306, розміром 1,61 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), який зареєстрований 09 листопада 2012 року у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 7627. Визнано за ОСОБА_1 право власності на грошовий вклад на ім`я ОСОБА_5 у філії Ощадного банку України № 631 1/010-029 м. Стрия, рахунок № НОМЕР_2 .
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 20 січня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 червня 2014 року у частині визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 права власності за кожним на 1/2 частину самочинно збудованого житлового, визнання за ОСОБА_3 права власності на сарай "Г", розташований за адресою АДРЕСА_1, у частині визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину земельної частки (паю), а також у частині визнання за ОСОБА_1 права власності на грошовий вклад на ім`я ОСОБА_5 у філії Ощадного банку України № 631 1/010-029 м. Стрия, рахунок № НОМЕР_2 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні зазначених позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.