ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/121/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульський Г.М. - головуючий, Уркевич В.Ю., Могил С.К.,
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 (колегія суддів: Іоннікова І.А. - головуючий, Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б) та рішення Господарського суду Київської області від 06.08.2021 (суддя Карпечкін Т.П.)
за позовом Керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації
до: 1) Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області;
2) Приватного підприємства "ВВ Фаворит",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп",
про визнання недійсним і скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою
за участю:
позивача; Уляник Р.Б. (самопредставництво)
відповідача-2: Гречко Д.В. (адвокат)
прокурора: Круш Т.О. (посвідчення)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області (далі - прокурор), звернувшись з позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - позивач, Київська ОДА) до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач-1, Переяслав-Хмельницька РДА); Приватного підприємства "ВВ Фаворит" (далі - відповідач-2, Підприємство), просив визнати недійсними і скасувати розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 10.12.2008 № 1685 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди для організації риболовецького стану ПП "ВВ Фаворит" (далі - Розпорядження № 1685) і договір оренди землі від 22.12.2008 (далі - Договір); усунути перешкоди в користуванні майном.
1.2 Позов обґрунтовано тим, що спірними Розпорядженням і Договором порушено вимоги земельного і лісового законодавства, зокрема, спірна земельна ділянка не вилучена у попереднього землекористувача, не отримано його згоду на вилучення, безпідставно змінено цільове призначення земельної ділянки з лісогосподарського на організацію риболовецького стану.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1 Рішенням Господарського суду Київської області від 06.08.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022, у задоволенні позову відмовлено.
2.2 Судові рішення мотивовані тим, що: прокурором не доведено перебування спірної земельної ділянки у користуванні Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп" (далі - ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп") та віднесення цієї земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення; Розпорядження відповідачем-1 прийнято у межах власної компетенції та відповідно до вимог законодавства, з урахуванням чого відсутні підстави для визнання недійсними Розпорядження № 1685 і, відповідно, Договору, позовна вимога щодо недійсності якого ґрунтується виключно на незаконності Розпорядження № 1685. Також суди дійшли висновку, що за відсутності підстав стверджувати про незаконність надання відповідачу-2 в оренду спірної земельної ділянки та підстав для визнання Договору недійсним, відсутні підстави й для задоволення позовної вимоги про усунення перешкод у здійсненні Київською ОДА права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою шляхом її повернення з незаконного користування Підприємства.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі - прокурор) просить скасувати вищевказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.2 В обґрунтування своїх доводів прокурор посилається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду.
3.3 Також, за твердженням скаржника, суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих та недостатніх доказів, унеможлививши встановлення фактичних обставин справи, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до пунктів 1, 4 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.4 У відзиві на касаційну скаргу Підприємство спростовує доводи, викладені у ній, вважає скаргу необґрунтованою, з "перекрученням обставин справи", які не підтверджені належними доказами.
4. Мотивувальна частина
Суди встановили, що розпорядженням Переяслав-Хмельницької РДА від 08.06.2007 № 382 погоджено Підприємству місце розташування риболовецького стану на земельній ділянці орієнтовною площею 0,99 га за рахунок земель, розташованих на березі Канівського водосховища на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди строком на 49 років для організації риболовецького стану.
4.1 Розпорядженням № 1685 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано Підприємству земельну ділянку загальною площею 0,99 га на умовах довгострокової оренди строком на 49 років, для розміщення риболовецького стану на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.
Між Переяслав-Хмельницькою РДА (орендодавець) та Підприємством (орендар) укладено Договір, відповідно до умов пункту 1.1 якого орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області для організації риболовецького стану за рахунок земель державної власності несільськогосподарського призначення.
4.2 Відповідно до пунктів 1.2- 2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9900 га. Договір укладено на 49 років, який набирає чинності з часу державної реєстрації.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Договору земельна ділянка передається в оренду для організації риболовецького стану. Цільове призначення земельної ділянки: землі несільськогосподарського призначення.
4.3 Договір зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому районному відділі № 19 Київської регіональної філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.12.2008 за № 040833200004.
Згідно кадастрового плану до Договору Підприємству передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3223388200:02:014:0024 площею 9082,75 м2 (0,9082 га) на території Циблівської сільської ради, урочище Козинські горби.
4.4 Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4.5 За твердженням прокурора, спірна земельна ділянка надана відповідачу-2 в оренду за рахунок земель лісогосподарського призначення, що перебували в постійному користуванні ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп", які передані останньому за рахунок земель лісового фонду, що перебували у користуванні КСП ім. Шевченка.
Суди попередніх інстанцій встановили, що: в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази перебування земельної ділянки в постійному користуванні ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп"; позовні матеріали (надані прокуратурою та позивачем докази та пояснення) не містять достатніх обґрунтувань та доказів, які свідчать про належність спірної земельної ділянки до лісового фонду; відповідна земельна ділянка розташована на березі Канівського водосховища, достовірні відомості щодо наявності саме на такій земельній ділянці лісової рослинності в матеріалах справи відсутні; в період перебування в користуванні КСП ім. Шевченка, відповідна земельна ділянка входила до складу сільськогосподарських угідь, що навіть за наявності на ній рослинності, з огляду на приписи статті 4 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) виключає її належність до лісогосподарських земель; до матеріалів справи не надано доказів та обґрунтованих пояснень щодо реформування, реорганізації чи ліквідації КСП ім. Шевченка, коли це відбулось і на підставі чого земельні ділянки саме бувшого КСП ім. Шевченка були передані в користування ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп".
4.6 Також суди встановили, що рішення Переяслав-Хмельницької районної ради від 27.04.2000 № 160-Х3-ХХІІІ "Про передачу лісів реформованих сільськогосподарських підприємств в постійне користування Переяслав-Хмельницькому міжгосподарському лісгоспу" є лише попереднім погоджувальним документом, однак не може вважатись документом про надання земельних ділянок в постійне користування, таке рішення стосується загальної площі масиву 4894 га лісів реформованих сільськогосподарських підприємств, у той час, як станом на квітень 2000 року відомості про реформування КСП ім. Шевченка були відсутні. Відтак, посилання на зазначене рішення, як на підставу передачі в постійне користування Переяслав-Хмельницькому міжгосподарському лісгоспу земель КСП ім. Шевченка, є безпідставним і не підтверджує перебування відповідних земель у користуванні Лісгоспу.
В ході вирішення спору, як зазначили суди, не підтверджено факта надання в постійне користування Переяслав-Хмельницькому міжгосподарському лісгоспу земель лісового фонду бувшого КСП ім. Шевченка, тому надані документи планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування не відповідають пункту 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК України. При цьому саме лише зазначення в лісовпорядних матеріалах Переяслав-Хмельницького міжгосподарського лісгоспу без доказів надання земель в постійне користування, не надає йому статусу постійного користувача.
4.7 Отже, за висновком судів попередніх інстанцій, за відсутності доказів про надання Переяслав-Хмельницькому міжгосподарському лісгоспу (ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп") земельних ділянок бувшого КСП ім. Шевченка у користування, наявні у справі матеріали лісовпорядкування можуть стосуватись лише інвентаризації та обліку земель лісового фонду, зазначення в них землекористувачем Переяслав-Хмельницького міжгосподарського лісгоспу є безпідставним і за відсутності доказів надання земельних ділянок останньому планово-картографічні матеріали в розумінні пункту 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК України не можуть вважатись правоустановлюючими документами, які засвідчують факт перебування земель в постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства.
При цьому суди встановили, що на момент надання земельної ділянки в оренду відповідачу-2 така земельна ділянка обліковувалась як землі запасу і її цільове призначення як земель лісогосподарського призначення в установленому Земельним кодексом України (далі - ЗК України) порядку не визначалось.
4.8 Наведене, за висновком як місцевого, так і апеляційного судів, ставить під обґрунтований сумнів твердження прокурора про лісогосподарське призначення спірної земельної ділянки та відсутність підстав для надання її для рибогосподарських потреб.
У касаційній скарзі прокурор посилається на те, що висновки судів першої і апеляційної інстанцій суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 12.04.2022 у справі № 373/468/20 щодо правового режиму земель ДП "Переяслав-Хмельницький агролісгосп". Так, у зазначеній справі прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Переяслав-Хмельницької РДА, яка була мотивована тим, що на підставі оспорюваного рішення Хоцьківської сільської ради фізичним особам були видані державні акти на право приватної власності на земельні ділянки, які вкриті багаторічними лісовими насадженнями та перебували в постійному користуванні ДП "Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп", а отже не могли бути передані громадянам з можливістю їх забудови житловими будинками та господарськими спорудами.
4.9 У цій справі Верховний Суд відхилив викладені в касаційній скарзі посилання щодо неналежності питання розпорядження спірною земельною ділянкою до повноважень Переяслав-Хмельницької РДА, оскільки за змістом статті 149 ЗК України, розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та статті 31 ЛК України вилучення для нелісогосподарських потреб спірної земельної ділянки державної власності, що віднесена до земель лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні ДП "Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп", а також передання у власність такої ділянки належало до повноважень Переяслав-Хмельницької РДА.