ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/14453/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий, Случ О.В., Уркевич В.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.,
та представників
позивача: не з`явились,
відповідача: Найденко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022
та рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021
у справі № 910/14453/21
за позовом Акціонерного товариства "Завод "Екватор"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 3 798 545, 10 грн,
В С Т А Н О В И В:
Акціонерне товариство "Завод "Екватор" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 3 798 545,10 грн, з яких 3 792 000,00 грн основного боргу та 6 545,10 грн 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №53-129-01-20-02187 від 20.10.2020 в частині оплати поставленого товару у строк, встановлений цим договором.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 (суддя Смирнова Ю.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 792 000 грн 00 коп. основного боргу, 3% річних на суму 6545 грн 10 коп. В порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України до моменту виконання рішення на суму основного боргу за договором поставки №53-129-01-20-02187 від 20.10.2020, що становить 3 792 000,00 грн, вирішено нараховувати 3% річних, починаючи з 02.09.2021, за формулою: сума основного боргу*3%/календарну кількість днів у році*кількість днів прострочення.
Північний апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 3% річних та відмови у відстроченні виконання рішення суду, постановою від 21.09.2022 (колегія суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий, Сулім В.В., Зубець Л.П.) рішення місцевого господарського суду залишив без змін.
Судами обох інстанцій встановлено, що 20.10.2020 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Акціонерним товариством "Завод "Екватор" укладено договір поставки №53-129-01-20-02187 відповідно до умов якого позивач, за договором постачальник, зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, виготовити та поставити клапани зворотні для енергоблока №5 ВП "Запорізька АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом", а відповідач зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти та оплатити продукцію. Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначено в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору (п.п.1.1, 1.2 договору).
Сума договору становить 3 792 000, 00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 632 000,00 грн (п. 3.1 договору).
Відповідач сплачує вартість продукції за цінами, зазначеними в специфікації, в національній валюті України шляхом банківського переказу та поточний рахунок позивача. Відповідач сплачує вартість поставленої продукції протягом 120 робочих днів з моменту підписання сторонами акта (актів) приймання-передачі продукції (п.п. 4.1, 4.2 договору).
Право власності на продукцію набувається відповідачем з моменту успішного проходження вхідних контролів першого та другого етапів (ВК1, ВК2), що підтверджується відповідними актами та ярликом на придатну продукцію (п. 5.10 договору).
Відповідно до п.п. 6.1, 6.1.1, 6.1.2, 6.3.8 договору відповідач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість поставленої продукції, приймати поставлену продукцію відповідно до умов договору, а позивач зобов`язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 30.12.2021, а в частині оплати за поставлену продукцію до повного розрахунку (п. 10.1 договору).
Факт виконання позивачем умов договору та прийняття товару відповідачем на загальну суму 3 792 000,00 грн підтверджується видатковою накладною № 3706 від 04.12.2020, актом приймання-передачі ТМЦ №2097/61 від 16.02.2021, товарно-транспортною накладною № 3611/07 від 07.12.2020 та податковою накладною.
27.08.2021 позивачем на адресу покупця було направлено претензію №34/233 від 26.08.2021 про необхідність сплати заборгованості.
Спір у справі виник внаслідок неналежного виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 53-129-01-20-02187 від 20.10.2020 в частині оплати поставленого товару у строк, встановлений цим договором.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд дійшов висновку, що Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" свої зобов`язання по оплаті зазначеної продукції належним чином та у строк, встановлений укладеним між сторонами договором не виконало, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість загальну суму 3 792 000,00 грн, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення зазначеної суми є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення 3% річних судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично правильним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6 545,10 грн за загальний період прострочення з 12.08.2021 по 01.09.2021 підлягають задоволенню в повному обсязі. Суд вважав за можливе зазначити у рішенні про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду у справі № 910/14453/21. Також суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення виконання рішення у справі.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін в оскарженій частині, апеляційний господарський суд зазначив, що недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення підприємства від виконання його зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару. В частині вимоги про відстрочення виконання рішення суду апеляційний господарський суд зазначив, що відповідачем не надано доказів наявності можливості виконати рішення суду після закінчення терміну, на який відповідач просить відстрочити його виконання.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів в частині стягнення суми 3% річних, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що викладені обставини свідчать про брак коштів у відповідача не з власної вини, а внаслідок не розрахунку Гарантованого покупця з відповідачем, а оскільки він є мононолістом-покупцем електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів, то інших варіантів реалізації електроенергії для забезпечення власного належного фінансово-економічного становища у відповідача не було, і як наслідок безвихідна ситуація (не розрахунок Гарантованого покупця) спричиняє заборгованість за іншими зобов`язаннями відповідача. Також скаржник вказує на безпідставну відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме відсутній висновок Верховного Суду стосовно застосування ст.ст. 3, 614 ЦК України, ст.ст. 6 та 42 ГК України який би давав розуміння того, яким чином можливо встановити вину сторони зобов`язання, у випадку коли загальні принципи здійснення підприємницької діяльності обмежуються державою.